Як інтернет-провайдер з Краматорська забезпечує стійкість мережі під обстрілами
Коли у 2022 році відключення світла та обстріли Краматорська показали повну неефективність старих мереж, місцева компанія “Еліт Лайн” ухвалила рішення про перехід на оптоволоконну технологію PON. Профінансували масштабне будівництво своїми силами. Про те, як працює критична інфраструктура на лінії вогню, з якими викликами доводитися стикатися та які плани на майбутнє в інтерв’ю журналістці Антикризового медіа-центру розповів директор інтернет-оператора “Еліт Лайн” Микола Кучерук.
Історія становлення до 2014 року та досвід першої стійкості
Коли та за яких умов створили “Еліт Лайн”? З чого почалося підприємство?
Усе почалося у 2003 році як локальна мережа, оскільки інтернет ще не був поширений. Спочатку ми з однокласником об’єдналися, щоб грати в “Counter-Strike“. Згодом долучилися сусіди з інших поверхів, прокладали кабелі від вікна до вікна. З часом підключилися люди з сусідніх будинків, і мережа виросла: грали в ігри, ділилися файлами. Потім вже завели туди інтернет.
Спершу все існувало як хобі, але у 2006 році я відкрив ФОП, і мережа стала комерційною. Почали збирати кошти на розвиток. Поступово ми розвивалися й у 2011 році створили товариство з обмеженою відповідальністю, розширялися. І вже до 2014 року мали близько 2000 клієнтів.
Тоді якраз почалася війна. Які випробування вам довелося пройти у ті часи?
Це дійсно стало для нас важким випробуванням. Бойовики базувалися поряд з нашим офісом, а частина взагалі була в одному приміщенні з нами. Але якраз початок війни показав, що дротовий інтернет стійкіший, ніж мобільний зв’язок. Була купа влучань, перебиті магістральні кабелі, але ми це доволі швидко відновлювали. Нас залишилося з колективу лише троє. Поряд літали снаряди, були прильоти, а ми сиділи на даху чергового будинку і відновлювали зв’язок.
Тобто досвід 2014 року став ключовим для забезпечення стійкості мережі під час повномасштабної війни?
Так, дуже великий досвід, зокрема, стійкість. У 2014 році, коли наш єдиний зовнішній канал був зруйнований, я зрозумів, що багато зовнішніх каналів не буває. Тому ще до 2022 року ми під’єдналися до всіх магістральних операторів і зараз у нас їх вісім. Ми суттєво переробили резервування кожного магістрального вузла. Було розуміння: якщо кабель приходить з одного боку, треба завести ще один, бажано під землею, щоб зв’язок не можна було зруйнувати одним прильотом. Так ми зробили мережу значно стійкішою.
Перехід на PON і технологічні зміни
Раніше у вас домінувала технологія Ethernet. Що стало стимулом для переходу на PON?
До 2014 року наша присутність у місті була доволі обмеженою — лише кілька районів із двоповерхівками. Кількість клієнтів залишалася невеликою, тож у 2015 році вирішили працювати з приватним сектором. Почали з Біленького і, враховуючи специфіку приватного сектора, обрали технологію PON (Passive Optical Network – ред.), яка дозволяла швидше та ефективніше масштабувати мережу. У 2015 році за цією технологією почали будувати приватний сектор, і згодом вона стала домінуючою через переважання клієнтів саме у цій зоні. Закінчили перебудову у 2021 році, тоді як у багатоповерхівках залишався Ethernet.
З початком повномасштабної війни ситуація відкрила наші слабкі місця. Під час тривалих відключень електропостачання стало зрозуміло, що технологія Ethernet із комутаторами в багатоповерхівках мала значні обмеження. У Києві використовували акумулятори для підтримки комутаторів, але у Краматорську такі рішення не були доступними у великих масштабах. Найважчий момент настав під час триденного блекауту в місті: ми працювали майже безперервно, забезпечуючи роботу генераторів, які доводилося кожні чотири години перемикати через перегрівання. Тобто ми всі буквально жили на роботі, й це підштовхнуло до переходу на PON у багатоповерхівках. Ця технологія мала значні переваги: достатньо було побудувати один вузол, який обслуговував велике місто без залежності від енергопостачання на проміжних етапах.
Фінансування, тарифи під час війни та податковий тиск
З якими складнощами довелося зіткнутися у перші місяці повномасштабного вторгнення?
Через евакуацію жителів після трагічних подій, особливо після обстрілу вокзалу в Краматорську, кількість наших клієнтів суттєво зменшилася. Колектив залишився у місті, але обсяг завдань скоротився, і доходи компанії суттєво впали. Запаси кабелів, закуплених для планового будівництва у Дружківці, допомогли нам пережити перші місяці війни, адже фінансовий резерв вичерпали. Тоді були змушені скасувати акційні умови підключення. Раніше послуги пропонували за символічну плату на старті — всього 1 гривня, хоча собівартість підключення одного абонента сягала понад 2000 гривень. Крім того, після початку бойових дій перейшли на стандартні тарифи, трохи підвищили їх у червні 2022 року та почали обережно відновлювати роботу.
Після перших блекаутів у місті було відчутно великий попит на стабільний інтернет. Наша команда забезпечувала безперебійну роботу завдяки своєчасному обслуговуванню генераторів по всьому місту, тоді як інші оператори виходили з ладу.
Це стало підставою для інвестицій у створення повністю оптоволоконної мережі для багатоповерхівок. Наразі побудували близько 95% мережі. Окремі будинки залишаються непідключеними через затримки в домовленостях із головами ОСББ. Вони висувають неприйнятні умови, зокрема щомісячну плату за доступ, тоді як компанія дотримується закону про доступ до інфраструктури.
Чи залучали ви кошти донорів або кредити, наприклад, для переходу на PON, відновлення, розвитку?
У нас взагалі не можна взяти кредити. Я звертався з цим питанням на рівні народних депутатів, до різних банків. Відповідь: кредитування в Донецькій області для підприємств і підприємців заборонена. Навіть зараз, коли міністерка Юлія Свириденко декларує, що для Донецької області відкриті кредити, я намагався пройти цю процедуру і ще раз переконався, що це неможливо. Тому все відновлення та розвиток відбувається суто власним коштом.
Щодо грантів, то ми отримували лише один — 10 000 євро від уряду Німеччини, здається, у 2023 році. Все інше — допомога колег. Мені надсилали, наприклад, 20 кілометрів кабелю. У колег залишаються куски кабелю по 100-150 метрів, які в мирний час не дуже зручно використовувати, а от для ремонтів після обстрілів — це ідеальний шмат. І я вдячний, бо майже все, тобто 90% грошей і матеріалів на відновлення, модернізацію і будівництво мережі — це суто власні кошти без жодних донорів чи якоїсь ще допомоги.
Як часто ви переглядали тарифи за цей час, враховуючи цю ситуацію та відсутність підтримки з боку держави та донорів?
Ми підіймали тарифи декілька разів, і робили це поступово, уважно стежачи за реакцією клієнтів. У Краматорську, до речі, інтернет коштує трохи дешевше, ніж у середньому по Україні. Нам треба підвищувати ціни ще більше, але 90% наших клієнтів — це місцеві жителі, серед яких багато людей із вразливих категорій, безробітних. Вони розуміють причини зростання тарифів, особливо через здорожчання електроенергії, палива й матеріалів, але часто не мають фінансової можливості сплачувати. Вибір між оплатою мобільного зв’язку чи інтернету зазвичай робиться на користь мобільного, навіть якщо його якість залишає бажати кращого. Тож ми намагаємось збалансувати якість послуг із ситуацією клієнтів. Останнє підвищення на 20-30 гривень у приватному секторі восени спричинила необхідність підготуватись до блекаутів. Ми закупили акумулятори, генератори, оновили та модернізували живлення, а це потребувало значних витрат.
До того ж у жовтні 2024 року держава завдала серйозного удару, прийнявши рішення позбавити операторів фіксованого зв’язку права на спрощену систему оподаткування. Найбільше це вдарило по невеликих та середніх підприємствах, які активно використовували єдиний податок для оптимізації своєї діяльності. До речі, на відміну від інших регіонів, саме Донецька податкова інспекція, на жаль, стала однією з перших в Україні, яка реалізувала цю зміну. Вже з 1 жовтня всі місцеві провайдери були позбавлені права скористатися спрощеною системою. Насамперед це боляче вдарило по провайдерах Краматорська та Покровська. Зокрема наші колеги з компанії “Альтаїр”, яка працювала в Покровську до останнього, постали перед великими труднощами при переході на загальну систему оподаткування. Аналогічна ситуація склалася і серед операторів Краматорська. Цей крок призвів до першого суттєвого підвищення цін на послуги. Ми змушені були витрачати значні кошти й ресурси ще й на судові процеси, і це ще більше ускладнило нашу діяльність.
Міжнародні обмеження, блокування ресурсів та робота під обстрілами
До речі, про ускладнення роботи. Чи впливають міжнародні санкції та блокування ресурсів на діяльність вашої компанії в Донецькій області?
Звісно. Міжнародні компанії, такі як “NVIDIA”, “eBay”, “Zoom”, “Lenovo” та “Duolingo”, часто блокують усі підозрілі регіони, не розрізняючи окуповані та підконтрольні Україні території, побоюючись порушення законів про санкції. Ми одразу відучили наслідки — з лютого 2022 року багато ресурсів стали недоступними на Донеччині та Луганщині. Ми зверталися до Мінцифри та депутатів, але якихось активних заходів державні органи не вживали, на жаль. Частково цю проблему ми вирішили у 2023 році, змінивши локацію IP-адрес на Київ. Це відновило роботу сервісів, які ігнорують геолокацію телефону, але сервіси, що перевіряють GPS-дані, досі блокують.
Представники влади звернули увагу лише тоді, коли проблема торкнулася інших областей (Запорізької, Сумської, Херсонської). Зараз у Мінцифрі намагаються створити список “білих” IP-адрес для передачі партнерам. На жаль, відсутність системного підходу загострює проблему, оскільки немає єдиного координаційного центру, а компанії блокують ресурси за власними алгоритмами. Через це багато людей відчувають обмежений доступ, діти в школах не можуть повноцінно навчатись (наприклад, через недоступність Zoom). Я переконаний, що необхідно доносити на міжнародних платформах інформацію про реальну ситуацію та закликати розрізняти окуповані та контрольовані Україною території. Люди відчувають відчай, думаючи, що держава ставить під сумнів майбутнє цих регіонів.
Як вам вдається працювати в Дружківці під обстрілами та й взагалі в таких умовах?
Ситуація дійсно складна та емоційно виснажлива. Проте їздити під загрозою дронів, які кружляють над Дружківкою, стало вже звичним явищем. Виїжджаємо лише в періоди, коли нема комендантської години й не одразу після обстрілу, адже вже стикались із ситуаціями, коли атаки були повторними і дрони падали дуже близько до наших позицій.
Чому їздимо? Бо людям потрібен інтернет, а мобільний зв’язок у регіоні нестабільний, особливо під час блекаутів, а оператори не виконують своїх зобов’язань. Старлінки є лише на ключових пунктах чи у військових, тоді як для цивільних це залишається великою проблемою. Ми продовжуємо працювати щодня або через день, лагодимо мережу і відновлюємо з’єднання, адже у багатьох це часто єдиний спосіб залишатися на зв’язку зі світом.
Чи є у вас постійний запас обладнання та як ви забезпечуєте логістику?
Ми зробили запаси, безумовно. Зараз маємо десь кілометрів 90 різних типів кабелів на складі, можемо автономно працювати від двох до чотирьох місяців суто для відновлення. Водночас обстріл може зруйнувати 100 метрів, а може й 4,5 кілометри кабелю. Ми маємо надійних постачальників в Україні, але потрібно постійно думати про логістику і мати запас. Наприклад, коли росіяни розбили склад великого дистриб’ютора, якийсь час був дефіцит оптичних терміналів і саме завдяки запасам нам вдавалося продовжувати роботу.
Як підтримуєте фахівців, які працюють у таких умовах, зокрема спорядженням, психологічною допомогою тощо?
Захист ми забезпечуємо самостійно — спорядження або купуємо, або отримуємо від знайомих. Зараз обмірковуємо придбання детекторів дронів для підвищення безпеки. Для працівників у нас є фінансові бонуси: людина, яка їде на відновлення, отримує додаткові гонорари. Я і сам часто їжджу зі співробітниками, намагаюсь жартувати під час роботи, тобто вони бачать, що ми готові розділяти з ними ризик.
Насправді, можу лише сказати, що для більшості це вже рутинна робота, а у 2022 році, коли почалося емоційне виснаження через постійні ремонти під обстрілами, був справжній каскад звільнень. Ті, хто залишився – дуже стійкі.
Планування стратегії громади та бізнес-клімат
Чи знайомі ви з розробкою стратегії Краматорської громади? Як вважаєте, чи час зараз займатись плануванням, враховуючи близькість до фронту?
Чув про це, хоча детально не вникав через брак часу, бо зараз максимально зосереджений на роботі з технічними рішеннями. Але така ініціатива дуже вчасна: важливо думати наперед і готувати проєкти для майбутнього. Ніхто не знає, чи вдасться їх реалізувати, але якщо війна завершиться, а ми не будемо готові, це ще на місяці затримає розвиток. На мій погляд, зараз саме час працювати над тим, який Донеччина матиме вигляд після війни. І до цього потрібно залучати професіоналів, підприємців. Це важливо.
Якою, на вашу думку, повинна бути стратегія громади в умовах близькості до фронту?
У своїй сфері я можу говорити про зв’язок. Ми забезпечимо стабільний, сучасний інтернет у Краматорську — це наш внесок, на який громада може розраховувати. Щодо загального розвитку: раніше громада впевнено прямувала до створення сучасної інфраструктури. У Краматорську будували місця дозвілля, оновлювали парки та площі. Це давало молоді простір для відпочинку, спілкування й дуже важливо створювати такі умови й надалі.
Наближення до фронту збільшує ризики й ускладнює розвиток. Але великий плюс — наявність промислових зон з високою електропотужністю, які потребуватимуть відновлення. Після війни можна очікувати державних стимулів для бізнесу на цій території — податкових пільг чи інших заходів для залучення підприємців. Проте це можливо лише за умови комфорту й безпеки для життя місцевих жителів. Якщо не залучити людей, бізнес теж не прийде. Отже, основне завдання – створити привабливе середовище для життя й роботи.
Як оцінюєте бізнес-клімат у громаді? Які галузі варто розвивати?
Це залежить від завершення війни. Зараз вона триває, але навіть у цій ситуації з’являються нові можливості. Наприклад, у Краматорську відкрили багато супермаркетів і кафе — попит формують військові та місцеві жителі. Натомість промисловість наразі під великим ризиком через руйнування. Якщо війна закінчиться стабільно, без загрози повторення через кілька років, то можна розглядати розвиток сталих промислових зон. Якщо ризик повернення конфлікту залишиться високим і регіон виявиться місцем великого військового контингенту, розвиток бізнесу орієнтуватиметься на потреби військових. Тож поки неможливо дати однозначну відповідь щодо майбутнього розвитку Краматорська — усе залежить від результатів війни та умов її завершення. А нам треба наближати перемогу й робити все, щоб Донеччина вижила та процвітала.
Лариса Мак
Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
У Краматорській громаді призупинили вивезення сміття в окремих районах
У Краматорській громаді через погіршення безпекової ситуації та атаки російських дронів частково призупинили вивезення твердих побутових відходів. Частину контейнерних майданчиків перенесли у безпечніші місця.
Про це повідомляють у Краматорській міській раді.
У Краматорській громаді змінили порядок надання послуг із вивезення твердих побутових відходів через постійні російські обстріли та атаки безпілотників.
Про це повідомило КАТП-052810. Підприємство пояснило, що рішення ухвалили після погіршення безпекової ситуації у громаді.
З 1 червня 2026 року у районах, де через загрозу для працівників неможливо надавати послуги, призупинили нарахування плати за вивезення сміття.
Також із 5 червня тимчасово припинили вивезення твердих побутових відходів у частині Малотаранівки, Біленького, Красногірки, Артемівського, Веселого та Городещиного:
• селище Малотаранівка — окрім будинків №1–120 по вул. Українській;
• селище Біленьке — у межах вулиць Адамова, Аджарська, Айвазовського, Багряна, Волонтерів, Грабовського, Джерельна, Естонська, Житня, Захара Беркута, Золотиста, Зоряна, Калинова, Кільцева, Мальви, Осокорська, Підгірна, Ровенська, Самійла Кішки, Слобідська, Смілянська, Трембіти, Шляхетна та провулків Луговий, Східний, Тополиний;
• селище Красногірка — у межах вулиць Анатолія Солов’яненка, Дмитра Афанасьєва, Миру, Нова Зоря, Київська, Петриківська (будинки №20–24 та №27–37);
• селище Артемівське — у межах вулиць Микити Ржавського, Прогресивна, Олени Теліги, Соняшникова, Марусі Чурай, Аеродромна, Механізаторська, Шахтарська, Часов’ярська (будинки №62–88 та №123–151);
• селище Веселе — у межах вулиць Леся Курбаса, Дібровна, Полтавська, Фастівська, Могилянська, Маріупольська, Весела, Харківська, Світанкова, Ірпінська, Слобожанська, Шота Руставелі, Астрономічна, Олега Ольжича, Стратосферна, Двинська, Бурштинова (будинки №38–50 та №41–55), Східна (будинки №71–87 та №84–104), Центральна (будинки №203–227 та №220–242), Свалявська (будинки №77–93 та №84–96);
• селище Городещине.
У КАТП зазначили, що частину контейнерних майданчиків перенесли до більш безпечних місць, куди комунальна техніка може дістатися без надмірного ризику через російські дрони та обстріли.
Мешканців громади просять враховувати тимчасові зміни та з розумінням поставитися до обмежень у роботі комунальних служб.
На підприємстві наголошують, що головна мета таких рішень — убезпечити працівників та зберегти спеціалізовану техніку, яка забезпечує життєдіяльність громади.
Окупанти атакували дронами Краматорськ: рятувальники ліквідували пожежі (фото)
Окупаційні війська рф двічі атакували Краматорську громаду. Проти мирного населення ворог застосував FPV-дрони. Через влучання виникли пожежі.
Про це повідомили у фейсбуці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
Ввечері 4 червня дрон роіян влучив у 14-поверховий житловий будинок. У результаті сталося загоряння, яке ліквідували рятувальники.
Сьогодні вранці 5 червня атака повторилася. Окупанти дроном поцілили у цивільний автомобіль. Виникла пожежа, яку також загасили надзвичайники.
Нарзі інформація про поранених відсутня.
У Краматорську окупанти пошкодили 12 багатоповерхівок: відомі наслідки обстрілів
Окупаційні війська рф п’ять разів атакували Краматорську громаду 3 червня. Внаслідок ударів загинули троє людей, ще 13 дістали поранення, серед них – четверо дітей.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
О 05:00 російські війська вдарили дроном типу «Молнія-2» по закладу охорони здоров’я. У цей же час FPV-дрон поцілив у легковий автомобіль у багатоквартирному секторі міста.
Близько 16:00 зафіксовали ще одину атаку ворожого FPV-дрона по автомобілю.
О 16:13 російські війська завдали удару двома керованими авіабомбами «ФАБ-250» по житловому кварталу та промисловій зоні. Саме внаслідок цього удару загинули троє людей та були поранені жителі громади.
За інформацією, від атак росіян руйнувань зазнали 12 багатоповерхівок, п’ять закладів торгівлі та вісім автомобілів.
Порожні лавки та паперові янголи: як на Донеччині вшанували пам’ять загиблих дітей (фото)
У Краматорську та Слов’янську вшанували пам’ять дітей, які загинули спочатку повномасштабного вторгнення. В Україні 4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорська та Слов’янської міських військових адміністрацій.
У Краматорську спочатку повномасштабного вторгнення загинуло, щонайменше, 13 дітей. У парку «Сімейний» створили інсталяцію – порожня лавиця.
«Порожні місця на лавці символізують дітей, які вже ніколи не підуть до школи, не оберуть майбутню професію, не створять власні родини», – йдеться у дописі.
У Слов’янську повісили паперові янголятка біля зруйнованої школи № 12 та на дитячому майданчику. З початку повномасштабного вторгнення у місті від ворожих атак загинули чотири дитини. Двоє з них – за останній рік. Це:
9-річна Єва Клименко;
2-річний Максим Комаристий;
17-річний Гліб Плохий;
11-річна Милана Соколенко.
Як повідомив у фейсбуці начальник Донецької обласної військової адміністрації, росіяни в області вбили 240 дітей. Ще 502 дитини були поранені.
«І це лише підтверджені цифри — без урахування жертв у Маріуполі та Волновасі, де справжній масштаб злочину неможливо встановити», – написав Вадим Філашкін.
Фото: Краматорська МВА
У Краматорську ліквідовують наслідки авіаудару: росіяни пошкодили 12 багатоповерхівок (фото)
У Краматорську продовжують ліквідовувати наслідки російського авіаудару. Окупаційні війська рф обстріляли місто 3 червня двома керованими авіабомбами.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
Внаслідок атаки загинули троє людей, ще десятеро зазнали поранень, серед них — троє дітей.
Російські боєприпаси влучили поблизу багатоквартирних житлових будинків у центральній частині міста. Пошкоджень зазнали 12 багатоповерхівок, п’ять закладів торгівлі та вісім легкових автомобілів.
Від ранку на місцях у++дарів працюють комунальні служби, представники управляючої компанії та профільні фахівці. Вони прибирають уламки, закривають вибиті вікна та виконують першочергові роботи для відновлення пошкодженого житла.
Також постраждалі мешканці отримують гуманітарну допомогу. Благодійні організації «Проліска» та «Янголи спасіння» спільно з Управлінням з питань цивільного захисту Краматорської міської ради забезпечують людей матеріалами для проведення термінових ремонтів осель.
Фото: Краматорська МВА
