Основне досягнення комунальної сфери ДНР – дешевий природний газ, насправді фактично розкрадається, правда незрозуміло поки у кого – Російської Федерації або України, що власне й робить його в ДНР таким дешевим.
Як і раніше природний газ на тимчасово непідконтрольну територію Донбасу постачає РАО «Газпром», який до осені 2017 років періодично вимагав від України оплати даних поставок, тим більше, що отримувати оплату з невизнаних ДНР або ЛНР було б незаконно. У газового монополіста тоді нарахували 5,65 млрд кубометрів, поставлених в «народні республіки» на загальну суму в 1,65 млрд дол. Втім, прийнявши тоді ж Закон України «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» парламент визнав непідконтрольний Донбас тимчасово окупованим РФ, а значить поклав на неї всю відповідальність, в тому числі й фінансову, за всі процеси, що там відбуваються.
Простіше кажучи, «Газпрому» відмовили в оплаті за газ, принаймні до тих пір, поки Донбас знову не стане весь українським. Однак, що буде, коли це трапиться та про які обсяги поставок можна буде говорити на той час – невідомо. У будь-якому випадку, поки виходить, що російський природний газ, що надходить в Донбас, ніким не оплачується «Газпрому», що рівнозначно крадіжці. Хоча, як буде затикати цю дірку в балансі газовий монополіст, зрозуміло, жителів ДНР абсолютно не хвилює, у них грошей на це все одно немає.
Іншим джерелом надходжень став бізнес, який абияк продовжує дихати в самопроголошеній ДНР – якщо для населення тарифи на комунальні послуги не ростуть, то ось про підприємців сказати того ж не можна. Подекуди ж і зовсім застосували справжні «ноу-хау».
Так, ще восени 2018 року в Горлівці підприємцям запропонували укласти з «керуючою» компанією від ДНР – КП «Керуюча компанія міста Горлівки», якийсь «договір про пайову участь в обслуговуванні інфраструктури». Відповідно до нього підприємців зобов’язали платити на утримання житлового фонду в залежності від рівня комфортності від 9 до 13 російських рублів (3,70-5,35 грн.) При тому, що раніше вони платили всього 2 російських рублі (0,82 грн.)
«В тариф включили всі мислимі та немислимі витрати й послуги – навіть рентабельність заклали на рівні в 30%, хоча по ДНР вона обмежена 15%. Але якби ж то його хоча б виконували, так ні. У порівнянні з 2014-2015 роками по місту ніхто нічого не робить, якщо раніше ЖЕКи працювали, то тепер керуюча компанія тільки броньовані двері в офісі поставила – напевно бояться, що їх пограбують. Наприклад, багато комерсантів уклали договір із санітарно-епідеміологічною службою на цькування щурів – стандартна послуга будь-якого ЖЕКу та за дешевою ціною щомісяця ця послуга надається. У керуючій компанії ця послуга коштує дорожче, повинна проводитися 1 раз у півроку, але часто не роблять навіть цього », – обурюється підприємець Андрій.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!