Андріївська ОТГ має потенціал для збільшення бюджету
Андріївська об’єднана територіальна громада утворилася трохи більше двох років тому. До її складу ввійшли 2 сільські ради: Андріївська та Сергіївська. Нині тут готуються до наступного року й вже розробили проєкт бюджету.
Ми поспілкувалися з головою Андріївської ОТГ Миколою Діхтенком та дізналися, як громада може заробити більше грошей, як заохотити підприємців перереєстровуватися та відкривати власну справу.
На Вашу думку, як можна збільшити бюджет громади?
– По-перше, у нас близько 40% землі, яка обробляється, але не орендується, ніде це не відображено і ніхто не показує прибуток. Цього року ми проводимо таку роботу з податковою, аби всі люди за кожен гектар землі, який обробляється на території громади, платили податок на однакових умовах незалежно від того, чи то СТОВи (сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю – ред.), чи то фермери, чи, якщо особистий пай обробляється людиною, яка не є ФОПом (фізичною особою підприємцем – ред.), то вона також має платити податок на прибуток з даної земельної ділянки. Останні торік поки лише декларують свої доходи, а наступного року ми хочемо, аби вони офіційно оформили свої відносини.
По-друге, в нас багато нерухомості, яку використовують люди, але не платять за неї. Зараз ми зробили ревізію й також працюємо з податковою над цим питанням. Якщо людина офіційно оформилася, як сільгоспвиробник, ми з неї знімаємо цей податок, там є пільга. Якщо, навпаки, уходить “в тінь”, то вона змушена буде платити за цю нерухомість.
Таким чином, ми хочемо, аби люди вийшли “з тіні” і почали працювати офіційно. Так, вони платитимуть податки, але є підтримка для сільгоспвиробників: якщо придбали вони техніку, цього року 40% відшкодовує держава, а за насіння – 70%. Зі свого боку, ми проводимо роз’яснювальну роботу, аби вивести усіх виробників “з тіні”.
Як підтримуєте підприємців, які є у вашій громаді?
– Так, ми йдемо на зустріч тим підприємцям, які зареєстровані у нас. Наприклад, сільгосппідприємство “КЗТС МАШИНІНГ” було зареєстровано у Краматорську, тож усі податки йшли туди. Ми попрацювали разом із депутатами та керівниками й висунули умови: ми будемо надавати певну пільгу, якщо вони будуть нашими виробниками. Якщо ж вони – “чужі”, то який сенс зменшувати їм земельний податок чи орендну плату, краще ми поставимо 10 чи 12%. А якщо будуть у нас, то поставимо 4-5%. Тоді вони за місяць і перереєструвалися. За рахунок цього нам у бюджет надійшло 2 мільйони. Ми порахували, що втратили на орендній платі близько 100 тисяч, але замість цього отримали 2 мільйони.
Загалом за цей рік у нас з’явилося 5 ФОПів та одне підприємство. Ми зацікавлюємо людей. Нині шукаємо інвесторів, аби заправку збудувати. Вже і місце виділене, і зроблений генплан, і детальний план території. Також шукаємо інвесторів, які будуть займатися іншим бізнесом. Вже частину знайшли.
Незабаром у нас з’явиться ТОВ з вирощування равликів. Спочатку підприємець хотів працювати у Краматорську, а потім до нас прийшов. Він купив приміщення тут, готує базу, оформлює землю, наступного року вже у нас буде реєструвати своє підприємство. Чим би не займався, але прибуток отримуватиме і платитиме податки. Це вже буде п’ятий підприємець, який в нас зареєстрований. Гадаю, якщо їх буде більше, то це буде плюс, бо тоді громада не стоїть на місці, оскільки розвивається бізнес, створюються робочі місця. Тоді село буде жити та багатіти.
На Вашу думку, чому люди не поспішають відкривати у громаді власний бізнес?
– Сільських підприємців треба за руку приводити. От я одного провів, він працює, тепер другий. Він планує в Новоандріївці тваринництвом займатися, оформиться як ФОП, буде платити земельний податок: там великі пасовища. Йому подобається вирощувати овець, корів. Ми вже з ним усе відпрацювали.
Загалом треба вчити людей ще зі школи. Ми з “Карітас” домовилися, аби вчити молодь. Також у нас є домовленості з одним міжнародним благодійним фондом, який допомагатиме розвитку малого бізнесу. Ми маємо людей навчити не боятися займатися бізнесом, бачити, що у них є земля під ногами, на якій можна вести власну справу та мати прибуток.
Чи можуть мешканці подавати проєкти, аби щось зробити у громаді, щось покращити?
– Ми в цьому році 10 проєктів профінансували спільно з Британською радою на умовах 50/50: 300 тисяч гривень дали вони і 300 тисяч наших. Ми так зробили, аби навчити людей писати заявки.
У нас в Андріївці є вже таких 30 мініпроєктів: куток закоханих, автобусна зупинка, мініфутбольне поле, альтанка біля ставка. З цьогорічних проєктів – це антивандальні тенісні столи в двох селах – Андріївці та Сергіївці, біля амбулаторії облаштували узбіччя, майданчик, посадили саджанці біля Центру культури і дозвілля та інше.
Так, громаді довелося додати більше своїх коштів, ніж потрібно за проєктом, аби красиво зробити. Ми йдемо на цей крок, аби зацікавити людей, щоб вони зрозуміли, що й самі можуть щось зробити. Ми готові виділити кошти, але вони мають обґрунтувати, що це їм потрібно. Найголовніше не проєкт, а що люди самі щось роблять, беруть участь у цьому.
Про переваги та недоліки об’єднання у громаду, про перший і поки єдиний на Донеччині договір про міжмуніципальне співробітництво між Андріївською ОТГ і Краматорськом читайте у продовженні інтерв’ю.
Ірина Мартинова, “Донеччина. ЗмІни”
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
