«Втрачене дитинство» – у Полтаві триває фотовиставка, присвячена загиблим у війні дітям
Фотографії понад двадцяти дітей з усієї України супроводжують короткі історії обірваного російськими загарбниками життя, а від того на цій виставці неможливо стримати сліз. Нестерпно боляче дивитися на ці оченята – усміхнені, щасливі, сповнені мрій – коли знаєш, що вони більш ніколи не побачать світла, нестерпно боляче дізнаватись про долі цих дітей, які ніколи не подорослішають, бо їх вбила росія.
Фотовиставка «Втрачене дитинство» відкрилася у Полтаві ще до Дня захисту дітей 1 червня й набула особливого значення в День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Виставку ініціювала «Платформа пам’яті «Меморіал», яка з березня 2022 року збирає історії загиблих цивільних та військових, щоб зберегти пам’ять про кожного та кожну, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Експозицію розміщено у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. П. Котляревського.
«Дорослою мені не судилося стати, у мене вкрали цю можливість»
Двадцять вбитих росією дітей, про яких розповідає фотовиставка – це лише маленька частинка того жаху, що спричинила ця війна. За офіційними даними української прокуратури, станом на червень 2023 року через воєнну агресію загинуло майже 500 українських дітей, ще близько тисячі отримали поранення різного ступеня тяжкості. Скільки їх насправді – поки що невідомо. Але історія кожної вбитої дитини великим болем відгукується у серці кожного українця, особливо через те, що її нібито розповідають самі діти. Складається таке враження, що дитинка звертається особисто до тебе.
Анні Соколовій було 9 років. Її не стало, коли під’їзд її дому в Маріуполі обвалився на підвал, де дівчинка ховалася з рідними.
Життя непосидючої Поліни Тутунжи обірвалося, коли їй було 8. Дівчинка вмовила маму вийти з підвалу, де вони ховалися, у двір дому в Маріуполі, і в ту саму мить обидві загинули від мінометного обстрілу ворога.
Дитина Богдана і Віки Замченків не встигла навіть народитися. Дрон, який влучив в будинок у Києві, забрав життя молодої пари і їхньої ненародженої дитини.
Артем Корнійчук не дожив і до двох рочків, коли в його дім в Кривому Розі влучила ворожа ракета. Разом з маленьким хлопчиком загинули його мама й тато.
Не втримати сліз від побаченого
Підготувала і презентувала виставку у Полтавській бібліотеці завідувачка відділу обслуговування користувачів Ніна Климко. Говорить, що жодна людина, яка бачить ці світлини, не залишається байдужою.
«На виставку приходять як індивідуально, так і груртом. На відкриття ми запросили студентів Полтавського базового медичного фахового коледжу. Молоді хлопці та дівчата зі сльозами на очах вдивлялися в обличчя вбитих діточок і читали їхні історії. Всі були вражені, бо взяли близько до серця долю кожної дитини. Одна зі студенток навіть втратила свідомість. Ми, співробітники бібліотеки, коли готували виставку, теж не могли стримувати сліз», – зазначила Ніна Климко.
Ніна Климко розповіла, як спитала в ініціаторки виставки, шеф-редакторки «Платформи пам’яті «Меморіал» Анастасії Абрамець про те, як вдалося зібрати такі детальні історії про загиблих. Пані Анастасія відповіла, що було вкрай важко спілкуватись з людьми, які втратили найдорожче. Тому запропонували їм у письмовому вигляді написати все, що б вони хотіли розказати про життя діточок та обставини їхньої загибелі.
«Це історії дітей різного віку: від ненароджених, які загинули у животику мами, до майже дорослих молодих людей… І це лише маленька часточка з тисяч жахливих історій, які трапилися з вини росіян. Кожна смерть жахлива, але загибель дітей – це особливий біль. Ми зібрали ці розповіді, щоб привернути увагу до величезної трагедії нашої нації, щоб зберегти пам’ять про тих, чиє життя відібрали так рано. Наша мета – нагадати про цінність життя наших дітей та зберегти пам’ять про кожну людину, яка загинула у цій війні», – каже шеф-редакторка «Платформи пам’яті «Меморіал» Анастасія Абрамець.
Виставку «Втрачене дитинство» готували до річниці повномасштабного вторгнення. Від початку червня виставка проходить у дев’яти містах України. До того, як її побачили у нашій країні, експозицію представили в Польщі, Ізраїлі та Новій Зеландії. Небайдужі люди за кордоном, дізнавшись історії вбитих росіянами дітей, вшановували пам’ять маленьких українців та усвідомили всю несправедливість цієї війни, яка вбиває безвинних.
Виставка «Втрачене дитинство» у Полтаві триватиме до 30 червня. Передивитися світлини та дізнатися про долі вбитих росією дітей можна на третьому поверсі Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського за адресою: вул. Небесної Сотні, 17.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
