Телеміст Україна-Естонія. “Як та чим Європа може сприяти реальним змінам на сході України?”

Естонія – невелика за розмірами та чисельністю населення країна, якщо порівнювати з Україною. Тут живе 1,3 млн. жителів. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Естонія допомагає українцям вистояти в цій війні. Це щира допомога справжніх друзів у подоланні рашизму.

Як естонці намагаються підставити плече українцям, дізнавались журналісти регіональних медіа під час поїздки до Естонії. Навчальний візит відбувся у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії.

Джерело: УКМЦ

Інфопункт для біженців

Естонське місто Нарва безпосередньо межує з рашистами. Досить перейти мостом через річку Нарва як опинишся у російському селі. Саме тут, на кордоні з росією в Естонії відкрили інфопункт для біженців «Друзі Маріуполя». Волонтери допомагають транзитним біженцям у вирішенні найперших питань, з якими українці стикаються, коли змушені їхати до Європи через росію.

У квітні найбільша кількість біженців була з Маріуполя, тому й назвали волотнерський центр «Друзі Маріуполя», – пояснює його менеджерка Поліна Коссе.

До цієї весни дівчина разом з чоловіком жила в окупованому Донецьку. У 2014 році їй було 18, вона не схотіла тікати з батьками на підконтрольну українській владі територію, а залишилась жити вдома, сподіваючись, що окупація ось-ось і закінчиться. 

З лютого поточного року обстріли збільшились, а місцева «влада» активно почала займатись мобілізацією. Чоловік Поліни працював віддалено на зарубіжну фірму і намагався не виходити з дому, аби не мати жодного контакту з окупантами. 

Весною прийшло розуміння: треба тікати. Найбільше хвилювались, як поїде чоловік Поліни. Довелось заплатити, аби його не чіпали. Їхали кожен окремо, першим виїхав чоловік, потім його дружина. Зустрілись уже на території росії та разом вирушили далі. У Естонії приїхали до друзів, а коли оговтались від довжелезної та складної дороги, розібрались з житлом. 

Тоді ж Поліна й долучилась до команди інфопункта, який створила українське земляцтво в Нарві. Щомісяця інформаційну, а іноді й фінансову допомогу волонтери надавали до 300 біженцям, які змушені були тікати через росію, опинялись в Естонії, а потім їхали далі в європейські країни.

«Люди схвильовані та розгублені, не знають де купити квитки за готівку, не розуміють, де знайти ночівлю, – розповідає Поліна. – Багато послуг наш центр надає в онлайн-режимі. Волонтери чергували також на автовокзалах. У порівнянні з травнем, зараз потік біженців зменшився разів у десять».

Прихисток біженцям дають прикордонники

Станом на кінець жовтня, починаючи з першого дня широкомасшатбного вторгення, естонський кордон з боку росії перетнули 108 тис. українських біженців. 

Тимчасовий захист оформили 38 тисяч людей, ще близько 2 тис. заяв було на розгляді. Загалом майже 60 тис. біженців декларували намір залишитись на території Естонії перечекати війну. 

Таку статистику надає Андрес Пільм. Він – провідний експерт КПП Лухамаа. Це один з пунктів пропуску на естонсько-українському кордоні,  призначениц для міжнародного цілодобового проїду. 

З перших днів великої війни в Україні прикордонники зіткнулись з новими викликами, розв’язувати які раніше не довелось. Через цей пункт пропуску почали масово їхати та йти українські біженці, які з окупованої території вибирались через росію – іншого варіанту втекти від війни не було. 

Майже всі біженці перетинали кордон з українським внутрішнім паспортом. Були й люди без документів, у такому разі зв’язувались з Посольством України, якщо підтверджували, що він є громадянином України, перетин кордону також дозволяли. 

За добу від 200 до 600 біженців прибували через КПП. Люди їхали автівкамИ, переходили пішки, іноді на узбіччі збирались сотні біженців, які чекали черги на перетин. Дві третини з них були з окупованої території Донецької області. 

У певних випадках дозволяли переночувати на території КПП. Кожну ситуацію розглядали індивідуально. Наприклад, якщо чоловік за кермом уже 36 годин, то в такому стані прикордонники не дозволяли рухатись далі територією Євросоюзу, залишали на перепочинок. У більшості випадків на ночівлю залишались ті, хто пішки перетинав кордон. Коли у біженців не було грошей ,аби їхати далі, таких забирав священик з Литви та перевозив бусиком далі. 

Спочатку на КПП людям давали можливість відпочити безпосередньо в залі, де перевіряють паспорти. Автобуси оформлювали на вулиці. Дитячі малюнки й досі прикрашають КПП. На початку травня рятувальники привезли контейнер, де максимально можуть розмістити 23 людини. У приміщенні, де перевіряють автотранспорт, розгорнули невеликий пункт для відпочинку.

Продуктами харчування та гігієною біженців забезпечували працівники департаменту соціального захисту. Їх викликали, коли багато людей залишались на ночівлю. Представники соцдепартамента прибувають до КПП протягом двох годин після виклику. Одного разу прикордонники дали прихисток на ніч 97 біженцям водночас. 

Перші сім місяців від початку війни КПП Лухамаа перетинали від 150 до 300 біженців щодоби, піковим було навантаження у 600 біженців за добу. Наразі через кордон їдуть від 20 до 85 українських біженців. Намітилась тенденція й повернення людей додому, навіть на окуповану територію.

Поблизу прикордонного пункту є можливість розгорнути велику палатку від Червоного Хреста. Але то на випадок величезної кількості біженців, які потребували б негайної допомоги. Поки такий намет не ставили. 

Школа Свободи для українських дітей

Унікальну школу для українських дітей відкрили цього навчального року в Таллінні – тут вчаться тільки українські діти, які разом з батьками приїхали до Естонії у пошуках прихистку від війни.

Усі діти в Естонії мають ходити до школи до 9 класу включно. Це стосується й українців, які оформили біженство. Так говорить естонське законодавство. Те, що дитина вчиться онлайн в українській школі, – це суто додаткове навантаження на саму дитину та її батьків. Треба ходити до звичайної школи. Саме тому в естонських навчальних закладах почали відкривати спеціальні змішані класи для українських дітей. Естонська мова досить складна для швидкого опанування. Але через мовне занурення вивчити естонську набагато простіше, впевнені педагоги.

Відкрити спеціальну школу для українських дітей у системі національної освіти вирішили у квітні. Швидкими темпами пристосували будівлю, де раніше знаходились державні структури, зробили певну реконструкцію, за два місяці пристосувавши кабінети чиновників під шкільні класи. Так з’явилась Школа Свободи. Це гімназія для учнів середньої ланки школи. Подібний заклад відкрили й для молодших класів, теж єдиний у країні. 

Дар’я Леванчук – керівниця шкільної спільноти, вона єдина в шкільній адміністрації, хто володіє українською мовою. В Естонії знаходиться вже давно, але українську мову в її родині плекають. Розповідає, що в Школі свободи класи невеликі, по 20-22 учні, на вивчення естонської та англійської мови цей клас ділять на групи. Навчання в школі на двох мовах: естонській на 60% та українській. Для вивчення естонської використовують метод мовного занурення, коли мова вчиться безпосередньо на усіх уроках водночас з предметом. 

Цей метод, який в Естонії використовують уже 20 років, дає хороший ефект, зазначає Дар’я, яка таким же чином вивчала естонську.  Те, що діти не розуміють, вчителі пояснюють у картинках, мовою жестів та іншими способами. В школі свідомо не набирали випускний, 12-й клас. Тут упевнені, що за два роки нинішні одинадцятикласники зможуть опанувати мову та скласти випускні екзамени.

В школі працюють українські вчителі, які приїхали до Естонії з початком великої війни в Україні. Для них – особливі тимчасові умови. Бо робота вчителя передбачає знання естонської. Тож українські вчителі мають вивчати мову. 

Керівник з комунікації в школі Владислав Лушин додає, що навчання в школі повністю безкоштовне для дітей. Також за рахунок держави тут забезпечене дворазове харчування: каша на сніданок перед укроками та обід на великій перерві. У школі діють правила, яких треба дотримуватись. Серед них – заборона на мобільний телефон. З дітьми працюють психологи та соціальні працівники, допомагаючи оговтатись від війни та інтегруватись у естонське середовище.

Кожен кабінет оснащений мультимедійними приладами, які підсилюють навчання. Предмети трохи відрізняються від української програми. Наприклад, «українські» алгебра з геометрією тут єдиний предмет «математика». Англійську мову викладають більш потужно, рівень знань естонських учнів вище. Також є багато предметів, пов’язаних з творчим розвитком дитини за уподобаннями. Наприклад, урок фотографії. Система освіти спрямована на всебічний розвиток дитини. 

Ольга Нікуліна 

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Культурний кордон: чи став він більш чітким під час війни? Відповідь на це питання шукатимемо під час прямого ефіру

– Як релокуються та де відновлюють діяльність заклади культури?

– Чи на часі мистецькі заходи у воєнний час?

– Чим мистецтво може допомогти армії?

Про це та інше розпитаємо наших спікерів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

14 квітня відбулася онлайн зустріч між активними організаціями громадянського суспільства сходу і заходу країни.  На телемості учасники познайомились між собою та обговорили важливі ідеї та ініціативи для подальших міжрегіональних  проєктів.   А також шукали відповідь на питання: «Що перешкоджає більш тісній співпраці двох регіонів»?

Понад пів сотні представників громади з кожної області взяли участь у жвавій дискусії, що стосувалася співпраці та єдності двох регіонів. «Точок дотику»  знайшли чимало, але й бар’єрів для тісної співпраці теж вистачає. З одного боку –  значна відстань між двома регіонами, а з іншого – значний вплив політичних еліт на інтеграцію двох протилежних частин України.

До прикладу, щодо Донеччини, то учасники вказали про наявні  стереотипи такі,  як «Край шахтарів та териконів», «Донецьк годує Україну», «Радянська дійсність», а щодо Івано-Франківщини, то її хибно асоціюють з такими словосполученнями: «Радикальний націоналізм», «Не можна розмовляти російською мовою», «Закрите суспільство».

На заході  «Телеміст між представниками громадянського суспільства Івано-Франківщини та Донеччини» працювали фахові фасилітатори-тренери, які допомогли прикарпатцям та донеччанам знайти відповіді на порушені теми та шляхи подолання неправильного сприйняття суспільством протилежного регіону країни.

Онлайн-подія тривала близько трьох годин, і кожен з учасників виніс з неї користь для себе і своєї громади. У підсумку усі зійшлися на одній думці – Україна єдина від заходу до сходу, а спільні проєкти роблять країну сильнішою і кращою для її громадян.

«В мене глибоко позитивне враження від нашої зустрічі.  Було б чудово робити такі телемости раз в місяць, залучати різні прошарки населення і колективи, щоб мали змогу поспілкуватися так, як ми сьогодні. Бо ми робимо добре свою справу, але Україна велика, тому треба залучати більше людей», –  сказав Олександр Паращенко, голова Донецького відокремленого підрозділу громадської організації «Молодіжний клуб» Джура.

А Станіслав Черногор з  Краматорська, який представляв «Фонд розвитку громади» працює з Івано-Франківщиною вже понад 9 років.  «Ми знайомились з прикарпатцями уже не раз, відвідували різні населені пункти, спілкувалися з місцевим населенням. І розумію, наскільки важливо продовжувати проводити такі акції. Вважаю, що треба робити більше обмінів між людьми.ю щоб молодь бачила, що ми єдині, Україна єдина, і ми можемо розвивати нашу країну лише разом», – сказав він.

«Якби ми зробили міжрегіональну угоду, то однозначно наша співпраця покращилася б. Обміни завжди дають результат. Давайте частіше зустрічатися. Було б добре мати громадський форум на постійній основі, тоді діалог буде жвавіший», – сказав Геннадій Микитка, представник «Центру європейської інтеграції».

«Молодь не те, що не бачить внутрішніх кордонів, не бачить і зовнішніх. Це добре,  саме тому молодь потрібно залучати в різні проєкти, бо це рушій нації. Чим більше таких проєктів буде, тим менше ми будемо говорити про те, що у нас є стереотипи», – додав представник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Роман Кобильник.

Захід відбувався в рамках проєкту «Івано-Франківщина та Донеччина будують мости для співпраці», що розробила ГО «ПІК» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку  (USAID). Концептуальна основа якого – єдність регіонів. Ідею підтримали очільники Івано-Франківської та Донецької  ОДА та міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

«Цей проєкт створює можливість подружитися з людьми з іншого регіону.  Такі речі потрібно робити, бо так з’являється розуміння того, що уся країна єдина, і у ній нема поділу на схід і захід, а всі українці єдиний народ. Як зі сходу, так і заходу люди гостинні, дружні, відкриті», – прокоментувала засновниця ГО ПІК Оксана Камінська

 ————————————————-

Проведення цього заходу стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

З проведенням 25 жовтня місцевих виборів в Україні завершується важливий етап адміністративної реформи – формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на всій території країни та перехід до нового адміністративно-територіального устрою.

Про переваги децентралізації та проблеми, з якими стикаються ОТГ, говорили представники Донецької  та Львівської областей. Обговорення відбулося в режимі телемосту за інформаційної та технічної підтримки Антикризового медіа-центру.

Спільним для східних і західних регіонів є питання економічного розвитку ОТГ. Обсяги наповнення бюджету напряму залежать від того, як громади працюють з реальним сектором економіки, як борються з тіньовою зайнятістю, як підтримують підприємництво та в цілому – як планують стратегію розвитку.

Своїм досвідом щодо цих питань поділився Микола Діхтенко, голова Андріївської ОТГ Донецької області. Незважаючи на те, що Андріївська громада найменша в регіоні за площею та кількістю населення, за чотири роки свого існування вона продемонструвала сталий розвиток.

«Зараз ми самодостатні, на бюджет розвитку виділяємо щороку 4 мільйони гривень, і ще є резерви. В Андріївській ОТГ зареєстровані 3 нових підприємства, власний бізнес ведуть 60 фізичних осіб, які сплачують податки до нашого бюджету. Також у нас є добра традиція – спроможні підприємці роблять внески до місцевого Благодійного фонду, з якого ми розподіляємо кошти на допомогу нужденним, подарунки до свят, ремонти шкіл, дитсадків і амбулаторій», – розповів Микола Діхтенко.

Представники Львівщини надали приклади успішних громад у своєму регіоні та окреслили найбільш поширені проблемні питання.

«Важливою умовою досягнення економічного розвитку є правильне формування управлінського апарату та оптимізація мережі соціальних установ. У багатьох випадках ми бачимо, вони бувають необґрунтовано роздуті», – зауважив Степан Куйбіда, т.в.о. директора департаменту економічної політики Львівської ОДА.

За словами Максима Ткача, керівника Донецького офісу Програми «U-LEAD з Європою», великим викликом для громад після місцевих виборів буде переформатування органів місцевого самоврядування та передача майна. Ускладнити процес може той фактор, що законодавство щодо цих процесів недостатньо врегульоване.

Учасники телемосту обговорили ще низку питань, серед яких – наслідки вилучення акцизного податку з місцевих бюджетів та необхідність запровадження компенсаційних механізмів у зв’язку з цим. Також домовилися і в подальшому обмінюватись досвідом і знаходити спільні рішення щодо існуючих у громадах проблем.

Обговорення відбулося в рамках проєкту «Проведення відеомостів між Львівською та Донецькою областями із обговорення найважливіших проблем наших регіонів» за Програмою підтримки міжрегіональної співпраці «Змінимо країну разом».

Світлана Денисенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

23 жовтня на базі Дніпропетровського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою» відбулися спільні консультації представників Міністерства надзвичайних справ України та представників громад по залученню мешканців до роботи в добровільних пожежних частинах  з урахуванням досвіду Естонії і за участі естонських експертів.

«Створення системи безпеки в ОТГ – надважливе питання від час реалізації другого етапу реформи субрегіонального рівня, коли будуть укрупнені райони, а існуюча система цивільного захисту має акцентуватися на завдання ОТГ та їх функціональних можливостях», – так зауважила Олена Тертишна, директорка Дніпропетровського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

Дніпропетровський ЦРМС нагадує, що всього 30 об’єднаних територіальних громад шести областей України були відібрані для участі в ініціативі «Вдосконалення системи цивільного захисту в об’єднаних громадах України» Програми «U-LEAD з Європою». Ініціатива впроваджується спільно з Асоціацією добровільних пожежних команд Республіки Польща. Проект триватиме до кінця жовтня 2019 року.

Наразі досвід, набутий шістьма громадами, планується поширити на всі ОТГ області. Станом на сьогодні, лише 5 ОТГ створили на своїй території Центри безпеки (Троїцька ОТГ Павлоградського району, Миколаївська ОТГ Васильківського району, Лошкарівська ОТГ Нікопольського району, Новоолександрівська ОТГ Дніпровського району, Сурсько-Литовська ОТГ Дніпровського району), але створити такий життєво важливий пункт має можливість кожна ОТГ.

«В рамках проекту підготовку пройшли 60 добровольців із 5-ти громад. Ми сподіваємося, що, в майбутньому, добровольців стане більше. Ми готові навчати, це доступно, Законодавством встановлена сума в розмірі 2000 грн за людину, це 140 годин підготовки, яку наразі проходять ці представники громад. Було б бажання громад. Адже навчити людей важливо, але ж необхідна бойова одежа, техніка, автомобіль. Все залежить від фінансування та бажання громад», – полковник Едуард Горбачов, заступник начальника Головного управління ДСНС України в Дніпропетровській області.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!