Які пропозиції ОДА, щодо ВЦА та передачі ними земель та майна? 

На деокупованих територіях проходить не «фільтрація», а «стабілізаційні заходи».

На звільнених від російських загарбників територіях правоохоронні органи роблять все можливе, щоб відновити українську владу та захистити права і свободи мешканців громад.

Зокрема проводяться стабілізаційні заходи по виявленню можливих колаборантів та посібників окупантів.

Про це керівник Донецької ОВА Павло Кириленко розповів під час брифінгу в медіацентрі Україна.

Він зазначив, що не буде «розкривати всі подробиці, як воно відбувається».

«Це робота правоохоронних органів, спецслужб. Це виявлення можливих колаборантів на територіях деокупованих, ну і відповідне відновлення органів державної влади на цих територіях. Тобто, ці процеси йдуть відразу паралельно для того, щоб відразу включитися в роботу і допомогу для місцевого населення», – сказав Кириленко.

Читайте також: Жителів деокупованих міст та селищ просять зачекати з поверненням додому

Очільник Донецької ОВА також підкреслив, що заходи стабілізації на деокупованих територіях не можна порівнювати з фільтраційними заходами загарбників – це зовсім різні дії.

«Точно вам скажу, що жоден зі стабілізаційних заходів ні в якому разі не направлений на те, щоб застосовувати якісь каральні міри, чи які носять такий жорстокий характер. Вони направлені виключно на відновлення влади і направлені на захист прав і свобод жителів тієї чи іншої громади», – сказав він.

І додав, що «фільтрацію» проводять саме окупанти.

«Я не хочу застосовувати слово «фільтрація», бо її проводять окупанти і у них це є просто приниження людини і взагалі нехтування будь-якими свободами і правами людей», – пояснив Кириленко.

Ірина Міщенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Плата за розподіл газу може зрости. Якщо новий тариф приймуть, то людям за постачання кожного кубометру доведеться сплачувати не по 1,2 грн, як зараз, а по 4,38 грн. Плюс платити безпосередньо за газ – щонайменше по 8 грн/куб.м залежно від обраного постачальника. Тобто витрати домогосподарств на блакитне паливо, які й без того чималенькі, зростуть ще більше.

Наразі це поки що наміри, оскільки проєкт нового тарифу має затвердити Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Якщо ж плата за розподіл зросте, то це загонить у борги також і теплопостачальні підприємства, які є крупними споживачами природного газу.

Обговорення у вузькому колі

З середини жовтня акціонерне товариство «Донецькоблгаз» на своєму сайті розмістило оголошення про намір відкоригувати тариф на послуги розподілу газу.

«Необхідність перегляду тарифу обумовлена ростом мінімальної заробітної плати та середньої заробітної плати працівників, значним підвищенням ціни на природний газ для виробничо-технологічних витрат та власних потреб, ростом цін на паливо, електроенергію та інші матеріали, оплати оператору ГТС (газотранспортної системи), обсягу замовленої потужності та ін.», – пояснювалося у повідомленні.

Також на сайті було розміщено розрахунок нового тарифу, адреса для надсилання пропозицій і зауважень, а також запрошення до участі у відкритому обговоренні.

Обговорення відбулося 28 листопада у вузькому колі осіб. Серед присутніх були лише співробітники АТ «Донецькоблгаз» і представники двох департаментів Донецької облдержадміністрації. За результатами обговорення був опублікований протокол.

У ньому зазначено, що директор департаменту розвитку базових галузей промисловості ДонОДА Артем Литвинов виступив проти підвищення плати за розподіл газу, оскільки це призведе до суттєвих збитків теплопостачальних підприємств області.

«Наприклад, обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», маючи річний бюджет 1,6 млрд грн, за розподіл газу буде мати зобов’язання в сумі 600 млн грн на рік», – навів розрахунки Литвинов.

Крім того, представники обладміністрації нагадали керівництву «Донецькоблгаз», що на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 22 жовтня було надане доручення щодо введення тимчасового, на період опалювального сезону 2021/2022 р., мораторію на підвищення тарифів, у тому числі на послуги розподілу газу. Рекомендовано залишити їх на рівні чинних на 22.10.2021 р. Лист з цією інформацією був надісланий напередодні обговорення.

У результаті вирішили передати до НКРЕКП розрахунки АТ «Донецькоблгаз» на встановлення нового тарифу на розподіл газу у розмірі 3,65 грн/куб.м без ПДВ (або 4,38 грн/куб.м з ПДВ). Та додати до них листа від ДонОДА, у якому є посилання на мораторій.

Національний регулятор все перевірить

Повідомлення про намір підвищити плату за розподіл газу надходять не лише від АТ «Донецькоблгаз». Відповідні процедури перегляду тарифів розпочали всі облгази країни. Причому апетити у всіх різні: деякі хочуть встановити захмарні розцінки.

У «передовиках» Луганськоблгаз, який пропонує підняти тариф до рекордних 8,41 грн/куб.м без ПДВ. Маріупольгаз дещо скромніше – до 4,81 грн/куб.м без ПДВ.

З цього приводу висловлюють занепокоєння місцеві адміністрації. Так, маріупольська громада виступила проти підвищення ціни на розподіл газу, запропонованої АТ «Маріупольгаз». Відповідне звернення направлено до НКРЕКП. У ньому зазначено, що зростання плати за транспортування газу завдасть шкоди бюджету у розмірі 320 млн грн.

Своєю чергою національний регулятор заспокоює споживачів, наголошуючи на тому, що поки що жодних рішень про затвердження таких тарифів на наступний рік не ухвалювалось.

«Навіть гіпотетичне корегування тарифів на розподіл природного газу на 2022 рік в середньому по Україні не має перевищувати рамки інфляційних процесів», – підкреслюють у НКРЕКП і додають, що обґрунтованість усіх проєктів розрахунків, наданих до НКРЕКП від облгазів, буде ретельно перевірена.

Що таке плата за розподіл газу?

Споживачі й раніше платили за транспортування газу, але ця плата була складовою єдиного тарифу на газ. За результатами реформ на ринку природного газу відбувся процес відокремлення функцій розподілу та постачання природного газу: оператори газорозподільної системи і постачальники газу стали окремими незалежними компаніями.

Оператор газорозподільної мережі (ГРМ) не може продавати газ, а лише здійснює його транспортування, тобто керує системою газопроводів.

Кошти, що отримує компанія за розподіл газу, є платою за нормальне функціонування газорозподільної системи, за допомогою якої газ поставляється від магістрального газопроводу до окремих споживачів.

Структура тарифу на розподіл газу (інфографіка Українська енергетика)

Зібрана плата витрачається на виробничу діяльність та на оплату праці фахівців, які підтримують надійну роботу газових мереж. Частина коштів спрямовується на придбання технологічного газу, необхідного для його транспортування під належним тиском.

Крім того, газорозподільна компанія інвестує у реконструкцію та модернізацію газових мереж. Також акумулює кошти для створення обмінного фонду лічильників для побутових споживачів (їх безкоштовно встановлюють на час планової перевірки).

Тариф на розподіл газу затверджується НКРЕКП. Формула розрахунку така: вартість витрат на обслуговування газової мережі, поділена на обсяги доставленого споживачам газу.

Сплата для споживачів розраховується за обсягами споживання ними газу у минулому газовому році (з жовтня по жовтень), а не за кількістю газових приладів, якими вони користуються. Чим менший загальний обсяг споживання у попередній період, тим менша сума щомісячного платежу за розподіл.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Родина Ірини Воротнікової – одна з майже 80-ти інших сімей, які  згуртувалися, щоб отримати земельну ділянку та почати будувати на ній власне житло. Не все відбувається просто на шляху подолання бюрократичних перепон, але у людей є амбітні плани щодо майбутнього поселення, облаштування інфраструктури та навіть організації бізнесу.

Який існує алгоритм дій для безоплатного отримання земельної ділянки відповідно до чинного законодавства, розказуємо на прикладі пані Ірини.

Вирішили оселитися на Донеччині

На початку війни, у липні 2014 року, Ірина Воротнікова разом із чоловіком і сином мусила покинути рідний Донецьк, залишивши там трикімнатну квартиру та дачу. Попервах думали перечекати російську навалу на Черкащині у родичів – сподівалися, що скоро на Сході все владнається. Але ситуація лише погіршувалася, тому у пошуку роботи переїхали спочатку до Броварів, а потім і до Києва.

«За сім років ми шість разів змінювали місце проживання. За цей час син одружився, втім ані наша сім’я, ані синова не мали свого кутка, жили на орендованих квартирах. Покладатись не державу щодо отримання житла ми не стали, натомість вирішили будувати своє, на своїй землі», – розповідає пані Ірина.

Ідею про безоплатне отримання земельної ділянки «підкинула» подруга у травні 2019 року. Вона об’єднала кілька родин з-поміж знайомих, які потребували житла. Це не тільки внутрішньо переміщені особи, які розпорошені по всій Україні та за її межами, а також учасники бойових дій, які повертаються до мирного життя.

«Обмірковуючи місце майбутнього проживання, ми вирішили повертатися на Донеччину, тому зупинилися на селі Приазовське, що в 20 кілометрах від Маріуполя. Там були вільні земельні ділянки за межами села, просто у чистому полі. Це ніякий не ласий кусок біля моря, звичайна сільська земля. Проте епопея виявилася доволі довгою та досі триває», – продовжує Ірина.

 

Земельні ділянки, на які претендують переселенці, знаходяться поблизу Маріуполя

Просуванню справи сприяв той факт, що була ціла група сімей, аж 78, які звернулися за виділенням земельних ділянок в одному місці. Їх складно було «не помічати» та безпідставно затримувати розгляд заяв. За словами Ірини, Приазовська сільрада на чолі з головою всіляко підтримувала виділення землі. Заявникам «нарізали» три нових вулиці на околиці села.

Але в процесі оформлення відбулася адміністративна реформа, в результаті якої село Приазовське увійшло до складу Маріупольської територіальної громади. Люди вимушені були чекати, поки відбудеться інвентаризація земель. Це зайняло багато часу.

«Зараз у нас зібрано майже весь пакет документів, не вистачає лише остаточного рішення Маріупольської міськради щодо передачі земельних ділянок у власність. А значить, ми поки що не можемо починати на них будівельні роботи», – зазначила Ірина.

 

Плани на майбутнє поселення

Відсутність деяких документів не заважає потенційним власникам землі будувати амбітні плани. По-перше, готують заявку на конкурс громадських проєктів Маріупольської міськради – хочуть отримати бюджетне фінансування на прокладання доріг та проведення освітлення.

По-друге, плідно співпрацюють з двома громадськими організаціями, які опікуються внутрішньо переміщеними особами та учасниками бойових дій. У цьому тандемі шукають донорське фінансування на будівництво житлових будинків і соціальних об’єктів, облаштування інфраструктури.

«Ми повинні бути активними, щоб досягти успіху. Тому для вирішення нагальних питань створили орган самоорганізації населення. Наприклад, зараз розмірковуємо над тим, що в березні наступного року у деяких військових – членів нашої громади – закінчується контракт. Для їхнього працевлаштування ми хочемо створити соціальне підприємництво, щоб у звільнених військових були гроші на будівництво та на життя», – пояснює пані Ірина.

Отримання земельної ділянки для будівництва житла. Алгоритм

За законом, кожен українець має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності. Не виняток й такі категорії громадян, як внутрішньо переміщенні особи та учасники бойових дій.

З досягненням 18-ти років кожен громадянин України може безкоштовно приватизувати п’ять ділянок землі під різні цілі: будівництво будинку, гаражу, садівництво, особисте сільське господарство і для будівництва дачного будинку.

На будівництво житлового будинку в місті і селі виділяють різні площі землі. У селі можна одержати не більше 0,25 га, у селищах – не більше 0,15 га, у місті – 0,1 га. Безкоштовна приватизація кожного виду земельних ділянок можлива тільки один раз. Отримати ділянку землі можна в будь-якому регіоні країни, незалежно від місця проживання. Сама земля нічого не коштуватиме громадянинові, але на оформлення документів необхідні витрати.

Що потрібно робити:

• Знайти вільну ділянку. Для цього потрібно звернутися до тих органів місцевого самоврядування, де вона знаходиться – в межах міста, села, або району. Якщо земельна ділянка за межами населеного пункту, потрібно йти до територіального відділення Держгеокадастру.
• Дізнатися, де знаходиться земля та перевірити, чи вільна вона. Це можна зробити на сайті «Публічна кадастрова карта України», або відправивши офіційний запит про надання публічної інформації до місцевих органів влади або до Держгеокадастру.
• Визначившись з ділянкою, подати відповідну заяву до органу місцевого самоврядування. У ній повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Також необхідно додати до заяви карту або графічний малюнок, де зазначене місце розташування землі. Заява має бути розглянута протягом місяця.
• Отримавши згоду сільської або міської ради, можна розпочинати розробку проєкту відведення землі. Сама підготовка технічної документації землевпорядниками може тривати від шести місяців до року.
• З проєктом відведення землі слід звернутися до територіального органу Держгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Зазвичай, це робить землевпорядна організація, з якою укладався договір. Якщо всі документи в порядку і проєкт складений правильно, протягом двох тижнів кадастровий реєстратор видає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та її кадастровий номер.
• Цей витяг і екземпляр проєкту землеустрою надають розпоряднику землі – місцевій раді або адміністрації, які затвердять проєкт і зареєструють в Міністерстві юстиції право власності. Після цього рада чи адміністрація ухвалює рішення про передачу у власність землі із зазначенням площі та її розміщення.
• Зареєструвати ділянку у державного реєстратора, отримати довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Цей документ є підтвердженням права власності на земельну ділянку.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Фізичні особи-підприємці зібралися під будівлею Донецької облдержадміністрації в рамках всеукраїнського протесту «Рух SAVEФОП за конституційні права та свободи» у п’ятницю, 19 березня.

Акція відбулася у формі одиноких пікетів. Серед вимог протестувальників – збереження мікро- та малого бізнесу, а також відмова від введення жорстких карантинних обмежень.

На поодинокі пікети «Руху SAVEФОП за конституційні права та свободи» у Краматорську зібралося близько 20 учасників. Серед них підприємець Геннадій Романов.

«Я особисто вийшов, по-перше, проти «вибіркового карантину» та, по-друге, наші проблеми залишаються невирішеними. Ми вийшли нагадати, що в Україні існує Конституція. Ми вийшли нагадати, що порушені наші права, зокрема, ст. 42, яка гарантує право на працю», – розповів Геннадій Романов.

Підприємець з Краматорська Василь каже, що сьогодні вийшов на попереджувальну акцію, аби в Україні не ввели жорсткі карантинні обмеження. За його словами, це може знищити його бізнес.

«Ми ледь вижили навесні. У мене щомісячний платіж в банк від 11 до 13 тис грн – це лише проценти та тіло кредиту. І це не враховуючи оренди та комунальних послуг, а також мені треба годувати (трьох – ред.) дітей. Коли держава вибірково закриває малий та мікробізнес, такий як я, на локдаун, то знищує нас», – говорить Василь.

У Краматорську акція тривала близько пів години. За цей час ніхто з представників влади до підприємців не вийшов. Крім Краматорська, пікети «Руху SAVEФОП» 19 березня відбулися і в інших населених містах України.

Ірина Мартинова

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Без тепла залишаються 1 будинок та школа в Авдіївці, 12 будинків у Часів Ярі та 9 будинків у Покровську.

Пов’язано це з отриманням документів у Державній архітектурно-будівельній інспекції для модульних котелень, а також із завершенням робіт з автономного опалення.

За словами директора департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації Сергія Гончаренка, тепло у будинках цих населених пунктів має з’явитися до кінця тижня.

Нині на завершальній стадії роботи у модульній котельні селища Донське Волноваського району. Раніше населений пункт опалював завод «Неохім», що розташований у Волновасі.

Через складне фінансово-господарське становище підприємства у Донському було ухвалено рішення побудувати модульну котельню. Фінансування отримали як з Державного фонду регіонального розвитку, так і з обласного бюджету.

«На цей час обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» уклало договори на оперативне управління тепловими мережами, насосами та котельнею заводу, щоб забезпечувати опалювальною послугою мешканців Донського. Однак, виникла проблема: дуже багато мешканців у своїх квартирах вмонтували крани та відбирають воду для господарських потреб. У теплоенергетиці є таке поняття, як «підпит» – це та вода, яка подається з мереж водопостачання до котельні для компенсації витрати води. Можливості водопостачання селищу Донське – 9 кубів на годину, а вода для підпиту заводу «Неохім» подається трубою діаметром 50 мм. Якщо 100 людей відкриють крани на батареї у себе в квартирах, це буде більше ніж можливість підпиту, автоматика зупинить газову котельню заводу, опалювальний сезон буде перервано. Це вже траплялося 4 рази. Частково – це пориви, частково – це незаконний відбір теплоносія. Те ж саме буде ставатися і з новою котельнею, якщо мешканці продовжать відбирати воду», – зазначив під час брифінгу з питань запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції на території Донецької області директор департаменту житлово-комунального господарства Сергій Гончаренко.

Після старту опалювального сезону комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» проревізує тепломережі селища та складе відповідні акти, за якими розроблять проєктно-кошторисну документацію.

До реконструкції у Донському планують приступити вже після закінчення опалювального сезону 2020-2021 рр.

Ірина Мартинова

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!