Святогірськ, Богородичне, Тетянівка: чого потребують люди зараз та яким бачать відновлення
Святогірська громада, що на Донеччині, розташована на межі з Луганською та Харківською областями. Тож під час активних бойових дій вона зазнала масштабних руйнувань. Попередні оцінки показують, що загальні збитки від боїв та тимчасової російської окупації для Святогірської громади вимірюються сотнями мільйонів гривень. Деякі населені пункти взагалі неможливо буде відновити. Однак є й такі, де майже все пошкоджено та зруйновано, але люди повернулись після деокупації, ремонтують будинки та намагаються налагодити життя.
Останнім часом все частіше можна почути про створення стратегії відновлення Святогірської громади, проводять опитування, розробляють плани. Ми вирішили дізнатися, як живуть нині люди у трьох найбільш постраждалих населених пунктах громади, чого потребують для нормалізації життя вже сьогодні та яким хочуть бачити відновлення після закінчення війни.
Святогірськ: комунікація влади з людьми, логістика та комунальні послуги
Святогірськ — курортне місто на Донеччині, якому довелось пережити руйнівні обстріли, зраду колишнього міського голови та три місяці окупації рф. 12 вересня 2022 року українські військові звільнили Святогірськ. Внаслідок інтенсивних бойових дій, обстрілів та вандалізму більшість готелів, баз відпочинку, санаторіїв і житлових кварталів перетворилися на руїни. Росіяни знищили будинки містян, інфраструктуру, школу, дороги.
Станом на кінець липня 2024 року від лінії фронту та активних бойових дій місто відділяє приблизно 30 км. Однак тут вже, попри небезпеку російських обстрілів і доволі складні умови для життя, мешкає близько 2000 людей з 9000, що проживали до початку великої війни. У Святогірську вдалося відновити роботу місцевої пекарні, амбулаторії, відкрилися соціальні їдальні, пральні та санітарний модуль.
«Для нормального життя дуже важливо, щоб у місті було централізоване водопостачання. Як можна вижити без води, особливо, якщо говорити про п’ятиповерхові будинки? В деяких приватних будинках є колодязі з водою, але ж пити її неможливо — потрібне очищення. Тобто насамперед потрібно відновити комунальні послуги — водопостачання, газ та опалення. Це якщо говорити про сьогодення. Також треба відновлювати соціальну інфраструктуру, щоб люди мали можливість отримувати всі необхідні послуги. Це і медицина, якої взагалі немає в місті, і ЦНАП. Окремої уваги потребують діти, адже їх багато, а у місті працює тільки «PRO Підтримка Розвиток Освіта» («Клуб рибалок України — ред.), де вони можуть чогось навчитися, комунікувати та отримати психологічну підтримку. Коли ситуація зміниться, закінчиться війна, треба створити умови для родин із дітьми, щоб тут був дитячий садочок, школа, музична школа, гуртки якісь. І, звісно, відбудова будинків», — каже жителька міста Марія.
Читайте також: У Святогірську працюють над стратегією відновлення громади
Жінка впевнена, що вже зараз не тільки можна, а й треба щось робити. Зокрема люди можуть підключитися до відновлення, наприклад, розбирати завали, ставити якісь майданчики для дітей, приводити до ладу галявини тощо.
«Але для цього потрібна комунікація з владою. Її немає зовсім. Вони тільки пишуть, що розробляють якісь стратегії, будують якісь плани відновлення. Але для кого? Чому не зібрати людей і не запитати, як вони це бачать, чого потребують вже зараз, що можуть зробити самі? Наприклад, можна написати в місцевому чаті, що плануємо зібратись у такому-то місці на таку-то годину, щоб обговорити спільні кроки та потреби. Все можна, якщо є бажання», — додає Марія.
Керівниця ГО «Святогірськ на долоні» Валерія Костюшко на запитання щодо відновлення життя у Святогірську також відповідає, що на першому місці стоїть відновлення комунальних послуг — водо- та теплопостачання, адже скоро вже почнеться опалювальний сезон.
«Дуже треба також відновити логістику. Має бути налагоджено транспортне сполучення, зокрема зі Слов’янськом, оскільки саме там люди купують більшість продуктів, ліки, отримують різноманітні послуги. Тож важливо привести, нарешті, до ладу міст та відкрити його для проїзду. А найголовніше, якщо говорити про реальне відновлення, потрібне розмінування не тільки населених пунктів та доріг, а й лісів та місць біля водойм. Святогірськ — це курортне місто, це місце сили для багатьох людей, і не тільки Донецької області. І тут має бути безпечно. Тоді можна буде говорити про повноцінне відновлення Святогір’я», — впевнена Валерія.
Нагадаємо, що торік через відсутність опалення обласний госпіталь для військових та ветеранів війни перетворили на шелтер для цивільних мешканців Святогірської громади. Тут вони жили до весняного потепління, однак повернуться сюди й цієї зими, наймовірніше, бо централізоване опалення у місті так і не відновили.
Читайте також: Валерія Костюшко: Вірю в Святогірськ і в його людей
Фото: Валерія Костюшко
Богородичне: електроенергія та сполучення зі світом
Село Богородичне знаходиться у мальовничому місці поблизу Святогірська — у місцині, яку називають «донецькою Швейцарією». Майже з самого початку повномасштабної війни, що розв’язала рф, воно знаходилось у зоні активних бойових дій та переходило під різний контроль 14 разів. Остаточно його визволили від російських загарбників 11 вересня 2022 року.
До війни у селі мешкали майже 800 людей. Зараз, попри руйнування і загрозу обстрілів, у Богородичному живуть 36 мешканців, які повернулись після деокупації. Ворог зруйнував тут майже все: знищив будинки людей, адміністративні будівлі та комунікації, церкву, школу.
Школа у Богородичному (фото: Суспільне)
«Зараз все вже набагато краще, ніж коли ми тільки повернулись восени 2022 року. Тут не було жодного вцілілого будинку, з місцевих жителів залишилось троє людей. І ми вирішили більше не їхати. Зараз люди повертаються, але переважно старшого віку. Нам дуже допомагає староста, який щодня приїжджає, спілкується, з’ясовує потреби та намагається розв’язувати всі питання. Нам встановили санітарний модуль, тож можна покупатися та випрати речі. Привозять гарячі обіди. Без благодійників та гуманітарних організацій взагалі не вижили б, бо вони надають продукти, гігієну, будівельні матеріали тощо», — розповідає жителька села Ольга Діброва.
Найголовнішою проблемою сьогодні вона та інші мешканці називають відсутність електроенергії. Генераторами їх забезпечили, однак палива для них немає й не всі можуть собі дозволити його купити.
«Що потрібно для відновлення? Світло насамперед. Ми відрізані від усього світу, не можемо навіть новини дізнатися. Телебачення немає, радіо теж, з мобільним зв’язком проблеми, бо вежа постраждала під час боїв. Крім того, потрібно відновити міст, бо навіть виїхати за продуктами чи ліками неможливо. Це першочергово — світло і дороги. А все інше може зачекати. Головне, щоб війна скоріше закінчилась і обов’язково нашою перемогою», — додає жінка.
Читайте також: Відбудова без плану: реальність відновлення на деокупованих територіях Донецької області
Тетянівка: вода, дороги та соціальні послуги
Трохи більше, ніж Богородичному, пощастило селу Тетянівка. Принаймні сюди не дійшли російські війська й воно не було жодного дня під окупацією. За словами місцевих, їх врятували річка Сіверський Донець та відвага українських захисників. Однак весь час, поки йшли бої у Святогірській громаді, населений пункт перебував під щільними обстрілами, що тривали щодня. В результаті знищено або пошкоджено понад 80% житлового фонду, інфраструктура.
До повномасштабної війни тут проживали близько 500 мешканців і сюди щороку приїздили відпочивальники. Нині у Тетянівці мешкає приблизно 170 людей.
«Нас дуже підтримують волонтери та громадські організації. Немає проблем з продуктами, засобами гігієни. Допомагають і з будівельними матеріалами: ремонтують покрівлі, встановлюють або склять вибиті вікна, двері. Можна сказати, що критичної якоїсь ситуації немає й зараз однозначно набагато легше, ніж було навіть торік», — говорить жителька села Олена Варченко.
Кілька місяців тому у селі відкрили поки що єдиний продуктовий магазин, тож нині немає потреби часто їздити у Слов’янськ чи Святогірськ. Тут, як у Богородичному та Святогірську, мріють про те, щоб відкрили міст для проїзду. Раз на тиждень приїжджають «Лікарі без кордонів» та проводять огляд тих, хто потребує, надають ліки. Три тижні тому почали вивозити сміття й люди охоче уклали договори з комунальниками.
«Всі ми мріємо, щоб село відновлювалося. Зараз вкрай необхідно відновити централізоване водопостачання, оскільки у більшості немає колодязів. Воду нам привозять, але це не вихід. Хочеться і помитися, і випрати речі нормально, і якийсь огірок полити. Міст потрібно зробити, адже зараз всім доводиться їхати в об’їзд і величезна кількість аварій на тому спуску. А ще дороги відремонтувати, бо у нас тільки одна асфальтована ділянка у центрі села, а інше — земля, побита осколками та машинами. Після дощів та взимку не можемо навіть пішки пройти за продуктами, не кажучи вже про велосипед», — каже Катерина Золотарьова, яка живе на околиці Тетянівки.
Щодо післявоєнного відновлення села, то першочергово люди говорять про будівництво соціальних об’єктів.
«Тут має бути якийсь хаб, куди можна буде прийти й отримати соціальні, юридичні та психологічні послуги. Ви ж розумієте, зараз тут переважна більшість — люди похилого віку, які не можуть користуватися смартфонами, знаходити відповіді на різні питання тощо. Потрібно побудувати медпункт, бо старий трохи підлатали після прильотів, але він від віку скоро розсиплеться. І, звісно, має бути дитячий заклад, де діти зможуть навчатися, відвідувати різні гуртки. Без дітей тут не буде життя», — додає Олена Варченко.
Ось такою є ситуація у трьох населених пунктах Святогірської громади сьогодні. Найбільш актуальними потребами для відновлення життя тут і зараз є налагодження логістики (дороги й два мости), наявність всіх комунальних послуг, що були до війни, та створення закладів, де люди могли б отримувати весь спектр життєво необхідних послуг — від медицини до оформлення пенсій та гуртків для дітей.
Ірина Міщенко
Читайте також: «Ми тут, ми живі»: як мобільні бригади допомагають людям у селах Донеччини
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
