Українські Донецькі куркулі міцнішають, незважаючи на перешкоди
На сьогоднішній день 49 активних мешканців Донецької області отримали підтримку на розширення існуючого або початок нового бізнесу по програмі «Український донецький куркуль». Як ідуть справи у підприємців, з якими проблемами вони стикаються, «куркулі» обговорювали в Краматорську разом з головою Донецької облдержадміністрації Павлом Жебрівським.
Віталій Колісніченко разом з дружиною Світланою, мешканці Соледарської ОТГ, вирішили виготовляти «Берестівські сири» з натурального коров’ячого молока. Вони і раніше займались цією справою, але за підтримки коштів, отриманих по програмі «Український донецький куркуль», зможуть купити промислове обладнання, щоб виготовляти більше продукції відмінної якості.
Олена Хатмулліна в Костянтинівці налагоджує виробництво туалетного паперу та паперових рушників. «В Донецькій області вся ця продукція – привозна, виготовляється в інших регіонах країни. Я вирішила заповнити цю прогалину. Коли розпочалось виробництво, виявилося багато паперових відходів. З них ми робимо топливні брикети, які йдуть на опалення нашого приміщення. Так ми економимо на коштовних енергоносіях», – розповила учасниця проекту.
Іншу пустуючу нішу зайняла Ганна Матвієнко з Добропілля. Фізичний реабілітолог за фахом, вона зіткнулася з відсутністю в області виробництва засобів реабілітації. На отримані кошти підприємство Ганни, на якому працюють 5 робітників, буде обладнане необхідними приладами для виготовлення милиць, ходунків, тростин. А поки вони займаються шиттям медичних одноразових бахіл. Їх, доречи, також не виробляли раніше в Донецькій області.
Медичне направлення також вибрали Руслан Христов та Наталія Яковленко зі Слов’янська. Вони планують відкрити центри медичних послуг, за якими зараз доводиться їздити в Харків. «Ендоскопічний центр – це доволі масштабний проект, потребуючий чималих затрат, тому в нас є проблеми з отриманням юриста та бухгалтера. Чи є можливість забезпечити «куркулів» консультаційною допомогою цих фахівців, а також підтримкою під час надання різноманітних дозволів», – запитав губернатора Руслан Христов.
Павло Жебрівський пообіцяв розглянути таку можливість через Агенцію регіонального розвитку, оскільки згоден з тим, що подібні послуги повинні надавати аутсорсингові компанії. Це вигідніше, чим держати в штаті малих підприємств додаткові одиниці, не пов’язані з основним виробництвом.
Були ще запитання щодо виділення землі учасникам АТО, які також стали переможцями конкурсу проектів. Але не можуть розпочати власну справу, поки не мають земельних ділянок. Доречи, сільськогосподарський напрямок доволі популярний серед донецьких «куркулів». Деякі з них розробили проекти з вирощування та розведення великої рогатої худоби та птиці, вирощування часнику, будівництва теплиць, комплексів з переробки молока тощо.
«Ці люди, які не чекають нічого не від кого, а беруть на себе відповідальність за свою родину та тих людей, що працевлаштували, – це майбутнє Донеччини. Наша задача – підтримати їх на старті, допомогти стати на ноги, а потім вони повернуть в стократному розмірі те, що ми зараз їм даємо», – підсумував Павло Жебрівський.
Проект «Український донецький куркуль» на цьому не завершується. В планах обладміністрації – виростити в Донецькій області щонайменше 150 тисяч «куркулів». Отже, ще не пізно подати заявку на участь у конкурсі проектів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
