Черкаська ОТГ: антикорупція під іншим кутом зору
Черкаська ОТГ стала одним з учасників пілотного проекту з антикорупційної діяльності ПРООН В Донецькій області. Це важливий напрямок, бо децентралізація – не тільки передача повноважень та відповідальності на місцевий рівень, але й немалі гроші. Тому задля запобігання корупції приділяється багато уваги новоствореним громадам, навчанню в питаннях запобігання корупції та знайомству з успішними історіями ОТГ.
В рамках цього проекту була здійснена навчальна поїздка до Грузії, яка домоглась значного успіху не стільки в подоланні корупції, скільки в підходах до основних причин її виникнення та існування.
Важливим в подоланні корупції є саме методи боротьби, які в нашій країні частіше бувають показово каральними. Про це розказав Олексій Кривоконь, секретар Черкаської ОТГ. Він підкреслив, що досвід Грузії вчить трохи іншому шляху. Цю країну в свою чергу консультували американські колеги. А вони роблять основний акцент на виключенні корупційних ризиків.
«Цікаво те, що створення певних умов, коли у людини не виникає бажання займатись корупційними справами, і є справжнім вирішенням проблем. Важливими моментами в цьому є рівень зарплатні, соціальне забезпечення, які дозволяють людині свідомо відходити від корупції», – поділився своїми думками Олексій Кривоконь.
Треба зауважити, що результатом поїздки стало тісніша співпраця з активом громади, яка стимулювала створення одразу трьох громадських організацій. До цього не було жодної.
Новостворені ГО в своїй діяльності вже мають певні успіхи. Наприклад, був отриманий грант від Королівства Нідерландів, завдяки якому біля школи встановлено не тільки конче потрібний, але й красивий паркан. Змагання за отримання коштів від цієї країни триває – написаний проект термомодернізації школи. Таким чином пробуджується відповідальність у громадян за своє місто та їх активність. А це в свою чергу дає приклад іншим мешканцям міст та селищ, які бачать зміни на краще та мають змогу стати агентами цих змін.
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
В українських вишах навчатимуть подоланню корупції
З нового навчального року українських студентів навчатимуть подоланню корупції та доброчесності.
Новий освітній курс має назву «Антикорупція та доброчесність» і спрямований на розбудову доброчесного освітнього середовища.
Курс розробили в Офісі доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції.
Пілотний проєкт впроваджується у десятьох вишах України. А у майбутньому він стане обов’язковим у всіх вишах України. Це передбачає Державна антикорупційна програма на 2023 – 2025 роки.
Яка мета курсу
Головне завдання курсу – допомогти студентам детально розібратися з історією, сутністю понять «корупція» й «доброчесність», їхнім місцем в українському суспільстві, медіа- та бізнес-спільноті. Крім того, молодь навчиться розуміти роль і можливості громадян у боротьбі з корупцією.
Після закінчення курсу студенти мають отримати знання, необхідні для розбудови доброчесного освітнього середовища на практиці.
В яких вишах запровадять курс
Наразі це пілотний проєкт, тож за результатами оголошеного ще у лютому 2023 року відбору обрано 10 вишів, які візьмуть участь. Це:
- Києво-Могилянська академія;
- Український католицький університет;
- Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського;
- Львівський національний університет імені Івана Франка;
- Тернопільський національний педуніверситет імені Гнатюка;
- Національний медичний університет імені Богомольця;
- Волинський національний університет імені Лесі Українки;
- Донецький державний університет внутрішніх справ,
- Житомирська політехніка;
- Чернівецький національний університет імені Федьковича.
Читайте також: В Україні запускають навчальну програму для експортних консультантів
Гуманітарний хаб у Черкасах приймає близько 250 людей на добу
У Черкаській громаді на Донеччині з’явиться хоспіс
Вже наступного року стара амбулаторія у селі Прелесне буде реконструйована під будинок для самотніх літніх людей. Проблема хоспісної допомоги в Донецькій області стоїть доволі гостро, тому реалізація цього проєкту важлива не тільки для Черкаської громади, а й для сусідніх громад.
Хоспіс, або стаціонарне відділення для постійного чи тимчасового проживання одиноких громадян, буде створено за фінансової підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Частину витрат бере на себе місцевий бюджет. Детально про проєкт розповів секретар Черкаської селищної ради Костянтин Даниленко (на фото).
Хоспісна лікарня потрібна громаді
«У квітні цього року був підписаний меморандум між Черкаською громадою та Німецьким товариством міжнародного співробітництва про створення хоспісу в будівлі колишньої лікарської амбулаторії села Прелесне по вулиці Садова, 1а. Це буде стаціонар, в якому зможуть проживати до 35 літніх людей, які потребують постійного догляду та медичного обслуговування», – повідомив Костянтин Даниленко.
Про нагальну потребу у такому закладі свідчать цифри: на даний час у Черкаській громаді є понад сто людей похилого віку, яким соціальні працівники надають допомогу за місцем їхнього проживання. Але є щонайменше 20 літніх самотніх людей, які потребують постійного догляду та лікування в умовах стаціонару.
«Враховуючи місткість майбутнього хоспісу, ми зможемо приймати до себе нужденних із сусідніх громад. Таким чином нова соціальна послуга не буде обмежена територіально», – додав секретар ради.
Судячи з проєкту, умови перебування стареньких у стаціонарі будуть комфортними, а головне – зручними для їх фізичного стану. Будуть дотримані також умови безбар’єрності.
Як виглядатиме майбутній хоспіс зсередини, можна побачити у презентації GIZ.
Створення стаціонарного відділення у Прелесному відбуватиметься на умовах співфінансування. Громада виконує зовнішній ремонт – оновлює покрівлю та ремонтує фасад. Частину робіт планують встигнути зробити до кінця цього року.
GIZ бере на себе внутрішній ремонт та наповнення хоспісу – від прокладання комунікацій до оснащення приміщень меблями та обладнанням.
«За проєктом, відкриття стаціонару планується у 2023 році, але ми докладемо всі зусилля, щоб такий затребуваний заклад з’явився у нашій громаді якомога раніше. Вже зараз ми працюємо над добором персоналу, який працюватиме у хоспісі», – зазначив Костянтин Даниленко.
Що таке хоспіс?
Хоспісної допомоги потребують люди, яких не можна вилікувати, або ті, хто внаслідок старості та слабкого фізичного стану не можуть самі піклуватись про себе. Тому хоспіс не є закладом охорони здоров’я, а скоріш притулком для пристойного завершення життя.
Невиліковно хворі не потребують лікування у звичайному сенсі цього слова. Їм потрібно полегшення симптомів хронічної хвороби, турбота та моральна підтримка. Саме слово хоспіс походить від латинського hospes, що означає гостинність.
У хоспісних відділеннях завжди є медичний персонал. Але його завданням не є лікування, а піклування та догляд за тяжкохворими.
Обов’язки працівників хоспісу:
- забезпечення повного догляду за хворою людиною,
- запобігання та полегшення страждань методами знеболювання,
- надання психологічної допомоги, спілкування, виведення зі стану депресії,
- постійний зв’язок з родичами, за бажанням – навчання їх правильному піклуванню за хворим.
Як оформити людину в хоспіс?
Державні чи муніципальні хоспіси в Україні безкоштовні. Скеровують людей у такий заклад, як правило, сімейні лікарі та лікарі стаціонарів. Також можливе самостійне звернення пацієнтів та їх родин.
Потрібні таки документи:
- паспорт хворого або інший офіційний документ, підтверджуючий особу,
- паспорт опікуна,
- виписка з історії хвороби з діагнозом і знеболюючими, які прописують лікарі.
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Еко-театр привезли в Черкаську громаду
Привернути увагу людей до проблеми забруднення навколишнього середовища та залучити молодь взялися у Черкаській ОТГ, де відбулася вистава “Голоцен” в рамках проєкту “Еко-театр” – дія на майбутнє.
Волонтери-актори під керівництвом режисерки Антоніни Романової розповіли свої історії та представили власних героїв, які переймаються екологічною ситуацією в світі.
Як готувалися діти до вистави – дивилася Ксенія Довженко.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Райгородок приєднався до Миколаївської громади
Миколаївська міська громада стала більшою – до неї приєднався сусідній Райгородок. Територія та населення міської громади збільшилось, з’явились нові перспективи та можливості розвитку.
Жити разом, а не окремо
Райгородоцька селищна громада від самого початку за перспективним планом мала увійти до складу Миколаївської міської громади, яка була створена в грудні 2016 року. Але певний час у спроможному Райгородку велись дискусії про створення своєї селищної громади, окремо від міста.
Коли в травні поточного року Кабмін своїм рішенням зафіксував остаточний варіант Перспективного плану та формат об’єднаних громад, на вибори в жовтні 2020 року селище пішло вже у складі Миколаївської міської громади.
Після приєднання чотирьох сіл Райгородоцької селищної громади територія Миколаївської міської громади збільшилась більше ніж у два рази. Тепер у громади вже 37 тисяч гектарів земель. Збільшилась і чисельність населених пунктів. У складі Миколаївської громади 15 населених пунктів. З центром у місті Миколаївка спільне життя вибудовують два селища – Райгородок та Донецьке, а також 12 сіл.
Точки росту для економіки
«Це дає надію на перспективу розвитку. Збільшення кількості земель буде достатньо, щоб наповнювати дохідну частину бюджету та розвивати територію усієї громади», – зазначає міський голова Олександр Гадяцький.
Окрім земель, громада має потужний промисловий потенціал. Найбільше підприємство на території Миколаївської громади – Слов’янська ТЕС. На території Райгородоцької громади – соляний завод, «Вода Донбасу» та інші підприємства. Діють 37 фермерських господарств.
«Точки росту – ті надра, які знаходяться на території громади. Поклади крейди, солі дають впевненість, що розвиток буде йти і по промисловій лінії. Можливе створення підприємств для виробництва соди кальцинованої, збільшення видобутку і випуску харчової солі», – розмірковує Олександр Гадяцький.
Слов’янська ТЕС – найбільше підприємство на території Миколаївської громади
Правий берез Дінця
Миколаївська громада значною мірою простягається у Придінцевій зоні. Розвиток туризму та місць відпочинку – це також надія на майбутнє, сподівається міський голова.
Уздовж Сіверського Дінця відомі такі зони рекреації, як у Брусіно, Щурово, Святогірську. Це лівий берег річки. А правий берег майже не займаний для туризму. Це територія від села Маяки Святогірської громади до Кривої Луки Лиманської громади.
П’ять кілометрів дороги
Серед проблем у Миколаївській громаді в новому форматі – відсутність прямого транспортного сполучення між Миколаївкою та Райгородком. Відкладати на другий план цю проблему не можна, упевнені в міській раді.
У перехідний період налагодять сполучення через трасу Київ-Довжанський, а в перспективі планують будівництво дороги. Своїми силами громада такий обсяг не потягне, спочатку взагалі підрахують вартість проєкту. Це недешево, але дорога потрібна.
Існують складнощі в частині проходження прямого сполучення через річку Казенний Торець та канал для скидання зі ставка охолоджувача. Потрібно будувати два або три мостові переходи, це потягне подорожчання.
Миколаївський міський голова Олександр Гадяцький
«Перспектива розвитку Миколаївки з її спортивною, культурною, промисловою інфраструктурою та Райгородка, який має динамічну складову щодо розвитку промисловості та культурної складової, – вони мають бути з’єднані. Чотири-п’ять кілометрів прямого сполучення дадуть сильний поштовх для розвитку усієї громади», – упевнений Олександр Гадяцький.
Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»
