Відновлення врядування на деокупованих територіях – думки влади та громадськості різняться
На яких правових засадах відбуватиметься відновлення української влади на територіях Донецької та Луганської областей після звільнення та після закінчення режиму воєнного стану – таке важливе питання обговорювалося під час експертної зустрічі, що відбулася у Києві.
У межах дискусії розглянули зміни до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про військово-цивільні адміністрації», які ініціює громадське експертне середовище. В обговоренні взяли участь представники Луганської та Донецької військових адміністрацій, фахівці з правових питань та представники громадськості. Організатором експертної дискусії виступила ГО «Громадська ініціатива Луганщини» за підтримки міжнародного фонду «Відродження».
«Річ у тім, що Закон про ВЦА приймався одразу після російської агресії 2014 року – тоді, коли в Україні була обмежена територія його застосування. Після повномасштабного вторгнення докорінно змінилися безпекові та правові умови, тому настав час говорити про комплексні законодавчі зміни, що відповідатимуть новим реаліям» – пояснив представник МФ «Відродження» Олексій Орловський.
Необхідність змін до законів
Фінальному обговорюванню передувала велика робота, що була проведена фахівцями-правниками. Загалом експертна група внесла понад сотню пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства. Особливу увагу приділили участі територіальних громад у розв’язанні місцевих питань в умовах воєнного стану. Це є надзвичайно актуальним у контексті неможливості проведення місцевих виборів, а також має підвищити ефективність та підзвітність влади в перехідний період.
Олександр Бовш, експерт Центру політико-правових реформ, представив до обговорення пропозиції змін до Законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про військово-цивільні адміністрації» щодо вдосконалення організації системи органів публічної влади під час дії правового режиму воєнного стану.
Олександр Бовш, експерт Центру політико-правових реформ
«Наразі підстави для утворення військових адміністрацій населених пунктів не є чіткими та дозволяють утворювати їх, обмежуючи місцеве самоврядування, у тому числі в громадах, які знаходяться далеко від території бойових дій. Такі підстави потрібно конкретизувати. Водночас у шести наразі окупованих громадах Донецької області досі де-юре функціонують органи місцевого самоврядування, а ще в чотирьох – військово-цивільні адміністрації. Військові адміністрації населених пунктів повинні функціонувати в громадах, які є територіями можливих або активних бойових дій, або знаходяться під тимчасовою окупацією», – наголосив Олександр Бовш.
Також експерт зауважив, що потрібно більш чітке розмежування повноважень зі здійснення заходів правового режиму воєнного стану між обласними, районними військовими адміністраціями та військовими адміністраціями населених пунктів. На його думку, доцільно перенести безпекові питання на рівень областей та районів під керівництвом військового командування, але з залученням військових адміністрацій населених пунктів, які добре знають стан справ та специфіку своїх регіонів.
Крім того, зміни до законів передбачають контроль за діяльністю військових адміністрацій та участь територіальних громад у питаннях місцевого значення в умовах воєнного стану.
І головне, експерти пропонують, щоб одразу після закінчення воєнного стану на зміну військових адміністрацій прийшли військово-цивільні адміністрації, і на їхній базі утворювалися органи публічної влади.
Незгода з боку чиновників
Не всі запропоновані зміни знайшли підтримку серед обласних чиновників. Заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Юрій Ключка, який долучився до обговорення в режимі онлайн, повідомив, що на території області після 24 лютого 2022 року було утворено обласну військову адміністрацію (ВА), 5 районних ВА та 36 ВА населених пунктів. На сьогодні всі громади Донецької області є територією бойових дій, загалом 60% області тимчасово окупована рф.
Юрій Ключка, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації
«Ми розуміємо, що після скасування режиму воєнного стану та після деокупації захоплених територій не буде можливості забезпечити швидке відновлення діяльності органів місцевого самоврядування та повернення мешканців області до місць свого постійного проживання, зокрема через суттєві руйнування населених пунктів. За таких обставин вірогідність відновлення діяльності органів місцевого самоврядування дуже низька, а значить, постає питання щодо доцільності утворення військово-цивільних адміністрацій на деокупованих територіях», – підкреслив Юрій Ключка.
Чиновник зауважив, що запропоновані експертами зміни до законів не можуть бути підтримані Донецькою ОВА та підлягають доопрацюванню.
«Ми розуміємо, що попереду у нас багато завдань та роботи з подолання наслідків російської агресії. Треба буде відновлювати населені пункти, забезпечувати гідне життя мешканцям громад, реалізовувати реформи. Але все це може здійснюватися лише після нашої перемоги та припинення бойових дій на всій території Донецької області», – підсумував Юрій Ключка.
Окуповані території різні по суті
Про різні підходи щодо відновлення української влади на так званих «староокупованих та новоокупованих» територіях говорила керівниця апарату Луганської облдержадміністрації Надія Калігаєва. За її словами, законодавчі зміни мали б впроваджуватися набагато раніше, адже війна на Донеччині та Луганщини триває вже понад 10 років.
Надія Калігаєва, керівниця апарату Луганської облдержадміністрації (на фото в центрі)
«Треба пам’ятати, що крім повернення територій, які були окуповані після повномасштабного російського вторгнення, нам ще потрібно буде повертати території, які були захоплені з 2014 року. Якщо ми говоримо про зміни до Закону «Про військово-цивільні адміністрації», то з новоокупованими територіями все більш-менш зрозуміло: формується військово-цивільна адміністрація та починається робота згідно з прийнятим намиПланом дій зі стабілізації ситуації на деокупованих територіях. Але на законодавчому рівні треба також визначити, хто керуватиме громадами, які перебувають під окупацією понад десять років, хто фінансуватиме відновлення, бо наразі ми навіть не уявляємо масштаби руйнувань», – зазначила Надія Калігаєва.
За її словами, задача повернення людей на ментальному, побутовому, соціальному рівнях не менш важлива, ніж повернення територій. Тому експертам, які розробляють зміни до обговорюваних законів, треба на це зважувати.
На цю думку відреагував представник МФ «Відродження» Олексій Орловський: «Можливо, знадобиться перехідний період, скажемо, років десять, щоб стабілізувати ситуацію та повернути туди повноцінне місцеве самоврядування, яке буде сформовано шляхом демократичних виборів».
Читайте також: Досвід відновлення інших регіонів країни може допомогти Донеччині та Луганщині
Участь громадськості
Під час дискусії акцент було зроблено на взаємодії між представниками влади та громадськості, що є критично важливим навіть в умовах воєнного стану, а також після деокупації територій. До Закону «Про правовий режим воєнного стану» додані норми, які обмежують певні громадські ініціативи. Проте потрібен баланс, якій врахує як громадські інтереси, так і безпекову складову. Тому експерти запропонували додати до закону окрему статтю, яка окреслює особливості участі територіальних громад у питаннях місцевого значення в умовах воєнного стану.
«Через тимчасову окупацію територій Донецької та Луганської областей більшість військових адміністрацій не працюють у своїх громадах, а розпорошені по всій Україні. Фактично вони не виконують функцій, пов’язаних з безпекою, тому що у цих громад не залишилося територій, а залишилися тільки люди. З ними працюють: створюють гуманітарні хаби, роздають гуманітарну допомогу тощо. За таких умов комунікація влади з громадськістю є дуже важливою. Також військові адміністрації повинні залучати своїх громадян і громадськість до процесів розробки й прийняття управлінських рішень, відновлення та розвитку територій», – наголосив виконавчий директор громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін.
Андрій Грудкін, виконавчий директор громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення»
З цим погодилася представниця Луганської облдержадміністрації Надія Калігаєва: «Коли ми зайдемо на ту територію, де не було української влади 2-3-10 років, то ми, на жаль, для більшості будемо ворогами. Тому у нас буде величезний попит на медіацію, на роботу з конфліктами. Але цього не пропишеш у жодному законі. Тоді саме громадськість зможе допомогти владі повернути людей ментально. Важливо робити це разом, а не всупереч одне одному».
Дивіться також: Налагоджують діалог з громадою задля майбутнього відновлення
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
