Чергові місцеві вибори, заплановані на осінь 2020 року, мають пройти на основі нового адміністративно-територіального устрою. По Україні будуть сформовані всі ОТГ, і їх формат визначений у Перспективному плані формування територій громад. Це динамічний документ, який під час впровадження децентралізації зазнавав певних змін. Але тепер ці зміни завершились.
Шість редакцій Перспективного плану
Перший Перспективний план формування територій громад Донецької області з’явився у 2015 році. За п’ять років документ, за яким відбувається децентралізація в регіоні, зазнавав декілька змін. Загалом їх було шість: у вересні 2017, лютому та листопаді 2018, червень 2019 та остання редакція – травень 2020 року.
У червні минулого року перспективним планом передбачили ділення в перспективі тимчасово окупованої території Донецької області. Усі решти зміни до Перспективного плану тим чи іншим чином перекроювали першу конфігурацію громад, закривали «білі плями» та створювали нові ОТГ, які, наприклад, у 2015 році Перспективним планом не передбачались.
Найбільшу кількість змін за ці п’ять років зазнали потенційні громади, які мають бути створені на території Покровського району – того району, до якого ми поки звикли, а не нового, який створили в результаті реформи. І при цьому жодної громади тут досі не з’явилось. Даються взнаки складнощі територіально-адміністративного устрою та інші суб’єктивні та об’єктивні чинники, за якими міста не поспішали об’єднуватись з селами.
Так виглядав формат громад у Покровському районі в 2019 році
Складний устрій Покровського району
З точки зору адмінтерустрою, Покровський район досить «заплутаний» для пересічного розуміння. Чотири міста обласного значення: Покровськ, Мирноград, Селидове, Новогродівка – знаходяться в оточенні населених пунктів району, але до складу самого району вони не входять. У підпорядкуванні Покровської міської ради знаходиться місто Родинське, у складі Селидового – міста Українськ та Гірник.
Кожне місто обласного значення стане центром об’єднаної територіальної громади. Декілька разів до перспективного плану вносили такі зміни, за якими змінювався склад потенційних ОТГ, з’являлись нові чи вилучали невеликі громади, включаючи населені пункти до інших ОТГ. Частина району взагалі відійде до окремої адміністративної одиниці – Курахівської ОТГ.
Компактна Удачненська громада
Які зміни відбувались з територіальним складом громад? Візьмемо для прикладу Удачненську ОТГ. Спочатку це була єдина селищна громада в Покровському районі, яка була б по-сусідству з міськими громадами. Її передбачили перспективним планом у листопаді 2018 року. Разом з Удачним мали об’єднатись території ще п’ятьох громад: Новотроїцької, Сергіївської, Піщанської, Срібненської та Новоєлизаветівської.
На той час потенційна Удачненська ОТГ була єдиною селищною громадою на території Покровського району (решта громад – міські), але вона виходила досить великою за територією. Від адміністративного центру громади до крайніх сіл відстань десь 40 кілометрів Місцеві жителі бачили своє майбутнє в складі компактної громади не в такому форматі, як було зазначено в Перспективному плані.
У травні 2020 року, коли були прийняті чергові та останні зміни до перспективного плану, склад Удачненської селищної громади зменшили до двох сільрад. Разом з Удачним громаду створюватиме лише сусідня Сергіївська сільрада.
Села окремо від Мирнограду
Мирноградська міська ОТГ також зазнала значних змін. Спочатку це була громада з центром у Мирнограді та ще вісім сільських та селищних рад. Такий варіант було запропоновано Перспективним планом у лютому 2018 року. Уже в листопаді того ж року після чергових змін Родинська та Рівненська сільради перейшла до складу потенційної Покровської міської ОТГ.
Але найбільших змін Мирноградська громада зазнала в травні 2020 року. Разом з містом об’єднається сусіднє Родинське. Решта сільської та селищної території об’єднається у Гродівську селищну ОТГ.
Селяни й раніше хвилювались, що матимуть більше клопоту, аніж переваг після об’єднання. Через моноорієнтовність економіки міста в Мирнограді поступово зменшуються бюджетні надходження. Жителі сільських територій непокоїлись, що гроші з сіл будуть використовуватись для розвитку насамперед міста, а про них можуть «забути».
Саме тому тут вели активну роботу зі створення окремої від міста громади. Це дало результати – в Перспективному плані з’явилась Гродівська селищна ОТГ, яка об’єднає з Гродівкою територію також Іванівської, Малинівської, Миролюбівської, Новоекономічної сільських та селищних рад – усі вони раніше мали приєднатись до Мирнограда.
Велика громада з центром у Покровську
Вагомі сподівання на створення великої громади були в Покровська. Статус міста обласного значення дозволяв йому скористатись спрощеним принципом створення ОТГ шляхом приєднання сільських територій. Такі переваги усі міста обласного значення отримали після змін у законодавстві в 2018 році. Ними дозволялось не проводити перші вибори в таких громадах, коли місто приєднує сусідні сільські та селищні території.
Але Покровськ цим принципом не скористався. Місто було готове йти на приєднання за перспективним планом. Навіть розглядали можливість об’єднання з тими населеними пунктами, які на той час входили до потенційної Удачненської ОТГ та створення великої Покровської ОТГ, більшої, ніж зазначено в Перспективному плані.
Проте Покровську було проблематично скористатись принципом приєднання територій. Він не зміг би приєднати Удачненську громаду, бо вона зазначена окремою ОТГ за Перспективним планом, і місто Родинське, бо законодавством не був прописаний принцип приєднання міста до іншого міста. Щоб створити велику Покровську громаду, можна було піти шляхом об’єднання.
За останньою редакцією Перспективного плану, зміни до якого були прийняті в травні поточного року, до Покровської ОТГ із центром у Покровську увійдуть ще дев’ять громад: Гришинська, Лисівська, Новоелизаветівська, Новотроїцька, Першотравнева, Піщанська, Родинська. Срібненська, Шевченківська. Частина цих територій раніше мали створювати Удачненську селищну ОТГ.
Саме в такому форматі об’єднаються громади в Покровському районі
Чому Селидівська ОТГ досі не об’єдналась
Складна ситуація була і в Селидовому. До складу Селидівської ОТГ має увійти місто Українськ. Спрощеним механізмом створення громад шляхом приєднання до міста обласного значення не було прописано, яким чином приєднувати місто до міста.
У таких випадках, коли одне місто підпорядковане іншому, можна створювати громаду лише об’єднанням, а не приєднанням, пояснює керівник Донецького офісу Програми «U-LEAD з Європою» Максим Ткач.
«Законодавством не був прописаний інститут додаткового представництва інтересів, коли місто доєднається до міста. В сільських територіях це старости, а щодо міст не було визначеності, хто саме має представляти інтереси одного міста в складі іншого міста, адміністративного центра громади»,- коментує експерт.
Об’єднання Селидівської громади також гальмувалось через дискусії про територіальний формат об’єднання. Українськ розглядав можливості створення окремої Української ОТГ не за діючим перспективним планом. А через проблеми з бюджетом та подальшими перспективами розвитку економіки навколишні села не бачили Селидове адміністративним центром ОТГ.
До речі, при створенні Селидівської ОТГ будь-якого формату дались би взнаки проблеми адміністративно-територіального устрою. До складу Селидового входить село Комишівка, яке підпорядковане місту, але територіально відірване від нього та розташоване на території Миколаївської сільської ради. За Перспективним планом Миколаївка має увійти до складу Новогродівської ОТГ.
Щоб вирішити цю проблему, потрібно було, наприклад, рішення Селидівської міської ради про передачу Комишівки до складу Миколаївської сільської ради. У травні 2020 року новий Перспективний план цю дилему вирішив. Комишівка має таки увійти до складу Новогродівської селищної громади.
Демотиватор для міст обласного значення
Отже, загалом на території Покровського району будуть створені аж шість громад.
- Покровська,
- Мирноградська,
- Новогродівська,
- Селидівська міська ОТГ,
- Удачненська та
- Гродівська селищні ОТГ.
Такої кількості об’єднаних громад нема в жодному районі Донецької області. Проте на шостий рік реформи хоч будь-яка з цих громад так і не завершила процес об’єднання.
«До 2018 року містам обласного значення було важко створити ОТГ, – коментує Максим Ткач. – Існувало багато питань, які були не врегульовані законодавством, і Центральна виборча комісія не призначала перші вибори в громадах, що були створені з адміністративним центром в місті обласного значення. Це демотивувало міста обласного значення створювати ОТГ».
Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗМіНи»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!