Як карантин зупинив роботу ІРЦ

Правова допомога, психологічна підтримка, надання корисної інформації, можливість користування комп’ютерною технікою та творчий розвиток – таке широке коло послуг надає інформаційно-ресурсний Центр допомоги переселенцям, що на початку серпня запрацював у Полтаві.

Наразі обласне місто прийняло більш ніж 50 тисяч постраждалих від війни вимушених переселенців, які потребують не тільки фінансової та матеріальної допомоги, а також інших видів підтримки.

Тетяна та Марина – переселенки з Бахмута – дізналися про відкриття Центру із соціальних мереж. До Полтави жінки приїхали з дітьми на початку червня, коли вже не в змозі були терпіти постійні обстріли з боку російських окупантів. Планують відвідувати Центр, щоб допомогти собі та дітям впоратися зі стресом.

«У мене двоє дітей шести та десяти років. Їм було дуже страшно чути гучні вибухи. Схоплювалися ночами, вибігали в коридор, плакали. Тепер, коли ми виїхали у безпечне місце, у діточок нова біда – сумують за домом, за своїми друзями. Часто питають, чи не захоплений ще Бахмут, чи скоро ми зможемо повернутися. Я чула, що у цьому центрі працюють психологи. Хочу зводити туди дітей, щоб відволікти їх від сумних думок. Та й собі варто дати ладу у моральному плані», – каже Марина.

У роботі Інформаційно-ресурсного Центру важливим напрямком є  впровадження опорних програм для жінок та дітей, які постраждали внаслідок переміщення.

«Ми будемо працювати з жінками та дітьми. Метою нашої роботи є не терапія чи лікування людини, а насамперед надати ресурс та сили жити людям попри все. Завдяки психологічній і професійній підтримці наших спеціалістів ми будемо намагатися стабілізувати їх стан. Психологи будуть використовувати у своїй роботі певні психологічні методики, а також окремі види творчості», – зазначила Олена Ваганян, координаторка центру.

Центр допомоги переселенцям

Центр відкрито за ініціативи Благодійного фонду «Горєніє» у партнерстві з польською громадською організацією «Zwianzek Polaków Jedność narodu» та за фінансової підтримки французької фундації «Fondation de France». Подібних хабів в Україні поки що всього два – у Дніпрі та Полтаві.

В Інформаційно-ресурсному Центрі приміщення обладнані комп’ютерами, принтерами. Облаштовано дитячий куточок та кабінет психологічної підтримки для постраждалих від війни.

«Наш центр надаватиме інформаційні послуги. Наш фахівець буде допомагати ВПО шукати всю необхідну інформацію: важливі адреси, місця видачі гуманітарної допомоги, місця розміщення. У нас є компонент юридичної підтримки. Наш фахівець буде забезпечувати первинну правову допомогу», – повідомив під час відкриття Денис Гречко,.

Планується, що інформаційно-ресурсний Центр буде комунікувати з іншими громадськими організаціями Полтавщини, що надають допомогу вимушеним переселенцям. Також налагоджено співпрацю з Полтавською міськрадою, яка посприяла відкриттю гуманітарного хабу.

Президент БФ «Горєніє» Денис Гречко (на фото зліва) та перший заступник Полтавського міського голови Валерій Пархоменко (праворуч)

На даний час робота інформаційно-ресурсного Центру розрахована на десять місяців. Потім можлива трансформація у його роботі, все залежатиме від запитів суспільства.

Інформаційно-ресурсний Центр здійснює свою діяльність за адресою: місто Полтава, вул. Європейська 2, офіс 418.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Фото: Полтавська міськрада, Благодійний фонд «Горєніє»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Інклюзивно-ресурсний центр Біловодської громади на Луганщині поповнився новим обладнанням. Спеціальні прилади вкрай необхідні для корекційних та розвиваючих занять з дітьми з інвалідністю та з особливими освітніми потребами. Такі заняття допомагають навчати і адаптувати дітей до перебування у колективах, а також проводити їх ефективну реабілітацію.

Модернізація Біловодського ІРЦ відбулася за сприяння Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу, спільно з громадською організацією «Наш формат».

Обладнання на 8 тисяч доларів

Інклюзивно-ресурсний центр Біловодської громади лише з другої спроби потрапив до участі у проєкті. Але бажання покращити умови для дітей змусило бути наполегливими.

Широкий функціонал нового обладнання підвищує ефект корекційної роботи

«Спершу, коли утворювався інклюзивно-ресурсний центр, нам було надано державну субвенцію. Зараз в основному наш Центр утримується за рахунок бюджету громади. Звісно, можливості бюджету невеликі, тому ми намагаємось брати участь у різних проєктах. У рамках цього проєкту ми отримали сучасне спеціалізоване обладнання, яке суттєво розширило можливості нашого закладу», – розповіла керівниця біловодського ІРЦ Катерина Адвент.

З найбільш коштовного обладнання – інтерактивний сенсорний стіл, ігровий стіл-пісочниця, вертикалізатор, масажний стіл, тактильна та бігова доріжки, система для лікувальної фізкультури, телевізор. Також придбали різноманітний м’який інвентар.

Інтерактивний сенсорний стіл використовує вчитель-дефектолог для дітей з особливими освітніми потребами

Ігровий стіл-пісочниця розвиває дрібну та загальну моторику дітей

Вертикалізатор та масажний стіл допомагають вчителю-реабілітологу проводити корекційні заняття для дітей з вадами опорно-рухового апарату

«Все обладнання майже універсальне, оскільки розраховано на дітей різного віку – від 2 до 18 років, та різної ваги. Наші відвідувачі із захватом опановують нові пристрої та з задоволенням займаються з фахівцями», – додала Катерина Адвент.

Окрім цього, проєкт мав ще так звану нематеріальну складову – для працівників Центру та для батьків дітей було проведено низку тренінгів. Фахівців знайомили з новими методиками роботи. Батькам надали інформацію про догляд, виховання та розвиток дітей з інвалідністю та з особливими освітніми потребами.

Один Центр на дві громади

Інклюзивно-ресурсний центр Біловодської громади повноцінно почав працювати у 2020 році. Спочатку він знаходився у будівлі біловодського ліцею «Лідер», де було доволі тіснувато. Влітку минулого року умови покращилися – ІРЦ переїхав до пришкільного інтернату ліцею № 1. Це місце набагато доступніше, оскільки заклад знаходиться у самому центрі Біловодська.

Приміщення Центру відремонтовано з урахуванням елементів доступності, є окремий вхід

Центр має п’ять кабінетів для роботи фахівців – світлих, комфортних, а зараз ще й повністю оснащених. Окрім дітей з Біловодської громади, тут приймають також дітей із сусідньої Міловської громади.

За час своєї роботи біловодський Інклюзивно-ресурсний центр провів комплексну оцінку та надав висновки майже 60 дітям. Постійно центр відвідують від семи до дванадцяти дітей, які займаються з реабілітологом, дефектологом, логопедом, психологом. Всі ці спеціалісти є в штаті закладу.

Колектив біловодського Інклюзивно-ресурсного центру

Фахівці ІРЦ здійснюють комплексну оцінку розвитку дитини, розробляють рекомендації щодо інклюзивного навчання, а також проводять у закладі корекційно-розвиткові заняття.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти у школах та дитячих садочках з 2022 року почали впроваджувати рівні підтримки відповідно до індивідуальних потреб та можливостей учнів з особливими освітніми потребами.

Рівні підтримки в інклюзивній освіті: скільки їх та чим вони відрізняються – розповідає Аліна Коваль, завідувачка ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Читайте також: Що таке STEM-освіта і як цей напрямок впроваджують у школах

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

У Костянтинівці працює сучасний дитячий садок компенсуючого типу. Створили його спеціально для розвитку дітей із затримкою психофізичного розвитку, порушеннями опорно-рухового апарату та ДЦП, для дітей із важкими вадами мовлення. Які умови створили у дошкільному закладі для маленьких відвідувачів та як займаються з дітьми – розкаже Ксенія Довженко.

Роза змалку відвідує дитсадочок «Півник», який знаходиться  у Костянтинівці. Мати дівчинки, Вікторія Тарасова, каже, що у Рози були мовленнєві порушення. Зараз матуся помітила позитивні зміни у розвитку дитини.

«Спочатку, коли ми тільки починали ходити у садочок, дитина погано розмовляла, не вимовляла літери, звуки. Складнощі були у формуванні речень. А зараз ці проблеми зникли», – каже вона.

Все це стало можливим завдяки злагодженій роботі вихователів, логопедів, дефектологів, психологів та інших спеціалістів, які працюють у дитсадочку. За словами вчительки-логопедині Світлани Єропсанової, логопедичні вправи в ігровому форматі дуже подобаються діткам.

«Працюємо ми над формуванням мовлення, розвитком словникового запасу, формуванням граматичних категорій, фонематичного слуху, пізнавальним розвитком і дуже-дуже багато всього ми робимо з дітками, щоб вони в нас були дуже впевненими в собі, з чистою вимовою йшли до загальноосвітніх шкіл міста», – говорить вона.

Читайте також Як громадська організація батьків дітей з інвалідністю долає стереотипи

Як працює дитячий садок компенсуючого типу

Всього в дошкільному закладі є 11 логопедичних кабінетів. Також дитячий садок компенсуючого типу у Костянтинівці має сучасну спортивну залу із тренажерами та кабінет ЛФК. У масажному кабінеті за потребою роблять лікуючий або профілактичний масажі. Дитсадківці відвідують аромакімнату й практичного психолога. У музичній залі з дітками займаються лікувальною фізкультурою, танцями та проводять концерти.

«У закладі функціонують 12 груп. 11 з них – групи спеціального призначення. 3 групи – для дітей із затримкою психофізичного розвитку, 1 група – з порушеннями опорно-рухового апарату та ДЦП, 7 груп – для дітей із важкими вадами мовлення. Нами було визначено такі напрями роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: освітньо-пізнавальний, корекційно-розвитковий, фізкультурно-оздоровчий та підготовка дітей до навчання в школі», – розповідає вихователька-методист Костянтинівського закладу дошкільної освіти № 8 «Півник» компенсуючого типу Ольга Козодуб.

Приймають нових дітей у дитячий садок компенсуючого типу протягом усього року, але за направленням з Інклюзивно-ресурсного центру Костянтинівки.

«Батьки, якщо виявили якісь особливості своєї дитинки, то приходять до Інклюзивно-ресурсного центра. Там вже рекомендують, наприклад, наш сад, розповідають, з якими вадами ми можемо їм допомогти. Тобто, це діти з важкими порушеннями й вадами мовлення, порушеннями опорно-рухового апарату або затримкою психофізичного розвитку», – каже Ольга Козодуб.

Наразі у дошкільному закладі навчаються понад 140 дітей. Працює садочок з 6-ої ранку до 6-ої вечора. Діти з таким режимом сумувати не встигають та наприкінці дня діляться враженнями та досягненнями з батьками.

Читайте також Інклюзивне навчання: дітей, що потребують особливого підходу, стає більше

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Громадська організація «Бахмут особливий» об’єднує родини, які виховують дітей з інвалідністю. Існує об’єднання майже 2 роки. Співголова «Бахмута особливого» Дар’я Ковшарова каже, що організація є провідником між батьками, які можуть розповісти про потреби для дітей з інвалідністю, та органами місцевого самоврядування, до яких потрібно доносити інформацію. А ще в організації люди підтримують морально одне одного.

Чому важлива публічність

Мешканка Бахмуту Дар’я Ковшарова має сина з аутизмом. Нині йому 10 років і він навчається у школі за індивідуальною програмою. Сама Дар’я шиє дидактичні посібники. Це фігурки з фетру на липучках, які кріплять на тканину. Їх використовують для розвиваючих вправ для дітей з інвалідністю. Робити дидактичні посібники з фетру підказала дефектолог у дитячому садочку сина. Нині Дар’я продає їх за ціною вартості матеріалів.

Дар’я Ковшарова (фото з фейсбуку Дар’ї Ковшарової)

До громадської організації «Асоціація батьків дітей з інвалідністю «Бахмут особливий» жінка долучилася у вересні цього року. Тоді ж Дар’я створила сторінку у фейсбуці, яку нині і веде.

Дидактичні матеріали, які шиє Дар’я (фото з фейсбуку Дар’ї Ковшарової)

«Я більше спеціалізуюсь на створенні позитивного іміджу. У нас закріпилося з радянського часу: якщо ви стали батьками дитини з особливостями, то значить ви – наркомани, алкоголіки, маргінали і таке інше. Мовляв, у хороших людей погані діти не народжуються. Багато хто каже, що у їхній час стільки дітей з інвалідністю не було. Але насправді вони були: їх приховували, від них відмовлялися, про них не говорили. Тобто на дітей з інвалідністю заплющували очі, а тепер їх змусили побачити. Тому я спеціалізуюся на тому, аби показати, що ми – не маргінали, не алкоголіки. Ми не скандалимо, не потребуємо жалощів, не кажемо, що хтось нам винен. Це може стосуватися кожного», – розповіла співголова ГО «Бахмут особливий» Дар’я Ковшарова.

Нині сторінка групи у фейсбуці є у відкритому доступі. До неї може долучитися кожен. Тут розміщена корисна інформація щодо виховання та розвитку дітей з інвалідністю, а також світлини із заходів, до яких долучилися представники громадської організації.

Натепер у Бахмуті мешкає понад 400 родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Зустрічі для батьків та дозвілля для дітей

Представники ГО «Бахмут особливий» беруть активну участь у написанні грантових заявок. Зокрема, нещодавно їхній проєкт став одним з кращих на  конкурсі місцевих ініціатив розвитку територіальних громад Бахмутського району 2021-2022 роках. Проєкт «Реабілітація та розвиток дітей з інвалідністю» отримав фінансування. За словами Дар’ї Ковшарової, за виграні гроші хочуть придбати  обладнання для інклюзивного центру.

Крім цього, громадська організація є посередником між батьками та органами місцевого самоврядування, яких «Бахмут особливий» інформує про потреби дітей з інвалідністю у громаді.

«Організація озвучила ініціативу, що діти з інвалідністю потребують інклюзивний дитячий майданчик. Не всі вони мають доступ до таких радощів, як покататися на гойдалці чи зробити пасочки з піску. Нині у нас інклюзивний майданчик біля будівлі соцзахисту. Там є різнорівневі пісочниці. Дитина, яка рухається на кріслі колісному, може погратися з піском. Треба озвучувати ініціативи, аби про них знали. Що і робить наша організація», – каже Дар’я.

Наголошує жінка на важливості спілкування та моральній підтримці батьків, які мають дітей з інвалідністю. Влітку до жорстких карантинних обмежень у міському центрі соціальних служб проводили батьківські зустрічі. На них запрошували, зокрема, представників спортивних секцій та творчих гуртків, які розповідали про можливості для дітей з інвалідністю. Нині батьки намагаються підтримувати морально одне одного, але через карантин бачаться обмеженими групами.

Окрім зустрічей дорослих, представники «Бахмут особливий» допомагають організувати дозвілля для дітей. Зокрема, нещодавно заохочували взяти участь у конкурсі малюнків від запорізького благодійного фонду «Допомога справою». А ще до цьогорічного Дня захисників та захисниць України діти приготували військовим подарунки. Передали малюнки та солодощі на передову через волонтерів.

Діти з інвалідністю Бахмуту передали подарунки для військових (фото з фейсбуку ГО «Бахмут особливий»)

Представники «Бахмуту особливого» мріють, щоб у їхньому місті з’явилася конюшня, аби  діти з інвалідністю могли спілкуватися з тваринами.

Ірина Мартинова

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!