«Я впускаю твій біль, Україно»: діти з Новомосковська танцюють про війну
Майстерня зірок Little Blues – патріотичний дитячий колектив під керівництвом Тетяни Вакал, який знаходиться у невеликому містечку Новомосковськ.
Від самого початку війни, з 2014 року, діти намагалися показати свою любов до рідної країни через творчість. Танці, вистави, патріотичні фотографії, участь у міжнародних конкурсах…
«Немає тих слів ненависті до ворога. Наші діти не повинні жити на рідній землі та кожного дня боятися і думати чи буде завтра…».
Я впускаю твій біль, Україно…
Нещодавно на сторінках соціальних мереж вийшов черговий проєкт Майстерні зірок Little Blues про війну, про дітей, про країну… Він викликав дуже велике емоційне піднесення. Перегляди, коментарі, незмірна кількість болю та сліз.
Діти різко та дуже емоційно показали як війна змусила їх вмить стати дорослими. Вони не можуть мовчати, але їхні голоси не чують. Не можуть жити у страху і просто кричать про цю несправедливість через творчість, танець, рухи…
«Коли ми почули слова пісні української співачки Лілу 45– відразу відчули той біль. Діти плакали. Навіть потім, коли вже створили проєкт та дивилися результат. Вони ж все відчувають і навіть сильніше, ніж дорослі люди», – каже керівниця Майстерні зірок Little Blues Тетяна Вакал.
За її словами, це був колективний проєкт, який створювали вже в умовах повномасштабної війни, коли стало зрозуміло, що життя як раніше вже не буде.
«Дуже боляче. І це не тільки стосується того, що відбувається загалом в країні. На наш колектив також дуже вплинула ця війна – багато дітей поїхали за кордон з батьками. З майже 200 дітей сьогодні залишилось 100. Нам доводиться сьогодні проводити заняття в складних умовах. Діти хочуть продовжувати займатися, хочуть посміхатися й відчувати радість від танців. Але чи можливо це під звуки сирен? Чи можна не думати про те, що в країні йде війна?», – каже Тетяна.
Усі ці емоції й поклали на слова пісні. Відобразили тілом, прокричали душею діти, які не повинні страждати від цієї війни, розв’язаної росією. Адже саме творчість допомагає впоратися з емоціями…
«Кожне слово, кожний рух – відображення нашого болю, нашої сили та ненависті до ворога. Круто!!! Віримо в перемогу!».
«Це, мабуть, думки й почуття кожного українця… кожної людини, що відчула на собі страх та біль цієї божевільної війни! Дуже проникливо! Сліз немає! Тільки гордість за Україну і жага помсти!».
Саме так коментують цю надемоційну роботу підписники в Інстаграмі.
Тоді ще було АТО…
Ще у 2014 році велика творча команда Майстерні створила величезний проєкт під назвою «Гімн дітей України».
Кавер-версію гімну створив талановитий музикант Олександр Храпов, відеографом був Олександр Романенко, ідея та фінансування Міського Новомосковського активіста Олександра Мірошника. Режисером була сама Тетяна Вакал, яка надала право виконання гімну своїм вихованцям.
Тоді гімн облетів весь світ. Звучав в ООН. А весною 2022 року Верховна рада України навіть внесла законопроєкт про зміни державного гімну – його планували затвердити державним.
Діти зі своїми наставниками не зупинилися на досягнутому і почали працювати та розвиватися ще більше. І головне – наступні проєкти стають все сильнішими й сповненими патріотизмом.
В кожній роботі діти від 3 до 15 років розкривають українську культуру. Через їх виконання, намагаються відстояти своє місце жити у вільній країні.
Ірина Міщенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
