Відновне правосуддя: не покарання винного, а підтримка постраждалого
В Україні зараз діє так зване каральне правосуддя, що базується на покаранні винного у злочині. Однак все більше країн експериментують з ідеєю відновного правосуддя – нового підходу до реагування на вчинення злочинів та протиправну поведінку. Україна вирішила почати свій експеримент з неповнолітніх, що порушили закон. Пілотний проєкт «Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» був запущений у 2019 році і до квітня 2020 діяв на базі системи безоплатної правової допомоги в кількох областях: Донецькій, Луганській, Львівській, Одеській, Миколаївській та Харківській. Його метою стало – максимально рано виводити дітей із кримінального процесу та повертати їх до суспільного життя.
Карне правосуддя не працює
В карному правосудді держава реагує на правопорушення позбавленням волі засудженого. Втім ізоляція у специфічному середовищі засудженого не виправляє.
При цьому злочин трактується як порушення законів держави, а не спричинення шкоди конкретним людям та їх стосункам. В результаті потерпілі отримують подвійну шкоду: безпосередньо від злочину та від правосуддя, яке не вирішує їх проблем по суті.
Вчені ще з минулого століття шукають альтернативні способи вирішення кримінально-правових конфліктів. Однією з таких альтернатив стало відновне правосуддя, що має на меті збалансувати потреби та інтересів потерпілого, правопорушника та громади.
Експеримент довжиною в сорок років
Перша спроба застосування відновного правосуддя відбулась в 1974 році в Канаді. Представник громадської організації під час розгляду справи про вандалізм запропонував судді, щоб правопорушники зустрілись з 22 потерпілими та обговорили можливе відшкодування наслідків. На зустрічі правопорушники погодились на відшкодування збитків і не були покарані звичним способом.
Цей досвід почав потроху використовуватись в Канаді, а з середини 80-х років — в Європі. Зараз 80 країн світу практикують одну з форм відновного правосуддя. Хоча в більшості країн це все ще своєрідний експеримент на рівні окремих територій або судів.
Особливості відновного правосуддя
Британський Консорціум по відновному правосуддю (Restorative Justice Consortium) ще в 1998 році визначив, що воно ефективно залучає всі сторони процесу правосуддя і через це сприяє реінтеграції правопорушника в суспільство.
Мета відновного правосуддя – допомогти правопорушнику повернутись до життя в спільноті та відновити відносини з потерпілим або налагодити зв’язки. Своєю чергою той, хто постраждав від правопорушення, позбувається страху повторення події, емоційно відновлюється. Досягти цього учасникам допомагає адвокат-медіатор, який проводить між ними діалог поза межами слідчого кабінету і залу судового засідання. Результатом діалогу стає домовленість, в якій прописується максимального відшкодування шкоди, заподіяної злочином, а також щире жалкування правопорушника.
Англійський вчений Е. Ешуорт пояснює, що суть «відновної парадигми» в тому, щоб кримінальна юстиція бачила своїм завданням не покарання винного, а відновлення права особи, що постраждала від злочину.
Український експеримент
Україна вирішила почати свій експеримент з неповнолітніх, що порушили закон. Пілотний проєкт «Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» був запущений у 2019 році і до квітня 2020 діяв в кількох областях: Донецькій, Луганській, Львівській, Одеській, Миколаївській та Харківській. Його метою стало – максимально рано виводити дітей із кримінального процесу та повертати їх до суспільного життя.
Щоб стати учасником програми, підліток, що вперше в житті скоїв злочин невеликої або середньої тяжкості (крадіжку, хуліганство тощо), мав визнати свою провину, щиро вибачитись перед потерпілими, повернути їм майно або гроші чи, можливо, виконати якісь роботи по відшкодуванню заподіяної шкоди. Ці умови прописувались в медійній угоді. Після цього неповнолітній звільнявся судом від кримінальної відповідальності.
Важливою частиною процесу стала медіація – добровільна позасудова процедура, під час якої юний правопорушник та потерпілий намагаються врегулювати конфлікт за допомогою посередника.
Додатково кожен неповнолітній проходив індивідуальну програму з урахуванням його особистості для повноцінної ресоціалізації. Це були відвідування спортивних секцій, гуртків, заняття з психологами, участь у волонтерських проєктах тощо. Фахівці допомагали підлітку будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку, повернутись в суспільство з новими для неї цінностями, зміненим поглядом на життя.
Проєкт довів: щоб повернути в суспільство дітей, які вчинили правопорушення, необхідно шукати індивідуальні підходи до виховання та формувати почуття відповідальності за вчинені дії.
Для підлітків експеримент з відновного правосуддя став шансом виправити помилки, повернутись в соціум та запобігти вчиненню повторних правопорушень. Як зазначила керівник Програми захисту дітей Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Наїра Аветісян, відновне правосуддя не має замінити офіційне. Воно надає відновного характеру як певний спосіб вирішення кримінальних ситуацій. Зараз Україна тільки формує національну модель відновного правосуддя.
На думку організаторів проєкту, він був вдалим і тепер поширюється на всю територію України.
Досвід Донеччини з впровадження відновного правосуддя
В Донецькій області за рік дії пілотного проєкту до Програми залучились 28 неповнолітніх. 23 з них вже отримали рішення суду про звільнення від відповідальності.
Участь в проєкті в основному взяли хлопці (90% учасників). Здебільшого вони вчиняють крадіжки (ст. 185 Кримінального кодексу України).
Частий приклад – крадіжка металолому, коли підлітки навіть не думають, що у купи заліза може бути власник. А покарання за таку крадіжку – до п’яти років позбавлення волі. Так, життєві трагедії виникають через елементарне незнання дітьми законів.
З підлітками в проєкті були залучені не тільки психологи, а й громадські організації, чия діяльність спрямована на ресоціалізацію неповнолітніх. Тому що сама громада відповідальна за соціальні умови, які спонукають дітей до злочинів, тож впровадження відновного правосуддя для громади – це запорука безпеки всіх жителів.
Важлива складова експерименту – потерпілі беруть участь у перевихованні малолітніх правопорушників: спілкуються з ними, отримують їх допомогу, а самі в той час емоційно відновлюються.
В результаті підлітки переосмислили свій вчинок, примирилися з потерпілим, отримали підтримку серед людей зі спільними інтересами та в цілому змінили своє ставлення до життя.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
