Юнісеф у дев’яти прифронтових містах відкрив батьківські кімнати

В Україні від початку повномасштабного вторгнення зафіксували 15 850 загиблих серед цивільних, з них – 791 дитина. Понад 44 тисячі людей, зокрема й діти, зазнали поранень.

Про це повідомили у пресслужбі Національного інформаційного бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб.

За інформацією, кількість загиблих та поранених в Україні назвала представниця Департаменту ООН з політичних питань і миробудівництва Кайоко Гото.

За її словами, фактична кількість загиблих і поранених, ймовірно, є вищою.

Також вона повідомила, що 13-14 травня російські війська здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак від початку повномасштабного вторгнення. Тоді ворог випустив понад 1500 дронів і десятки ракет по українських містах.

Міжнародний фонд ЮНІСЕФ оприлюднив плани фінансової підтримки Донецької області на 2026 рік. Регіон отримає понад 11 мільйонів доларів, які будуть розподілені між найбільш критичними гуманітарними напрямками.

Про це повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін, пише Антикризовий медіа-центр.

Згідно із планом, організація виділить 11,8 млн доларів на потреби області, що менше за показники 2025 року, коли Донеччина отримала 14 млн доларів. Із загальної суми 2026 року 2,5 млн доларів передбачено саме на проходження зимового періоду.

Поточними пріоритетами, на які, ймовірно, спрямують кошти, є:

• зміцнення енергетичної стійкості регіону;
• підготовка до можливих блекаутів;
• підтримка внутрішньо переміщених осіб (ВПО);
• забезпечення роботи “пунктів незламності”;
• покриття базових потреб людей узимку.

У попередньому році допомога від ЮНІСЕФ дозволила відновити водопостачання для сотень тисяч людей та забезпечити стабільну роботу критичної інфраструктури. Також кошти витрачали на прямі виплати родинам із дітьми, підтримку евакуйованих мешканців та послуги у сфері ментального здоров’я.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) заявила, що зростання кількості далекобійних ударів стало основною причиною підвищення рівня жертв серед цивільних у 2025 році. За аналогічний період минулого року кількість загиблих цивільних унаслідок застосування далекобійних засобів зросла на 27%. Водночас продовження кампанії рф, спрямованої проти ключової енергетичної інфраструктури, ставить цивільних осіб під серйозну загрозу на тлі настання зими.

Про це йдеться у щомісячному оновленні доповіді ММПЛУ щодо захисту цивільних осіб в Україні, пише Антикризовий медіа-центр.

У документі акцентується увага на посиленні атак російських збройних сил на інфраструктуру України у листопаді, частішому застосуванні потужних далекобійних засобів ураження по всій країні та збереженні високого рівня жертв серед цивільних осіб.

Зростання жертв через далекобійні удари у 2025 році

Зростання кількості далекобійних ударів є основною причиною підвищення рівня жертв серед цивільних осіб, який зафіксувала ММПЛУ у 2025 році. У період із січня до листопада 2024 року від далекобійних безпілотників та ракет загинуло 509 цивільних осіб. За аналогічний період 2025 року кількість загиблих зросла на 27% — до 645 осіб, а кількість поранених збільшилася на 68% — до 4 123 осіб.

У листопаді по всій Україні загинули щонайменше 226 цивільних осіб і 952 отримали поранення. Застосування російськими збройними силами потужних далекобійних ракет та безпілотників у густонаселених міських районах спричинило понад половину всіх жертв. Нічні атаки часто включали одночасне застосування сотень безпілотників і ракет.

Комбінована атака рф 19 листопада на Тернопіль на заході України є показовою: далекобійні ракети та безпілотники забрали життя щонайменше 38 цивільних осіб, зокрема 8 дітей, і 99 людей було поранено. Це найбільша кількість жертв у межах одного підтвердженого інциденту з жовтня 2023 року.

Атаки на енергетику та гуманітарні наслідки

“Продовження кампанії рф проти енергетичної інфраструктури України серйозно порушує роботу життєво важливих послуг. Мільйони сімей нині змушені тривалий час жити без електроенергії, опалення та води — ці труднощі лише посилюються зі скороченням світлового дня та зниженням температури”, — зазначила голова ММПЛУ Даніель Белль.

ООН вказує, що тільки у листопаді росія здійснила п’ять масштабних комбінованих атак на енергетичні об’єкти, спричинивши масштабні аварійні відключення електроенергії, які в окремих регіонах тривали понад 36 годин. Такі атаки тривали й у грудні. Навіть після завершення аварійних відключень у більшості регіонів діють планові графіки вимкнень електроенергії, які тривають до 16 годин на добу.

Міжнародна організація з міграції (IOM) ООН опублікувала доповідь, в якій повідомляється про значні руйнування та пошкодження житлового фонду України. Під час російсько-української війни в Україні було зруйновано або пошкоджено більше ніж 236 тисяч будівель. Крім того, понад 2,5 мільйона житлових об‘єктів, що складає приблизно 10% від усього житлового фонду, отримали пошкодження або залишаються недоступними через тривалий конфлікт.

Про це йдеться у доповіді, яку опублікувала Міжнародна організація з міграції (IOM) ООН, пише Антикризовий медіа-центр.

Вплив на житловий фонд та ціни

У звіті зазначено, що близько 2,5 млн одиниць житла — це приблизно 10% житлового фонду країни — є пошкодженими або недоступними.

Наслідки війни спричинили серйозний тиск на доступність та цінову доступність житла:

• Нестача муніципального житла;
• Недостатньо регульований ринок оренди;
• Масштабне переміщення населення.

В ООН оцінюють, що близько 10,6 млн українців були змушені покинути свої домівки, що становить майже чверть довоєнного населення.

“Дві третини з 3,7 мільйона людей, які залишилися, мають труднощі з оплатою нового житла. Для багатьох залежність від ринку оренди вичерпала сімейні заощадження”, — додають у звіті.

Фінансовий тягар оренди продовжує сильно тиснути на переміщені домогосподарства, оскільки їм доводиться витрачати 50% або більше своїх доходів на оплату житла.

Європейський Союз надав ЮНІСЕФ додаткові 5 мільйонів євро для зимової допомоги вразливим сім’ям із дітьми у прифронтових районах України. Кошти покриють витрати на опалення, електроенергію та базові потреби під час зими 2025/2026 років, а також сприятимуть захисту дітей і екстреній допомозі після атак чи евакуацій.

Про це повідомляють у пресслужбі ЮНІСЕФ, пише Антикризовий медіа-центр.

За словами Маріанни Франко, голови Офісу гуманітарної допомоги ЄС в Україні, мета підтримки — забезпечити доступність життєво важливих послуг для найбільш потребуючих.

Масштабні пошкодження інфраструктури ускладнюють доступ до критичних послуг, а зима лише посилює ці виклики. Тож новий внесок ЕС дозволив надати таку підтримку, як:

• грошова допомога понад 2700 домогосподарствам із дітьми, які живуть у прифронтовій зоні;
• психологічна допомога найбільш вразливим, особливо дітям у зоні ризику;
• ремонт і відновлення водо-, санітарної і опалювальної інфраструктури для 1,75 мільйона людей;
• відновлення шкіл для повернення 4500 дітей до навчання й облаштування безпечних укриттів у 45 освітніх просторах.

Мунір Мамедзаде, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні, підкреслив, що ця підтримка допоможе пережити складні зимові місяці та забезпечить захист дітей.

Додаткова допомога є частиною ширшої гуманітарної підтримки ЄС, яка охоплює сфери освіти, захисту дітей, здоров’я, водопостачання й соціального захисту.

З березня 2022 по червень 2024 року завдяки фінансуванню ЄС допомогу отримали 2,8 мільйона осіб. Загальна підтримка ЄС у рамках реагування від лютого 2022 року перевищила 84 мільйони євро.