Виклики агробізнесу на Донеччині: досвід підприємства з Краматорської громади

Жителі Краматорська оцінили рівень медицини, освіти та доступу до соціальних послуг. Участь в опитуванні від міської ради у межах розробки стратегії розвитку громади взяли 274 людини.

Про це пише журналіст Антикризового медіа-центру.

Загальна задовільна оцінка медичних послуг та рівня освіти в умовах війни свідчить про їхню доступність для значної частини населення. Водночас критичні оцінки продемонстрували потребу у підвищенні якості, забезпеченні кадрами й ресурсами.

Крім того, жителі громади висловили думку й щодо стану екології.

“Приблизно чверть жителів оцінили екологічний стан у громаді як «негативний». Це можна пояснити як усталеними проблемами промислового міста, так і новими викликами, пов’язаними з війною”, – йдеться у матеріалі Антикризового медіа-центру “У громаді спитали бізнес та жителів, яким вони бачать Краматорськ у майбутньому“.

Такі оцінки свідчать про необхідність розробки комплексних рішень для збереження та відновлення екології після бойових дій у громаді.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

В Україні від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 491 тисячу випадків втрати та викрадення зброї. Найбільше зникло у Києві, на Донеччині та Миколаївщині. Донеччина посідає друге місце з показником понад 72 тисячі одиниць.

Про це йдеться на сайті Опендатабот, пише Антикризовий медіа-центр.

За даними Міністерства внутрішніх справ, станом на вересень 2025 року в Україні зареєстровано 491 426 випадків втрати та викрадення зброї від початку повномасштабної війни.

Статистика зростання

За останній рік кількість зниклої зброї майже подвоїлася:

• вересень 2024 року — 270,9 тисячі одиниць;
• вересень 2025 року — 491,4 тисячі одиниць.

Донеччина серед лідерів

• Київ — 78,5 тис. одиниць;
• Донеччина — 72,2 тис.;
• Миколаївщина — 50,1 тис.;
• Київщина — 50,1 тис.;
• Запорізька область — 36,9 тис.

Таким чином Донеччина увійшла до трійки регіонів з найбільшими втратами озброєння.

Яка зброя зникає найчастіше

• Автомати — понад 149 тисяч (третина від усіх випадків).
• Мисливські рушниці — понад 135 тисяч.
• Карабіни, пістолети під гумову кулю та бойові пістолети — приблизно чверть від загального обсягу.

Найбільш масові випадки стосуються:

• автоматів АК-74 — понад 99 тисяч;
• пістолетів Макарова — понад 21 тисячу.

Походження зброї

• нарізна зброя — 52%;
• гладкоствольна — 28%;
• решта — травматична, газова та інші категорії.

Більше половини (58%) — іноземного виробництва, 25% — невідомого походження, лише 17% — українська.

Втрати чи крадіжки

У переважній більшості випадків зброю не крадуть, а втрачають:

• 94% — втрати;
• 6% — крадіжки.

Донеччина продовжує залишатися одним із найбільш проблемних регіонів України за кількістю зниклої та втраченої зброї.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У ніч з 1 на 2 жовтня російська армія кілька разів поспіль атакувала Краматорськ дронами-камікадзе. Влучання зафіксовані по житлових будинках та території автотранспортного підприємства. Постраждалих серед мирних жителів немає.

Про це повідомляють у Краматорській міській військовій адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Російські війська продовжують застосовувати тактику нічного терору проти цивільного населення Донеччини. У ніч з 1 на 2 жовтня у Краматорську зафіксовано кілька атак ударними безпілотниками.

• 21:45, 1 жовтня — дрон «Молнія-2» влучив у крону дерева біля багатоквартирного будинку в центральній частині міста. Постраждалих немає, пошкоджені фасади будинків та автомобіль.

• 22:20, 1 жовтня — ще один дрон влучив у дорожнє покриття на перехресті вулиць у центрі. Інформація про наслідки уточнюється.

• 22:30, 1 жовтня — удар поруч з іншим багатоквартирним будинком. Постраждалих немає, масштаби руйнувань з’ясовуються.

• 04:15, 2 жовтня — п’ять безпілотників атакували територію автотранспортного підприємства у промзоні. Попередньо жертв немає, наслідки обстрілу уточнюються.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

 У День захисників і захисниць Президент України підписав указ про присвоєння почесного звання «Місто-герой України» низці населених пунктів. Серед них — одразу п’ять міст Донеччини: Краматорськ, Слов’янськ, Дружківка, Костянтинівка та Покровськ.

Про це повідомляють на офіційному каналі Володимира Зеленського, Президента України, пише Антикризовий медіа-центр.

Нові міста-герої визначені Указом Президента у День захисників і захисниць України. Це населені пункти, які стали символом мужності, опору та стійкості у війні з російською агресією.

Почесне звання отримали:

• Краматорськ, Слов’янськ, Дружківка, Костянтинівка, Покровськ (Донецька область);

• Павлоград, Нікополь, Марганець (Дніпропетровська область);

• Гуляйполе, Оріхів (Запорізька область);

• Вознесенськ, Баштанка (Миколаївська область);

• Суми, Тростянець (Сумська область);

• Куп’янськ (Харківська область);

• Старокостянтинів (Хмельницька область).

Ці міста стали опорою української оборони, врятували тисячі життів та довели, що незламність і відданість свободі здатні змінювати хід історії.

Міста-герої — це символ сили українського народу.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Попри війну та небезпеку, більшість жителів сподіваються на відновлення та сталий розвиток Краматорська. Про це свідчать відповіді людей, які взяли участь в опитуванні від Краматорської міської військової адміністрації у серпні 2025 року. 

Про це повідомляють у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Зокрема у краматорців розпитали про поточні проблеми прифронтової громади та вивчили суспільну думку щодо майбутнього життя у місті. У дослідженні взяли участь близько 600 жителів, серед них як ті, хто продовжує жити у Краматорську, так і хто виїхав в інші регіони України або за кордон. Окремий блок питань адресували представникам бізнесу. Детальне опитування дозволило зібрати думки представників різних вікових, соціальних та професійних груп, що відображає реальну картину життя громади та допомагає визначити її сильні сторони й потенціал для відновлення. 

Анкетували людей у межах розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади. Місцева влада разом з представниками громадськості та бізнесу розмірковують над тим, як відбуватиметься повоєнна відбудова та яким буде подальший розвиток міста. В опитуванні охопили широкий спектр питань: від загального ставлення до громади й оцінки рівня комунальних та соціальних послуг до бачення перспектив розвитку і ключових ресурсів, які можуть стати драйверами відновлення. Анкета передбачала можливість вибору кількох відповідей, що дало змогу дати комплексну оцінку настроям населення.

«Я хочу, щоб тут жили мої діти»

Першу частину опитування присвятили вивченню думок краматорців, які після початку повномасштабної війни продовжують жити у місті. Свої відповіді надали 274 людини. Попри те, що громада щодня стикається з викликами війни, більшість респондентів висловили позитивне ставлення до свого місця проживання.

Загалом понад 60% людей вірять у майбутнє громади, прагнуть бачити її безпечною, стабільною та придатною для розвитку нових поколінь. Найпоширенішими були такі відповіді: «Я хочу, щоб тут жили мої діти» (35,4%) та «Я пишаюся своєю громадою» (26,3%). Більшість жителів громади демонструють високу прив’язаність до свого місця проживання. Понад 70% відповіли, що планують залишитися.

 Водночас 8% опитаних вважають Краматорськ містом, яке не має перспектив, а 2,6% – громада знаходиться на узбіччі прогресу. Це цілком природно, адже прифронтовий статус громади накладає свій відбиток на сприйняття майбутнього, але при цьому люди вірять у стабілізацію ситуації та хочуть відбудовувати свій дім.

Яким із нижче запропонованих тверджень ви б охарактеризували вашу громаду:

Попри прифронтовий статус Краматорська, жителі доволі позитивно відгукуються про поточний стан справ у громаді. Близько 90% вважають доброю, дуже доброю та задовільною якість комунальних послуг. І лише 12% надали незадовільну оцінку. Так само й щодо стану доріг: тільки 8,4% жителів надали негативну відповідь.

Стан доріг

Медичне обслуговування, рівень освіти та доступ до соціальних послуг загалом оцінюють як задовільні, що свідчить про доступність для значної частини населення навіть в умовах війни. Але доволі висока частка критичних оцінок демонструє потребу у підвищенні якості, забезпеченні кадрами й ресурсами, що має стати одним із пріоритетів стратегії розвитку громади.

Окремо вивчали думку щодо забезпеченості місць відпочинку та стану екології. Переважна більшість опитаних вважає, що Краматорськ має добре доглянуті парки, сквери та рекреаційні зони, якими мешканці можуть користуватися. Такий високий відсоток позитивних оцінок демонструє прагнення людей зберігати нормальність життя і мати місця для відпочинку й спілкування поза межами свого житла. Проте наявність критичних оцінок говорить про необхідність відновлення та розширення рекреаційної інфраструктури.

Приблизно чверть жителів оцінили екологічний стан у громаді як «негативний». Це можна пояснити як усталеними проблемами промислового міста, так і новими викликами, пов’язаними з війною. Такий результат підкреслює необхідність розробки комплексних рішень для збереження та відновлення екології після бойових дій, оскільки довкілля без посередньо впливає на якість життя та здоров’я населення.

Екологічний стан

Щодо безпечності життя у Краматорську, то думки мешканців не збігаються: 45,3% вважають задовільними наявність і доступність укриттів та систем оповіщення; 15% дають оцінку «добре» та «дуже добре»; однак 39,1% вважають ситуацію незадовільною. Таким чином опитування відображає складну реальність прифронтової громади. Люди бачать певні ресурси для організації безпеки, але їх недостатньо, щоб почуватися впевнено.

Громадську безпеку та захист від правопорушень краматорці оцінюють доволі позитивно (75%), хоча чверть опитаних не задоволена рівнем порядку. Це можна пояснити особливістю життя у прифронтовій громаді, де тиск воєнних загроз поєднується з потребою підтримувати внутрішній порядок.

Безпека: захист від правопорушень і громадська безпека

Оцінюючи умови для започаткування та ведення бізнесу, найбільше респондентів обрали варіант «задовільно» (52,2%). Ще 20,1% відзначили умови як «добрі», і лише 0,4% оцінили їх як «дуже добрі». Це свідчить про достатній рівень підтримки підприємницької діяльності у громаді, коли базові умови існують, але залишаються певні обмеження. При цьому майже третина опитаних (27,4%) вказали «незадовільно», що сигналізує про значні труднощі для бізнесу та свідчить про потребу в додаткових стимулах: спрощенні адміністративних процедур, розширенні доступу до фінансування, розвитку бізнес-інфраструктури та створенні сприятливого інвестиційного клімату.

У прифронтовому Краматорську нині є можливості знайти роботу. Таку думку висловлюють понад 57% респондентів. Однак 42% вважають, що у місті бракує робочих місць. Така розбіжність підкреслює незбалансованість на ринку праці.

Можливості працевлаштування 

Комунікація місцевої влади з жителями в кризових ситуаціях була оцінена також неоднозначно. Дві третини відзначили певний рівень довіри до інформування від органів влади, але 31,8% розкритикували систему оповіщення та швидкість у надзвичайних ситуаціях.

У підсумку опитування краматорці, які з початку війни залишилися у місті, висловилися щодо найбільших бар’єрів для стабільності та майбутнього громади. На їхню думку, головною загрозою є постійні обстріли та воєнні дії (29,2%). На другому місці – вимушене переселення людей та втрата такого потенціалу (22,2%). Недостатня залученість жителів до ухвалення рішень (12,3%) та високий рівень безробіття (11,7%) також істотно впливають на перспективи розвитку. Найменше значення серед вказаних бар’єрів має відсутність зовнішніх інвестицій (11,1%), хоча це теж важливий фактор для відновлення громади. Ще 13,5% опитаних назвали інші причини за межами основних категорій, що свідчить про ширший спектр проблем.

Розмірковуючи над створенням Стратегії розвитку громади, краматорці насамперед говорять про зміцнення тилу (42%), що цілком закономірно для прифронтової території. Далі зазначають розробку стратегії відновлення (25%), стратегії стійкості (17%) та сталий розвиток (14%), що відображає прагнення до повернення нормального життя, здатність витримувати кризи та розвиватися.

У межах опитування жителі назвали головні завдання, які мають бути закладені в основу Стратегії розвитку Краматорської громади: умови для навчання та самореалізації дітей і молоді, посилення обороноздатності громади, розвиток комунікацій і прозорості влади, охорона здоров’я та фізична безпека населення. Найнижчу оцінку отримали завдання підтримки переселенців в інших громадах, тобто краматорці більш зосереджені на внутрішніх пріоритетах своєї території.

Які завдання громади, на Вашу думку, мають стати основою її Стратегії найближчими роками з урахуванням сьогоднішніх викликів? 

Основним ресурсом для подальшого розвитку Краматорська респонденти назвали самих жителів громади. Далі відзначили промисловий потенціал, місцеві підприємства та підприємців, адже саме вони здатні створювати робочі місця та генерувати розвиток. Також частина учасників вказала на допомогу від міжнародних партнерів і від держави, вільні земельні ресурси, географічне розташування та природні багатства, які розглядають як додаткові можливості для майбутнього зростання громади.

Яким є, на Вашу думку, основний ресурс громади для подальшого розвитку?

«Місце, в яке хочу повернутися»

Під час дослідження до анкетування залучили також і тих жителів громади, які змушені були евакуюватися – усього 331 людину. Вони є невіддільною частиною громади, а отже їхні думки мають бути враховані під час підготовки Стратегії розвитку. Нині 83,3% респондентів проживають в інших населених пунктах України, ще 16,7% перебувають за кордоном.

Більшість з них описують Краматорськ як місто, в яке вони хочуть повернутися (55%), частина жителів – як місце, з яким пов’язані особисті спогади (21%). Водночас 15% опитаних наголосили, що вони побоюються свого міста через воєнні загрози, а ще 9% вважають, що громада взагалі втратила перспективи.

Багато хто з тих, хто виїхав, планує повернутися додому. А саме: 33,1% – обов’язково, 57% – за певних умов. Цими умовами, за пріоритетністю, є гарантії безпеки, відновлення інфраструктури, якісна освіта та медицина, відновлення житла, можливість працевлаштуватися або вести власний бізнес, психологічна та соціальна підтримка, допомога з поверненням.

Якщо Ви відповіли «так, але за певних умов», будь ласка, вкажіть, що має бути зроблено для Вашого повернення 

Переселенці намагаються не втрачати зв’язки з громадою, але потребують кроків влади назустріч, зокрема гуманітарної допомоги, створення хабів у приймаючих громадах, зустрічей та онлайн-обговорень важливих питань. Також сподіваються на підтримку із поверненням додому.

Якою, на Вашу думку, має бути роль громади у підтримці переселенців?

Показово, що ця категорія опитуваних головним ресурсом для відбудови Краматорської громади вважає державну допомогу та міжнародну підтримку (41%). І лише на друге місце ставить людей, які готові повернутися (33%). Третім вагомим фактором є підприємства, що залишилися або можуть бути відновлені (24%).

Безпека – головна умова для повернення бізнесу

Важливим етапом у формуванні стратегії розвитку Краматорської громади стало опитування представників бізнесу. В анкетуванні  взяли участь 30 підприємців з різних сфер діяльності. Це забезпечило різноманітність думок і дозволило отримати безпосередню оцінку економічної ситуації від бізнесменів, які відіграють ключову роль у відновленні громади.

За результатами анкетування, третина опитуваного бізнесу безпосередньо постраждала від бойових дій та обстрілів (мають пошкоджене майно або обладнання),  60% підприємств зазнали опосередкованого впливу бойових дій. Зокрема, через проблеми з логістикою, релокацією чи втратою клієнтів. Лише 6,7% респондентів відповіли, що їхній бізнес не зазнав впливу від російського вторгнення. Така інформація підтверджує, що війна серйозно підірвала економічний потенціал громади, і без системної допомоги бізнесу його відновлення буде обмеженим.

Читайте також: Вигідні умови для бізнесу і комфортне життя: як на НКМЗ бачать розвиток Краматорської громади

Понад половина опитаних зазначають, що у 2024–2025 роках обсяг їхньої діяльності значно зменшився, 26,7% – частково зменшився, 10% – не змінився. Водночас 6,7% змогли розвинути та збільшити свій бізнес. Найбільша частка підприємців (40%) очікує зменшення обсягів збуту у 2025 році, 26,7% респондентів прогнозують, що ситуація залишиться без змін, 16,7% бізнесів планують повне припинення діяльності. Позитивним сигналом є те, що 16,7% підприємців очікують зростання збуту, тобто вони бачать можливості для розвитку навіть у кризових умовах.

Як змінився обсяг діяльності підприємців у 2024–2025 рр.

З-поміж учасників анкетування 33,3% продовжують діяльність у Краматорській громаді, ще 33,3% частково призупинили бізнес, 20% тимчасово призупинили. Також 13,3% перенесли бізнес в інший регіон України. З них однозначно планують повернутися після стабілізації ситуації лише 50% підприємців, ще 46,7% – тільки за певних умов. Головною умовою повернення є безпека (52%).

 Ключові умови для повернення

На питання «Наскільки громада є привабливою для ведення бізнесу?» 40% дали негативну відповідь. Однак інші назвали Краматорськ задовільним, добрим та навіть відмінним містом для підприємництва (по 16,7% відповідно). Водночас окремі респонденти обрали варіант «Важко сказати», що говорить про невизначеність і залежність від зовнішніх умов. Загалом низькі оцінки привабливості громади певною мірою можна пояснити впливом війни та її прифронтовим розташуванням, що створює додаткові ризики та знижує інвестиційну привабливість території.

Отримані результати демонструють, що підприємці зацікавлені у відбудові громади. Але ж ключовими бар’єрами є безпекові ризики, складність і ціна кредитних ресурсів, дефіцит кадрів, застаріле обладнання, бюрократичні процедури та нерівномірна комунікація влади з підприємцями. Бізнес також акцентує на кадровому дефіциті та високій вартості енергоресурсів як факторах, що обмежують розвиток. Таким чином, Стратегія повинна містити конкретні механізми підтримки бізнесу, щоб забезпечити його швидке повернення та відновлення діяльності.

Наскільки суттєво кожен із наведених нижче факторів впливає на бізнес-клімат в громаді?                

Узагальнюючи результати опитування, можна сказати: усі три групи респондентів дивляться в одному напрямку. Вони уявляють Краматорську громаду безпечною, з оновленою й сучасною інфраструктурою, новими робочими місцями та якісними освітніми й медичними послугами. Люди прагнуть бачити владу прозорою та відкритою, а підприємництво – підтриманим і розвиненим. Саме ці орієнтири мають стати дороговказом для сталого відновлення й майбутнього розвитку громади.

Світлана Денисенко

Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.  

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!