Уряд розширює програму підтримки аграріїв у прифронтових регіонах

Через обстріли окупантів фермери Донецької області зазнали збитків на понад вісім млн грн. Цьогоріч в області розраховують зібрати врожай зернових з понад 80 тисяч гектарів.

Про це повідомив начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін в ефірі національного телемарафону, пише Антикризовий медіа-центр.

Аграрії у Донецькій області розраховують зібрати цьогоріч урожай зернових з 86 тисяч гектарів.

“Коли аграрії виїжджають в поля це майже ціла військова операція, із засобами РЕБ, нашими стрілками, які прикривають їх. На жаль, знищенна зернових через обстріли цьогоріч складає 200 гектарів. Це тільки на зараз”, – зазначив начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Нині збитки через ворожі обстріли в аграріїв Донеччини складають понад вісім мільйонів гривень. Водночас, як повідомляють у пресслужбі Краматорської районної державної адміністрації, у 2025 році сільгоспвиробники Краматорського району планують зібрати менше врожаю. Намолотити ранніх зернових розраховують із площі 34,3 тис. гектарів – це на 17,7 тис. гектарів менше, ніж у 2024 році.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

На Донеччині інформують про загрозу проникнення на територію області сарани з інших регіонів України.  Шкідник може знищувати врожай кукурудзи, пшениці та соняшника.

Про це повідомили у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Донецькій області, пише Антикризовий медіа-центр.

Посуха та недостатня кількість опадів сприяли масовому відродженню та розповсюдженню сарани в країні. На Донеччині попереджають про загрозу проникнення шкідника на територію області з інших регіонів України.

“Саранові — небезпечні багатоїдні шкідники, які можуть швидко знищити урожай кукурудзи, пшениці, соняшника та інших культур. Особливу небезпеку для рослин становлять зграї перелітних саранових. Дорослі шкідники групами перелітають на відстані до кількох десятків кілометрів, а під час сильних вітрів – на відстань понад 200 км за добу”, – йдеться у повідомлені.

У Держпродспоживслужбі рекомендують встановити постійний моніторинг на посівах багаторічних трав, сорго, неораних земель (яружно-балкова система), тощо. Крім того, радять обробляти рослини пестицидами вранці та ввечері. Також, у разі виявлення сарани, просять інформувати представників Держпродспоживслужби за номером: +380991516406.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Міністерство аграрної політики та продовольства України активно працює над створенням національної мережі сучасних овочесховищ. Цей крок є критично важливим, адже сьогодні до 35% врожаю овочів не доходить до споживача через відсутність належних умов зберігання.

Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль за підсумками зустрічі з представниками громадського об’єднання лідерів продовольчого рітейлу (UFRA) повідомив, що через повномасштабну війну багато овочесховищ було знищено, що призвело до втрати понад 281 тисячі тонн одночасного зберігання. Загальний дефіцит потужностей для зберігання овочів наразі становить понад 1,1 мільйона тонн.

За словами Коваля, овочесховища — це не просто склади, а важливий інструмент для:

• можливості зберігати врожай і продавати його за кращою ціною;
• стримування інфляції;
• підтримки локальних фермерів;
• створення нових робочих місць та надходжень до бюджету;
• кроку до імпортозаміщення й розвитку експорту продукції з доданою вартістю.

«Ми рухаємось до моделі агроіндустріальної країни, де не сировина, а перероблена продукція формує економічну вартість. Наше завдання — скоротити цю різницю», — зауважив Віталій Коваль.

Він також навів приклад: якщо в Україні гектар землі приносить у середньому 1000 євро експортної виручки, то у Данії — 15 000 євро.

Читайте також: Мінагрополітики та ЄС впроваджують інноваційні групи для розвитку малих агровиробників

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що суб’єкти господарювання в аграрному секторі тепер мають можливість бронювати більшу кількість військовозобов’язаних працівників.

Зазначається, що технічні можливості на порталі “Дія” оновлено. Тепер до загальної кількості військовозобов’язаних працівників, що враховуються для квоти бронювання, включаються й ті, хто був призваний на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року.

Умови для врахування мобілізованих працівників у квоту

Щоб мобілізований працівник враховувався у квоту для бронювання, повинні бути дотримані наступні умови:

• Працівник має бути працевлаштований у компанії.
• Працівника мобілізовано після 18 травня 2024 року.
• Мобілізований працівник у відомостях з реєстру “Оберіг” має статус “Виключено з військового обліку”.
• У картці мобілізованого працівника має бути вказана дата мобілізації після 18 травня 2024 року.

У Мінагрополітики також зазначили, що якщо такий мобілізований працівник не враховується у квоту, варто звернутися до оператора ТЦК та СП для перевірки даних у реєстрі “Оберіг”.

Ця зміна покликана оптимізувати процес бронювання для підприємств аграрного сектору, що є критично важливим для забезпечення продовольчої безпеки країни в умовах воєнного стану.

Читайте також: Мінагрополітики та ЄС впроваджують інноваційні групи для розвитку малих агровиробників

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

В Україні відбувся вебінар “Інноваційні групи дрібних агровиробників (SIGs) як інструмент розвитку сільських територій”, організований Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом ЄС “EU4SmallFarms”. Захід зібрав мікро- та малих агровиробників, представників громад та дорадчих служб.

У центрі уваги – пілотна модель співпраці малих фермерів у форматі інноваційних груп (SIGs). Цей підхід передбачає об’єднання виробників для подолання спільних викликів, таких як обмежений доступ до ринків, знань та ресурсів, а також для кращого використання економічних можливостей.

Стратегічний крок для відновлення агросектору

Заступниця міністра аграрної політики Оксана Осьмачко пояснила, що формування таких груп є стратегічним кроком на шляху економічної інтеграції мікро- та малих агровиробників у сучасну ринкову систему. Вона наголосила, що це є основою для відновлення аграрного сектору України.

Модель SIGs базується на європейському досвіді Операційних груп у рамках Системи сльськогосподарських знань та інновацій (AKIS), що успішно діють у ЄС.

Чотири типи інновацій у SIGs

Українські інноваційні групи впроваджують чотири основні типи рішень:

1. Продуктові інновації: створення продукції з доданою вартістю (наприклад, крафтові продукти).
2. Процесні інновації: спільне використання техніки, гуртові закупівлі ресурсів.
3. Організаційні інновації: об’єднання для створення спільних сховищ, формування більших партій продукції.
4. Маркетингові інновації: просування продукції на ринку під єдиним брендом або в єдиній системі збуту.

Пілотування моделі SIGs триває у понад 60 громадах дев’яти областей. Серед успішних прикладів – виробництво меду на Київщині, вирощування сочевиці на Дніпропетровщині та розвиток ягідництва на Полтавщині.

Ця ініціатива є частиною реалізації Стратегії розвитку сільського господарства України до 2030 року. Вона покликана зміцнити позиції дрібних виробників у ланцюгах доданої вартості та забезпечити довгостроковий сталий розвиток сільських громад.

Читайте також: На підтримку аграрної сфери в Україні виділять понад 6 млрд грн

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!