У росії засудили трьох бійців полку «Азов»: вирок — до 24 років ув’язнення

 У вівторок, 26 березня 2025 року, в місті Ростов-на-Дону російський суд виніс вирок 12 військовополоненим бійцям полку «Азов», присудивши їм терміни позбавлення волі від 15 до 23 років.

За даними з відкритих джерел, рішення ухвалювалося в межах сфабрикованої справи, в якій українських військових звинувачували у надуманих «екстремістських» статтях. Судовий процес проходив в умовах повної ізоляції та відсутності доступу до незалежного захисту.

Імена засуджених та призначені терміни:

• Олексій Смиков — 23 роки

• Олег Мижгородський — 17 років

• Олександр Мухін, Ярослав Ждамаров, Артур Грецький, Олександр Мероченець, Олег Тишкул, Микита Тимонін — по 22 роки

• Анатолій Грицик, Олег Жарков — по 15 років

• Олександр Ірхи, Артем Гребешков — по 20 років

Один із полонених помер у СІЗО

Також повідомляється, що ще один боєць «Азову» помер у слідчому ізоляторі, не дочекавшись суду. Причиною смерті названо серцевий напад, однак правозахисники припускають можливість неналежних умов утримання або відсутність медичної допомоги.

Реакція

Українські правозахисники та офіційні особи вже заявили, що засудження захисників Маріуполя — це черговий приклад порушення міжнародного гуманітарного права з боку РФ, зокрема — Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

Більшість із цих військових були захоплені в полон під час оборони Азовсталі в Маріуполі у 2022 році.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У неділю, 28 липня, на Майдані Незалежності у Києві близько тисячі цивільних та кількасот бійців бригади спецпризначення Нацгвардії України «Азов» взяли участь у акції вшанування пам’яті українських військовополонених, які стали жертвами вибуху в Оленівці два роки тому.

Про це повідомляють українські медіа.

Жертв теракту в Оленівці і всіх загиблих захисників України вшанували хвилиною мовчання. Учасники мітингу тримали в руках плакати на підтримку бійців, яких утримує Росія. Вимагали також звільнення військових Маріупольського гарнізону.

На вшанування пам’яті загиблих у центрі столиці відкрили виставку «Оленівка: квінтесенція жорстокості», яку організували представники «Асоціації родин захисників «Азовсталі» у співпраці з Національним музеєм Революції Гідності.

На акції виступив заступник командира бригади по роботі з особовим складом, Герой України підполковник Святослав Паламар на позивний Калина. Він озвучив вимоги від побратимів щодо обміну військовополоненими. Зокрема, Паламар наполягає, аби в наступних обмінах були військовослужбовці «Азову».

Азовці закликали керівництво країни затвердити на державному рівні дату 29 липня Днем пам’яті захисників, які загинули в полоні.

Нагадаємо: масове вбивство російськими окупаційними військами полонених українських захисників «Азовсталі» в колонії в Оленівці Донецької області скоєно в ніч на 29 липня 2022 року. В результаті теракту загинули 54 полонених, а ще понад 130 зазнали поранень. Теракт в Оленівці — один з найжорстокіших воєнних злочинів, скоєних Росією щодо українських військовополонених.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

В його очах посмішка, а не пекло після полону – таким позитивним і веселим зображений на стіні багатоповерхівки Герой України, виконуючий обов’язки командира 36-ї окремої бригади морської піхоти, майор Сергій Волинський на позивний «Волина».

Мурал, який урочисто відкрили на Подолі 9 листопада, назвали «Вірний назавжди». Це гасло морської піхоти Збройних Сил України, в якій служив Сергій Волинський. Ініціатором створення стінопису є місцева громадська організація «Містохаб». Картина розміром 10 на 25 метрів добре видна з оглядового майданчика Полтави, на якому розташована Біла альтанка.

«Хочу подякувати йому за своє життя»  

На відкриття муралу приїхав Артем Дибленко із Миколаєва – військовослужбовець на позивний «Борода», підопічний та побратим Сергія Волинського. Він також потрапив у полон в Маріуполі, провів чотири місяці у тюрмі в Таганрозі, був звільнений у вересні та повернувся в Україну. Артем поділився своїми спогадами про командира.

«Він дуже переживав за особовий склад, завдяки чому багато людей на Азовсталі залишилися живими. Всі вони вдячні йому за це. Я дивлюся зараз на його зображення та пам’ятаю Сергія саме таким – завжди усміхненим, життєрадісним та оптимістичним. Декому забракло б його почуття гумору. Але він, здавалося, ніколи не засмучувався, навіть у самих безвихідних ситуаціях. З моменту нашого звільнення з полону я не бачив командира. Проте дуже хотів би з ним поспілкуватись. Дуже чекаю його повернення, хочу обійняти та подякувати за своє життя. На жаль, поки що це неможливо», – зазначив Артем Дибленко.

Мурал як символ майбутнього України

Мурал з портретом Героя України створили саме у цьому місці Полтави не просто так. Сергій Волинський народився у Полтаві й в цьому районі, де з’явився стінопис, жив і навчався до 15 років.

«Після дев’ятого класу Сергій обрав шлях військового і вступив до Кременчуцького військового ліцею. Потім здобув вищу освіту у Львівській академії сухопутних військ. Після закінчення академії став морським піхотинцем і отримав направлення на службу в місто Керч, у Криму», – розповіла сестра героя Тетяна Харько.

Після окупації Росією Криму у 2014 році Сергій не зрадив присязі й повернувся на територію України. Потім служив у 36-тій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, яка базується у Миколаєві. В цьому місті він проживав разом із сім’єю.

Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, Сергій Волинський виконував бойове завдання у Маріуполі. Він фактично став голосом захисників «Азовсталі», звертаючись до світових лідерів із закликом про порятунок цивільних та поранених.

Сестра «Волини» Тетяна Харько пишається братом, його непохитними принципами, залізною волею та оптимізмом. На її думку, ці риси характеру вдалося передати художникам на стінописі.

«Я вважаю, що художникам вдалося на двісті відсотків передати характер Сергія. Мені сподобалося, що на стінописі він зображений усміхненим і позитивним. У нього навіть в очах посмішки, всупереч тому, що багато людей говорили, що його очі бачили пекло. Мені хочеться, щоб цей мурал став символом майбутнього, в якому будуть лише гарні речі та добро, а також відновлена та цілісна Україна», – наголосила Тетяна Харько.

Не полонений, але й не вільний

Створення муралу на честь Героя України Сергія Волинського ініціювала полтавська громадська організація «Містохаб». За словами представниці організації Юлії Манойло, ідея виникла ще пів року тому, коли військовий був у російському полоні. Реалізували проєкт вже восени, коли частина азовців була звільнена.  

Домовилися з місцевою владою, з жителями багатоповерхівки, узгодили фото з рідними Сергія. Багато розходів взяли на себе благодійники, які оплатили купівлю фарб, проїзд, проживання, харчування та гонорар художників. Картину було створено всього за два тижні. Над муралом працювали художники Андрій Ковтун (myForestBridge), Гриша Шоком та Антон Кондрашов.

Цей мурал – справжній стінопис сучасної України. Бо одним портретом героя описує історію країни. 30-річний Сергій Волинський уособлює своїм життям прагнення українського народу до свободи, незалежності та цілісності.

Військовий потрапив у російський полон у травні разом з іншими захисникам «Азовсталі». У полоні він перебував п’ять місяців. У ніч на 22 вересня відбувся найбільший з 24 лютого обмін полоненими між росією та Україною. Було звільнено 215 українських військових, медиків і волонтерів, зокрема й Сергій Волинський. За процедурою екстракції Сергій перебуватиме у Туреччині до закінчення війни. На його повернення додому чекають рідні, побратими та, без перебільшення, вся Полтава.

Світлана Денисенко 

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

«Янголи міста Марії» – за такою назвою на Театральній площі у Полтаві відбулася фотовиставка, присвячена полеглим воїнам, захисникам Маріуполя.

На пюпітрах просто неба були встановлені портрети 112 героїв і героїнь з полку «Азов». На кожній фотографії надрукована біографія азовця – історія його життя, перерваного війною. На деяких світлинах вказані вже нездійсненні мрії бійців – бажання одружитися чи вийти заміж, побудувати дім і народити дитину.

Впродовж 86 днів бійці батальйону Національної гвардії України тримали оборону обложеного російськими військами міста. Багато з них загинули на головній оборонній позиції, на металургійному комбінаті «Азовсталь».

Всі вони віддали життя, захищаючи Маріуполь та всю Україну від російських нападників. Серед них двоє Героїв України з Полтавщини – Максим Кагал з позивним «Пістон» з Кременчука та Віталій Грицаєнко – «Гоголь» з Полтави.

Фотовиставка «Янголи міста Марії»

Виставку зорганізувала Вікторія Грицаєнко, дружина загиблого полтавця, Героя України, заступника командира полку «Азов», капітана Віталія Грицаєнка. Його тіло досі не передано рідним для поховання. Як і більшості з тих, хто є на фото.

До ініціативи долучилися інші родини та друзі бійців-азовців. Вони також не отримали тіла своїх рідних, не попрощалися з ними, не поховали на рідній землі. Таким чином близькі та рідні військових хочуть привернути увагу до повернення тіл загиблих. І роблять усе, щоб світ не забував про воїнів, які тримали Маріуполь до останнього.

Перед відкриттям виставки всіх полеглих пом’янули хвилиною мовчання та провели молебень. Рідні азовців, які приїхали з різних куточків України, запалили лампадки.

«У Полтаві на пошану загиблих воїнів полку «Азов», які до останнього тримали оборону Маріуполя, створили виставку «Янголи міста Марії». Фото надали рідні та близькі полеглих бійців. Ці світлини планують показати й в інших містах України. Всі ми – українці – вдячні героям та їхнім родинам. Вічна і світла пам’ять загиблим воїнам, захисникам Маріуполя та всієї України, які мужньо й самовіддано тримали оборону. «Азов» – сталь. Героям слава!», – наголосив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін.

Пізніше портрети «азовців» представлять у Києві та в інших українських містах, які є вільними від загарбників. Після нашої перемоги та деокупації захоплених територій виставку організують у Маріуполі.

Дивіться також: Захисники Маріуполя мають повернутися додому живими!

Світлана Денисенко

Фото: Полтавська обласна державна адміністрація

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Сотні львів’ян вийшли на акцію з вигуками: «Оленівка», «Азов – це вся Україна!» та «Поверніть полонених живими!». Мирною ходою вони пройшли від Оперного театру до площі Ринок.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!