Як активісти “ВІЛЬХи” облаштовуються в Івано-Франківську

ГО «Відповідальні громадяни» разом з міжнародними партнерами World Vision International реалізує наймасштабніший освітній проєкт на сході України. Він діє у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій, областях та охопить понад 15 тисяч підлітків, молоді та дорослих.

У Донецькій області навчання пройшли вже понад 1000 людей. Це мешканці Добропілля, Покровська, Мирнограду, Костянтинівки, Дружківки, Краматорську та Слов’янську.

«Ми розуміли підвищений запит з боку людей у громадах, з якими постійно підтримуємо контакт через усі наші канали комунікацій. Добре розуміючи, що люди у невеликих, особливо прифронтових громадах не мають широкого вибору та ресурсних можливостей здобути додаткову освіту для дітей — ми спрямували наші зусилля насамперед у такі населені пункти. А зараз, отримуючи відгуки, маємо додаткове підтвердження нашій попередній аналітиці про потреби людей саме у такому виді навчання, – коментує Голова правління ГО «Відповідальні громадяни» Ольга Коссе.

Читайте також: Як допомагає ГО «Відповідальні громадяни» жителям Донеччини

Один освітній проєкт об’єднав кілька напрямків навчання

Освітній проєкт запустили у березні 2023 року. Освітні активності мають гібридний характер, тобто поєднують офлайн та онлайн навчання та розділені на кілька напрямів.

Перший напрям навчання — курси англійської мови, на яких  підлітки та до дорослі мали  можливість пройти інтенсив з викладачами за прискореними програмами.

«Це крута можливість вивчити безкоштовно мову. Тим паче, що англійська – це зараз дуже важливо. Я студентка, закінчую навчання і для мене це велика економія коштів», — каже відвідувачка курсів Ганна.

Другий напрям був розрахований на дівчат та жінок від 16 до 65 років, які проходили курси перекваліфікації та мали можливість опанувати нову професію. Ця частина проєкту спрямована на допомогу тим, хто втратив роботу через війну.

«Все це важливі складові нашого освітнього проєкту, який охопить майже 16 тисяч учасників в чотирьох регіонах України. Навчальні курсі складені з урахуванням того, що мають відкрити для різних людей нові можливості в побудові власної кар’єри або допомогти професійному ре-старту. Тому проєкт охоплює підлітків від 14 років та дорослих людей. На меті нашої команди надати всім можливість обирати, яким чином покращити своє життя, а освіта — ц е надійний та перевірений засіб не лише отримати нове джерело доходів, а й долати внутрішні кризи та будувати в собі нові якості, які в цілому допоможуть розбудувати життя, не стаючи заручником обставин. Саму такі об’ємні задачі ми ставимо перед собою при реалізації цього проєкту», — каже координаторка освітніх курсів Олена Бєлоліпцева.

Третій напрям — наймасштабніший за активністю. Це спеціальні тренінги для підлітків, молоді та дорослих з освоєння бізнес-компетенцій та розвитку м’яких навичок (soft skills).

«Учасники нашої освітньої програми отримали важливі навички у двох напрямах. Перший – це розвиток м’яких навичок, а саме: планування та постановки цілей, критичного мислення, навичок ефективної комунікації, прийняття рішень та креативного мислення – це суттєві конкурентні переваги, які допоможуть будувати кар’єру у будь-якому професійному напрямі. Другий напрям – це розвиток бізнес-компетенцій, який відриває можливості для розширення власного фахового досвіду та дозволяє планувати майбутнє в поточній або новій професії на зовсім іншому рівні, – підкреслює проєктний директор ГО «Відповідальні громадяни» Енріке Менендес.

ГО «Відповідальні громадяни» вже протягом  10 років  реалізує проєкти, які покликанні створювати умови для покращення життя та створення можливостей для жителів сходу України.

Подивитися відео можна у нашому телеграм-каналі. Будемо вдячні за підписку!

Повномасштабна війна призвела до збільшення кількості людей, які потребують всебічної підтримки. Особливо це стосується прифронтових та деокупованих населених пунктів Донеччини, де не завжди у людей є можливість звернутися до фахівців. Щоб підтримати жителів цих регіонів, було створено проєкт «Міжсекторальна підтримка людей, які постраждали внаслідок бойових дій у південних та східних областях України». У рамках проєкту «PRO Підтримка Розвиток Освіт» ГО «Клуб рибалок України — Юей Фішинг Клуб» разом з партнерами не лише відкрили центри у Краматорську, Покровську та Святогірську, а й створили мобільні бригади, які їздять у громади Донецької області та надають людям необхідні послуги на місцях.

Як працюють мобільні бригади у Святогірській та Лиманській громадах

Мобільна бригада — спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від війни. Вона складається з локального координатора, психолога, юриста та соціального працівника. Локації мобільної бригади «ПРО Святогірськ» ГО «Клуб рибалок України — Юей Фішенг Клуб» — села, що найбільше постраждали від війни. У таких населених пунктах переважно живуть літні люди, які потребують підтримки не тільки гуманітарної, а й психологічної та юридичної.

«До юриста найчастіше звертаються з приводу відновлення документів, оформлення пенсії. Дуже багато питань стосується подання заявок на компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло, бо дехто просто не має можливості подати заявку в «Дії» через відсутність інтернету, смартфону або розуміння, як це зробити», — каже локальний координатор Олег Сопов.

Багато запитів і до психолога. Люди часто скаржаться на тривожний стан та проблеми зі сном. Виписати будь-які ліки психолог не має права, проте може навчити, як діяти в тій чи іншій ситуації, як завдяки правильному диханню та різним технікам заспокоїтися. Допомагає й арттерапія, яку регулярно проводять психолог та соціальний працівник безпосередньо на місці.

Окремої уваги потребують діти, які також перебувають на прифронтових територіях, зокрема в селах. Дехто повернувся з евакуації, комусь довелось пережити наслідки війни – всі вони потребують уваги та соціалізації, бо школи зачинені, гуртків немає, і далеко не в кожному селі є інтернет.

Селище Ярова на Лиманщині: «Вдячні, що до нас приїжджають»

Однією з локацій мобільної бригади «ПРО Святогірськ» ГО «Клуб рибалок України — Юей Фішенг Клуб» є с-ще Ярова, що на Лиманщині. Селище перебувало під окупацією російських військ близько чотирьох місяців, у вересні 2022 року Ярову звільнили Збройні сили України.

До повномасштабної війни тут жили 2100 людей, більшість з яких евакуювалися. Нині люди повертаються до селища — в Яровій вже майже 900 мешканців. Вони самотужки відбудовують побиті російськими обстрілами будинки, оскільки програма «єВідновлення» повністю не діє в Лиманській ТГ — це зона активних бойових дій.

Понад рік у селищі не було електрики, однак мережі згодом відремонтували й життя поступово повертається. Працюють магазини, амбулаторія, люди отримують гуманітарну допомогу, зокрема продукти, гігієнічні набори. І вже пів року мобільна бригада надає мешканцям Ярової психологічну, юридичну та соціальну допомогу.

«Ми дуже вдячні всій команді, а особливо психологу, бо це не лише групові заняття, а й індивідуальне консультування, що особисто для мене було дуже ефективним. Після занять з арттерапії (малювання, в даному випадку —ред.), я тепер знаю, як хоч на деякий час відволіктися від проблем, переключитися, й просто відпочити від страшного сьогодення. Мені це допомагає», — каже місцева жителька Юля.

А зі слів мешканців селища Лілії та Михайла, їм у нагоді стала соціальна послуга з долученням юридичної підтримки та практики. Чоловіку допомогли вирішити питання щодо пенсійного забезпечення, бо не знав, як відновити втрачений документ, відкрити дистанційно банківський рахунок. Лілії допомогли згенерувати електронний цифровий підпис через застосунок «Ощад24» та зареєструватися в особистому електронному кабінеті Пенсійного Фонду України.

Читайте також: ГО «Аваліст» надає всебічну підтримку жителям Донеччини

Село Сидорове у Святогірській громаді: «Не забувайте про нас»

У с. Сидорове Святогірської громади також регулярно влаштовують  групові заняття психолог та юрист мобільної бригади «ПРО Святогірськ». Зокрема минулого тижня психологиня Ольга Бєлякова провела тренінг на зниження рівня тривожності, стресу, подолання негативних проявив у спілкуванні, зняття напруги.

«Виконували дихальні вправи та елементи арттерапії, які дають можливість висловити та відтворити внутрішні почуття. Зробили вправу на візуалізацію спокійної сцени, наприклад, пляжу чи лугу — це допомагає не тільки заспокоїтися, а й налаштуватися на міцний сон», — розповіла Ольга.

Того ж дня юристка Олеся Некрилова провела груповий захід з теми «10 питань про допомогу на проживання», оскільки тут більшість людей пенсійного віку і вони не знають, до кого звертатись у разі потреби, які мають права. З собою мобільна бригада привезла для місцевих ковдри та новий жіночий одяг від волонтерки зі Львова Галини Окілки, які роздали після заходів.

Нині у Сидоровому проживає 185 людей, здебільшого це пенсіонери. Роботи в селі немає, магазини також відсутні, тож людям ніде навіть купити продуктів, а соціальний автобус їздить лише один раз на тиждень. Внаслідок боїв село дуже постраждало — майже у кожного жителя пошкоджене майно, а деякі будинки вщент зруйновані. Фінансової допомоги від міжнародних організацій за два роки було лише дві, і ту видали далеко не всім категоріям. Волонтери тут бувають нечасто…

«Скажу так: до нашого села взагалі гуманітарна допомога приїжджає дуже рідко, хоча місцеве населення виживає вийнятково завдяки цій допомозі. Ми будемо дуже вдячні, якщо про нас пам’ятатимуть, якщо будуть заходити різні програми допомоги… І ми вдячні, що вони (мобільна бригада -ред.) регулярно приїжджають до нас, проводять заняття, консультують, спілкуються з нами. Окремо дякуємо за пакунки з гігієною, бо такої гуманітарної допомоги у нас не було понад 7 місяців», — говорить мешканка села Ірина.

Її підтримує й Світлана, яка також прийшла на заняття з арттерапії. Жінка теж висловлює подяку за підтримку і додає, що без допомоги людям просто не вижити.

«Велика вдячність мобільний бригаді за те, що підтримують людей у дуже тяжкий час. Наше село постраждало від бойових дій на 75%. Людям важко виживати на одну пенсію. І ще ми всі, хто живе тут, дуже хочемо, щоб нам допомогли з опаленням на наступну зиму, дровами, брикетами, грошовою допомогою та ремонтом пошкодженого майна. Самі просто не впораємось, а про наше життя мало хто каже», — додає Світлана.

Читайте також: Як допомагає ГО “Відповідальні громадяни” жителям Донеччини

Ярова та Сидорове — лише відображення життя у селах на Донеччині

Приблизно така сама ситуація й в інших селах та селищах Лиманської та Святогірської громад. Десь трохи краще, десь — гірше, але жителям цих населених пунктів дуже потрібна всебічна підтримка. І не тільки дорослим, а й дітям.

«Взяти, наприклад, Новоселівку. Тут з дітьми займаються, бо є приміщення для занять, інтернет. Коли приїжджаємо, то нам надають можливість проводити з ними ті чи інші заходи. Іноді тут бувають волонтери навіть з інших регіонів, зокрема з Харкова, які влаштовують вистави… Діти тут більш соціалізовані, якщо можна так сказати. Ті вправи або заняття, які ми проводимо, займають у них близько 40 хвилин і не викликають труднощів. А от якщо говорити про село Шандриголове, то ситуація буде зовсім інша. Діти тут є, але вони не мають можливості навіть навчатися дистанційно, бо в селі немає інтернету. Їм доводиться ходити до вчителя української мови та літератури й вчитися у нього вдома, оскільки волонтери привезли йому Starlink і є інтернет. І от ті самі заняття, що й у Новоселівці, тут тривають понад годину, а іноді й більше. Діти більш скуті, не мають великого досвіду спілкування та роботи у команді, не всі навіть можуть опанувати легкі вправи. З цим потрібно щось робити вже зараз, але можливостей у місцевої влади поки що немає. Всі більш-менш великі будинки чи приміщення, де можна було облаштувати для них простір, розбиті. Тож просто збираємось у когось вдома і так проводимо заняття», — підсумовує локальний координатор Олег Сопов.

Про виїзди мобільних бригад у той чи інший населений пункт та часи зустрічі жителям повідомлятимуть заздалегідь у спеціально створених чатах. А у разі потреби отримати підтримку психолога, юриста або соціального працівника можна й у соціальному центрі в Святогірську.

Читайте також: “Янголи Спасіння” рятують життя та надають невідкладну допомогу всім, хто її потребує

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Антикризовий медіа-центр» не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

У 2020 році житель Слов’янська Володимир Касаткін заснував громадську організацію «Єдність чеснот», аби допомогти містянам із захистом їхніх прав та підтримувати нужденних. До неї увійшли небайдужі люди, які хотіли допомагати іншим.

Вже під час повномасштабної війни вони відкрили соціальні їдальні у Львові та Слов’янську, де малозабезпечені українці могли отримати безплатні гарячі обіди. На заході країни заснували соціальне підприємництво, яке вийшло на самоокупність та допомагало утримувати їдальню. А тепер втілюють цю ідею й у Слов’янську.

Робили, що могли, аби підтримувати сім’ї у Слов’янську

Від самого створення громадської організації головним пріоритетом були родини з маленькими дітьми. Перевагу віддавали одиноким матерям, багатодітним родинам та малозабезпеченим сім’ям.

«Ми одразу заснували волонтерську ініціативу, спрямовану на дітей: отримували та передавали родинам дитячий одяг та взуття, які нам надсилали з усієї країни. Це не нові речі, але в дуже гарному стані. Ви ж розумієте, діти швидко ростуть, а купити речі та взуття для них можуть не всі батьки, на жаль. Тому намагались забезпечувати ними сім’ї нашої громади, які цього потребували», – розповідає голова ГО «Єдність чеснот» Володимир Касаткін.

Крім того, у планах було багато інших проєктів, які хотіли втілити у життя Слов’янської громади, але повномасштабна війна змусила змінити пріоритети. Потрібно було вже підтримувати не тільки родини з дітьми, а й інших мешканці міста, які опинились у скрутних умовах.

«Ми розуміли, що не всі люди поїдуть у більш безпечні міста, а ті, хто залишаться, опиняться у скрутному становищі. Дітей вже було мало, а пенсіонери та одинокі люди не могли подбати про себе в цих умовах. Тому написали проєкт щодо соціальної їдальні у місті. Міжнародні донори погодили його, місцева влада надала приміщення – і ми почали готувати гарячі обіди», – згадує волонтер.

Разом із обідами видавали людям гуманітарну допомогу. Щоб мати розуміння, хто саме і чого потребує, викладали анкети у фейсбуці та створювали списки за категоріями. Такий підхід допомагав нікого не пропустити, не допустити дискримінації та чітко розуміти, хто вже отримував, а хто – ні.

Коли з’явилася загроза наближення активних боїв біля Слов’янська, в організації ухвалили рішення про евакуацію. Але поїхали не всі. Володимир з дружиною евакуювались до Львова, а деякі члени команди залишились та продовжили діяльність. Зокрема у соціальній їдальні щодня готували по 50 комплексних обідів навинос (через безпекову складову).

Читайте також: Як працює «Центр підтримки громадян в місті Слов’янськ» і чому це важливо для міста

Евакуація – не ознака того, що можна сидіти без справи

Водночас у Львові Володимир та волонтери, які також евакуювались, знайшли та орендували велике приміщення від «Укртелекому», щоб створити громадську їдальню для дітей та їхніх батьків з-поміж ВПО. Такі родини могли безплатно отримувати комплексні обіди, що складались з першої та другої страви, а також чаю або узвару на вибір.

Коштів на підтримку такої ініціативи бракувало, адже потрібно було сплачувати оренду, закуповувати продукти. Тож вирішили знайти варіанти з самозабезпечення. Написали ще один проєкт і за допомогою донорів придбали італійський прес для макаронів. Так з’явилося соціальне підприємство з виробництва крафтової локшини.

З однією з міжнародних служб доставлення уклали договір, за яким їдальня забезпечувала обідами працівників офісів та підприємств Львова. Зароблені таким чином кошти спрямовували на годування дітей-переселенців.

Соціальне підприємство тепер є й у Слов’янську

Нині соціальні їдальні не працюють. У Львові в них вже не було потреби, адже більшість родин змогла адаптуватись на новому місці та знайшла роботу або повернулась додому. У Слов’янську могли б продовжити діяльність, але довелось попрощатись з орендованим приміщенням.

Однак опускати руки ніхто не збирався – досвід соціальної роботи у Львові допоміг з організацією нового соціального підприємства у рідному місті. Після повернення додому Володимир вирішив запровадити тут стріт фуд, аби задовольнити кулінарні бажання містян, переселенців та військових.

 «Ми говоримо про «найкращий смак благодійності». Кожна порція смачної та корисної їжі допоможе зробити більше корисного для людей, які потребують підтримки у прифронтовому місті. Маємо всі необхідні для такої діяльності документи та дозволи, персонал пройшов медогляд і має відповідні довідки. У нас є обладнання для виготовлення крафтової локшини, є можливість готувати різні страви прямо на місці, тож люди можуть були впевнені у свіжості та якості кожної страви», – розповів Володимир Касаткін.

Частину прибутку організація продовжує спрямовувати на благодійні цілі. Попри те, що нове соціальне підприємство працює лише кілька тижнів, вже знайшли можливість передати 5 тисяч гривень БФ «Слов’янська мрія», які роблять ремонт в орендованому приміщенні для створення інклюзивного простору в Слов’янську. Не забувають і про військовослужбовців – для них діє постійна знижка.

Читайте також: Лікар-психіатр зі Слов’янська започаткував власну справу

Жителі кількох громад Донецької області можуть отримати різнобічну допомогу завдяки роботі громадської організації «Аваліст». У деяких містах відкриті громадські центри, де надають психологічну допомогу як дітям, так і дорослим. Також є можливість отримати соціальні та юридичні консультації. До мешканців, які живуть у віддалених населених пунктах, виїжджають мобільні групи.

ГО «Аваліст» була заснована у 2018 році. Після початку повномасштабної війни організація не припинила роботу на Донеччині. Команда працює нині і планує надалі підтримувати всіх, хто цього потребує.

Громадська організація захищає права та допомагає втілювати соціальні, економічні, творчі та інші інтереси членів організації та інших осіб. Крім того, сприють:

• розбудові громадянського суспільства та формуванню активної громадянської позиції;
• покращенню інфраструктури;
• дотриманню людських прав;
• досягненню гендерної рівноваги;
• покращенню статусу людини в суспільстві;
• розповсюдженню психологічної освіченості та психологічної культури у суспільстві;
• підвищенню рівня культурного життя;
• підвищенню рівня освітньої культури населення.

За словами координаторки із захисту ГО «Аваліст» Альони Пилипчук, головна мета не тільки не змінилась, а й масштабувалась. Під час вже повномасштабної війни організація намагається задовольнити невідкладні базові потреби та проблеми захисту найбільш уразливих категорій населення.

Як і чим допомагає «Аваліст» на Донеччині

На території Краматорського та Покровського районів «Аваліст» реалізує декілька проєктів спільно з партнерами – міжнародними організаціями. Зокрема, команда співпрацює із CARE Ukraine за підтримки Європейського союзу. В межах проєктів передбачено багато різних напрямків допомоги населенню. Це і гуманітарна, і юридична, і психологічна допомога, і соціальний супровід людей, які потрапили у складні життєві обставини чи постраждали від гендерно-зумовленого насилля тощо.

У Слов’янську та Покровську відремонтовано та працюють на постійній основі громадські центри, де психолог, соціальний працівник та юрист надають  безплатні індивідуальні консультації. Також тут надають гуманітарну допомогу тим, хто її потребує. Тільки у Слов’янську, наприклад, було видано 6500 гігієнічних наборів.

У віддалених населених пунктах Донеччини, навіть невеликих селах, працюють мобільні бригади. Зокрема у Черкаській ТГ облаштували укриття.

«На території Покровського та Краматорського районів працюють чотири мобільні команди у складі психолога та соціального працівника. Ще одна така команда працює на території Костянтинівської громади. Ці команди проводять психологічні тренінги та майстерки з метою відновлення ресурсів людей, психологічно-емоційного розвантаження, профілактики емоційного вигорання та стресу. Наразі цими командами охоплено близько 6000 мешканців Донецької області», – розповіла координаторка із захисту ГО «Аваліст» Альона Пилипчук.

Допомагає команда «Аваліст» і з виконанням легких ремонтних робіт у домівках мешканців Святогірської ТГ, Краматорського району. Проводить ремонт у центрах для ВПО, зокрема, у таких містах, як Слов’янськ, Костянтинівка та Покровськ.

«Відремонтовано та здано в експлуатацію громадський центр у Покровську, де на постійній основі працює психологіня та соцільний працівник, юрист та кейсменеджер, які надають безплатні консультації всім, хто їх потребує. Ще один такий громадський центр у  Слов’янську знаходиться на стадії закінчення ремонту та здачі в експлуатацію. Крім того, проводимо ремонти у пунктах первинної медичної допомоги. Нині вже виконані всі роботи в амбулаторіях у селі Маяки та Святогірську», – додала Альона Пилипчук.

Опікуються в організації також забезпеченням людей питною водою. Так, відгукнулись на запит мешканців Мирнограда, які залишилися без води через  обстріли. У рамках проєкту «Швидке реагування на Сході та Півдні України» за підтримки CARE передали 3600 літрів бутильованої питної води. Крім того, жителі Святогірська щомісяця отримують 500 000 літрів води, яка щоразу проходить аналіз на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам.

Читайте також: ГО «Клуб рибалок України» продовжує підтримку жителів Краматорська, а тепер ще й охоплює послугами деокуповані території

Ще трохи приємного…

Днями у Слов’янському центрі влаштували майстер-класи для дітей та дорослих. Працювали з піском та кавою.

«Нетрадиційна техніка малювання кавою є не лише творчою практикою. Це чудова арома- та арттерапія, яка розвиває емоційно-чуттєву сферу, уяву, фантазію у процесі творчої діяльності. Для малечі та їхніх батьків провели сімейний майстер-клас «Пісочна арттерапія». Пісок є чудовим засобом для розвитку дітей, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан. У дітей розвивається тактильна чутливість і дрібна моторика рук, вони стають більш активними, впевненими та щасливими. Це дуже важливо зараз, особливо тут, у прифронтових містах», – зазначила координаторка із захисту ГО «Аваліст» Альона Пилипчук.

Читайте також: Як працює «Центр підтримки громадян в місті Слов’янськ» і чому це важливо для міста

Участь мешканців у консультативно-дорадчих органах є невідʼємним елементом розвитку громад у сучасному світі. Цей важливий аспект взаємодії відкриває двері до ефективного прийняття рішень та сприяє активному залученню громадськості у формуванні стратегій та програм для місцевого розвитку. Особливим аспектом на тлі повномасштабного вторгнення рф є сьогодні створення у приймаючих громадах рад ВПО як інструментів участі у процесах прийняття рішень.

Відтак, для побудови діалогу у громаді та вивченню теми участі у консультативно-дорадчих органах, для представників органів місцевого самоврядування, місцевих мешканців та внутрішньо-переміщених осіб громадська організація «Точка доступу» провела тренінги. Заходи відбулися для Отинійської, Ворохтянської та Надвірнянської громад Івано-Франківщини, в рамках проєкту «Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО», за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Головні тези тренінгу 

Участь у консультативно-дорадчих органах дозволяє мешканцям висловлювати свої думки та вносити важливий внесок у процеси прийняття рішень, сприяючи вбудованій демократії. Ця співпраця формує екосистему, де громада взаємодіє із владою та іншими зацікавленими сторонами, зміцнюючи взаєморозуміння та розвиваючи транспарентні механізми. Такий підхід є ключовим для успішного вирішення різноманітних проблем та викликів, що стоять перед громадою. Так, впродовж тренінгів учасники та учасниці деталізували знання про створення та роботу громадських та молодіжних рад, а також залучення внутрішньо-переміщених осіб через створення рад ВПО.

Окремо розглянули питання, які можуть вирішувати консультативно-дорадчі органи, якими нормативно-правовими актами закріплюється їхня діяльність, а також обговорили кращі практики впливу на процес прийняття рішень у громадах. Юлія Житінська, керівниця проєкту, розповіла, що у Донецькій області до повномасштабного вторгнення, робота консультативно-дорадчих органів була дійсно ефективною. Враховувалися інтереси різних вікових груп. Зокрема, у 2020 році у Словʼянську, була створена Рада сеньйорів — консультативно-дорадчий орган, який захищав, адвокатував та представляв інтереси людей віком 60+.

У створенні ради взяли участь експерти та експертки громадської організації «Точка доступу», надаючи консультативну підтримку на кожному кроці ініціативній групі. Рада об’єднала представників різних громадських об’єднань, представників держустанов, які підтримують людей похилого віку. Це був майданчик для конструктивного співробітництва та конструктивного донесення до влади інтересів представників «золотого» віку. Отже, кращі практики – один з основних орієнтирів і додаткова мотивація для громад Україні підтримувати такі ініціативи, адже будь-які консультативно-дорадчі органи, будь-то молодіжна, громадська рада, рада ВПО чи сеньйорів – це про безперервний розвиток, про можливість почути кожного і кожну, враховуючи їхню думку у процесах прийняття рішень.

Читайте також 28 громадських організацій прагнуть змінити законодавство для відновлення України

Ради ВПО як новий рівень співпраці

Майже два роки минуло від початку повномасштабної агресії рф. За цей час підхід до соціальної адаптації та інтеграції людей, які були вимушені переміститися у більш безпечні громади, суттєво змінився. Концепція створення рад ВПО з невеликої пілотної програми зараз має масштаби загальноукраїнського руху. І наразі учасникам цього процесу важливо надати спільне бачення державної політики щодо рад ВПО, інструменти ефективної взаємодії та обміну досвідом. Це і було одним з питань, яке розглядали учасники тренінгу. Розглядаючи модуль «Рада ВПО як можливість для переселенців впливати на прийняття рішень у приймаючій громаді»,  зупинилися на розгляді прикладів того, як можна, не змінюючи формат органів влади та структури управління, долучити переселенців до прийняття рішень у громаді. 

За останніми даними в Україні вже створено понад 500 рад ВПО, і ця кількість зростає. Це, безумовно, тішить, адже демонструє процес розвитку часті в дії. Але, на мою думку, цінність рад ВПО вимірюється не кількістю, а саме їхньою спроможністю впливати на реальне життя в громаді. Для цього вони повинні мати чітке розуміння, які можливості та ресурси є в їхній громаді, які рішення і як приймаються, та долучатися до їхнього обговорення, – зазначила Юлія Житінська, керівниця проєктів ГО «Точка доступу». Вона також підкреслила, що Ради ВПО як інструмент експертної, консультативної підтримки, мають все ж таки сприяти тому, щоб переселенці були більше залучені у процес обговорення питань, що впливають на їхнє життя. Аби органи, при яких ця ради створені, краще розуміли не лише потреби цих людей, а й враховували, що ці люди з їхнім досвідом, знаннями, баченням і бажанням змін на краще, є дійсно потужним ресурсом для розвитку громади. 

 

Стосовно врегулювання роботи таких рад з боку держави, розʼяснення надав Роман Кисленко, головний експерт-аналітик ГО «Точка доступу: 

Через збройну агресію рф проти України з’явилася велика кількість внутрішньо переміщених осіб. У деяких громадах були створені Ради ВПО, які допомагають інтеграції внутрішніх переселенців і роботі органів місцевої влади для забезпечення прав та інтересів ВПО. Щоб врегулювати діяльність таких рад і сприяти їх створенню на всій території України, Кабінет Міністрів ухвалив Постанову «Про затвердження Типового положення про Раду з питань внутрішньо переміщених осіб». Проєкт документа було розроблено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на виконання Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. До складу Ради ВПО входитить 18 осіб, 9 з яких – внутрішні переселенці, 6 представників органу, при якому утворено Раду, і 3 представники громадських обʼєднань, які займаються захистом прав ВПО.

У висновку маємо на практиці, що консультативно-дорадчі органи у громадах, чи то молодіжні ради, Ради ВПО та інші обʼєднання сприяють активній участі громадян у прийнятті рішень, сприяють взаєморозумінню між владою та населенням, а також допомагають формувати ефективні стратегії розвитку на рівні місцевої спільноти.

Таким чином, участь у консультативно-дорадчих органах стає необхідним елементом соціального розвитку, а співпраця в цих процесах є ключовим чинником створення здорової та динамічної громади. Таких прикладів у нашій країні багато. І, вивчаючи не лише успішний досвід, а й враховуючи помилки, ми будуємо активне громадянське суспільство та сильну Європейську Україну.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».