Центральна виборча комісія України забезпечує законність волевиявлення громадян

Позитивно ставляться до ідеї онлайн-голосування 35% українців. Натомість 60% висловилися негативно.

Про це йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Як йдеться у повідомленні, якщо давати додаткові пояснення щодо голосування онлайн, то 71% обирають варіант із критичним ставленням, бо це створює ризики фальсифікацій. Натомість 21% обирають варіант, що це є кроком уперед в технологіях демократії. У 2023 році на аналогічне запитання 69% українців відповіли, що вони негативно ставляться через ризик фальсифікацій (проти 29%, які мали позитивне ставлення). Тобто за останні декілька років суттєвих змін не відбулося.

Упродовж 9-14 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах опитали 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими, які проживали на контрольованій українським урядом території. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50%, 4,6% для показників, близьких до 25%, 3,2% – для показників, близьких до 10%, 2,4% – для показників, близьких до 5%.

На проведенні виборів після остаточної мирної угоди та повного завершення війни наполягають 57% українців. 

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Крім цього, 9% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню. У вересні таких так відповіли 11%. Якщо буде припинення вогню та отримання гарантій безпеки, то 25% підтримують проведення виборів. Як йдеться у повідомленні, у вересні було 22%.

Фото: Київський міжнародний інститут соціології

Упродовж 26 листопада – 13 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус.” До нього за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни й миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України опитали 547 респондентів.

Опитування проводилося з дорослими з 18 років і старше громадянами України, які проживали на підконтрольній території України. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%.

Кабінет Міністрів України на засіданні 2 жовтня ухвалив низку рішень, спрямованих на суттєве розширення соціальної та правової підтримки для дітей, особливо тих, що належать до вразливих категорій.

Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, пише Антикризовий медіа-центр.

Ключові ініціативи та зміни

Уряд запроваджує важливі заходи, що стосуються адаптації, фінансової підтримки та правового захисту:

1. Запуск проєкту “Сімейна домівка”

Проєкт спрямований на підтримку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Він передбачає створення спеціалізованих адаптаційних просторів, які мають допомогти дітям перейти від життя у закладі до самостійного існування.

Ці простори будуть максимально наближені до умов сімейного життя. Їх заплановано запустити у 12 областях країни за спільного державного та громадського фінансування. Особливу увагу в проєкті приділяють підліткам, дітям з інвалідністю та багатодітним групам братів і сестер.

2. Розширення допомоги для депортованих

Право на одноразову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень після повернення з росії чи окупованих територій тепер поширено не тільки на дітей до 18 років, але й на громадян, які на момент депортації були неповнолітніми й зараз мають вік до 23 років.

3. Збільшення фінансової підтримки

Уряд збільшив розмір фінансової підтримки, що надається батькам-вихователям і прийомним батькам у дитячих будинках сімейного типу та прийомних родинах.

4. Безоплатна правова допомога для молоді

Ухвалено рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги дітям-сиротам і дітям без батьківського піклування у віці від 18 до 23 років. Це має забезпечити цим молодим людям правовий захист у складних життєвих ситуаціях.

5. Спрощення процесу усиновлення

Унормовано використання електронних медичних висновків про стан здоров’я для усиновлювачів. Встановлено єдиний порядок медичного огляду для всіх охочих усиновити дитину. Для цього ухвалено відповідну постанову та підготовлено законопроєкт про зміни до Цивільного процесуального кодексу, який має спростити процес усиновлення.

Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт №13266 про військового омбудсмана, за який проголосували 283 народні депутати. Цей закон створює нову інституцію, яка буде контролювати дотримання прав військовослужбовців, резервістів та військовозобов’язаних.

Про це повідомляють в офіційному телеграм-каналі Верховної Ради, пише Антикризовий медіа-центр.

Основні повноваження військового омбудсмана

Військовий омбудсман, якого призначатиме президент України, матиме такі ключові функції:

• Контроль і виявлення порушень: здійснюватиме контроль за сектором безпеки й оборони в частині дотримання прав військовослужбовців. Його завдання — виявляти порушення та їхні причини, а також розробляти пропозиції для їх усунення.
• Розгляд скарг: прийматиме та розглядатиме скарги від військовослужбовців.
• Проведення перевірок: матиме право проводити перевірки у військових частинах та управлінських установах, а також запитувати необхідну інформацію, включно з даними з обмеженим доступом.

“Створюємо нову сильну інституцію для захисту прав українських військовослужбовців. Це ще один крок в реалізації нашого спільного ключового пріоритету — забезпечення усіх потреб українського воїна”, — сказав міністр оборони України Денис Шмигаль.

Зазначається, що омбудсман зобов’язаний не розголошувати відомості про особисте життя заявника без його згоди. Цей крок, за словами Шмигаля, сприятиме посиленню армії та обороноздатності держави.

Президент України підписав Закон №4440-IX, який усуває законодавчі суперечності щодо надання статусу «дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту». Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Відтепер діти зможуть отримати цей статус не лише за місцем своєї офіційної реєстрації як внутрішньо переміщені особи, а й за місцем фактичного перебування або звернення.

За словами омбудсмана, під час роботи його Представництва в Харківській області фахівці вивчали ситуацію спільно з працівниками переміщених громад. З’ясувалося, що діти з територій, де тривали бойові дії, не могли оформити статус у нових громадах. Це призводило до надмірного навантаження на великі міста та створювало багатомісячні черги.

Читайте також: Уряд виплатить грошову допомогу дітям, які повертаються з ТОТ або після депортації

Завдяки ініціативі звернення до Кабінету Міністрів було внесено необхідні зміни до порядку надання статусу, що тепер дозволяє оформлювати його за місцем фактичного перебування або за місцем подання звернення.

«Кожен такий крок — це ще одне посилення прав дітей, які постраждали від війни», — наголосив Лубінець.