Які об’єкти Костянтинівки потребують негайного відновлення або покращення, на думку мешканців

Відносна більшість українців вважає Україну країною-лідером серед держав Європи. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене у квітні 2026 року.

Про це йдеться в опитуванні від Ratinggroup.

40% українців вважають, що Україна є країною-лідером серед держав Європи.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, під час якого респондентів попросили оцінити статус України у порівнянні з іншими європейськими країнами.

Ще 33% опитаних назвали Україну «середнячком», а 21% – віднесли до аутсайдерів.

Соціологи зазначають, що після початку повномасштабного вторгнення уявлення українців про місце країни в Європі суттєво змінилося.

З 2022 року зменшується частка тих, хто вважає Україну «середньою» європейською державою. У березні 2022 року так відповідали 42% респондентів, а у квітні 2026 року – вже 33%.

Водночас зросла кількість українців, які бачать Україну серед лідерів Європи. Якщо у січні 2022 року так вважали лише 8% опитаних, то після початку великої війни цей показник зріс до 34%, а у 2026 році — до 40%.

Також збільшилася частка тих, хто вважає Україну аутсайдером серед європейських країн — з 16% у березні 2022 року до 21% у квітні 2026-го.

Соціологи пов’язують різке зростання позитивних оцінок із першими місяцями повномасштабної війни та успіхами української армії.

Опитування проводили 15–17 квітня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років з усіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій та районів, де відсутній український мобільний зв’язок.

Вибірка є репрезентативною за віком, статтю та типом поселення. Максимальна похибка дослідження не перевищує 3,1%.

Евакуаційній команді правоохоронців вдалося вивезти з прифронтового міста кілька родин. Крім того, екіпаж евакуював чотирьох людей, які пішки йшли з Костянтинівки.

Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції Донецької області.

Правоохоронці забирали мирних жителів, які чекали на порятунок, під атакою дронів росіян. У момент евакуації над містом кружляли ворожі FPV. Аби люди могли безпечно дістатися евакуаційного авто, поліцейські вели вогонь по ворожих цілях.

Крім того, дорогою екіпаж забрав людей, які чотири години пішки йшли з Костянтинівки. Серед них була маломобільна жінка, яку рідні везли на візку. Люди до останнього залишалися у Костянтинівці, однак ворожий удар зруйнував їхній будинок.

«Міста немає, будинки палають. Так бомблять, що оселі аж підлітають. Людей ховають в городах, бо на кладовище не дістатися. Залишатися там неможливо», – розповів чоловік під час евакуації.

Попри постійну загрозу ударів, поліцейські змогли доставити людей до більш безпечного місця.

Вчителька англійської мови Костянтинівської школи № 13 Ганна Никитська увійшла до трійки найкращих освітян України.

Про це повідомили у пресслужбі Костянтинівської міської військової адміністрації.

Ганна Никитська посіла III місце у фінальному етапі II туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2026» у номінації «Англійська мова».

Що відомо про конкурс «Вчитель року»

Як повідомили у Міністерстві освіти і науки, вперше всеукраїнський конкурс «Учитель року» відбувся у 1996 році. Протягом понад 20 років у змаганнях взяли участь тисячі учителів, із них 132 стали переможцями.

Брати участь у конкурсі можуть педагогічні працівники закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти за основним місцем роботи, які мають стаж педагогічної роботи не менше трьох років.

Ставлення до Дня перемоги 9 травня зазнало змін за 16 років. У 2010 році його вважали одним з найбільш важливих свят 58 % населення, а нині – 11 %.

Про це йдеться у результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології.

До 2021 року популярність до Дня перемоги 9 травня впала вдвічі і 30 % вважали його найбільш важливим святом. А після 2022 залишилося спочатку 13 %, а з 2024 року 11 % прихильників.

«За інформацією нашого дослідження в січні 2023 року, на думку переважної більшості українців (62 %), Україна має відзначати День пам’яті та примирення 8 травня, тоді як 22 % вважають, що слід відзначати день перемоги над нацизмом 9 травня, і ще 6 % – обидві дати», – йдеться у дописі.

Упродовж 9-14 січня 2026 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, де, серед іншого, було моніторингове запитання КМІС про ставлення до державних свят. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах, підконтрольних уряду України, опитали 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими від 18 років.  Частина респондентів – переселенці, які переїхали з окупованих територій. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3 % для показників, близьких до 50 %, 4,6 % для показників, близьких до 25 %, 3,2 % – для показників, близьких до 10 %, 2,4 % – для показників, близьких до 5 %.

Оптимістично бачать можливе майбутнє України через 10 років 63 % людей. У січні 2026 року таких було 66 %.

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.

Респондентам під час опитування пропонували декілька тверджень. Одне оптимістично описує Україну як процвітаючого члена ЄС, інше  – навпаки, є описом зруйнованої країни. Водночас частка песимістів стала 25 %, а була – 22 %.

Фото: КМІС

Крім цього, КМІС у відкритій формі питав, що є найбільшими викликами для України і українців. У такому форматі 65 % називають війну, а 29 % – корупцію. Якщо людей просили обрати більшу загрозу з-поміж корупції і воєнної агресії, то 54 % обирали корупцію. Воєнну агресію як більшу загрозу (порівняно із корупцією) вважають 39 % респондентів. Ще 7 % не змогли визначитися із відповіддю.

Упродовж 20-27 квітня 2026 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про оптимізм щодо майбутнього України, необхідність непопулярних рішень для отримання Західного фінансування і про загрози для розвитку країни. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах, підконтрольної уряду України опитали 1005 респондентів від 18 років. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1 % для показників, близьких до 50 %, 3,5 % для показників, близьких до 25 %, 2,5 % – для показників, близьких до 10 %, 1,8 % – для показників, близьких до 5 %.