Для відновлення лісу на Лиманщині знадобиться 70 років
Упродовж останніх тижнів внаслідок обстрілів майже щодня горять ліси Лиманської громади на Донеччині. Від початку травня понад 1200 гектарів Лиманського лісу згоріли. Днями вогнеборці майже вісім годин гасили одну з пожеж на площі 13 гектарів, ще одну — локалізували. Робота ускладнюється тим, що коли прибувають пожежні загони на ліквідацію вогню, вони стають ціллю й їх обстрілюють, розповів директор ДП «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько у коментарі «Суспільне Донбас».
За його словами, горять соснові дерева, і впродовж травня лісові пожежі охопили близько 600 гектарів на Лиманщині. При цьому є й такі що нині тривають, а гасіння пожеж ускладнюється обстрілами з боку загарбників. Зокрема нещодавно у ДСНС побило машину під час обстрілу. Серед співробітників лісгоспу не було втрат.
Пожежі зараз гасять, локалізуючи шляхом обпахування. Працюють три трактори з пожежним плугом та три бригади співробітників ДСНС, які займаються розмінуванням.
У Ямпільському лісництві за місяць вигоріло все
Попри те, що доступу до цих територій немає і не працює відеоспостереження, наслідки пожеж відстежуються.
«У Ямпільському лісництві за місяць вигоріло все. Точно сказати не можу, бо це зона активних бойових дій, однак шляхом супутникового моніторингу, можу зробити висновок, що все вигоріло. Там близько дев’яти тисяч гектарів лісу. У нас не було дощу з весни. Ще й постійні обстріли додались. Зараз відсутня можливість швидкого виявлення пожеж, бо не працює система відеоспостереження, яка була раніше. Навіть в тих умовах, які були раніше, загасити пожежі, було б важко», — розповів Олексій Приходько.
Читайте також: Екосистема Донеччини: як вплинула війна і що можна робити для відновлення зараз
Лісгоспу не вистачає техніки та працівників, бронювання не розглянуто
За словами директора ДП «Лиманське лісове господарство», лісгоспу не вистачає техніки та працівників, до того ж, все заміноване. На 27 тисячах гектарів Лиманського лісгоспу працює державна лісова охорона, а це лише 7 людей. Лісгоспу вкрай потрібні водії та трактористи, однак тут немає бронювання і люди не йдуть. При цьому до підприємства належать три лісництва: Ямпільське, Дробишевське та Лиманське. Це близько 17 тисяч гектарів соснових насаджень та 10 тисяч — листяних.
«Штат укомплектований на 10%. Обстріли по працівникам призводять до того, що у нас зменшується можливість для гасіння пожеж. Наше підприємство не має бронювання. Тому люди не влаштовуються. В нас є техніка, на яку ми можемо посадити людей. З питання бронювання я звертався до Державного агентства лісових ресурсів, ми підготували документи восени, в жовтні подали вперше. Ми подавали три пакети документів, наразі це питання не вирішене. Нас мають визнати стратегічним підприємством. Є критерії підприємств, які підлягають бронюванню. Ми підлягаємо бронюванню по цих критеріям, однак Держагентство не розглянуло та не передало далі ці відомості», — розповів Приходько.
Читайте також: На 31 мільярд гривень завдала шкоди росія довкіллю Донеччини та Луганщини
Скільки треба часу, аби відновити ліси на Лиманщини
Директор ДП «Лиманське лісове господарство» розповів, що буде з деревами, які пошкоджені лісовими пожежами
«Ліс вигорів по-різному. Деякі дерева пошкоджені до всихання, деякі — ще можуть вижити. Залежно від того, яким чином пошкоджене дерево, загиблі — мають видалити та спрямувати на дрова, фортифікації, на дошку, а на їх місці або буде висаджене нове дерево, або ліс має відновитись сам внаслідок самосіяння», — пояснив Олексій Приходько.
Посадити все можна за 9-10 років, однак на повне відновлення піде близько 70 років.
«Середній вік цих лісів 60 років. Для того, щоб відновити ці ліси в такому вигляді, як вони були до початку повномасштабного вторгнення потрібно буде близько 70 років. Ми можемо приблизно засаджувати дві-три тисячі гектарів на рік, якщо будуть сприятливі умови. За дев’ять-десять років посадити все можна та плюс 60 років, щоб дерева виросли до такого вигляду, як було до цього» — підсумував директор ДП «Лиманське лісове господарство».
Читайте також: Капіталіна Пасікова: «Поки що важко говорити про відновлення довкілля, але вже зараз треба думати, як це відбуватиметься»
Матеріали для ремонтів осель: жителі Краматорська отримали допомогу
Після російських ударів по Краматорській громаді 20 травня жителі, чиї будинки зазнали пошкоджень, отримали матеріали для проведення ремонтів.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
Фахівці управління з питань цивільного захисту спільно з представниками благодійних організацій надали людям матеріалами для відновлення вікон, дверей та покрівель. Допомогу виділили з резервів управління, а також матеріали надали представники благодійного фонду «Янголи спасіння».
Після обстрілів росіян 20 травня фахівці працювали на трьох локаціях Краматорської громади. Загалом допомогу отримали понад 100 домогосподарств.
У Краматорську оцінили збитки після обстрілу дитсадка
У Краматорську на Донеччині оцінили збитки від обстрілу 29 березня 2026 року. Через руйнування будівлі дитячого садка вони становлять майже 18 млн грн.
Про це повідомили у пресслужбі Державній екологічній інспекції у Донецькій області.
Внаслідок обстрілу в місті зазнала пошкоджень будівля дитячого садка. Фахівці Держекоінспекції провели розрахунок шкоди, завданої засміченням земель відходами від руйнувань. За їхньою інформацією, сума збитків становить 17 млн 982 тис. грн.
Нагадаємо, 29 березня російські війська завдали авіаудару по центру Краматорська, унаслідок чого загорілася будівля дитячого садка. Рятувальники ліквідували пожежу. Вогонь охопив частину зруйнованої будівлі.
На Луганщині оцінили збитки довкіллю від війни
На Луганщині внаслідок бойових дій зафіксували втрати довкілля: згоріли десятки тисяч гектарів лісів, збитки від забруднення повітря перевищили 432 млрд грн.
Про це повідомили у пресслужбі Луганської обласної військової адміністрації.
Станом на вересень 2025 року площа згорілих лісів становить 62 730 гектарів. Збитки від забруднення атмосферного повітря оцінюють у 432,07 млрд гривень.
Через пошкодження очисних споруд стічні води потрапляють у Сіверський Донець. Збитки від забруднення вод склали 4,53 млрд гривень. Окрему загрозу становлять вугільні шахти на тимчасово окупованих територіях – їхнє затоплення може призвести до забруднення підземних вод.
Також у регіоні руйнувань зазнали понад 14 тисяч житлових об’єктів та сотні об’єктів інфраструктури.
«Кожен зруйнований будинок – це тонни будівельного сміття, яке потребує сортування та утилізації. Відходи від руйнувань стануть однією з найбільших проблем після деокупації. Металопластик, скло, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали оздоблення, покрівля, побутові речі – усе це перемішане в завалах. Частину можна буде використати повторно, частину – ні», – йдеться у повідомленні.
Краматорськ після обстрілів: жителі отримали матеріали для відновлення домівок (фото)
Матеріали для ремонтів осель передали жителям Краматорська, чиї будинки постраждали від російської атаки. Люди отримали плити для відновлення пошкоджених вікон.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.
За інформацією, у громаді триває робота з ліквідації наслідків обстрілу. Фахівці управління з питань цивільного захисту Краматорської міської ради разом із представниками благодійних організацій забезпечують мешканців, чиє житло постраждало, матеріалами для оперативних ремонтів. Зокрема матеріали отримали 245 домогосподарств.
Нагадаємо, окупаційні російські війська атакували Краматорськ 11 березня. На житлові будинки у центрі міста окупанти скинули фугасні авіаційні бомби.
Фото: Краматорська МВА
Фото: Краматорська МВА
Японські компанії представили технології для відбудови України
До України приїхали представники 11 японських компаній, щоб представити технології для відновлення інфраструктури та житла. Зустріч відбулася в межах другої державно-приватної місії JUPITeR у Міністерстві розвитку громад і територій.
Про це повідомляють у Міністерстві розвитку громад і територій, пише Антикризовий медіа-центр.
У Міністерстві пройшла зустріч із представниками 11 японських приватних компаній, які зацікавлені у відбудові України.
Японський бізнес презентував технології для будівництва, модернізації інфраструктури та житлових об’єктів. Частина цих компаній уже працює в Україні і планує розширювати свою діяльність.
З української сторони участь у зустрічі взяла заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк, з японської — заступник міністра землі, інфраструктури, транспорту та туризму Японії Кенічі Кавамура.
Під час презентації компанії показали рішення для:
- швидкого встановлення фундаментів під мости та інші інфраструктурні об’єкти;
- дистанційного керування будівельною технікою для роботи в небезпечних зонах;
- переробки будівельних відходів і ґрунту для повторного використання у будівництві;
- модернізації систем водопостачання та водовідведення;
- гуманітарного розмінування водойм.
Японія вже допомагає Україні у відновленні інфраструктури. Зокрема, раніше було поставлено рейки для залізниці, змонтовано збірні мостові конструкції, а також передано техніку для розмінування та роботи з відходами.
Міністерство планує інтегрувати представлені технології у майбутні проєкти відбудови та координувати співпрацю японських компаній із місцевою владою, Агентством відновлення та Укрзалізницею.
Платформу JUPITeR створили у 2025 році для залучення японських технологій та бізнесу до відновлення України. Вона охоплює проєкти у сфері транспортної інфраструктури, житлового будівництва, логістики та відновлення критичної інфраструктури.
