Українські символи та гасла з’явилися у тимчасово окупованому Донецьку (ФОТО)

Фізичні особи-підприємці, які втратили дохід або бізнес через повномасштабне рф, можуть подавайте заяву до міжнародного Реєстру збитків. Там додали нову категорію А3.5 “Втрата приватного підприємництва”.

Про це повідомили на порталі “Дія”, пише Антикризовий медіа-центр.

До цієї категорії можуть подати заяву підприємці, чий бізнес отримав збитки через одну з таких причин:

• зупинка роботи через небезпеку: перебували на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій;
• руйнування майна: житло, приміщення, де працювали, або необхідне обладнання були пошкоджені чи знищені;
• вимушений переїзд в інший регіон України або за кордон;
• примусова депортація;
• захист країни: мобілізовані або добровільно вступили до лав Сил оборони;
• економічні фактори: попит на товари чи послуги зник або критично знизився через війну.

Що потрібно для заяви:

• докази зупинки діяльності: документи, що підтверджують події, через які не змогли вести бізнес (наприклад, факти руйнувань чи окупації);
• підтвердження спеціального статусу (за наявності): якщо військовий, медик або працівник критичної інфраструктури — слід додати скан посвідчення, наказу, трудового договору тощо;
• інформація про доходи: докази того, що бізнес приносив прибуток до зазначених подій;
• підтвердження збитків: документи, що обґрунтовують суму втраченого доходу;
• інші матеріали (за бажанням): будь-які додаткові документи, які підприємець вважає важливими для розгляду заяви.

На порталі “Дія” просять звернути увагу, що категорія А3.5 “Втрата приватного підприємництва” стосується ФОПів, які після 24 лютого 2022 року втратили дохід або ж припинили діяльність через агресію рф. Категорія охоплює втрату доходів від бізнесу, зокрема очікуваний, але не отриманий прибуток.

Представники міжнародної комісії з питань зниклих безвісти оголосили про початок прийому заявок на відбір ДНК-зразків.

Про це повідомили у пресслужбі Національного інформаційного бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб, пише Антикризовий медіа-центр.

Родичі зниклих безвісти українців, які нині живуть у Німеччині зможуть здати ДНК-зразки. Кампанію реалізують спільно з Головним слідчим управлінням Нацполіції України та Уповноваженим з питань зниклих безвісти.

Заявки приймають до 23 січня 2026 року. Для цього потрібно заповнити форму за посиланням.

З початку доби, 30 грудня, по всій лінії фронту зафіксували 63 бойових зіткнень з окупантами рф. На Донеччині ворожих штурмів, станом на 16:00 – майже 40.

Про це повідомили на фейсбуці Генерального штабу ЗСУ, пише Антикризовий медіа-центр.

На Лиманському напрямку ворог п’ять разів атакував українські позиції у районах населених пунктів Зарічне, Ямпіль та у бік Новосергіївки й Дружелюбівки. Станом на 16:00 три боєзіткнення тривали. На Слов’янському напрямку захисники відбивали дві спроби просунутись уперед.

На Костянтинівському напрямку противник атакував Сили оборони у районах Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, та у бік Костянтинівки, Степанівки, Новопавлівки й Софіївки. Українські воїни відбили дев’ять ворожих атак.

На Покровському напрямку ворог 20 разів атакував позиції захисників, бої тривають у п’яти локаціях.

У Покровську російські військові, ймовірно, вбили сімох цивільних людей. Мирні жителі переховувалися у підвалі житлового будинку.

Про це повідомив у телеграмі уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, пише Антикризовий медіа-центр.

За інформацією,  до підвалу житлового будинку, де від обстрілів переховувалися мирні люди, увірвалися двоє солдатів армії рф. До окупантів вийшли двоє цивільних: батько та син, у яких росіяни вимагали алкоголь. Коли їм відповіли, що алкоголю немає, окупанти відкрили вогонь та вбили батька й сина.

Після цього росіяни спустилися до підвалу та розстріляли там інших людей. Серед убитих родина: подружжя, їхній син та матір жінки.

“Лише одному пораненому вдалося вижити, удавши мертвого. Це, ймовірно, трапилося у ніч на 21 грудня. Підкреслю, що події у Покровську не є поодинокими. Вони вписуються у системну практику насильства, яку російські війська застосовують проти цивільних на ТОТ і прифронтових територіях України”, – написав уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Вбивства мирних мешканців є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та воєнним злочином.

Більшість українців, а саме 78%, продовжує вважати, що Україна не зробила достатньо для підготовки до повномасштабного вторгнення.

Про це йдеться у дослідження Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

У порівнянні з результатами опитування у вересні 2025 року думки українців майже не змінилися. Більшість жителів вважає, що Україна не зробила достатньо для підготовки до вторгнення – 78% (у вересні –  81%). З них 28% відповіли, що наша держава скоріше доклала недостатніх зусиль, хоча дещо все-таки зробила. Решта 50% вважають, що зусилля України з підготовки були абсолютно недостатніми (у вересні – 44% у вересні).

Фото: КМІС

Частка респондентів, які вважають, що Україна зробила скоріше чи повністю достатньо для підготовки – 15% (у вересні – 16%). З них 10% говорить, що наша країна скоріше зробила достатньо, хоча були деякі прорахунки.

Також у всіх регіонах України більшість жителів вважає, що докладені Україною зусилля були недостатніми.

Фото: КМІС

Упродовж 26 листопада – 13 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”. До нього на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій “Форум” додав запитання щодо сприйняття того, наскільки Україна була готовою до вторгнення. Методом телефонних інтерв’ю (computer–assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна українському уряду територія) опитали 1000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими від 18 років і старше громадянами, які на момент опитування проживали на території України. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.