Урочистий захід, присвячений 75-річниці з дня визволення м.Краматорська від німецько-фашистських загарбників

Між Донеччиною та Івано-Франківщиною відстань у понад тисячу кілометрів. З Краматорська потягом їхати майже 20 годин. Цю відстань подолали журналісти Донецької області у рамках проєкту «Івано-Франківщина та Донеччина будують мости для співпраці». Вони побачили, що є унікального та водночас спільного між двома регіонами. 

Донецька сіль зі сходу на захід

ТОВ «Карпатнафтохім» розташовується у місті Калуш. Це близько 1,5 години їзди від Івано-Франківська. Підприємство спеціалізується на виготовленні каустичної соди та полівінілхлориду, який використовують для виробництва профілів для вікон та дверей. Як сировину використовують сіль з ДП «Артемсіль». 

Із Соледару сіль вагонами доставляють у Калуш, на «Карпатнафтохім». На підприємстві її розвантажують. Склад може вміщувати до 20 тис. тонн. Це велика біла гора, до якої з міркувань безпеки на підприємстві не радять підходити близько. Використовують сіль з Донеччини, бо вона харчова та чиста.   

«Карпатнафтохім» є містоутворюючим підприємством у Калуші. На ньому працюють 2500 робітників. Це не лише містяни, а й мешканці навколишніх сіл. 80% продукції підприємства йде на експорт до близько 20 країн світу.

Керамісти Івано-Франківщини 

На Донеччині пишаються керамікою зі Слов’янська, а от на Івано-Франківщині – гончарними виробами з Косова. Зокрема, косівська кераміка у 2019 році була внесена до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини. Як виготовляли глечики, тарілки, кахлі та інші предмети побуту з глини розкажуть у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини. У закладі працює перший в Україні музейний простір, присвячений кераміці. Тут можна побачити кожен етап створення виробу з глини і доторкнутися до нього, відчути фактуру орнаменту та помилуватися поєднанням кольорів: жовтого, зеленого та коричневого. 

Сам Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини відкрився понад пів століття тому. Заклад заснований на приватній колекції, яка належала художнику Євгену Сагайдачному. Народився митець у Херсоні, а у 20-их роках працював у Києві. Вперше зіткнувся з гуцулами на Луганщині. У 1939 році художник навчав дітей в місцевому будинку піонерів і у той час туди привезли гуцульський ансамбль. Кажуть, що митець, настільки захопився ними, що переїхав до Косова та почав збирати колекцію. Тут і гуцульські знаряддя праці, предмети побуту, прикраси, одяг тощо. Побачити все це приїжджають з різних куточків України.

Вуличками Косова

«До нас приїжджають дуже багато з Дніпра, з Одеси. З Донецького регіону – небагато людей, але бувають теж. Ми запрошуємо гостей відвідати наші міста та побачити нашу культуру, наше мистецтво», – завідувач сектору обліку Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини Юрій Джуранюк. 

Юрій Джуранюк проводить екскурсію музеєм

Щодо керамістів з Івано-Франківщини, то у 2018 році відбувся перший гончарний симпозіум у Слов’янську. Тоді майстри з двох куточків країни показували свої роботи та розповідали про традиції гончарства у своїм регіонах.  

Писанкарство

Для Донеччини стало вже традицією проведення майстер-класів з розпису яєць перед Великоднем. Зокрема, торік майстерку в Краматорську організовували «Український розмовний клуб «Файно».  Більше про писанкарство, які символи та кольори використовували для розпису розкажуть у Коломиї у музеї Писанка. Він розташований у 13,5-метровій писанці, зовні розмальованій традиційними символами. У фондах близько 12 тисяч розписаних яєць, але у експозиції можна побачити лише третину від усього. 

На карті «Від Сяну до Дону» можна побачити писанки за регіонами України. Її авторка Тетяна Коновал з Луганщини. Також у музеї можуть провести майстер-клас. Зокрема, відвідувачам пропонують спробувати розмалювати яйце спеціальним інструментом – писачком.  

Такими локаціями не вичерпується перелік того, що є спільного між Донеччиною та Івано-Франківщиною. Аби знайти ці риси, варто самому відвідати західний регіон та дослідити зв’язок. А ще на Івано-Франківщині можна дізнатися більше про культурні традиції мальовничого краю, відчути гостинність місцевих та посмакувати традиційними стравами такими, як банош, бриндзя, гуцульські голубці та багато іншого. 

Ірина Мартинова

Щоранку о 8-й годині Марина Виходцева приходить на роботу до Контакт-центру. Вже 19 років жінка працює диспетчеркою. Розповідає, що за останні роки її роботи у Контакт-центрі відбулися зміни.

«На початку моєї кар’єри ця служба називалася 050, потім вона стала 1505, а зараз це Контакт-центр».

Раніше з Контакт-центром можна було зв’язатися лише за допомогою міського телефону. Пізніше додали чат-бот, мобільний додаток. Окрім того, інформують людей й у соцмережах.

Після надсилання звернення до комунальних організацій диспетчери чекають на повідомлення про виконання робіт. Потім зв’язуються з заявником, щоб перевірити, чи дійсно вирішена проблема. Якщо все добре – звернення закривають. Зазвичай, у Контакт-центрі є інформація від організацій про планові відключення або ремонтні роботи, але часто трапляються й аварійні ситуації.

«Якщо в місті якесь аварійне відключення, ми передаємо цю заявку в Контакт-центрі на організацію, а також дублюємо телефонним дзвінком на аварійну службу».

Жінка розповідає, що під час масових відключень світла чи води Контакт-центр може прийняти понад тисячу дзвінків на добу від мешканців. Бували й курйозні випадки.

«Є в нас і постійні заявники, які дзвонять на все: яма на дорозі, з тролейбусу вигнав кондуктор… А ще в нас є бабуся, якій вже приблизно 90 років, вона сліпа і нам дзвонить щодня щоб, дізнатися котра година».

За словами директорки Контакт-центру Марини Бурлай, мобільний додаток і чат-бот роблять життя мешканців зручнішими, бо користувачам приходять повідомлення про відключення світла чи води. Таким чином люди можуть планувати свої дії.

«За статистикою звернень, у минулому році зателефонували нам близько 69 тисяч мешканців. З них тільки 15 632 звернень були оформлені та направлені до виконання на підприємства та організації, за іншими зверненнями диспетчерами були надані роз’яснення. За допомогою чат-боту було 457 звернень, через додаток – 137», – каже Марина Бурлай.

Всього у Контакт-центрі працюють десять диспетчерів. Робота позмінна.

А звернутися з проблемою можливо у будь-який час – Контакт-центр у Краматорську працює цілодобово без вихідних.

Дізнатися більше подробиць про сервіс та можливості Контакт-Центру можна тут.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

До Дня вишиванки, який цього року відзначатимуть 19 травня, волонтери ГО «Українського розмовного клубу «Файно» передадуть до перинатального центру в Краматорську вишиті сорочки для немовлят. До акції «Народжені у вишиванках» у місті долучаються вшосте. Цього року до сорочок волонтери вирішити додати шаровари для хлопчиків і спідниці для дівчат. 

Цьогорічні комплекти для немовлят Краматорська (фото з фейсбуку Оксани Муравльової)

Торік волонтери шили розпашонки  для немовлят зі всієї Донеччини. Цьогоріч вирішили обмежитися Краматорськом.

«Чому ми не хочемо на всю Донецьку область робити? Торік ми не бачили відгуків. Ми не бачили, щоб воно було комусь потрібно. Просто передали лікарям в облдержадміністрації і все. А куди воно пішло – ми не знали. Тому вирішили точково віддавати, тим, хто у це вірить і тим, хто цього насправді потребує», – розповіла голова ГО  «Український розмовний клуб «Файно» Оксана Муравльова.

Нині вже 4 комплекти передали немовлятам Краматорська. Загалом волонтери планують зробити 50 сорочок. 20 комплектів передадуть до Краматорського будинок дитини «Антошка». Долучитися до волонтерів можна за адресою Героїв України 10.

Ірина Мартинова

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Її організували ГО «Український розмовний клуб «Файно». Майстер-клас об’єднав людей різного віку. Протягом декількох годин вони вчилися розписувати яйця. Для цього учасники використовували спеціальний інструмент, віск та фарби. Цей процес бачили наші журналісти.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!