У Краматорську зупинили підлітка за кермом автівки
Патрульні 24 вересня у Краматорську зупинили підлітка за кермом. Він не мав права керування машиною та порушував правила дорожнього руху.
Про це повідомили у фейсбуці патрульної поліції Краматорська та Слов’янська, пише Антикризовий медіа-центр.
Інспектори патрульної поліції отримали виклик про порушення правил дорожнього руху. Під час перевірки документів інформація підтвердилась. Поліцейські встановили, що за кермом авто ВАЗ 21063 був неповнолітній, який не має права керування машиною. На місце події інспектори викликали батька 14-ти річного хлопця та склали адміністративний протокол за ч. 3 ст. 184 (Невиконання обов’язків щодо виховання дітей) КУпАП.
Машинобудівний завод у Краматорську спростував інформацію про релокацію підприємства на Закарпаття
Новокраматорський машинобудівний завод заявив, що не переносить виробництво до Закарпатської області та не реалізує проєкт релокації до міста Перечин. Підприємство закликало ЗМІ перевіряти інформацію та користуватися офіційними джерелами.
Про це йдеться на Фейсбук-сторінці Новокраматорського машинобудівного заводу.
ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» спростувало інформацію про нібито релокацію підприємства до Закарпатської області.
Відповідну заяву підприємство оприлюднило після виходу матеріалу в виданні The Economist від 11 червня 2026 року та подальшого поширення окремих тез публікації українськими медіа.
На заводі наголосили, що не здійснюють релокацію до міста Перечин, не переносять виробничі потужності та не реалізують жодного проєкту переїзду підприємства на Закарпаття.
У НКМЗ також висловили підтримку жителям Краматорська та Донеччини, які через війну були змушені залишити свої домівки та переїхати до інших регіонів України, зокрема на Закарпаття.
Підприємство звернулося до представників медіа із закликом перевіряти інформацію та звертатися за коментарями до офіційних представників компанії перед публікацією матеріалів.
На заводі нагадали, що офіційні повідомлення про діяльність НКМЗ публікують на сайті підприємства та на його офіційних інформаційних ресурсах.
Читайте також, як на НКМЗ бачать розвиток Краматорської громади
Під обстрілами і без світла: як у Краматорську забезпечують донорську кров
Донорська кров сьогодні щодня рятує життя і військових, і цивільних. У Краматорську станція переливання крові працює у складних умовах: російські обстріли, перебої електроенергії та дефіцит кадрів. Попри це, фахівці забезпечують необхідні запаси крові для лікарень і екстрених випадків. Напередодні Всесвітнього дня донора крові, який щорічно відзначають 14 червня, журналіст «Антикризового медіа-центру» поспілкувався з директором Комунального некомерційного підприємства «Станція переливання крові м. Краматорська» Володимиром Бєляніним. В інтерв’ю говорили про те, як змінилася роль донорства під час війни, з якими викликами стикається система та що сьогодні мотивує людей ставати донорами.
Робота на межі можливостей
Україна живе в умовах війни з 2014 року, а повномасштабне вторгнення триває вже понад чотири роки. Як за цей час змінилася роль донорської крові?
Після початку повномасштабного вторгнення люди набагато гостріше усвідомили, наскільки важливою є донорська кров. Особливо це відчувається в громадах, які розташовані поблизу лінії фронту. Щодня кров потрібна і військовим, і цивільним, які отримують поранення та втрачають багато крові. Тому сьогодні донорство – не лише питання медицини, а взаємної підтримки та відповідальності. Фактично від готовності людей стати донорами часто залежить чиєсь життя.
Які виклики нині доводиться долати працівникам станції переливання крові через близькість до лінії фронту? З якими труднощами доводиться стикатися щодня?
Насамперед це безпекова ситуація. Ми працюємо під звуки сирен і вибухів. Регулярно стикаємося з перебоями електропостачання, води, зв’язку та інтернету. Для нас електрика критично важлива. Ми зберігаємо великі запаси плазми у спеціальних низькотемпературних морозильниках, які мають працювати безперервно. Тому під час відключень доводиться запускати резервні генератори.
Ще одна проблема – дороге обладнання, яке через перепади напруги може виходити з ладу. А знайти спеціалістів, які можуть його відремонтувати та обслуговувати в прифронтовому регіоні, дуже складно. Також ми розуміємо, що через обстріли логістичних маршрутів можуть виникати труднощі з доставкою медикаментів, витратних матеріалів та навіть продуктів для донорів.
Наскільки війна вплинула на кадровий склад станції, чи відчуваєте ви дефіцит фахівців? Яких спеціалістів сьогодні найбільше потребуєте та наскільки складно їх знаходити?
За роки війни кількість працівників зменшилася приблизно втричі. На щастя, нам вдалося зберегти команду висококваліфікованих спеціалістів. Багато хто з них може працювати одразу на кількох напрямках: від заготівлі крові до її тестування та видачі. Потреба в нових кадрах є постійно. Але проблема в тому, що фахівців служби крові практично немає. А щоб підготувати нового спеціаліста, потрібен час, а його також немає.
Фото: КНП «Станція переливання крові м. Краматорська»
Коли потреба в донорській крові зростає найбільше?
Після масованих обстрілів. У медичних закладах завжди мають бути запаси крові та її компонентів для екстрених випадків. Такі резерви формуються заздалегідь і підтримуються постійно. Але після великих атак потреба різко збільшується. Думаю, всі пам’ятають обстріл центра Краматорська 5 травня 2026 року. У таких ситуаціях донорська кров особливо необхідна для порятунку поранених людей.
Яких груп крові сьогодні бракує найбільше?
Найрідкіснішою вважається AB (IV) негативна група крові – її має менше одного відсотка людей. Водночас універсальним донором еритроцитів є O (I) негативна. Таку кров можна переливати людям з будь-якою групою. Саме цих груп сьогодні найчастіше не вистачає в системі крові.
Намагаємося створити максимально комфортну атмосферу для донорів
Після масштабних обстрілів люди активніше приходять здавати кров?
Так, ми це бачимо. Навесні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, план із заготівлі крові був перевиконаний удвічі. Подібна реакція є і зараз після великих обстрілів. Водночас потрібно враховувати, що населення громади суттєво скоротилося через безпекову ситуацію та евакуацію людей.
Наскільки важливо, щоб донорство було регулярним, а не лише реакцією на обстріли?
Регулярне донорство критично важливе, оскільки компоненти крові мають малий термін придатності. Наприклад, еритроцити придатні для використання від 35 до 42 днів, а тромбоцити – лише п’ять діб. Саме тому важливо здавати кров постійно. Це дозволяє підтримувати необхідні запаси для поранених, онкохворих, породіль та всіх пацієнтів, які потребують переливання щодня.
Хто сьогодні становить основу: це постійні донори чи багато нових людей?
На жаль, війна не призвела до збільшення кількості регулярних донорів. Навпаки, багато наших постійних донорів виїхали до більш безпечних регіонів України або за кордон. Переважно це жінки. Крім того, чимало донорів сьогодні служать у Збройних Силах України та територіальній обороні.
Які страхи або міфи про донорство найчастіше доводиться чути від людей, які ще жодного разу не здавали кров?
Найчастіше люди хвилюються через саму процедуру. Хтось боїться уколу, хтось – виду крові. Але зазвичай ці страхи швидко минають. Наші працівники намагаються створити максимально комфортну атмосферу для донорів. Починаючи від реєстратури й до самої донації людина постійно перебуває під увагою персоналу.
Ми використовуємо сучасні медичні вироби, а під час процедури в донаційній транслюються відео з краєвидами. Після здачі крові донори отримують сніданок – шоколад, сік і воду. Тож для багатьох перший досвід виявляється значно простішим, ніж вони очікували.
Всесвітній день донора крові у 2021 році. Фото: КНП «Станція переливання крові м. Краматорська»
Що відбувається з кров’ю після того, як людина її здала?
Після донації кров проходить кілька важливих етапів. Спочатку її розділяють на компоненти – еритроцити та плазму. Потім відбуваються лабораторні дослідження: визначають групу та резус-фактор, перевіряють на інфекційні захворювання, які можуть передаватися через кров. Далі – контроль якості компонентів. А потім вже відбувається розподіл та передача до лікарняних банків крові для подальшого використання.
Чи були випадки, коли завдяки активності донорів вдавалося оперативно закрити потребу лікарень у крові?
Сьогодні система працює так, щоб потреби лікарень прогнозувалися заздалегідь. Медичні заклади формують річні, щомісячні та поточні потреби в донорській крові та її компонентах. Також передбачені незнижувані запаси на випадок надзвичайних ситуацій. Якщо виникає нагальна потреба в певній групі крові, ми інформуємо донорів через сайти ГО «Всесвітня асоціація донорів України https://www.donor.ua/centers/21 та Краматорської міської ради.
Що особисто для вас означає працювати на станції переливання крові під час війни? Що допомагає не втрачати мотивацію?
Під час війни донорство крові стало питанням національної безпеки. Я очолюю станцію переливання крові Краматорська вже понад 30 років. І сьогодні особливо гостро розумію, що кожна крапля зібраного матеріалу та кожна видана доза – це шанс врятувати чиєсь життя. І на передовій, і в тилу. Це робота на виснаження, але водночас вона дає відчуття причетності до порятунку людей. Попри всі труднощі війни, ми бачимо справжні приклади єдності, хоробрості та незламності. І це додає сил працювати далі.
Напередодні Всесвітнього дня донора крові що б ви хотіли сказати людям, які ще лише замислюються про своє перше донорство?
Донорство крові сьогодні – не лише допомога конкретній людині. Це також внесок у стійкість держави. Я хочу подякувати всім, хто вже є донором, і тим, хто лише планує ним стати. Ваша небайдужість, чуйність і готовність допомагати рятують людей.
Колектив Комунального некомерційного підприємства «Станція переливання крові м. Краматорська» щиро вдячний кожному. Ви даруєте людям шанс на життя і допомагаєте його продовжити. Ви ділитеся своєю кров’ю попри власні турботи та проблеми.
Марк Буруйко
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Краматорська громада за добу пережила дев’ять атак дронів: пошкоджені будинки, авто та інфраструктура (фото)
Протягом 11 червня російські війська дев’ять разів атакували Краматорську громаду безпілотниками різних типів. Унаслідок ударів пошкоджено житлові будинки, автомобілі, заклад освіти, об’єкт критичної інфраструктури та лінію електропередач.
Про це повідомив Олександр Гончаренко, начальник Краматорської міської військової адміністрації.
Минулої доби, 11 червня, російські війська здійснили дев’ять дронових атак по території Краматорської громади.
Перший удар FPV-дроном окупанти завдали близько 00:30 по житловому будинку в приватному секторі. Через пів години безпілотник типу «Молнія-2» атакував ще один район приватної забудови, пошкодивши два будинки.
О 05:30 FPV-дрон на оптоволокні влучив в автомобіль у багатоквартирному секторі. Уже за сорок хвилин ще один безпілотник атакував один із мікрорайонів міста. Внаслідок удару пошкоджено автомобіль медиків та багатоповерховий будинок.
Опівдні російський дрон вдарив по автомобілю у спальному районі Краматорська. О 17:30 під удар потрапив заклад освіти.
Увечері атаки продовжилися. О 19:42 FPV-дрон пошкодив автомобіль у приватному секторі. О 22:20 безпілотник «Молнія-2» влучив у житловий квартал, пошкодивши будинок і вуличну лінію електропередач.
Останній удар зафіксували о 23:40. Безпілотник атакував об’єкт критичної інфраструктури. Також пошкоджень зазнала багатоповерхівка.
На щастя, внаслідок усіх атак ніхто не постраждав.
Наразі аварійні бригади відновлюють пошкоджені комунікації, а профільні служби документують наслідки чергових російських обстрілів.
У Краматорській громаді на обліку перебувають 465 родин загиблих Захисників і Захисниць України
У Краматорській міській територіальній громаді продовжують підтримувати родини загиблих українських військових. Наразі на обліку перебувають 465 членів сімей полеглих Захисників і Захисниць, серед них – 86 дітей.
Про це повідомляють у Краматорській міській раді.
У Краматорській міській територіальній громаді на обліку перебувають 465 членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Серед них – 86 дітей.
Міська влада продовжує надавати родинам комплексну підтримку. Зокрема, сім’ї можуть отримати матеріальну допомогу, соціальні послуги, консультації з актуальних питань та психологічний супровід.
У громаді зазначають, що підтримка родин полеглих військовослужбовців залишається одним із важливих напрямків соціальної роботи. Особливу увагу приділяють сім’ям, які виховують дітей і потребують додаткової допомоги.
Фахівці також надають консультаційну підтримку щодо оформлення пільг, соціальних гарантій та інших видів державної допомоги, передбачених для родин загиблих Захисників і Захисниць України.
У Краматорську судитимуть групу наркоторговців: за три місяці вони збули канабісу на три млн грн (фото)
У Краматорську перед судом постануть троє учасників організованої групи, яких обвинувачують у вирощуванні та збуті канабісу. За даними слідства, щомісяця вони заробляли близько 1 млн грн на продажі наркотиків.
Про це повідомляють у Донецькій обласній прокуратурі.
Прокурори Донецької обласної прокуратури передали до суду обвинувальний акт стосовно трьох жителів Краматорська, яких підозрюють у вирощуванні та збуті канабісу в особливо великих розмірах.
За даними слідства, на початку 2026 року один із фігурантів облаштував удома місце для вирощування конопель. Після збору врожаю він сушив рослини, фасував готовий канабіс у пакети та готував його до продажу.
До незаконної діяльності чоловік залучив знайому, яка приймала замовлення через інтернет, а також сусіда, відповідального за збут наркотиків.
Слідчі встановили, що кожна угода приносила учасникам схеми від 5 до 15 тисяч гривень. За три місяці обіг наркобізнесу сягнув близько 3 млн грн.
У квітні правоохоронці викрили діяльність групи. Під час обшуків у Краматорську та Балаклії, куди переїхали організатор і його спільниця, вилучили підготовлений до продажу канабіс.
Крім наркотиків, правоохоронці знайшли 35 мішків із ґрунтом для вирощування конопель, грошові кошти, мобільні телефони та банківські картки.
Досудове розслідування проводили слідчі та співробітники управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП у Донецькій області.
У разі доведення вини обвинуваченим загрожує від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
