У Дніпрі трохи краще, ніж раніше
Опубліковано чергові результати соціологічного дослідження «Дніпровский омнібус», проведеного Центром досліджень та комунікацій «Active Group». Опитування проводилося в Дніпрі у червні 2017 року. Традиційно у дніпрян питали про протестні настрої, про роботу міського голови, депутатів міськради, роботу комунальників та поліції. Ще питання – про впевненість городян у правильності розвитку міста. Дослідження відбувалось з 10 по11 червня у рамках проекту «Дніпровський омнібус». Загалом опитано 1690 респондентів. Похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
Цікаво, що, на відміну від попередніх досліджень, червневе супроводжується коментарями експертів «Active Group». Це може свідчити або про бажання соціологів подавати матеріал в оновленій формі, або про близьку перспективу виборів.
Отже результати дослідження у червні 2017 року.
Рівень протестних настроїв почав знижуватись з лютого. Тоді частка тих, хто був неготовий до протестів, перевищила готових на 22,9%. А у червні цей показник зменшився до 15,5%. І наразі 51,1% опитаних дніпрян відповіли, що вони не готові (в купі зі скоріше не готовими) виходити на протести.
На запитання«чи готові ви вийти на протест проти центральної влади?» 34,9% мешканців Дніпра відповіли, що «не готові», а 16,2% – що «швидше не готові». 20,5% опитаних «швидше готові» протестувати, а 15,1% дніпрян «готові в будь-який момент». 13,2% респондентів не змогли дати відповідь на поставлене запитання.
Щодо очікування революції, то 54,6% опитаних мешканців Дніпра вважає, що революція розпочнеться нескоро. З них 29,9% переконані, що революція «може статись коли-небудь, але не зараз», а 24,7% – що така ймовірність «мінімальна». Інша частка дніпрян (26,2%) відповіла, що революція в Україні відбудеться найближчим часом. З них 18% відповіли, що революція може розпочатись «в будь-який момент», а 8,2% – що «може трапитись у найближчі місяці». 19,2% не змогли визначитись із революційними очікуваннями. Щодо динаміки, то різниця між позитивними і негативними відповідями почала зростати із березня. У червні кількість очікуючих революцію перевищила тих, хто вважає таку ймовірність низькою на 28,4%.
В червні, як резюмує політичний експерт Дмитро Гаврилюк, дніпряни найменше бажають протестувати проти уряду та не очікують революцію «у гості» найближчим часом. Певна річ, для центральних органів це відтерміновує необхідність в екстреному порядку реагувати на революційні заворушення. Серед містян більше 30% готові вийти на протест проти «Гройсмана, Парубія і Порошенка», але при цьому не очікують революції. Таке протиріччя говорить про високу імовірність локальних протестів, які поки не будуть переростати у повномасштабну революцію. … Аналізуючи оцінку рівня готовності протестувати, та очікування революції, політичний експерт Дмитро Гаврилюк, вважає, що той факт, що дніпряни більше схильні до протестної участі, ніж очікують революцію, залишає надію, що протести в майбутньому можуть відбуватися в конвенційних (законних) формах. Хоча в українських реаліях останнього вкрай важко досягти.
У червні відбувся рекорд в історії досліджень «Дніпровский омнібус»: середня оцінка мешканцями Дніпра діяльності міського голови Бориса Філатова сягнула рекордних 3,30 балів. «П’ятірки» меру поставили 13,4% мешканців Дніпра, а «четвірки» – 30,0%. Майже третина дніпрян (32,2%) оцінили діяльність їх міського голови на «трійку». «Двійку» меру поставили 11,2% респондентів. На думку 8,6% жителів Дніпра, діяльність Бориса Філатова заслуговує «одиниці». 4,5% респондентів не визначились із власними оцінками.
На думку політолога Дмитра Гаврилюка, той факт, що майже половина містян схвалюють роботу Бориса Філатова може означати його високу легітимність і засвідчує, що йому містяни довіряють. Про це свідчить і той факт, що кількість максимальних оцінок в двічі більша ніж мінімальних. Крім того, умовна опозиційність до мера, яку уособлюють мінімальні оцінки в 1 та 2 бали не становлять для нього будь-якої загрози. Разом з тим, на червень маємо ситуацію, коли майже третина містян поставили оцінку “три”. На думку експерта, це може свідчити, що серед містян є критична і вимоглива меншість, яка оцінює роботу мера за реальним станом міста.
На думку засновника дослідницької компанії «Active Group» Андрія Єременка, зростання оцінки є результатом не стільки власне діяльності міського голови, скільки ефективно побудованої інформаційної роботи навколо Бориса Фалатова. Тож зростання оцінки відбувається саме за рахунок покращенної комунікації з виборцем.
Не так висококо, але зросла середньозважена оцінка дніпрянами діяльності депутатів міської ради – до 2,69 балів. «П’ятірки» поставили 3,3% респондентів. На «четвірку» роботу депутатів оцінили 12,6% опитаних дніпрян. Найбільша частка містян (40,7%) вважає, що депутати заслуговують на «трійку». 25,5% опитаних мешканців Дніпра поставили «двійки», а 11,4% оцінили депутатів на «одиницю». 6,6% мешканців Дніпра не визначились із власними оцінками. Середньозважена оцінка знижувалась,починаючи із грудневого рівня (2,92 бали). Червневий результат (2,69 бали) змінив цю динаміку.
Як резюмує політичний аналітик Дмитро Гаврилюк, в оцінках дніпрян роботи депутатів міськради переважає критичний акцент. Про це говорить перевага мінімальних оцінок над максимальними в два рази. Важливо зафіксувати і відсоток респондентів, що оцінили роботу депутатів на трійку: таких в Дніпрі дещо менше половини опитаних. Як вважає політолог, це демонструє очевидні критичні настрої та загальне незадоволення мешканців міста якістю роботи своїх представників у міській раді.
Середньозважена оцінка містянами діяльності дніпровських правоохоронних органів також зросла – аж до 3,12 балів. З’ясувалось, що «п’ятірки» правоохоронцям свого міста поставили 8,7% опитаних дніпрян, а «четвірки» – 29,5 %. На думку понад третини мешканців Дніпра (35,5%), робота правоохоронців заслуговує на «трійку». Інша частка респондентів (11,3%) поставили «двійки», а 12,0% – «одиниці». 3,0% опитаних не визначились із відповіддю. Порівнюючи з результатом досліджень попереднії місяців, можна констатувати, що у червні середньозважена оцінка правоохоронців зросла, хоча минулого місяця цей показник знизився (з 3,26 до 3,08 балів).
На думку політичного експерта Дмитра Гаврилюка, в оцінках роботи правоохоронців вражає перевага максимальних над мінімальними оцінками майже в два рази. Очевидно, що така перевага позитивним чином вплине на зростання оцінки роботи правоохоронців. Тим не менш, критичних оцінок в бік правоохоронців теж вистачає. Політолог звертає увагу, що третина респондентів вказала на оцінку «три», що майже на 3% є меншим ніж сума оцінок – «п’ять» та «чотири». Висока кількість «трійок» свідчить про наявність критичного потенціалу в оцінці правоохоронних органів серед дніпрян. Логічним є висновок, що будь-яка системна дезорганізація в роботі правоохоронців призведе до перетікання максимальних оцінок в бік негативних.
Середньозважена оцінка дніпрянами роботи міських комунальних служб знову підвищилась і становить 2,68 бали. «П’ятірки» поставили 3,7% опитаних, а «четвірки» – 18,4%. Понад третина респондентів (35,2%) оцінила результати діяльності комунальників на «трійку». «Двійки» та «одиниці» поставили 22,9% та 16,8% відповідно. 3,1% дніпрян не визначились із власними оцінками. Дослідження не зафіксувало змін у динаміці середньозваженої оцінки дніпровських комунальників. По суті, ця позначка поступово зростає впродовж шести місяці, починаючи з січневого рівня (2,32 бали), але все ж не досягла найвищого – 2,97 у грудні 2016 року.
Як вважає політичний аналітик Дмитро Гаврилюк, враховуючи динаміку зростання (середньозваженої) оцінки роботи комунальних служб, результати опитування оперують і критичними оцінками дніпрян роботи комунальних служб. Варто наголосити, що мінімальні оцінки вдвічі переважають максимальні. З цього ракурсу варто зробити висновок, що дніпряни незадоволені роботою комунальників, настільки, аби закрити очі на «дрібниці» в їх поточній діяльності.
На думку засновника дослідницької компанії «ActiveGroup» Андрія Єременка, ситуація зростання оцінок роботи комунальників типова для всієї України. Це стало результатом збільшення міських бюджетів в результаті реформи децентралізації. Отримавши більші надходження, міські бюджети активніше витрачаються на вирішення комунальних проблем.
Але, попри все, майже дві третини опитаних мешканців Дніпра (64,3%) вважають, що їх місто розвивається у правильному напрямку. Бачимо, що 33,8% дніпрян переконані, що розвиток міста відбувається у «правильному напрямку», а 30,5% – що «швидше у правильному». З іншого боку, 15,3% респондентів відповіли, що напрям розвитку Дніпра «швидше неправильний», а 7,6% – що «категорично неправильний». 12,8% опитаних не визначились із відповіддю.
Зростання задоволеності розвитком міста розпочалось у березні. Тоді позитивних відповідей було більше за негативних на 23%. А у червні позитивні відповіді переважали негативні вже на 41,4%.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
