Соціальні працівники Донеччини отримали від благодійників електровелосипеди

На Донеччині за день провели 17 евакуацій, вісім із них – безпосередньо з-під обстрілів. Серед врятованих – тяжко поранена мешканка Костянтинівки, якій під час атаки дрона відірвало руку. Жінку змогли вивезти сусіди на тачці, після чого її передали медикам.

Про це повідомляє Євген Ткачов з гуманітарної місія “Проліска”, пише Антикризовий медіа-центр.

На Донеччині евакуаційні екіпажі продовжують працювати в умовах постійної небезпеки. Протягом дня було здійснено 17 евакуаційних виїздів, з яких вісім – фактично з-під обстрілів.

Серед врятованих – тяжко поранена літня жінка з Костянтинівки. Унаслідок вибуху ворожого дрона їй відірвало руку. Через небезпеку та постійні удари сусіди самостійно вивезли постраждалу з місця обстрілу на тачці, після чого її передали медикам.

Надалі евакуаційні виїзди відбувалися під постійною загрозою атак FPV-дронів, які контролювали територію. Попри це, людей вдалося вивезти без нових втрат.

Медики у Дружківці продовжують працювати під обстрілами та щодня рятують життя поранених. За словами учасників евакуації, їхня робота – це не гучні слова, а щоденна реальність прифронтового міста.

До транзитного центру в Павлограді масово прибувають люди. Вже кілька днів триває нова хвиля евакуацій жителів прифронтових районів Дніпропетровської та Донецької областей, і Павлоград став для них проміжним пунктом на шляху до безпеки.

Про це повідомляє Гуманітарна місія «Проліска», інформує АКМЦ.

З прифронтових міст у пошуках спокійного завтра

Вже кілька днів Гуманітарна місія «Проліска» здійснює масову евакуацію з прифронтових районів Дніпропетровщини та Донеччини. Свої домівки залишають сотні людей, серед яких і літні люди, маломобільні та багатодітні сімʼї, а також їхні домашні улюбленці.

Працюють одразу кілька команд місії:

• Дніпровська
• Донецька
• Павлоградська
• Харківська.

Комплексна допомога для тих, хто втратив усе

Лише за минулу суботу транзитний центр прийняв майже 200 людей, і подібна ситуація спостерігається щодня. Кожен, хто прибуває, потребує допомоги, уваги та підтримки. Дехто після організаційних процедур одразу вирушає на нове місце проживання. Проте багато хто приїжджає без нічого: ані одягу, ані документів, ані уявлення, куди тепер подітися.

«Евакуація — це лише перший крок. У транзитних центрах наші психологи та фахівці із соціальних питань допомагають людям стабілізувати емоційний стан, оформити необхідні документи, зробити наступний крок. Окрім цього, ми надаємо гуманітарну допомогу — найнеобхідніше в найкритичніші хвилини», — кажуть в організації.

У Павлоградському транзитному центрі працювала й харківська команда «Проліски». Завдяки підтримці UNHCR Ukraine — Агентства ООН у справах біженців в Україні — фахівці видали евакуйованим майже сотню наборів гігієни та рушників.

«Серед емоційних реакцій переміщених переважали тривога, дезорієнтація, роздратування, розчарування, страх майбутнього, біль за втраченим. Наша психологиня провела 24 консультації. Також людям було запропоновано стабілізаційні техніки, дихальні вправи, рекомендації щодо зниження рівня стресу», — додали представники «Проліски».

Читайте також: Евакуація з Покровської громади: актуальні контакти та допомога мешканцям

Понад 240 пристосованих приміщень дитсадочків, амбулаторій, дитячих таборів чи санаторіїв на території Полтавської області стали тимчасовим прихистком для вихідців з Донеччини, Луганщини, Харківщини та інших охоплених війною регіонів.

Через бойові дії та зміну місця проживання більшість переміщених осіб втратили роботу та джерело доходу. З цієї причини вони не можуть самостійно винаймати житло та оселяються у центрах компактного проживання.

Місцева влада, яка має опікуватись такими прихистками, з об’єктивних причин не в змозі у повному обсязі задовольнити всі потреби нових жителів громади. Тоді на допомогу приходять благодійні організації. Яскравим прикладом є гуманітарна місія «Проліска», яка докладає великих зусиль, щоб підтримувати переселенців на їх новому місці проживання.

Чому виникла необхідність відкриття підрозділу на Полтавщині та які пріоритетні завдання стоять перед організацією в регіоні, розповів начальник гуманітарного центру «Проліска – Полтава» Денис Колосовський.

Переселенці – переселенцям

Сам Денис – переселенець з Харкова. Він мусив виїхати з рідного міста ще в березні, щоб врятувати родину від постійних потужних обстрілів. У Полтаві зупинився у друзів, які допомагали вирішувати всі питання – організаційні, соціальні, медичні тощо. Бо людині у новому місті важко одразу зорієнтуватись, де яка потрібна установа знаходиться.

Начальник гуманітарного центру «Проліска – Полтава» Денис Колосовський

«Я зрозумів, що внутрішньо переміщеним особам, які приїжджають з зони бойових дій – розгублені, налякані, з мінімумом речей – потрібна допомога на новому місці. Ще більше мене вразила кількість переселенців. На той час у Полтавській області їх було зареєстровано понад сто тисяч. І кожному треба якось розв’язувати свої нагальні питання. Хто їм допомагає? Чи є поруч з ними такі люди, які підкажуть, куди звертатись зі своїми проблемами, як відстояти свої права?», – завдався питаннями Денис Колосовський. 

Так виникла ідея звернутись до голови гуманітарної місії «Проліска» Євгена Капліна. Запропонував йому відкрити підрозділ організації саме у Полтаві. Пропозицію підтримали в ООН, яка фінансує проєкти, спрямовані на допомогу особам, які постраждали від військового конфлікту в Україні.

Вже у травні почав працювати осередок «Проліска – Полтава», який очолив Денис Колосовський. В короткий термін було сформовано команду. Серед співробітників як місцеві жителі, так і люди, котрі перемістилися з зони бойових дій. Наталка до великої війни була співробітницею місії «Проліска» у місті Щастя на Луганщині, Тетяна евакуювалася у Полтаву з Курахового Донецької області. Тепер вони допомагають іншим переселенцям.  

Матеріальна та нематеріальна допомога

Гуманітарний центр «Проліска – Полтава» спрямовує свої основні зусилля на підтримку людей, які мешкають у місцях компактного проживання (МКП). 

«Перед усім людей потрібно забезпечити належними умовами перебування у таких прихистках, які здебільшого не були пристосовані для тривалого проживання людей в них. Попередньо ми здійснюємо моніторинг МКП, з’ясовуємо потреби людей та доставляємо необхідні речі. Це матраци, подушки, ковдри, постільна білизна, рушники, кухонні набори. Також привозимо лампи аварійного освітлення на сонячних батареях, що зараз дуже актуально. Ще надаємо людям набори з санітарно-гігієнічними товарами», – повідомив очільник центру.

 

Допомога переселенцям у МКП села Великі Сорочинці

Наразі «Проліска – Полтава» розпочала підготовку до зими. Вже отримані теплі ковдри, спальні мішки, зимовий одяг та взуття. Все це невдовзі буде розподілено між мешканцями МКП. 

Створення комфортних умов для життя переселенців у місцях компактного проживання – це напрямок матеріальної допомоги. Якщо під час моніторингу виявляються потреби людей у їжі чи інших товарах, співробітники «Проліска – Полтава» долучають партнерські гуманітарні організації. Так у співробітництві народжується всебічна підтримка переселенців.

Інший напрямок, нематеріальній – це надання психологічної допомоги та соціального супроводу.

«Багато людей через війну та перенесені страждання втратили рівновагу, тож їм дуже потрібна допомога психолога. Відвідуючи місця компактного проживання, ми проводимо з переселенцями групові та індивідуальні психологічні заняття. Не менш важливим є й соціальний супровід. Бо є чимало людей, які втратили документи та не знають, куди звертатись, щоб розв’язати свої питання. Наші соціальні працівники на автівках організації привозять таких людей до найближчих державних установ та буквально «за руку» водять по кабінетах, долаючи бюрократичні перепони», – розповів Денис Колосовський.

 

Зворушливі історії переселенців

Соціальний працівник центру «Проліска – Полтава» Ілля Кашницький щотижня проїжджає десятки, а то й сотні кілометрів, відвідуючи місця компактного проживання переселенців по всій Полтавщині. Каже, що люди добре знають про роботу місії та з нетерпінням чекають на черговий приїзд «Проліски».

Соціальний працівник центру «Проліска – Полтава» Ілля Кашницький

Спілкуючись з людьми, Ілля дізнається історії переселенців та кожного разу переконується у тому, наскільки наші люди чуйні та готові допомагати слабким. Розповідає про одну родину, яка нещодавно приїхала на Полтавщину з Ізюмського району. Бабуся Алла, її дочка Олена та онук Дмитро провели в окупації декілька місяців. Ховалися від обстрілів, потерпали від безчинств російських загарбників, голодували, але весь час опікувалися тваринками, що прибилися до них.

Допомога родині з деокупованої території

Всі 74 дні окупації вони годували десять котів та чотирнадцять собак, і це при тому, що самим не вистачало їжі. Після деокупації родина вирішила виїхати на Полтавщину, оселилася на хуторі у Гадяцькому районі. З собою привезли всіх своїх тваринок, бо не могли залишити їх напризволяще. На новому місці виникла потреба у кормі. Ще з настанням холодів родина потребувала дров для опалення житла. 

«З цим проханням вони подзвонили у «Проліску». Але ми не забезпечуємо такими товарами переселенців. Утім історія сім’ї не залишила байдужими наших співробітників. За свої кошти ми купили 30 кілограмів кормів та сконтактували їх з зоозахисниками. Від нашої організації привезли людям матраци, теплі ковдри, кухонні набори, засоби гігієни. Крім того, зв’язали переселенців з іншою благодійною організацією, яка допомогла їм дровами на зиму», – поділився Ілля.

На жаль, війна продовжується, і все більше людей змушені виїжджати зі своїх домівок у безпечні регіони. Багато з них потребують сторонньої допомоги, тож роботи у Проліски ще багато. У зв’язку з цим найближчим часом планується відкрити ще один гуманітарний центр на Полтавщині – у місті Кременчук, де також знайшли прихисток чимало внутрішньо переміщених осіб.

Світлана Денисенко