Як працює соціальний центр у Покровську, чим і кому допомагають мобільні бригади в регіоні
До повномасштабної війни громадська організація «Клуб рибалок України – Юей фішинг клуб» переважно займалась неформальною освітою дітей та молоді у напрямках екології, туризму та рибальства. Крім того, команда працювала над соціалізацією та адаптацією ветеранів АТО/ООС та людей з інвалідністю.
У 2022 році частину організації релокували. Ті, хто залишився у Краматорську, масштабували свою діяльність, щоб охопити підтримкою не тільки рідне місто, а й прифронтові населені пункти Донеччини.
Раніше ми вже писали про те, як працюють соціальні центри у Краматорську та Святогірську. Сьогодні більш детально розкажемо про діяльність такого у Покровську, а також про роботу мобільних бригад.
Центри підтримки функціонують у 3 містах Донеччини
За підтримки БФ «Посмішка ЮА» нині відкриті та функціонують три повноцінні центри у найбільших містах Донеччини. Налагоджена робота мультифункціональних мобільних бригад – команд швидкого реагування для надання соціально-психологічної та юридичної допомоги людям у віддалених населених пунктах.
«Через війну на Донеччині дуже багато людей потребують соціальної, юридичної та психологічної підтримки. Тому, якщо на початку повномасштабної війни всі сили були спрямовані на допомогу в евакуації та видачі гуманітарної допомоги, тепер ми вирішили масштабувати діяльність. Наразі у нас працюють соціальні центри у Краматорську, Покровську та Святогірську, як осередки для людей, які проживають в регіоні та потребують підтримки. І до кожного центру прикріплена мобільна бригада, у складі якої є психолог, юрист та соціальний працівник», – розповів координатор проєкту Олександр Іванов.
Навчаємо людей турбуватися про себе та знати свої права
Вже кілька місяців поспіль у соціальному центрі Покровська надають індивідуальні юридичні та психологічні консультації, проводяться групові заходи для дітей та дорослих.
«Для дорослих психолог проводить інформаційні години, під час яких розповідає людям, як можна підтримати себе у складних ситуаціях, залишатись в ресурсі. Навчає дихальних практик, які можна використовувати, аби заспокоїти серцебиття, нормалізувати тиск, стабілізувати свій стан. А ще дихати так, щоб заснути, адже через війну багато людей взагалі перестали спати», – розповіла локальна координаторка Покровського району Тетяна Лисенко.
Юридичні консультації допомагають людям зрозуміти, куди і як можна звернутись для розв’язання різних проблем. Найчастіше люди звертаються з питаннями про компенсацію зруйнованого або пошкодженого майна.
«Багато запитів від ВПО, які знайшли прихисток в нашій громаді. Це і питання з приводу отримання медичної допомоги, якщо немає декларації з лікарем. І як оформити виплати та чи мають вони право на продовження грошової допомоги – це питання стало особливо актуальним після постанови про виплати переселенцям», – каже Тетяна Лисенко.
Нині у Покровській громаді офіційно зареєстровано близько 25 тисяч ВПО. Оренда житла – недешева. Середня ціна – 7-8 тисяч грн на місяць.
«Чому не їдуть далі? Не хочуть залишати свій дім. Більшість з них до останнього тримались за свої міста та села. Виїхали тільки тому, що жити вже немає де – будинки зруйновані. У нас таких 99%. При цьому є й люди, які регулярно навідуються додому, бо «посадили город на дачі», «потрібно розкрити виноград і часник» тощо. Дехто зміг знайти тут роботу. Тому й не їдуть далеко. І це все при тому, що дітям навчатися немає де – сидять в планшетах та телефонах», – розповідає координаторка.
До юристів люди звертаються з приводу відновлення втрачених документів, розлучення та розділення майна, спадщини тощо. Також фахівці центру проводить інформаційні сесії щодо того, як і де можна отримати гуманітарну допомогу, як правильно організувати життя в нових умовах, налагодити стосунки з дитиною, як пройти стадії прийняття ситуації тощо.
«Разом із психологом я проводила також сесії про домашнє насильство. Попри те, що війна вийшла на перший план сьогодні, насильство нікуди не поділося. Дуже багато жінок готові змиритися з кривдником, бо обирають «стабільність». «Я і раніше не пішла від нього, а зараз… Якщо мене вб’є, хто залишиться з дітьми? В інтернат?», або «Він працює і нам є за що з дітьми жити», «Я знаю, чого можна від нього очікувати, але також знаю, що він зможе піти та отримати гуманітарну допомогу, знайти гроші тощо». Тобто жінки думають, що так для всіх безпечніше і краще, але це не так. Водночас вплинути на будь-яку з ситуацій прямо ми не можемо, адже наше завдання – інформування про те, що і як жінка може зробити для себе і своїх дітей. Рішення кожна має прийняти самостійно. Після консультацій та розмов вона вже знає, що у неї є вибір, як вона може вийти з ситуації та до кого звернутись», – пояснила Тетяна Лисенко.
Не забувають тут і про дітей, для яких регулярно проводять різнобічні заходи, щоб вони мали можливість проявити себе, навчитись комунікації, працювати в команді, отримувати позитивні емоції. Та й взагалі відчувати себе дітьми.
Читайте також: ГО «Аваліст» надає всебічну підтримку жителям Донеччини
Мобільні бригади – це реальний вихід із ситуації, що склалася в регіоні
Унікальність таких бригад полягає в їхній мобільності. Фахівці мають можливість виїжджати на виклики до важкодоступних населених пунктів регіону. І безпосередньо на місці надавати послуги особам, які не мають доступу до необхідних закладів або обмежені у пересуванні з різних причин.
«Ми обслуговуємо 14 громад. Три громади не потрапили до проєкту від самого його запуску – Авдіївська, Очеретинська та Мар’їнська. Тобто зараз працюємо в 11 громадах, де надаємо соціальні, психологічні, юридичні та соціально-педагогічні послуги. Крім того, видавали гуманітарну допомогу у вигляді наборів гігієни та побутової хімії безпосередньо на території Покровської, Добропільської, Селидівської, Новогродівської, Мирноградської та Удачненської громад», – розповіла локальна координаторка Покровського району Тетяна Лисенко.
За її словами, місцеві адміністрації активно допомагали розв’язувати різні питання, у тому числі й з видачею гуманітарних наборів. Вони складали списки тих, хто найбільше потребує підтримки, хто давно не отримував гуманітарну допомогу від інших організації, телефонували, щоб запросити людей тощо.
«Були також випадки, коли до нас приходили соціальні працівники з терцентрів, які отримували набори для людей, що не могли самостійно прийти та не мають родичів чи знайомих. Ми по домівках не можемо розвозити, тому це дуже важливо. Тобто громади дуже відповідально поставились, залучили всі необхідні ресурси та можливості», – додала Тетяна.
З продуктами проблем немає, тому що цим опікуються місцеві органи влади та волонтери. З гігієною та побутовою хімією ситуація трохи складніша, і тому люди були вдячні за допомогу. Однак найголовніше те, що у цих віддалених населених пунктах люди не почувають себе покинутими й мають можливість отримати фахову юридичну, соціальну та психологічну підтримку.
Читайте також: Як працює «Центр підтримки громадян в місті Слов’янськ» і чому це важливо для міста
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
