Як реалізувати свою ідею і знайти на неї гроші

Реалізувати свої екопроєкти допоможе програма від Європейської комісії «LIFE 2021-2027», загальний бюджет якої становить 5,4 млрд євро. Попри те, що Україна поки що не стала членом Європейського Союзу, нам надали можливість приєднатися до програми ЄС, спрямованої на фінансування важливих екологічних проєктів. Програма «LIFE» – це фінансовий інструмент ЄС, який діє з 1992 року.  Вона спрямована винятково на захист довкілля та боротьби зі змінами клімату. За цією програмою Євросоюз надає гранти для реалізації проєктів у сферах охорони природи та навколишнього середовища, пом’якшення наслідків змін клімату та адаптації до них, а також підтримує проєкти переходу на екологічно чисту енергію. Для України, яка третій рік поспіль потерпає від повномасштабного вторгнення, вкрай важливим є екологічний чинник під час відновлення після руйнувань. Детально про умови програми та участь у ній України доповіли на інформаційній сесії «Можливості від Європейської комісії для України: програма LIFE 2021-2027», яку провела Програма «U-LEAD з Європою». 

Пріоритети програми

Заявники на отримання грантів можуть подати свої пропозиції на програму «LIFE 2021-2027» за однією з чотирьох підпрограм, які згруповані за пріоритетами проєктів, що можуть бути реалізовані.

Зміна клімату та адаптація

В межах цієї підпрограми можуть бути підтримані такі проєктні заявки: перехід до стійкої, енергоефективної, заснованої на відновлюваних джерелах енергії, кліматично нейтральної та стійкої економіки. Таким чином відновлення сприятиме сталому розвитку громад, а загалом – пом’якшенню зміни клімату, адаптації до нього та управлінню зміною.

Циркулярна економіка та якість життя

За цим напрямком можуть бути підтримані проєктні заявки, що відповідають таким пріоритетам: перехід до сталого, циклічного, нетоксичного, енергоефективного та стійкого до клімату середовища; розробка циркулярних систем; захист від хімічних речовин; зменшення впливу шкідливого рівня шуму; захист якості ґрунту; поводження з відходами; забезпечення чистого повітря та морів.

Перехід до чистої енергії

Проєктні заявки за цією підпрограмою мають відповідати таким пріоритетам: прискорення розгортання технологій, цифровізація, підвищення відповідних професійних навичок на ринку; залучення приватного фінансування для сталої енергетики; підтримка розвитку місцевих та регіональних інвестиційних проєктів; залучення та розширення можливостей громадян до переходу до чистої енергії; розбудова національної, регіональної та місцевої політики для переходу до чистої енергії.

Охорона природи та біорізноманіття

В рамках цієї підпрограми головними напрямками є охорона та відновлення природи; припинення та запобігання втрати біорізноманіття; проєкти, що сприяють впровадженню Оселищної та Пташиної директив ЄС, а також розвитку та управлінню мережею «Natura 2000».

Участь у програмі «LIFE 2021-2027», можуть взяти:

– юридичні особи будь-якої форми власності країн ЄС, Ісландії, України, Молдови та Північної Македонії;

– органи місцевого самоврядування;

– центральні та територіальні органи виконавчої влади;

– установи державної, комунальної чи приватної форм власності прибуткові чи неприбуткові;

– громадські організації.

Бюджет програми та строки подачі заявок

Загальний бюджет програми «LIFE» на 2021-2027 роки становить 5,4 млрд євро, з яких 3,5 млрд євро передбачається на екологічні проєкти, а 1,9 млрд євро – на кліматичні заходи.

Нині на сайті Європейської комісії оприлюднено 32 конкурсних пропозиції з цих чотирьох підпрограм. Кожна має свої кінцеві строки подання заявок – 17, 18, 19 вересня 2024 року. Результати відбору проєктів, як очікується, будуть оприлюднені в лютому 2025 року. А підписання грантових угод – у червні 2025 року. Розмір гранту може складати від 700 тисяч до 20 млн євро.

Дізнатися більше про програму та подати заявки на участь можна на сайті Європейського виконавчого агентства з питань клімату «CINEA», що здійснює координацію програми «LIFE 2021-2027».

Можливість для українських громад взяти участь у програмі «LIFE» є потужним фінансовим інструментом від Європейського Союзу, що дозволить їм відновити своє довкілля після руйнувань, спричинених російським вторгненням. Це цілком відповідає політиці «зеленого» або екологічного курсу, якого ми маємо дотримуватися під час відбудови.

Світлана Денисенко

Професійна платформа для соціальних підприємців Silab Ukraine відкрила набір на нову тренінгову програму для жінок «Запусти власну справу». Головна мета програми – надати жінкам можливість здобути знання, навички й ресурси, необхідні для успішного старту власної справи.

Зокрема учасниці матимуть можливість упродовж трьох днів пропрацювати свої бізнес-ідеї з провідними експертами з розвитку та запуску бізнесу, розробити бізнес-план й дізнатися про те, як залучити інвестиції.

Участь у тренінгу є безкоштовною. Проїзд, проживання та харчування оплачує організатор. Протягом усіх днів проведення тренінгу учасниці проживатимуть на локації, де проходитиме навчання.

Чим корисний тренінг

Під час тренінгів учасниці отримають знання про різні аспекти створення й розвитку бізнесу:

• lean-підхід для планування та запуску бізнесу;
• дослідження цільової аудиторії; аналіз ринку;
• створення мінімально життєздатного продукту;
• правові та податкові аспекти підприємницької діяльності;
• фінансове моделювання;
• складання бізнес-плану;
• пошук партнерів;
• залучення інвестицій для старту власної справи.

Читайте також: Деякі підприємці або ті, хто хочуть стати ФОП, можуть отримати грант на розвиток мікробізнесу: умови

Хто може взяти участь

Програма розрахована на:

• жінок, які проживають у місті Київ та Київській області, у тому числі жінки чиї бізнеси/родини постраждали від військових дій;
• жінок ВПО;
• дружин військових;
• жінок, які проживають у сільській місцевості;
• представниць уразливих соціальних груп.

Читайте також: Переселенцям у Черкасах розповіли про навчання в ІТ-направленні

Де та коли проходитиме навчання

Тренінги відбудуться з вересня 2023 року по червень 2024 року у 10 областях України:

• Дніпропетровській;
• Житомирській;
• Закарпатській;
• Івано-Франківській;
• Київській;
• Львівській;
• Полтавській;
• Рівненській;
• Тернопільській;
• Харківській.

Перший тренінг відбудеться вже з 8 по 10 вересня на Київщині.

Читайте також: В Україні запустили безоплатну освітню програму Ukraine Rebuilding Task Force для підприємців та ВПО, які хочуть долучитися до відбудови України

Як взяти участь

Для того, щоб взяти участь потрібно заповнити онлайн-анкету до 20:00 28 серпня.

Понад рік триває повномасштабне вторгнення росії в Україну, через це навіть ті громади, які не зазнали прямих руйнувань, нині стикаються з величезною кількістю проблем і викликів. Багатьох з них можна уникнути, якщо залучати мешканців громад до спілкування на актуальні теми. Не менш важливим є запрошення до ухвалення управлінських рішень внутрішньо переміщених осіб, які за цей час стали повноправними членами громад, що їх прихистили.

Для того, щоб жителі навчилися використовувати інструменти локальної демократії, опанували навички проєктного менеджменту та комунікації, у двох громадах Полтавської області – Новоселівській та Нехворощанській – реалізували проєкт «Будуємо майбутнє разом!».

В ньому взяли участь понад 160 людей віком від 14 до 70 років, серед яких місцеві мешканці та переселенці. Учасники з’ясували, для чого потрібна партисипація в громаді та яку користь вона може принести, а також розібралися, які інструменти громадської участі найбільш дієві, зокрема, в умовах воєнного стану.

Проєкт реалізували представники ГО «Інститут аналітики та адвокації» та ГО «Перспектива» за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах субгранту проєкту Re:Ukraine project.

Залученість до ухвалення рішень 

Під час воркшопів та тренінгів переселенці та місцеві мешканці отримали практичні навички громадської участі, що дають змогу впливати на життя громад. На сьогодні громадянам доступний широкий арсенал інструментів партисипації. Це громадські бюджети (бюджет участі), місцеві ініціативи, петиції, громадські слухання, створення в громадах консультативно-дорадчих органів, контрольно-наглядових рад, органів самоорганізації населення тощо.

«Партисипація, або залученість до ухвалення рішень, дозволяє виявляти місцеві проблеми, швидко реагувати на виклики, підвищити рівень довіри до влади, посилити культуру діалогу в громаді, запобігти виникненню конфліктів тощо. Однак на ефективність використання громадянами практик локальної демократії істотно впливає рівень їхньої обізнаності в цих питаннях. Саме тому проєкт «Будуємо майбутнє разом!» націлений на підвищення спроможності мешканців громад використовувати інструменти партисипації задля вирішення локальних викликів», – повідомила Юлія Попова, голова правління ГО «Перспектива».

Упродовж трьох місяців організатори проводили опитування громадян, офлайн тренінги та воркшопи, націлені на формування практичних навичок партисипації. Під керівництвом досвідчених тренерок учасники опанували методики фасилітації та «Світового кафе»  – тобто колективного обговорення та глибокого занурення у проблему. Таким чином визначили перелік «проблемних точок» у громадах. Потім генерували ідеї для їхнього вирішення. У підсумку створили «Карту розвитку громади» та склали перелік пропозицій, який внесуть до стратегії розвитку громад і місцеві програми, у тому числі – до програми підтримки ВПО.

Налагодити діалог в громаді

«Завдяки проєкту було створено умови для комунікації між представниками різних сфер і різних населених пунктів, які рідко перетинаються: активних мешканців громад, представників місцевого самоврядування, внутрішньо переміщених осіб та молоді, а отже, це дасть синергію та подальший сплеск співдії», – зазначила Юлія Попова.

Важливим результатом проєкту «Будуємо майбутнє разом!» стало розроблення документа, який регламентуватиме процедуру участі громадськості в розпорядженні бюджетом участі громади. Проєкт вже розглянули депутати обох сільських рад і в цілому схвалили. Але, на жаль, перед громадою та органами місцевого самоврядування постала серйозна проблема: під час воєнного стану можливості використання коштів місцевого бюджету обмежені. Тому повноцінно запровадити громадський бюджет можливо буде по закінченню військових дій.

Участь у проєкті надала лідерам громад, переселенцям і місцевим мешканцям поштовх до втілення цікавих ініціатив в громадах. Люди упевнилися у своїй спроможності протистояти викликам, впливати на життя в громаді та гуртуватися навколо спільної ідеї й мети.

«Люди активізуються, коли бачать, що їх готові слухати й чути, що вони своїми діями та рішеннями здатні впливати на майбутнє громади, а отже і на своє майбутнє. Переконана, що ця ініціатива вже незабаром масштабується і знайде своє втілення і в інших громадах. А ми готові в цьому допомагати», – наголосила Юлія Попова.

Світлана Денисенко

Кар’єрний хаб «ВОНА хаб» допомагає знайти роботу жінкам, які опинилися у складних життєвих обставинах. За вісім місяців роботи до хабу звернулося понад 600 жінок і дівчат з питанням допомоги у пошуку роботи, багато з них були працевлаштовані. У фокусі уваги підрозділу – жінки-переселенки, постраждалі від домашнього та гендерно зумовленого насильства, жінки з інвалідністю, багатодітні.

«ВОНА хаб» – це проєкт, що реалізується Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA). В Ужгороді партнером проєкту є громадська організація «Неємія».

«Символічна назва – «ВОНА» – це абревіатура з чотирьох слів: вільна, окрилена, незалежна, амбітна. У хабі жінок вчать, як стати вільною, віднайти в собі сили, щоб змінити життя на краще. Це окриляє та вселяє впевненість. Допомагають опанувати нову професію або підвищити кваліфікацію, що допомагає стати незалежною як від обставин, так і фінансово. Втім не зупинятись на досягнутому та мати амбіції для зростання», – пояснила Леся Бондаренко, менеджерка з комунікації і зв’язків з громадськістю ГО «Неємія».

Історії успіху клієнток «ВОНА хаб»

Знайти роботу переселенцям у незнайомому місті не проста справа. Тим паче якщо економіка регіону відрізняється від тієї, звідки приїхали люди. Не є винятком і Закарпатська область, яка прийняла близько 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Час плине, війна не закінчується, тож люди намагаються у нових громадах почуватися впевнено та прагнуть фінансової незалежності. Дуже добре, коли є фахівці, які допомагають здійснити кар’єрні мрії. В ужгородському підрозділі «ВОНА хаб» розповіли декілька історій жінок-переселенок, якім знайшли гідну роботу.

Пані Людмила – двічі переселенка. У 2014 році мусила залишити рідний населений пункт у Донецькій області і переїхати з родиною до Харкова. Торік свій дім довелося покинути знову, а разом із ним і роботу, і навчання. Людмила за фахом юристка, працювала в адвокатському бюро, паралельно вступила в аспірантуру та займалась викладацькою діяльністю. Війна зруйнувала всі плани. Жінці довелося розпочинати на новому місці все заново.  

Клієнтка «ВОНА хаб» Людмила на новому робочому місці

В Ужгороді Людмила спочатку доєдналася до лав волонтерів, однак розуміла, щоб вижити потрібно заробляти гроші. Як раз влітку минулого року відкрився кар’єрний «ВОНА хаб». Жінці запропонували вакансію головного адміністратора у приватному готельно-ресторанному комплексі. Її досвід роботи з людьми став у пригоді на новому місці роботи. Однак на цьому Людмила не зупиняється. За пропозицією кар’єрних радниць «ВОНА хаб» пройшла курси з просування реклами у соціальних мережах та навчилась працювати у графічному редакторі «Canva».

Ще одна колишня клієнтка – Алла Лисенко – стала кар’єрною радницею «ВОНА хабу» в Ужгороді. До війни жінка працювала в Харкові в Пенсійному фонді, згодом змінила напрямок діяльності та розпочала власну справу фотографині. 

«Це була праця за покликанням, саме той випадок, коли хобі перетворилося на роботу мрії. На жаль, війна поставила мій бізнес «на паузу», тому я тут», – розповіла Алла.

Переселенка з Харкова Алла Лисенко до війни розпочала власний фотобізнес

В Ужгороді жінка звернулася до «ВОНА хаб» по допомогу у працевлаштуванні, пройшла співбесіду, після чого їй запропонували роботу кар’єрної радниці. Досвід спілкування з людьми, власний успішний приклад, бажання підтримувати інших переселенок, допомагають Аллі Лисенко розуміти жінок, які звертаються до неї у пошуку роботи.

Вчителька музики Олена тяжко переживала переселення. В Ужгороді довелося розв’язувати проблеми з житлом, влаштуванням дітей до школи та дитсадка, а самій – шукати роботу. Переглядання сайтів з працевлаштування, соцмереж не давали результатів. А коли звернулася до «ВОНА хаб», майже одразу знайшла підходящу вакансію в одній з ужгородських шкіл. Тепер Олена почуває себе впевнено, працюючи за фахом. Час від часу відвідує «ВОНА хаб», щоб поспілкуватись з іншими клієнтками та розповісти свою історію успіху. 

На зустрічі з клієнтками хабу Олена тішить присутніх грою на піаніно

Етапи успішного працевлаштування

«Ми працюємо над тим, щоб жінки вразливих категорій отримували фінансову спроможність через розвиток свого професійного потенціалу. Кожну клієнтку, яка до нас звертається, зустрічають кар’єрні радниці. Вони реєструють жінку, розпитують про життєві обставини, дізнаються про її фах, досвід роботи та про те, чим вона хотіла б займатись. Потім можуть одразу запропонувати роботу, якщо є підходяща вакансія, або далі супроводжують клієнтку на всіх етапах пошуку роботи чи започаткування власного бізнесу», – розповіла Леся Бондаренко, менеджерка з комунікації і зв’язків з громадськістю ГО «Неємія».

Кар’єрні радниці хабу допомагають скласти резюме, пройти співбесіду, створити бізнес-план, заповнити заявки на отримання грантів. Також є можливість відвідати професійні курси, які допоможуть здобути нові знання, навички чи навіть професію. У хабі передбачена і психологічна підтримка.

Один з недавніх кейсів – курс «Професійна бровістка», який опанували вісім клієнток «ВОНА хаб». Окрім теорії, фахівчині ужгородського салону «Tata Beauty Academy» влаштували учасницям інтенсивні практичні заняття. По закінченні навчання жінки отримали сертифікати та стартові набори бровісток, що дозволять почати працювати у цій галузі. Аналогічним чином, у поєднанні теорії та практики, відбулися курси навчання масажу. 

Учасниці курсу «Професійна бровістка» попрактикувалися на моделях

Курс «Ліфтинговий масаж обличчя»

Для тих, хто хоче започаткувати власну справу, «ВОНА хаб» пропонує тематичні лекції та тренінги за такими темами: «Базовий бухгалтерський облік засобами Microsoft Excel», «Власний бізнес: оподаткування та звітність», «Електронний кабінет платника податків», «Ведення звітності фізичної особи-підприємця» тощо.

Тренінги з ведення власного бізнесу в ужгородському «ВОНА хаб»

Доволі часто «ВОНА хаб» запрошує клієнток пройти тест-драйв професії, тобто ознайомитись з тією чи іншою спеціальністю безпосередньо на виробництві, де є вакансії. Нещодавно відбувся тест-драйв медичних професій – медсестри, лаборантки, адміністраторки медичного закладу. На тест-драйві професії «Піцейола» жінок ознайомили з тонкощами випікання піци. Також влаштували екскурсію одним з виробництв, яке працює в Ужгороді – ТОВ «Ядзакі Україна».

Здоров’я фізичне та ментальне

Крім допомоги з працевлаштуванням, у «ВОНА хаб» дбають про здоров’я жінок. Мережа лабораторій «Астра-Діа», яка є партнером кар’єрного хабу, започаткувала цикл лекцій про жіноче здоров’я. Зокрема, говорять про вплив на організм хронічного стресу, загострення хронічних хвороб та важливість вчасного звернення до лікаря.

Не менш важливим є ментальне здоров’я жінок. Аби подолати наслідки тривалого стресу, у «ВОНА хаб» пропонують клієнткам групові та індивідуальні зустрічі з психологами або заняття з арттерапії.

На заняттях з нейрографіки жінки працюють зі своєю підсвідомістю за допомогою малювання

Кар’єрний хаб «ВОНА» працює в Ужгороді з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00 за адресою: площа Поштова, 4б. Запис на консультацію за номером телефону: 093-710-51-52 або в особистих повідомленнях через сторінку ВОНА хаб. Ужгород.

Фото: ВОНА хаб. Ужгород

Світлана Денисенко

Матеріал підготовлено ГО “Антикризовий медіа-центр” в межах проєкту “Сприяння евакуації населення з територій ведення  активних бойових дій шляхом висвітлення теми  соціальної інтеграції ВПО до життя в цільових  приймаючих громадах України” за підтримки програми «Стійкість», яка упроваджується Фондом Східна Європа у консорціумі  неурядових організацій на чолі з ERIM (Франція) у партнерстві з Фундацією домів з прав людини,  Домом прав людини – Тбілісі, Чорноморським фондом регіонального співробітництва та коштом  Європейського Союзу.

Думки, викладені у цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію організацій-партнерів консорціуму та Європейського Союзу.

Озеро Чисте планують очистити природнім шляхом, а озеро Паркове може врятувати майбутній урбан-парк. За справу взялися активісти, небайдужі громадяни, а також місцева та державна влада.

Озера Чисте та Паркове у Сєвєродонецьку без перебільшення можна назвати прикрасою нинішнього адміністративного центру Луганської області. Обидві водойми штучні та були створені в середині минулого століття. Утім і досі вони є улюбленим містом відпочинку містян у будь-яку пору року.

На жаль, зараз озера не мають належного догляду, внаслідок чого заростають водоростями та замулюються. Щоб зберегти куточки природи у місті, активісти ініціювали кампанію із рятування водойм. До однієї ініціативи долучилася місцева влада, а інший проєкт розробляється у рамках державної програми.

Мальок-рятівник озера Чисте

Колись це озеро насправді було чистим. Вода в ньому була такою прозорою, що навіть на глибіні можна було побачити дно. Все через те, що озеро підживлювали підземні джерела та наземні струмки, а вода була проточною.

Згодом, під час забудови Сєвєродонецька, деякі джерела були відрізані. Після того озеро стало майже непроточним, швидко заросло водоростями на дні та очеретом вздовж берегів. Також додали біди нерозумні рибалки, які виловлювали рибу мало не в промислових масштабах – не тільки вудками, а й сітками.

Озеро Чисте поступово перетворюється в болото

Відновити екосистему озера Чисте зможе велика популяція риби – так вирішили місцеві активісти. За справу взялася Сєвєродонецька громадська організація «Клуб екстремального відпочинку «Авангард». До ініціативи долучили військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецька, яка погодилася виділити кошти на закупівлю малька.

За словами голови ГО Андрія Бутенко, вже навесні цього року в озеро Чисте запустять майже тону малька товстолоба. Ця риба травоїдна, тож за короткий проміжок часу зможе очистити водойму від зайвої рослинності.

Малька замовили в Харківській області на суму сто тисяч гривень. Половину суми сплатять з місцевого бюджету, решту збирають у вигляді благодійних внесків від підприємців та небайдужих містян.

Ініціатори сподіваються, що така акція не буде разовою. Якщо масове зариблення проводити щороку, то достатня популяція риби буде виконувати свою функцію з природнього очищення озера.

Друге життя озера Паркове разом з урбан-парком

Друге озеро Сєвєродонецька – Паркове є частиною міського парку культури та відпочинку. Водойма також штучно створювалася 70 років тому для тренувань з водних видів спорту. Але останнім часом у влади не доходили руки ані до самого парку, ані до озера в ньому. Озеро заросло та частково висохло. Територію біля нього час від часу прибирали волонтери.

Нарешті, три роки тому озеро Паркове потрапило в поле зору Сєвєродонецької ВЦА. В рамках благоустрою території у парку почали відновлювати зовнішнє освітлення, вимощувати тротуарною плиткою пішохідну зону, ремонтувати дорогу навколо озера. В самій водоймі частково видалили старі комиші, трохи підживили його водою, на пляжну зону завезли пісок.

Однак ці дії виглядають скоріше як півміри, які суттєво не покращили ані стан парку, ані стан озера.

І ось нещодавно голова Луганської облдержадміністрації Сергій Гайдай повідомив про те, що у сєвєродонецькому парку культури та відпочинку, поблизу Паркового озера, буде створено урбан-парк. Сучасний об’єкт з’явиться в рамках державної програми «Велике будівництво». Старт першої черги запланований вже на весну цього року.

Зразок урбан-парку

Майбутній урбан-парк має стати центром тяжіння для активних жителів Сєвєродонецька та області. Тут будуть спортивні майданчики для дорослих та дітей, місця для проведення фестивалей, вуличних культур тощо.

Тож не виключено, що під час реконструкції парку не забудуть і про Паркове озеро, зробивши його одним з елементів простору.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!