Зачем ЕС помогает Украине

Україна отримала понад 4 млрд євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Ці кошти спрямують на першочергові соціальні та гуманітарні видатки державного бюджету.

Про це повідомляє пресслужба Кабміну, пише Антикризовий медіа-центр.

Зазначається, що ця сума складається з двох частин:

• Понад 3 млрд євро — кредит у межах інструменту Ukraine Facility. Ця програма розрахована на 2024–2027 роки та передбачає виділення Україні близько 50 млрд євро. З початку 2024 року в межах інструменту держава вже отримала понад 22,6 млрд євро. Щоб отримати черговий транш, Україна виконала низку реформаторських кроків, які охоплюють боротьбу з корупцією, державне управління, цифрову трансформацію та інші сфери.
• 1 млрд євро — частина внеску ЄС у межах ініціативи G7 ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine). Цей механізм передбачає спрямування Україні 50 млрд доларів США, які будуть забезпечені доходами від заморожених активів росії. Загальний внесок ЄС до ініціативи становить 18,1 млрд євро.

Кошти буде спрямовано на першочергові соціальні та гуманітарні видатки державного бюджету.

Міністр фінансів України Сергій Марченко підкреслив, що фінансова допомога від Європейського Союзу посилює спроможність України вистояти в умовах повномасштабної війни, допомагаючи забезпечувати соціальні виплати та підтримувати стабільність економіки. За його словами, така солідарність — це інвестиція в спільну безпеку.

Загалом, за 3,5 роки повномасштабної війни, ЄС залишається найбільшим донором України, надавши 57,5 млрд євро. За 8 місяців 2025 року країна отримала понад 15,5 млрд євро від Європейського Союзу.

Європейський Союз офіційно підписав угоди з Україною на суму 2,3 мільярда євро у вигляді кредитних гарантій та грантів. За оцінками, це дозволить залучити до 10 мільярдів євро інвестицій у процес відновлення та модернізації України. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль за підсумками участі у засіданні Української платформи донорів в межах конференції з відновлення URC-2025.

«Вдячні всім партнерам ЄС за непохитну підтримку», — зазначив Шмигаль.

Старт Фонду реконструкції України

Окремо оголошено про запуск Фонду реконструкції України з початковим капіталом у 220 мільйонів євро. Мета ініціативи — залучення приватних інвестицій у критичні сектори, зокрема:

• енергетику,

• інфраструктуру,

• промисловість.

Україна подякувала Європейській комісії, Європейському інвестиційному банку (ЄІБ), Франції, Німеччині, Італії та Польщі за підтримку ініціативи.

Наступний крок — конфіскація активів рф

Прем’єр-міністр також наголосив, що наступним ключовим етапом має стати конфіскація заморожених російських активів:

«Це питання справедливості, сталого розвитку й безпеки», — підкреслив Шмигаль.

Читайте також: Відновлення України обійдеться у трильйон доларів: озвучено фінансову концепцію на конференції URC-2025

Від початку повномасштабного російського вторгнення Європейський Союз виділив Україні гуманітарну допомогу на суму понад 3,6 мільярда євро.

Про це у Брюсселі перед початком роботи Ради міністрів ЄС із закордонних справ сказала єврокомісарка з рівності, готовності та кризового менеджменту Аджа Лябіб, повідомляє Укрінформ.

Єврокомісарка зазначила, що ЄС та його країни-члени є найбільшими донорами гуманітарної допомоги для України та процесів відновлення та вже надали для цього 3,6 мільярда євро з початку війни. Вони також залучили Механізм цивільного захисту ЄС та скоординували доставку понад 153 тисяч тонн гуманітарної допомоги та понад 8000 генераторів. А впроваджена система медичної евакуації дозволила перевезти понад 40 тисяч поранених (українських) солдатів у європейські лікарні.

Представниця Єврокомісії визнала, що гуманітарні потреби в Україні й досі залишаються досить високими, і вирішення цих проблем мають здійснюватися у координації з програмами розвитку та із залученням можливостей приватного сектору.

Аджа Лябіб розповіла, як під час візиту до України відвідала Центр із цивільного захисту та була вражена рівнем готовності та швидкістю, з якою українці реагують на загрози, що постають перед ними.

Новий пакет допомоги на суму 148 мільйонів євро виділив для українців Європейський Союз. Кошти будуть спрямовані на гуманітарні проєкти в Україні та українських біженців у Молдові.

Про це повідомляє Європейська комісія.

Зазначається, що нове фінансування від Європейської комісії буде використано для надання такої життєво важливою допомоги та для її надходження до найбільш вразливого населення в Україні. Так, із згаданої суми 140 млн євро будуть спрямовані на гуманітарні проєкти в Україні та надання негайної допомоги, включаючи забезпечення людей продовольством, прихистком, питною водою, медичним обслуговуванням, а також допомогу для виживання у зимових умовах. Особливу увагу при цьому буде приділено населенню України, яке мешкає у східних та південних регіонах країни, що значно постраждали від російського вторгнення.

Ще 8 млн євро призначені для реалізації гуманітарних проєктів у Молдові, які будуть спрямовані на допомогу українським біженцям в Молдові та на підтримку місцевих спільнот, що їх приймають. При цьому пріоритетом є забезпечення готівкою та доступом до критично важливих послуг, включаючи медичні послуги та освіту, а також для надання психологічної допомоги.

З 10 листопада для українців, як і для інших іноземців, зміниться процедура в’їзду до країн ЄС. На території Європейського Союзу почне працювати нова IT-система EES (Entry-Exit System).

Про це інформує Урядовий портал.

Зазначається, що нова система автоматично фіксуватиме в’їзд та виїзд усіх іноземців до країн Шенгенської зони. Її запроваджують, щоб спростити перетин кордону, посилити безпеку за допомогою біометричних документів та запобігти використанню фальшивих документів. Також це має допомогти у протидії нелегальній міграції.

Як працюватиме система EES?

Система одноразово фіксуватиме відбитки пальців та фото обличчя людей, які перетинають кордон, та зберігатиме їх три роки: штампи у паспорті вже не будуть потрібні.

Реєстрація відбуватиметься автоматично через термінали самообслуговування.

Тому, коли людина буде виїжджати за кордон, прикордонники насамперед братимуть біометричні дані, а якщо людина відмовиться надавати їх – їй відмовлять у перетині.

Далі при кожному наступному перетині кордону потрібно буде сканувати свій паспорт у терміналі самообслуговування.

В уряді також наголосили, що нові правила перетину кордону не означають скасування безвізового режиму.