У Донецькій ОВА відбулася зустріч з міжнародними партнерами: про що говорили

В Україні від початку повномасштабного вторгнення зафіксували 15 850 загиблих серед цивільних, з них – 791 дитина. Понад 44 тисячі людей, зокрема й діти, зазнали поранень.

Про це повідомили у пресслужбі Національного інформаційного бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб.

За інформацією, кількість загиблих та поранених в Україні назвала представниця Департаменту ООН з політичних питань і миробудівництва Кайоко Гото.

За її словами, фактична кількість загиблих і поранених, ймовірно, є вищою.

Також вона повідомила, що 13-14 травня російські війська здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак від початку повномасштабного вторгнення. Тоді ворог випустив понад 1500 дронів і десятки ракет по українських містах.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) заявила, що зростання кількості далекобійних ударів стало основною причиною підвищення рівня жертв серед цивільних у 2025 році. За аналогічний період минулого року кількість загиблих цивільних унаслідок застосування далекобійних засобів зросла на 27%. Водночас продовження кампанії рф, спрямованої проти ключової енергетичної інфраструктури, ставить цивільних осіб під серйозну загрозу на тлі настання зими.

Про це йдеться у щомісячному оновленні доповіді ММПЛУ щодо захисту цивільних осіб в Україні, пише Антикризовий медіа-центр.

У документі акцентується увага на посиленні атак російських збройних сил на інфраструктуру України у листопаді, частішому застосуванні потужних далекобійних засобів ураження по всій країні та збереженні високого рівня жертв серед цивільних осіб.

Зростання жертв через далекобійні удари у 2025 році

Зростання кількості далекобійних ударів є основною причиною підвищення рівня жертв серед цивільних осіб, який зафіксувала ММПЛУ у 2025 році. У період із січня до листопада 2024 року від далекобійних безпілотників та ракет загинуло 509 цивільних осіб. За аналогічний період 2025 року кількість загиблих зросла на 27% — до 645 осіб, а кількість поранених збільшилася на 68% — до 4 123 осіб.

У листопаді по всій Україні загинули щонайменше 226 цивільних осіб і 952 отримали поранення. Застосування російськими збройними силами потужних далекобійних ракет та безпілотників у густонаселених міських районах спричинило понад половину всіх жертв. Нічні атаки часто включали одночасне застосування сотень безпілотників і ракет.

Комбінована атака рф 19 листопада на Тернопіль на заході України є показовою: далекобійні ракети та безпілотники забрали життя щонайменше 38 цивільних осіб, зокрема 8 дітей, і 99 людей було поранено. Це найбільша кількість жертв у межах одного підтвердженого інциденту з жовтня 2023 року.

Атаки на енергетику та гуманітарні наслідки

“Продовження кампанії рф проти енергетичної інфраструктури України серйозно порушує роботу життєво важливих послуг. Мільйони сімей нині змушені тривалий час жити без електроенергії, опалення та води — ці труднощі лише посилюються зі скороченням світлового дня та зниженням температури”, — зазначила голова ММПЛУ Даніель Белль.

ООН вказує, що тільки у листопаді росія здійснила п’ять масштабних комбінованих атак на енергетичні об’єкти, спричинивши масштабні аварійні відключення електроенергії, які в окремих регіонах тривали понад 36 годин. Такі атаки тривали й у грудні. Навіть після завершення аварійних відключень у більшості регіонів діють планові графіки вимкнень електроенергії, які тривають до 16 годин на добу.

Міжнародна організація з міграції (IOM) ООН опублікувала доповідь, в якій повідомляється про значні руйнування та пошкодження житлового фонду України. Під час російсько-української війни в Україні було зруйновано або пошкоджено більше ніж 236 тисяч будівель. Крім того, понад 2,5 мільйона житлових об‘єктів, що складає приблизно 10% від усього житлового фонду, отримали пошкодження або залишаються недоступними через тривалий конфлікт.

Про це йдеться у доповіді, яку опублікувала Міжнародна організація з міграції (IOM) ООН, пише Антикризовий медіа-центр.

Вплив на житловий фонд та ціни

У звіті зазначено, що близько 2,5 млн одиниць житла — це приблизно 10% житлового фонду країни — є пошкодженими або недоступними.

Наслідки війни спричинили серйозний тиск на доступність та цінову доступність житла:

• Нестача муніципального житла;
• Недостатньо регульований ринок оренди;
• Масштабне переміщення населення.

В ООН оцінюють, що близько 10,6 млн українців були змушені покинути свої домівки, що становить майже чверть довоєнного населення.

“Дві третини з 3,7 мільйона людей, які залишилися, мають труднощі з оплатою нового житла. Для багатьох залежність від ринку оренди вичерпала сімейні заощадження”, — додають у звіті.

Фінансовий тягар оренди продовжує сильно тиснути на переміщені домогосподарства, оскільки їм доводиться витрачати 50% або більше своїх доходів на оплату житла.

Буквально за кілька хвилин до набуття чинності указ президента Дональда Трампа про заморожування грантів і позик був заблокований федеральною окружною суддею Лорен Алі Хан.

Про це пише Associated Press.

В указі йшлося про заморожування на 90 днів федеральних програм грантової допомоги, зокрема, й неурядовим організаціям за кордоном. За словами представників адміністрації президента США, рішення про замороження грантів ухвалили, щоб відповідати нещодавнім указам Трампа, який, зокрема, хотів припинити зусилля щодо різноманітності та інклюзивності.

У виданні зазначили, що термін дії ухвали окружної судді у межах забезпечення розгляду справи закінчується 3 лютого. Водночас можуть продовжитися слухання щодо суті справи. До того часу адміністрація Трампа не зможе призупинити виплати. Суддя описала цей крок як «підтримання статусу-кво», доки можуть розігратися подальші судові розгляди.

На інформаційній платформі УВКБ ООН «Україна – це Дім розроблять спеціальну Сторінку з працевлаштування, яка надаватиме інформацію про можливості для переміщених осіб.

Про це повідомило Міністерство економіки України.

Міністерство економіки України та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) підписали меморандум про взаєморозуміння для посилення економічної інтеграції внутрішньо переміщених осіб, біженців та осіб без громадянства в Україні. Це допоможе об’єднати зусилля та можливості обох сторін для залучення внутрішньо переміщених людей у національний ринок праці та зосередиться на сприянні розширення доступу до інформації про економічні програми та можливості, зокрема пов’язані з працевлаштуванням і забезпеченням засобами до існування.

Щоб подолати структурне безробіття Мінекономіки разом з міжнародними партнерами та донорами реалізує цілу низку програм для перекваліфікації та підвищення кваліфікації українців. У відомстві планують й надалі сприяти розвитку Сторінки з працевлаштування, надаючи інформацію про державні грантові програми для українців, які бажають повернутися додому, та можливості для тих, хто бажає отримати нові спеціальності чи підвищити професійні навички.

Співпраця з УВКБ ООН також сприятиме збору та аналізу даних, які допоможуть інформувати та формувати політику та програми для зміцнення економічної стійкості громад – з особливим наголосом на покращенні доступу до зайнятості та економічного залучення для переміщених осіб та інших постраждалих від війни людей.