Зачем ЕС помогает Украине

Від початку повномасштабного російського вторгнення Європейський Союз виділив Україні гуманітарну допомогу на суму понад 3,6 мільярда євро.

Про це у Брюсселі перед початком роботи Ради міністрів ЄС із закордонних справ сказала єврокомісарка з рівності, готовності та кризового менеджменту Аджа Лябіб, повідомляє Укрінформ.

Єврокомісарка зазначила, що ЄС та його країни-члени є найбільшими донорами гуманітарної допомоги для України та процесів відновлення та вже надали для цього 3,6 мільярда євро з початку війни. Вони також залучили Механізм цивільного захисту ЄС та скоординували доставку понад 153 тисяч тонн гуманітарної допомоги та понад 8000 генераторів. А впроваджена система медичної евакуації дозволила перевезти понад 40 тисяч поранених (українських) солдатів у європейські лікарні.

Представниця Єврокомісії визнала, що гуманітарні потреби в Україні й досі залишаються досить високими, і вирішення цих проблем мають здійснюватися у координації з програмами розвитку та із залученням можливостей приватного сектору.

Аджа Лябіб розповіла, як під час візиту до України відвідала Центр із цивільного захисту та була вражена рівнем готовності та швидкістю, з якою українці реагують на загрози, що постають перед ними.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Новий пакет допомоги на суму 148 мільйонів євро виділив для українців Європейський Союз. Кошти будуть спрямовані на гуманітарні проєкти в Україні та українських біженців у Молдові.

Про це повідомляє Європейська комісія.

Зазначається, що нове фінансування від Європейської комісії буде використано для надання такої життєво важливою допомоги та для її надходження до найбільш вразливого населення в Україні. Так, із згаданої суми 140 млн євро будуть спрямовані на гуманітарні проєкти в Україні та надання негайної допомоги, включаючи забезпечення людей продовольством, прихистком, питною водою, медичним обслуговуванням, а також допомогу для виживання у зимових умовах. Особливу увагу при цьому буде приділено населенню України, яке мешкає у східних та південних регіонах країни, що значно постраждали від російського вторгнення.

Ще 8 млн євро призначені для реалізації гуманітарних проєктів у Молдові, які будуть спрямовані на допомогу українським біженцям в Молдові та на підтримку місцевих спільнот, що їх приймають. При цьому пріоритетом є забезпечення готівкою та доступом до критично важливих послуг, включаючи медичні послуги та освіту, а також для надання психологічної допомоги.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

З 10 листопада для українців, як і для інших іноземців, зміниться процедура в’їзду до країн ЄС. На території Європейського Союзу почне працювати нова IT-система EES (Entry-Exit System).

Про це інформує Урядовий портал.

Зазначається, що нова система автоматично фіксуватиме в’їзд та виїзд усіх іноземців до країн Шенгенської зони. Її запроваджують, щоб спростити перетин кордону, посилити безпеку за допомогою біометричних документів та запобігти використанню фальшивих документів. Також це має допомогти у протидії нелегальній міграції.

Як працюватиме система EES?

Система одноразово фіксуватиме відбитки пальців та фото обличчя людей, які перетинають кордон, та зберігатиме їх три роки: штампи у паспорті вже не будуть потрібні.

Реєстрація відбуватиметься автоматично через термінали самообслуговування.

Тому, коли людина буде виїжджати за кордон, прикордонники насамперед братимуть біометричні дані, а якщо людина відмовиться надавати їх – їй відмовлять у перетині.

Далі при кожному наступному перетині кордону потрібно буде сканувати свій паспорт у терміналі самообслуговування.

В уряді також наголосили, що нові правила перетину кордону не означають скасування безвізового режиму.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Сьогодні, 25 травня, Рада ЄС ухвалила регламент, який продовжує призупинення дії всіх митних зборів, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до ЄС.

Безмитний режим для українського експорту діятиме ще один рік – до червня 2024 року.

Про це повідомляється у пресрелізі Ради ЄС.

Такі заходи потрібні, щоб допомогти Україні зберегти стабільність торговельних відносин з ЄС та підтримати економіку країни під час війни.

«Відновлюючи ці заходи, ЄС продовжує демонструвати свою непохитну політичну та економічну підтримку України , яка все ще стикається з неспровокованою та невиправданою військовою агресією Росії», — йдеться у повідомленні.

У поєднанні зі значною військовою, фінансовою та гуманітарною підтримкою це має вирішальне значення для допомоги Україні в її довгостроковому відновленні.

Йохан Форсселл, міністр міжнародного розвитку, співробітництва і зовнішньої торгівлі Швеції, яка головує в Раді ЄС, зазначив, що це також можливість захистити внутрішній ринок ЄС.

«Неспровокована і невиправдана агресивна війна Росії проти України має руйнівний вплив на економіку країни. Поновлені автономні торговельні заходи однозначно підтримають Україну і водночас надають ЄС можливість захистити внутрішній ринок від значного збільшення імпорту деяких сільськогосподарських продуктів», – зазначив Йохан Форсселл.

Чому це важливо

Ухвалена постанова про безмитний режим для українського експорту призупиняє:

• усі митні збори відповідно до Розділу IV Угоди про асоціацію. Це стосується двох категорій товарів: фруктів і овочів, на які поширюється система вхідних цін, а також сільськогосподарської продукції та перероблених сільськогосподарських продуктів, на які поширюються тарифні квоти.
• антидемпінгового мита на імпортні товари походженням з України.
• застосування єдиних правил імпорту щодо товарів з України

Тож після сьогоднішнього ухвалення регламенту, його мають підписати представники Ради та Європейського парламенту. Потім він буде опублікований в Офіційному віснику, після чого набуде чинності 6 червня 2023 року.

Читайте також: Єврокомісія започатковує конкурси для підтримки українського бізнесу на суму €7,5 млн

Ірина Міщенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Стати донором нескладно. Зараз треба багато крові, аби рятувати поранених військових та людей, які потрапляють під обстріли. Розкажу про власний досвід, як я вперше стала донором.

Сподівання без результатів та чому вирішила стати донором

Віддавати свою кров у невідомість ніколи не мала бажання. Якщо допомагати, то конкретній людині  – так я думала в молоді роки. А одного разу до редакції міської газети, де я працювала, принесли оголошення: 9-річна дитина терміново потребує багато крові 3-ї групи, позитивний резус фактор.  Це було …..надцять років тому, ще до того, як інтернет став широко розповсюдженим.

І ось для цього хлопчика я вирішила піти здати кров. Зателефонувала до Станції переливання крові, щоб записатись та дізнатись деталі. За станом здоров’я протипоказань не було, але з’ясувалось, що я не можу стати донором, бо маю недостатню вагу – 50кг. “Ось погладшаєте, приходьте”, – сказали мені на Станції. Я  засмутилась і припинила свої намагання стати донором.

Другий порив поділитись кров’ю прийшов на початку цього березня. Тоді в Краматорську дали оголошення, що треба багато крові. Тоді також не пішла, боялись обстрілів, бо могли вгатити по місту скупчення людей. А вже коли в мирному та спокійному Кропивницькому скрізь по місцевих пабліках розкидали оголошення, що потрібна кола для військових ЗСУ, то вже зібралась з духом та вирішила йти. Ваги тепер вистачало, щоб стати донором.

Квест з чергами на три години

Здати кров виявилось справжнім квестом, витримати який ще треба мати сили. Оголошення розповсюдили в п’ятницю і спочатку з’ясували, що в суботу Станція переливання крові не працює. Треба чекати понеділка. Читаю про підготовку: певна дієта, не можна гостру, солону, надто солодку їжу. Не варто звечора пити каву. Алкоголь взагалі під забороною на три дні. Певні ліки також. Йти на процедуру треба натщесерце, але якщо ніяк, то можна трохи каші на воді та несолодкий чай – за декілька годин до процедури.

В коридорі була купа людей, які прийшли здати кров саме на потреби ЗСУ. Доведеться вистояти декілька черг. Перша – до реєстратури, де заведуть картку донора. Щось на кшталт амбулаторної медичної картки.

Усі наступні черги перетікають одна в одну, швидкість залежить від потреб, навіщо ти стоїш в тій черзі.  Після реєстратури здаєш кров. Перевіряють групу та резус фактор, а також загальний стан крові: гемоглобін, тромбоцити та гематокрит Перевіряють через спеціальне обладнання, результати готові за декілька хвилин.

З цими результатами стаєш в нову чергу, до медсестри. Вона перевіряє тиск та можна поміряти вагу, якщо її не знаєш. Також міряє температуру та рівень кисню в крові.

В одному кабінеті приймають медсестра та лікар. Але після медсестри виходиш з кабінету та стаєш в нову чергу, до лікаря. Ця черга рухається повільніше, бо в лікаря більше питань, аніж в медсестри.

У першу чергу лікар знаходить вас у базі донорів, куди ваші дані занесли в реєстратурі. Саме тут, у лікаря, подальша  черга може зменшитись. Бо за результатами аналізів навіть підготовлена людина може відсіятись. Наприклад – через низький гемоглобін або низький тиск чи за інших обставин. Тобто тільки після трьох черг людина може отримати відмову та піти додому.

Лікар проводить опитування, ці всі питання є в анкеті донора. Вони про загальний стан здоров’я, перенесені хвороби, ліки, які доводиться приймати на постійній основі. У жінок лікар питає про те, коли востаннє були «критичні дні». Саме лікар фіксує скільки крові можна забрати в конкретної людини. Багато чого залежить від того, чи вперше ти донор чи робиш це регулярно. Мені визначили «дозу» в 468 мл.

Нарешті стати донором – вперед до процедури

Отримала від лікаря свій дозвіл та свою норму та пішла далі. Чесно кажучи, що після лікаря черги не буде. Та ні. Нова черга на підготовку до забору крові. Через кількість медиків водночас беруть кров у чотирьох донорів. То треба чекати коли звільняться місця.

Поки стоїмо в черзі, уже перезнайомились. Жартуючи, називаю цей кабінет «чистилищем». Там треба вдягнути бахіли, помити руки аж по лікоть та обов’язково випити чай з печивом. Чай дуже солодкий. Медсестричка слідкує, аби печиво обов’язково було повністю з’їдене. Чаю мені не вистачило, попросила ще, люб’язно налили. Тільки після цього дозволяють піднятись до зали, де забирають кров.

Там багато крісел, але приймають лише чотирьох. Так розумію, через кількість медперсоналу. Нарешті, доходить черга і до мене. Радію, що зранку трохи поснідала дозволеними харчами,  бо тільки в чергах простояла три години з гаком!

Медсестра виявилась дуже приємною, весь час заспокоювала мене, хоча я й не хвилювалась зовсім. Щохвилини питала, чи не турбує мене щось, чи не кружляє голова. Все було добре, я просто дивилась як тече кров. Уся процедура тривала не більше 20 хвилин. Потім відпустили, але сказали ще півгодини тримати заклеєним місце проколу.

Винагорода за випробування

Це ще був не кінець пригоди. Крокую до реєстратури, вони роблять якусь примітку. Розписуюсь на бланку, що здавала кров саме для ЗСУ. У списку на той день я була 65-ю. Ще залишалось 5-7 людей. Питають, чи потрібне звільнення з роботи на два дні. Кожному донору дають таку довідку за потреби.

Далі знову йду до «чистилища».  Там мені пропонують обід у місцевому кафе. Донора треба годувати після забору крові. Звертаю увагу, що переважна більшість відмовляється від обіду. Я вирішую пройти весь шлях до кінця, тим більше все одно хочу їсти.

Мені дають талон на одноразове харчування і я йду до сусіднього кафе за своїм обідом. Там годували борщем з м’ясом та свіжою капустою( на той час капуста були найдорожчим інгредієнтом у страві),  дефіцитною гречкою( її в магазинах взагалі не було!), смаженю рибою та салатом зі свіжих овочей, і ще компот. Усе свіже і смачне. На талоні була вартість обіду – 75 грн. Для себе підраховую, що це може коштувати дорожче.

На цьому моя пригода стати донором завершилась. Сказали, що через півроку можна знову здавати кров. Сподіваюсь, це був корисний досвід і комусь згодиться моя кров.

Ще більш детально про те, Як стати донором крові

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!