Зеленський допустив виведення військ з Донеччини та Луганщини за умови аналогічних дій Росії
Президент України Володимир Зеленський розкрив деталі 20-пунктового мирного плану, розробленого за участі США. Серед іншого, йдеться про можливі підходи до врегулювання ситуації У Донецькій та Луганській областях, зокрема щодо безпекових та територіальних питань.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів Володимир Зеленський, Президент України, пише Антикризовий медіа-центр.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що наразі готовий публічно проговорити драфт 20-пунктового базового документа (framework) про закінчення війни, який напрацьовується за участі України, США, росії та країн Європи.
За словами глави держави, документ значною мірою відображає спільну українсько-американську позицію, однак окремі пункти ще перебувають на стадії обговорення. Водночас сторони, за словами Зеленського, суттєво наблизилися до фіналізації домовленостей.
Окремий пункт проєкту документа стосується територіального питання і наразі має кілька варіантів розв’язання.
Перший варіант передбачає фіксацію фактичної лінії зіткнення у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях на момент укладення угоди. У цьому випадку така лінія де-факто визнається лінією розмежування, контроль за якою здійснюватимуть міжнародні сили.
Другий варіант передбачає створення потенційної вільної економічної зони на Донбасі з умовою її демілітаризації. При цьому, як наголосив Зеленський, Україна виступає проти одностороннього відведення своїх військ і допускає такий сценарій лише за умови дзеркальних дій з боку Російської Федерації. Реалізація цього варіанту потребуватиме проведення загальнонаціонального референдуму для ратифікації угоди.
Президент підкреслив, що остаточне рішення щодо територіального питання можливе лише на рівні лідерів держав.
Підсумовуючи, Володимир Зеленський зазначив, що консенсус із американською стороною щодо територій Донеччини та питання Запорізької АЕС наразі не досягнуто, однак за більшістю інших позицій сторони суттєво зблизилися.
За словами глави держави, реакція росії на проєкт документа очікується після консультацій американської сторони, після чого стане зрозумілим подальший алгоритм дій та можливі часові рамки ухвалення рішень.
Для молоді Донеччини проведуть безкоштовні патріотичні табори та військові вишколи
Влітку 2026 року для молоді Донеччини організовують серію безкоштовних патріотичних таборів і військово-патріотичних вишколів. Учасникам обіцяють навчальні програми, активний відпочинок, проживання та харчування коштом організаторів.
Про це повідомляють у Донецькій обласній військовій адміністрації.
Улітку 2026 року молодь Донеччини зможе безкоштовно взяти участь у патріотичних таборах та військово-патріотичних вишколах. Для учасників підготували навчальні програми, тренування, командні активності та відпочинок.
Організатори повідомляють, що всі витрати на проживання, харчування та проведення заходів покриваються коштом програми.
Протягом літа заплановано кілька таборів та вишколів для різних вікових категорій.
Табір «Незламний воїн» проведуть у два заїзди — з 6 по 14 липня та з 17 по 25 липня 2026 року. До участі запрошують підлітків віком від 14 до 17 років.
Військово-патріотичний вишкіл «Донецька Січ» відбудеться з 19 по 25 липня для молоді від 16 років, а також із 10 по 15 серпня — до Дня молоді — для учасників віком від 14 до 17 років.
Вишкіл «Шквал» запланували для молоді віком від 14 до 23 років. Він триватиме з 31 серпня по 2 вересня 2026 року.
Також у серпні проведуть табір «Поклик степу» для молоді від 18 років. Захід триватиме з 4 по 7 серпня.
Реєстрація на участь у таборах та вишколах відбувається через органи місцевого самоврядування територіальних громад Донеччини.
Подати заявки необхідно до 15 червня 2026 року. Організатори наголошують, що кількість місць обмежена.
Список контактних осіб територіальних громад за посиланням.
Кількість шлюбів неповнолітніх в Україні знижується: що відомо про Донеччину
В Україні суди у 98% випадків дозволяють неповнолітнім укладати шлюб. На Донеччині за останні п’ять років суди ухвалили 45 таких рішень.
Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані пошуковика судового реєстру «Бабуся».
За інформацією аналітиків, у 98% випадків суди ставали на бік заявників. За п’ять років суди відмовили лише у 48 справах.
На Донеччині за цей період суди ухвалили 45 рішень щодо шлюбів неповнолітніх. Це один із найнижчих показників серед регіонів України.
Менше таких справ зафіксували лише у Луганській області – 12, а також у Херсонській області – 23.
Найбільше дозволів на шлюб неповнолітніх видавали у Львівській, Вінницькій та Дніпропетровській областях.
Головною причиною, через яку суди дозволяють неповнолітнім укладати шлюб, залишається вагітність. Саме цей аргумент фігурував у понад 72% справ.
Водночас кількість таких справ в Україні поступово зменшується. Якщо у 2021 році суди ухвалили 790 рішень щодо шлюбів неповнолітніх, то у 2025 році — вже 356. У 2026 році наразі зафіксували 92 рішення.
Ще частину рішень суди пояснювали тим, що шлюб відповідає інтересам заявників або що пара вже має спільну дитину.
Водночас суди найчастіше відмовляли у випадках, коли заявники не могли довести необхідність такого рішення або не досягли 16-річного віку.
На Донеччині купують землю попри війну та низькі ціни на гектар
Середня ціна гектара сільськогосподарської землі в Україні у 2026 році зросла до 75,1 тисячі гривень. Водночас Донеччина залишається серед регіонів із найнижчою вартістю землі.
Такі дані оприлюднив Опендатабот із посиланням на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
В Україні продовжує дорожчати сільськогосподарська земля. У 2026 році середня вартість одного гектара вже сягнула 75,1 тисячі гривень.
Від моменту відкриття ринку землі українці уклали понад 501 тисячу угод купівлі-продажу на загальну суму майже 50 мільярдів гривень. Загальна площа проданих ділянок перевищила 977 тисяч гектарів.
Найвищі ціни на землю зараз фіксують в Івано-Франківській та Київській областях. Там гектар коштує близько 180 тисяч гривень.
Натомість Донеччина залишається серед регіонів із найнижчою вартістю сільгоспземлі. У середньому гектар тут коштує 30,7 тисячі гривень.
Низькі ціни також фіксують у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Одеській областях.
Попри зростання вартості землі, кількість проданих гектарів у 2026 році скоротилася. За перші чотири місяці року українці продали 82,1 тисячі гектарів — менше, ніж за аналогічний період торік.
Найактивніше землю купують у центральних та північних регіонах України. Найбільше угод цього року уклали у Вінницькій, Чернігівській та Сумській областях.
На Донеччині українські дрони атакували російську ППО та склади боєприпасів (відео)
Підрозділи Сил безпілотних систем завдали серії ударів по російських цілях на Донеччині. Під вогнем опинилися елементи ППО, склади боєприпасів, паливні цистерни та пункти дислокації армії рф.
Про це повідомляють на своїй ФБ-сторінці Сили безпілотних систем ЗС України.
Сили безпілотних систем України здійснили низку ударів по ключових об’єктах російської армії на Донеччині. Українські військові уразили елементи протиповітряної оборони, склади боєприпасів, паливні цистерни та пункти забезпечення противника.
414-та бригада «Птахи Мадяра» уразила радіолокаційну станцію 9С19 «Імбир», яка входить до складу зенітно-ракетної системи С-300В. Ця РЛС використовується для виявлення балістичних та аеродинамічних цілей на великих відстанях і вважається одним із дороговартісних елементів російської ППО.
Також «Птахи Мадяра» уразили пускову установку ЗРК С-300 та знищили розвідувальний безпілотник «Мерлін-ВР».
1-й окремий центр Сил безпілотних систем атакував залізничні цистерни з паливно-мастильними матеріалами, а також тимчасовий пункт дислокації та пункт технічного обслуговування російських військ.
Крім того, 413-й полк «Рейд» уразив склад матеріально-технічного забезпечення противника.
Українські підрозділи також знищили польовий артилерійський склад та склад боєприпасів російської армії.
Борги українців зростають: Донеччина входить до п’ятірки регіонів з найбільшою кількістю
Станом на початок березня 2026 року в Україні зафіксовано понад 9,5 мільйона боргів у Єдиному реєстрі боржників. За рік їхня кількість зросла більш ніж на пів мільйона, а найбільшу частку становлять штрафи за порушення правил дорожнього руху.
Про це повідомляють на сайті аналітичного центру Opendatabot, пише Антикризовий медіа-центр.
Станом на початок березня 2026 року Єдиний реєстр боржників налічує понад 9,5 мільйона проваджень. За останній рік кількість боргів зросла на 514 360, що становить близько 6%.
Найбільше боргів зафіксовано у Дніпропетровській області — понад 1 мільйон проваджень. Далі йдуть Харківська область, Київ, Одеська та Донецька області.
Найбільшу частку серед усіх боргів становлять штрафи за порушення правил дорожнього руху — понад 2 мільйони проваджень, або 21% від загальної кількості. Ще 20% припадає на інші адміністративні правопорушення, не пов’язані з безпекою дорожнього руху — майже 1,93 мільйона випадків.
Суттєву частку займають також стягнення на користь держави — різні штрафи, санкції та платежі. Таких проваджень налічується понад 1,65 мільйона, що становить 17,3%. Заборгованість за комунальні послуги складає понад 816 тисяч проваджень (8,6%).
Найбільшою категорією залишаються борги, які виконавці не віднесли до окремих типів — понад 2,1 мільйона записів, або 22% від загальної кількості. Експерти пояснюють це змінами у класифікації, які запровадило Міністерство юстиції.
Водночас протягом року суттєво зросла кількість проваджень щодо спеціальної конфіскації — на 63%, а також стягнень на майно — на 37%.
Переважна більшість боржників — чоловіки. На них припадає близько 74% усіх проваджень, тоді як частка жінок становить 26%. При цьому на одну людину може припадати кілька боргів.
Повністю аналітику дивіться на сайті аналітичного центру Opendatabot.
