У МОЗ пояснили , який підхід застосовується до оцінювання повсякденного функціонування людини
Для забезпечення прозорості та орієнтації на потреби людини в Україні впроваджується нова система оцінювання повсякденного функціонування особи, яка використовуватиме принципи Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ).
Як пояснили у МОЗ, принципи МКФ враховують не лише медичні аспекти, але й соціальні фактори, вплив середовища та бар’єрів. Такий підхід сприятиме індивідуалізації підтримки, підвищуть її ефективність та допоможе створити умови для максимально можливої незалежності та активності людини.
Категорії життєдіяльності
Оцінювання життєдіяльності проводиться на основі ключових категорій, визначених у постанові Кабінету Міністрів України № 1338, що охоплюють усі аспекти повсякденного функціонування людини. Ці категорії спрямовані на те, аби оцінити як стан здоров’я впливає на здатність виконувати базові життєві завдання, брати участь у суспільному житті, навчатися чи працювати.
Самообслуговування. Оцінюється здатність людини до виконання базових завдань повсякденного життя, таких як особиста гігієна, приготування їжі, одягання та інші дії, необхідні для підтримки власного добробуту.
- Легкий ступінь обмеження: людина може виконувати більшість завдань самостійно, але іноді потребує нагадувань або мінімальної допомоги (наприклад, нагадати про прийом ліків).
- Помірний ступінь: необхідна регулярна допомога для виконання окремих завдань, таких як приготування їжі чи догляд за гігієною.
- Виражений ступінь: людина потребує сторонньої допомоги кілька разів на день.
- Серйозний ступінь: повна залежність від сторонньої допомоги.
Пересування. Охоплює здатність людини ходити, долати відстані, користуватися транспортом або допоміжними засобами для мобільності, залежно від її стану здоров’я.
- Легкий ступінь: здатність долати 200–500 метрів із короткими перервами або використовувати особистий транспорт.
- Помірний ступінь: можливість пересуватися лише з допомогою палиці чи ходунків на відстань до 200 метрів.
- Виражений ступінь: пересування можливе тільки на короткі відстані або за допомогою інвалідного візка.
- Серйозний ступінь: повна залежність від сторонньої допомоги при пересуванні.
Орієнтація. Визначається здатність орієнтуватися у просторі, сприймати оточення за допомогою зору, слуху та інших органів чуття, а також пристосовуватися до нових умов.
- Легкий ступінь: людина може самостійно орієнтуватися за допомогою окулярів чи слухових апаратів.
- Помірний ступінь: потрібна стороння допомога в нових умовах або використання додаткових засобів (наприклад, тростини для сліпих).
- Виражений ступінь: людина суттєво обмежена у здатності орієнтуватися без сторонньої допомоги.
- Серйозний ступінь: повна неможливість самостійно орієнтуватися.
Спілкування. Оцінюється здатність людини встановлювати та підтримувати контакти з іншими людьми, ефективно взаємодіяти у різних життєвих ситуаціях, використовуючи усні, письмові чи невербальні способи комунікації.
- Легкий ступінь: людина може спілкуватися самостійно, але може потребувати допоміжних засобів у нових чи стресових умовах.
- Помірний ступінь: складнощі у спілкуванні з новими людьми, потреба у письмових інструкціях чи інших засобах.
- Виражений ступінь: здатність підтримувати контакт лише з близькими людьми або через спеціальні пристрої.
- Серйозний ступінь: відсутність можливості спілкування без сторонньої допомоги чи пристроїв.
Контроль за поведінкою. Визначається здатність до самоконтролю, дотримання суспільних норм і адекватної поведінки у різних ситуаціях, а також забезпечення особистої безпеки.
- Легкий ступінь: іноді потрібні підказки в незвичних ситуаціях.
- Помірний ступінь: людина може контролювати поведінку у звичних умовах, але потребує допомоги у складних ситуаціях.
- Виражений ступінь: потрібен постійний контроль і допомога навіть у знайомих обставинах.
- Серйозний ступінь: людина не здатна самостійно контролювати свою поведінку.
Здобуття освіти. Охоплює можливості людини навчатися, опановувати нові знання та навички, пристосовуватися до освітніх умов і досягати поставлених навчальних цілей.
- Легкий ступінь: можливість навчатися з мінімальними адаптаціями, наприклад, подовження термінів засвоєння матеріалу.
- Помірний ступінь: необхідність спеціального режиму навчання або допоміжних засобів.
- Виражений ступінь: можливість опановувати лише обмежену кількість знань із постійною допомогою.
- Серйозний ступінь: навчання можливе лише на базовому рівні, під індивідуальним наглядом.
Трудова діяльність. Оцінюється здатність людини до виконання професійних обов’язків, адаптації до умов праці, включно із можливістю використання допоміжних засобів чи технологій.
- Легкий ступінь: людина може виконувати більшість завдань, але потребує певних адаптацій (спеціального робочого місця).
- Помірний ступінь: здатність виконувати лише обмежений обсяг завдань із суттєвою підтримкою.
- Виражений ступінь: людина може працювати лише за умов постійного супроводу чи додаткових заходів реабілітації.
- Серйозний ступінь: відсутність можливості займатися трудовою діяльністю.
Як зазначили у міністерстві, кожна з цих категорій є важливим компонентом комплексного оцінювання життєдіяльності та допомагає визначити реальні потреби людини для розробки ефективних заходів підтримки.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
