В Україні буде новий прем’єр-міністр

Сьогодні, 19 грудня, Верховна Рада України прийняла у цілому законопроєкт про ліквідацію медико-санітарних експертних комісій, починаючи з 2025 року.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

«Рада прийняла в цілому про ліквідацію МСЕК з 2025-го року. ЗА законопроєкт #12178 – 259 голосів. Замість з 01 січня 2025 року впроваджується створення експертних комісій у кластерних і надкластерних лікарнях (сучасна система оцінювання функціонування особи)», – написав він.

Нагадаємо, для роботи спеціалістів, які з 1 січня 2025 року оцінюватимуть працездатність людей, попередньо обрали п’ять лікарень Донецької області та одну Луганської.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У вівторок, 3 грудня, Верховна Рада призначила Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра України – Міністра національної єдності України.

Про це повідомив народний депутат з парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.

Законодавчу ініціативу №12279 підтримали 237 народних депутатів.

Комітет Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, нацменшин і міжнаціональних відносин рекомендував парламенту призначити Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра України – міністра національної єдності України.

Довідка. Олексій Чернишов 4 березня 2020 року був призначений міністром розвитку громад та територій України. 3 листопада 2022 року Верховна Рада звільнила Чернишова з посади.

3 4 листопада 2022 року і до сьогодні Чернишов обіймав посаду голови правління НАК «Нафтогаз України».

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Найближчими днями народні депутати планують розглянути у другому читанні проєкт закону щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на власне джерело у парламенті.

Як зазначили в інформаційному агентстві, серед «гарячих тем» у порядку денному на цей тиждень законопроєкт №11416-д, яким пропонується збільшити ставку військового збору з 1,5% до 5% на доходи фізичних осіб, встановити її у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку ІІІ групи, для ФОПів І, ІІ та IV групи – 10% розміру мінімальної ЗП.

Цим же документом Кабінету міністрів доручається розробити законопроєкт про зарахування військового збору до спецфонду держбюджету.

Також запропоновано встановити ставку податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%, а для небанківських фінансових установ (крім страховиків) – 25% з 1 січня 2025 року.

Крім того, законопроєкт пропонує збільшити рентні платежі за видобуток щебню.

Водночас доходи, отримані в межах програми «Зроблено в Україні», пропонується звільнити від оподаткування.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У вівторок, 16 липня, депутати Верховної ради ухвалили постанову №4201 «Про обчислення часу в Україні», якою скасували переведення часу в Україні з зимового на літній.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Він зазначив, що за відповідну норму проголосував 261 депутат.

Згідно з прийнятими нормами, цього року в останню неділю жовтня Україна ще перейде на зимовий час, а з 2025 року переведень на літній час не буде.

Згідно з прикінцевими положеннями, закон набере чинності через три місяці з моменту його офіційного оприлюднення, а кабінет міністрів впродовж двох місяців має внести зміни в підзаконні акти відповідно до закону.

Варто нагадати, що проєкт закону №4201 про обчислення часу в Україні було зареєстровано у Верховній Раді ще 9 жовтня 2020 року. Ініціатором виступив спікер парламенту Руслан Стефанчук.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Безперешкодне паління електронних сигарет і кальянів – це звична картина, яку можна побачити в скверах, на зупинках, а тим більше в кафе, – в минулому. Наприкінці грудня 2021 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», яким фактично прирівняла електронні сигарети різних видів, всі пристрої для нагрівання тютюну та кальяни до звичайних сигарет.

Відповідно до цього закону, заборонено куріння з використанням пристроїв для нагрівання в усіх громадських місцях і приміщеннях за аналогією з курінням звичайних цигарок. Також заборонено рекламу й стимулювання продажу електронних сигарет і рідин до них, збільшено площу медичних застережень на упаковках сигарет, продаж ароматизованих сигарет. Встановлено значні штрафи за реалізацію всіх видів тютюнових виробів дітям до 18 років.

У розробці законопроєкту активну участь взяв Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) – громадська організація, яка з 2010 року послідовно працює з впровадження ефективних політик контролю над тютюном в Україні. З якими труднощами довелося зіткнутися під час просування проєкту, як долали тютюнове лобі та якої мети досягли, розповів юрист ЦЕДЕМ Гліб Колесов.

У синергії влади та громадськості

За консультаційної участі Центру демократії та верховенства права у 2012 році був прийнятий закон, який заборонив рекламу звичайних цигарок та їх паління у громадських місцях. Однак, як з’ясувалося, то була напівміра. З тих пір загрозливої популярності, особливо серед молоді, набули різноманітні електронні тютюнові девайси. Реклама позиціонувала їх як нешкідливі вироби. А у середовищі підлітків нав’язливо просувалася думка, що електронна сигарета – це дуже крутий модний гаджет.

«У 2014 році ми почали працювати над законопроєктом, який прирівняв би електронні тютюнові вироби до звичайних цигарок. Але він так і не був розглянутий. Лише у за наступній каденції Верховна Рада ІХ скликання створила робочу групу при комітеті охорони здоров’я, куди від громадськості були запрошені юристи нашого Центру», – розповів Гліб Колесов (на фото).

Функція Центру демократії та верховенства права полягала в тому, щоб проєкт закону відповідав міжнародним стандартам. Зокрема, Рамковій конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби з тютюном та Європейській директиві про регулювання тютюну. Ці документи були адаптовані під українські реалії.

Адже у 2018 році Всесвітня організація охорони здоров’я зобов’язала всі країни-підписанти, до яких долучилася й Україна, запровадити у себе законодавство, яке зрівнює звичайні сигарети з електронними пристроями – з розповсюдженням на останні всіх обмежень.

«Крім того, ми адвокаційно та комунікаційно допомагали народним депутатам роз’яснювати на широкий загал норми законопроєкту та необхідність його прийняття. Також разом з іншими громадськими організаціями запровадили масштабну інформаційну кампанію #2022безтютюну», – додав Гліб Колесов.

Кампанія #2022безтютюну активно просувала законодавчі зміни, які мали б зменшити шкідливий вплив тютюну на здоров’я

Подолання тютюнового лобі

Не секрет, що в нашій країні існує потужне тютюнове лобі, яке може впливати на рішення парламенту або уряду. Так було й під час розгляду цього законопроєкту. Документ спочатку повертали на доопрацювання, а потім завалили комітет «законодавчим спамом».

«Все через те, що тютюнове лобі не погоджувалося з новими положеннями. Адже неврегульованість щодо електронних сигарет була на руку тютюнової індустрії, щоб продовжувати маніпулювати на ринку та нав’язувати свої вироби. Ми ж бачимо всюди цю рекламу. Навіть відомі зірки шоубізнесу не гребують відкрито пропагувати куріння електронних пристроїв», – обурюється Гліб.

Тепер, з прийняттям закону, така реклама буде заборонена. Але не зараз, а тільки через 18 місяців. Таке відтермінування зроблено саме під впливом тютюнового лобі.

Також з боку противників законопроєкту були натяки, що нібито регуляція щодо електронних сигарет якимось чином утискає бізнес. Насправді це не так. Український закон повністю імплементує Європейську директиву про регулювання тютюну, якої дотримуються всі розвинуті країни.

Зрештою боротьба прихильників і противників законопроєкту між першим та другим читанням призвела до того, що деякі положення були послаблені, деякі суттєво відтерміновані, а деякі все ж таки вдалося відстояти.

Хто виграв, а хто програв?

Гліб Колесов відповідає на це питання однозначно:

«Переміг здоровий глузд та інтереси молодого покоління. Звісно, одразу після прийняття закону рівень куріння не впаде. Однак, як показує українська та міжнародна практика, всі законодавчі зміни стосовно тютюну приносять користь за декілька років. Ми матимемо не миттєвий, а довгостроковий позитивний ефект».

Зараз ми маємо страшну цифру – 85 тисяч українців щороку помирають від хвороб, спричинених курінням. До речі, тут навпаки, спрацьовує довгострокова негативна інвестиція у власне здоров’я. Тютюнопаління впливає повільно, але невідворотно.

При цьому тютюнова індустрія від закону ніяк не програє. Збитків вони навряд чи зазнають. Їх шалені прибутки дозволяють вкладатися у розробку нових, привабливих для молоді виробів. Вигадують так віртуозно, що законодавство за ними не встигає.

«Тому для держави, для громадськості, для всіх людей важливо, щоб цей закон, який зараз прийнятий, був повністю імплементований підзаконними актами та повноцінно запрацював», – зазначив Гліб Колесов.

Головні положення закону та терміни їх впровадження

Закон забороняє:

• Куріння електронних сигарет, пристроїв для нагрівання і кальянів у громадських приміщеннях, місцях загального користування (через 6 місяців).
• Продаж будь-яких тютюнових виробів, у тому числі електронних сигарет неповнолітнім до 18 років (з 1 червня 2022 року). За порушення – штраф від 1020 грн, повторне порушення – 10200 грн.
• Продаж ароматизованих та зі смаком сигарет (через 18 місяців).
• Продаж електронних сигарет з характерним смаком і ароматом (через 18 місяців).
• Реклама та спонсорство електронних сигарет, пристроїв для нагрівання (через 18 місяців).

Також закон зобов’язав виробників розміщати на пачках медичні попередження про шкоду здоров’ю. Норма набуває чинності з 1 червня 2022 року. А через 24 місяці запроваджуються комбіновані (картинка та текст) попередження, які мають займати 65% упаковки сигарет та тютюну для самокруток, та 30% для електронних сигарет, контейнерів, рідин для них та хітсів, стіків для пристроїв для нагрівання «IQOS», «glo».

Крім того, органи місцевого самоврядування через 6 місяців отримають повноваження визначати в своїх громадах додаткові місця, вільні від куріння.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!