Веб-портал пенсійного фонду: зручності та переваги

Щоранку о 8-й годині Марина Виходцева приходить на роботу до Контакт-центру. Вже 19 років жінка працює диспетчеркою. Розповідає, що за останні роки її роботи у Контакт-центрі відбулися зміни.

«На початку моєї кар’єри ця служба називалася 050, потім вона стала 1505, а зараз це Контакт-центр».

Раніше з Контакт-центром можна було зв’язатися лише за допомогою міського телефону. Пізніше додали чат-бот, мобільний додаток. Окрім того, інформують людей й у соцмережах.

Після надсилання звернення до комунальних організацій диспетчери чекають на повідомлення про виконання робіт. Потім зв’язуються з заявником, щоб перевірити, чи дійсно вирішена проблема. Якщо все добре – звернення закривають. Зазвичай, у Контакт-центрі є інформація від організацій про планові відключення або ремонтні роботи, але часто трапляються й аварійні ситуації.

«Якщо в місті якесь аварійне відключення, ми передаємо цю заявку в Контакт-центрі на організацію, а також дублюємо телефонним дзвінком на аварійну службу».

Жінка розповідає, що під час масових відключень світла чи води Контакт-центр може прийняти понад тисячу дзвінків на добу від мешканців. Бували й курйозні випадки.

«Є в нас і постійні заявники, які дзвонять на все: яма на дорозі, з тролейбусу вигнав кондуктор… А ще в нас є бабуся, якій вже приблизно 90 років, вона сліпа і нам дзвонить щодня щоб, дізнатися котра година».

За словами директорки Контакт-центру Марини Бурлай, мобільний додаток і чат-бот роблять життя мешканців зручнішими, бо користувачам приходять повідомлення про відключення світла чи води. Таким чином люди можуть планувати свої дії.

«За статистикою звернень, у минулому році зателефонували нам близько 69 тисяч мешканців. З них тільки 15 632 звернень були оформлені та направлені до виконання на підприємства та організації, за іншими зверненнями диспетчерами були надані роз’яснення. За допомогою чат-боту було 457 звернень, через додаток – 137», – каже Марина Бурлай.

Всього у Контакт-центрі працюють десять диспетчерів. Робота позмінна.

А звернутися з проблемою можливо у будь-який час – Контакт-центр у Краматорську працює цілодобово без вихідних.

Дізнатися більше подробиць про сервіс та можливості Контакт-Центру можна тут.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

До Дня вишиванки, який цього року відзначатимуть 19 травня, волонтери ГО «Українського розмовного клубу «Файно» передадуть до перинатального центру в Краматорську вишиті сорочки для немовлят. До акції «Народжені у вишиванках» у місті долучаються вшосте. Цього року до сорочок волонтери вирішити додати шаровари для хлопчиків і спідниці для дівчат. 

Цьогорічні комплекти для немовлят Краматорська (фото з фейсбуку Оксани Муравльової)

Торік волонтери шили розпашонки  для немовлят зі всієї Донеччини. Цьогоріч вирішили обмежитися Краматорськом.

«Чому ми не хочемо на всю Донецьку область робити? Торік ми не бачили відгуків. Ми не бачили, щоб воно було комусь потрібно. Просто передали лікарям в облдержадміністрації і все. А куди воно пішло – ми не знали. Тому вирішили точково віддавати, тим, хто у це вірить і тим, хто цього насправді потребує», – розповіла голова ГО  «Український розмовний клуб «Файно» Оксана Муравльова.

Нині вже 4 комплекти передали немовлятам Краматорська. Загалом волонтери планують зробити 50 сорочок. 20 комплектів передадуть до Краматорського будинок дитини «Антошка». Долучитися до волонтерів можна за адресою Героїв України 10.

Ірина Мартинова

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Її організували ГО «Український розмовний клуб «Файно». Майстер-клас об’єднав людей різного віку. Протягом декількох годин вони вчилися розписувати яйця. Для цього учасники використовували спеціальний інструмент, віск та фарби. Цей процес бачили наші журналісти.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Багатьма містами України вже декілька років крокує програма «Громадський бюджет». Завдяки їй громадяни мають можливість брати участь у розподілі бюджетних грошей через написання проєктів. У більшості випадків вони направлені на благоустрій наших міст. На нього у влади не те, що не вистачає грошей – вона просто не помічає нагальної проблеми, або не вважає її актуальною.

Програма «Громадський бюджет» сприяє покращенню життя українців, але головна її мета – комунікація між людьми, вміння побачити проблему та бажання її вирішити. Тобто, процес участі в програмі – це своєрідне тренування в здоровому активізмі.

Зазвичай до роботи над програмою зі старту залучається громадськість. Бо навіть назва програми підказує про цю необхідність.

У країні існує типове Положення для програми, але різні міста адаптують його під свої потреби. Деякі пункти Положення з часом можуть змінюватись чи доповнюватись, бо нові етапи програми вказують на можливі помилки. Робота над ними служить вдосконаленню цього цікавого та ефективного інструменту демократії – програми «Громадський бюджет».

На Донеччині до інших міст, які вже працюють в цьому напрямку, зовсім недавно долучилась Костянтинівка. З написанням Положення місцева влада впоралася сама, без активістів. Може б це і не вважалося помилкою, якби не одне «але». А воно в тому, що владі міста прийшлось зупиняти реалізацію програми-2019 на дуже важливому етапі: на голосуванні мешканців за відібрані проєкти.

Зазвичай подібні речі негативно впливають на довіру відповідним органам, які супроводжують програму, та сприяють сваркам між містянами.

Нагадаємо, що з 20 проєктів, написаних мешканцями Костянтинівки, було відібрано 9. На етапі голосування один з авторів звинуватив владу у невиконанні вимог програми та звернув увагу на порушення у голосуванні. Претензії висувались до проєкту, який стосується придбання обладнання для шкільної їдальні. Мовляв, створення умов здорового харчування, економії часу на приготування овочів, енерговитрат, води при митті посуду – це зовсім не те саме, як поліпшення комфортного проживання мешканців, естетичного вигляду міста і поліпшення його соціального, культурного і просторового розвитку. А саме таким формулюванням визначається мета або цілі програми.

Насправді, конфліктні ситуації між авторами можуть виникати, бо вони являються своєрідними конкурентами в битві за гроші для реалізації своєї ідеї. Завдання влади – максимально зрозуміло та прозоро прописати правила гри, бажано за участю представників громадськості. Щоб люди могли пропонувати свої пропозиції, обговорювати спірні моменти, ділитись напрацюваннями інших міст, та, врешті решт, вчились знаходити спільну мову між собою та з владою.

Чи стала саме ця помилка причиною не дуже вдалого старту  «Громадського бюджету» Костянтинівки покаже час. На засіданні Громадської ради, один з пунктів якої, був присвячений саме ситуації з програмою Марина Романцова, представниця Центру громадського контролю «Дій», розказала про тонкощі Положення програми, яка діє в Краматорську і поділилась своїм досвідом впровадження програми у їх місті.

Також прозвучали поради, які можуть допомогти костянтинівцям виключити помилки, з якими вони стикнулись у цьому році.  Наприклад, фактор загальної доступності об’єктів, які з’являються завдяки програмі, може значно вплинути на політику формування списку проектів містян. Це повинно стимулювати до участі майбутніх авторів проектів – звичайних мешканців міста. А не перетворювати ідею «Громадського бюджету» у додаткове джерело фінансування відповідних підрозділів органів місцевого самоврядування,  для яких існують інші  процедури, можливості, важелі.

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.