ДО РЕЧІ. Чи потрібно сортувати сміття?

На березень наступного року запланований запуск сміттєперевантажувальної станції із сортувальним обладнанням у місті Бахмут. Сюди везтимуть на сортування відходи зі Світлодарської, Часовоярської, Сіверської, Званівської та Соледарської громад.

Тут зі сміття будуть відбирати вторинну сировину, а решту відправлятимуть на полігон у Краматорську.

Тож громадам доведеться зарезервувати додаткові кошти на транспортування сміття до Бахмуту та на рекультивацію своїх старих полігонів.

Джерелом цих коштів є тариф на вивіз твердих побутових відходів, який має бути переглянутий як для населення, так і для організацій. Ці питання обговорювались під час візиту на Донеччину т.в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця.

Сіттєсортувальну станцію в Бахмуті оглянули (зліва направо) голова департаменту екології ДонОДА Сергій Натрус, голова екологічного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко, т.в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець

Очільнику міністерства показали майбутню станцію, яка за потужністю стане найбільшою в Україні. Тут зможуть переробляти 60 тонн відходів на рік. На станції працюватимуть 39 робітників.

Зараз роботи вже на завершальній стадії, наразі триває монтаж обладнання. За технологією, сміття буде сортуватись вручну. Відбиратимуть склобій, пляшки ПЕТ, алюмінієву тару, папір, картон і тетрапаки. Їх відправлятимуть на переробку. А ті відходи, що непридатні для подальшого використання (так звані хвости), будуть пресувати та вивозити на регіональний полігон, що у Краматорську.

Майбутня сміттєсортувальна лінія бахмутської перевантажувальної станції

Така схема передбачає значні витрати на транспортування. Наприклад, щоб довезти сміття із Сіверська, треба подолати 37 км. З Бахмута до Краматорська відстань – понад 55 км. Також буде потрібний додатковий спецтранспорт.

«Ми провели перемовини з усіма громадами, які звозитимуть відходи до Бахмуту, та переконали їх в тому, що тариф на вивіз ТПВ має бути рентабельним. Ми в Бахмуті вже затвердили новий тариф, який діятиме з січня 2022 року – 30 гривень з людини», – розповів голова Бахмутської громади Олексій Рева.

За його словами, діючий полігон у Бахмуті скоро буде закритий на рекультивацію. Щодо тих полігонів, які зараз використовують громади Бахмутського району, то деякі з них Олексій Рева назвав більш схожими на стихійні звалища.

«Громади мають підвищити тарифи, щоб завдяки цьому виділити кошти на ліквідацію цих звалищ та на транспортування сміття до станції у Бахмуті. Про все це треба розповідати людям, щоб було розуміння, що й для чого робиться», – наголосив Рева.

Інше питання – наявність спецтранспорту. Зараз у громадах є приблизно 15 сміттєвозів, які перебувають у різному технічному стані. Цей автопарк потребує поступового оновлення, також треба закупити потужні машини, які будуть возити так звані «хвости» на краматорський полігон. Такий пункт є в планах обласного департаменту екології. До того ж, і фінансові можливості екологічного фонду Донецької області стають більшими.

«Для двох областей, Донецької і Луганської, Верховною Радою прийнято новий розподіл екологічного податку. Ним передбачено, що з усього екологічного податку, який сплачується на території Донецької та Луганської областей, у місцевих фондах залишатиметься 80% (замість 55%, автор). Цей розподіл прийнято як виняток для тих регіонів, які потребують особливого піклування. Щоб громади на сході України мали можливість більше уваги приділяти саме екологічним питанням, які в тому числі виникають у зв’язку зі збройним конфліктом», – наголосив очільник Мінекології Руслан Стрілець.

Світлана Денисенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Сортувати сміття можна по-різному: як всередині власного помешкання, так і в цілому у громаді. Як на Донеччині сортує сміття родина з Покровська та як налагоджений процес сортування у Вугледарі?

Економія на сортуванні сміття для Вугледарської громади

Роздільний збір твердих побутових відходів у Вугледарі ввели з жовтня 2017 року. Тоді ж поблизу міста розпочала роботу сміттєсортувальна станція транзитного приймання. Про досвід міста з роздільним збором сміття перший заступник Вугледарського міського голови Євген Матвієнко розповідав під час екологічного форуму в Краматорську «Поводження з відходами. Виклики та рішення», який цього місяця відбувся у Донецькій торгово-промисловій палаті.

Джерело: Вугледарська міська рада

Від обласного департаменту екології Вугледар отримав 20 комплектів контейнерів для роздільного збору сміття. Разом з ємностями приїхав і новий сміттєвоз MAN, який здатний забирати сміття з цих баків. Комунальне підприємство «Благоустрій» уклало договір з підприємством, яке може відбирати сміття, корисне для подальшого використання.

Джерело: Вугледарська міська рада

Після відбору придатної для подальшого використання вторинної сировини рештки відсортованого сміття стали відвозити на сміттєзвалище у Волноваху, за 45 кілометрів від Вугледара.

Відразу почали підраховувати. За три місяці сортування сміття на сортувальну станцію відвезли три тисячі кубометрів відходів. З цього сміття відібрали аж 55% ресурсноцінних компонентів.  Якби усе сміття везли на полігон до Волновахи ,витратили б майже 9,5 тис. літрів пального. Вивезення меншого обсягу сміття дало можливість зекономити майже 2,8 тис. літрів пального.

Джерело: Вугледарська міська рада

За увесь 2018 рік на сортувальну станцію вивезли 18 тис. кубометрів сміття. З нього відібрали 10 тис. кубометрів вторинної сировини. Якби все сміття везли відразу на полігон, не завозячи на сортувальну станцію, то витратили б понад 31,7 тис. літрів пального. Завдяки сортуванню сміття вдалось заощадити понад 19,7 тис. літрів палива.

З кожним роком на сортувальній станції продовжували відбирати ті компоненти відходів, які можна було використати для переробки. За увесь період, з 2017 до кінця 2021 року, у Вугледарі зібрали 74,7 тис. кубів сміття, з них понад 40% було ресурсноцінних компонентів.

Якби все сміття везли на полігон під Волноваху, то витратили б на паливо 212,5 тис. літрів пального. А завдяки попередньому сортуванню вдалось зекономити 97,7 тис. літрів пального.

Джерело: Вугледарська міська рада

Загалом за чотири роки з початку роботи сміттєсортувальної станції у Вугледарі заощадили 2,6 млн грн з місцевого бюджету тільки на пальному. Додатково отримали ще 133,5 тис. грн за продаж відсортованої вторинної сировини. До бюджету громади надійшли також 164 тис. грн орендної плати за розміщення на території Вугледару сміттєсортувальної станції.

«Загальна вигода від впровадження роздільного збирання побутового сміття та сортування відходів для Вугледарської громади склала майже 3 млн грн,» – зазначив Євген.

Проєкт сортування сміття для молоді

Перші сміттєві баки у Вугледарі були встановлені на вулиці, а таких контейнерів не вистачало саме в приміщеннях. Агенція розвитку Вугледара взяла участь у конкурсі мікроініціатив у рамках проєкту ПРООН «Відновлення врядування та примирення в охоплених конфліктом громадах України».

Джерело: Агенція розвитку Вугледара

До сортування сміття вирішили залучити школярів. Для цього треба було придбати невеликі баки на 40 літрів та починати вчити дітей сортувати сміття. Так народилась мікроініціатива «Я сортую або життя без сміття», заручились підтримкою й місцевої влади.

Джерело: Агенція розвитку Вугледара

Проєкт вдалось виграти, отримали гроші та купили сміттєві баки. Почали вчити юних вугледарців відповідальному споживанню. Тренінги проводили для школярів, студентів та працівників установ міста. Завдяки проєкту та підтримки місцевого підприємця закупили 63 комплекти сміттєвих баків з яскравими наклейками. Їх встановили в навчальних закладах та міській раді.

Джерело: Агенція розвитку Вугледара

Досвід родини з Покровська: від сміття на дачі до відра під раковиною

Батьки Ганни Кравчук https://www.facebook.com/gannakravchuk живуть у Покровську. Хоча по роботі жінка більше буває в Києві, але часто навідує рідних. Сортувати сміття її родина розпочала саме на Донеччині, коли понад п’ять років тому в селі під Покровськом купили дачну ділянку.

«У селі Даченське взагалі був відсутній організований вивіз сміття. Колишні господарі присадибної ділянки закопували сміття в землю. Почали вигрібати – назбирали купу металобрухту, пластикових пляшок, паперу, – згадує Ганна. – Усе те відсортували, вийшло понад тонну! Знайшли оголошення, кому можна те здати. Гроші були невеликі, але справа була в тому, щоб прибрати сміття. Своїм прикладом навчили й сусідів у селі сортувати сміття. Допомогли встановити саморобні баки».

Джерело: З архіву Ганни Кравчук

З часом до сортування сміття вдома Ганна привчила й батьків. Вони живуть у приватному будинку в Покровську. Умови будинку з подвір’ям та сарайчиками звісно, зручніші для сортування, аніж квартира, але скрізь можна налагодити процес, упевнена жінка. Головне – усе максимально зручно складати.

«У нашому будинку так і залишилось відро для сміття, яке не переробляється. Це певні види пластику, брудні пакувальні пакети, які не можна випрати, наприклад, з-під риби. Це сміття виставляють для вивезення на полігон, – розповідає Ганна. – Спочатку робили це щотижня, але кожного разу такого сміття ставало все менше.  Тепер лише раз на місяць виставляють такі відходи. Інше відро – для органічних відходів, їх складають на компостну яму. Отже, під раковиною в будинку всього два відра».

Решту сміття родина сортує. Спочатку все, що підлягає подальшій переробці, складають у велику сумку разом: папір, залізо, пластик, а вже потім на дачі відсортовують. Загалом Ганна Кравчук сортує 20 видів відходів. Лише 5 з них можна здати в Покровську, решту треба надсилати до інших регіонів.

Ганна започаткувала екологічну ініціативу «Покровськ сортує» https://www.facebook.com/pokrovskzerowaste та допомагає іншим жителям громади змінити своє ставлення до сміття. Саме завдяки активній громадській діяльності та великим спільним обсягам у неї є така можливість – відправляти корисні відходи на переробку до інших міст. Якщо сортувати в межах однієї родини, такі витрати не будуть виправдані фінансово, а на Донеччині нема підприємств, які можуть переробляти усі види сміття, зазначає жінка.

Джерело: З архіву Ганни Кравчук

Поради для сортування сміття

Відмова на рівні держави від пакувальних пакетів не стала проблемою для родини Ганни. Вони вже давно пошили мішки. Не менше двох років витратила Ганна, аби привчити батьків до сортування та змінити їх свідомість. Спочатку рибу та м’ясо купували в пакетики, згодом й за цими продуктами стали ходити з контейнерами. А ось вакуумну упаковку, наприклад, з-під ковбаси, не приймають, її доводиться викидати в звичайне відро.

Джерело: З архіву Ганни Кравчук

Те, що можна вимити від залишків продуктів, тут миють: пакети з-під йогурту, пляшки з-під молочних продуктів, тетрапаки. На подальшу переробку приймають тільки сухе та більш-менш чисте, тому сировину готують.  За необхідності потім відвозять на дачну ділянку, щось здають місцевому підприємцю, а щось Ганна надсилає до Києва.

Не всі види пластику беруть в Україні на переробку, застерігає Ганна. Треба дивитись на маркування, бо просто так не відрізниш. З простих порад: прозорі пляшки з-під молока йдуть на переробку, а білі – ні.

Джерело: З архіву Ганни Кравчук

«Не усе, що ми викидаємо – сміття. Це ресурс, який може слугувати й далі, після переробки. Треба це усвідомити. А ще більше усвідомити, в якому стані ми залишаємо усе нашим дітям та онукам. І саме заради них міняти своє ставлення до побутових відходів»,- зазначає Ганна.

Одяг у хорошому стані, який вже не носиться, родина спочатку відносила до церкви, а потім до соціального центру для малозабезпечених родин. Там же приймають меблі і посуд.  Непрацюючу електроніку, яку ніхто вже не буде лагодити, Ганна за свій рахунок відправляє хлопцеві на захід України. Вона знайшла його через інтернет, хлопцеві цікаво вчитись та самотужки розбиратись у техніці. Тому таким подарункам він щиро радіє.

Джерело: З архіву Ганни Кравчук

 «Насправді можна десять разів обдумати, аніж викидати щось у смітник. Наприклад, лотки від яєць – це спінений папір, який не переробляється. Такі лотки віддаю бабусям для подальшого використання: в них можна продавати домашні яйця, навіть вирощувати цибулю на підвіконні.  Тоненькі пластикові контейнери з-під  «їжі на винос» віддаю фермерам під розсаду. Коли такі контейнери зламаються, їх тільки викидати, бо такий пластик ніде не приймають.  Клаптики тканини передаю в дитсадки на поробки. Це ми думаємо, що воно нікому не потрібно. А це зовсім не так!» – говорить Ганна.

Джерело: З архіву Ганни Кравчук

Саме з дитячого віку треба привчати до сортування, впевнена жінка. І наводить приклад племінників. Коли на дачній ділянці почали розгрібати сміття, саме діти були першими помічниками у цій справі. Наразі мала племінниця із задоволенням сортує вдома сміття, сама відносить до мішка на подвір’ї ресурсноцінні компоненти, які не варто викидати на смітник.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

У Донецькій області впроваджують сортування сміття. Перші три сміттєсортувальні станції вже добудовують в регіоні, на черзі – ще дві. До кінця цього року, «під ялинку», обіцяють здати станції у Бахмуті, Олександрівці та Добропіллі. Наступного року подібні об’єкти збудують у Слов’янську та Торецьку.

Про це на засіданні колегії Донецької облдержадміністрації повідомив директор департаменту екології Сергій Натрус.

Утім впровадження сортування сміття коштує недешево. Кожна станція обійдеться платникам податків у десятки мільйонів гривень. Причому у процесі будівництва витрати будуть збільшуватися.

Одна станція на весь район

Сміттєперевантажувальна станція з сортувальним обладнанням, будівництво якої закінчують у Бахмуті, буде обслуговувати територію всього Бахмутського району. Сюди везтимуть на сортування відходи зі Світлодарської, Часовоярської, Сіверської, Званівської та Соледарської громад. Проєктна потужність станції – 60 тонн твердих побутових відходів на рік.

На території станції вже звели виробничу будівлю для сортування сміття. Тут через барабан-сепаратор спочатку відсіюватимуть органічні відходи. Далі на конвеєрі будуть відсортовувати скло, метал та пластик. Тобто відбиратимуть усі ресурсно цінні компоненти, а так звані «хвости» будуть відвозити  на найближчий регіональний полігон.

Виробнича будівля для відділення вторинної сировини на станції у Бахмуті

Також облаштовані додаткові споруди – критий майданчик для розвантаження відходів, навіси для тимчасового зберігання вторинної сировини, місце для контейнерів для навантаження сипучих відходів та відходів, що підлягають захороненню на полігоні ТПВ.

На території станції встановлено обладнання для зважування ваговозів з відходами. Подовжені ваги вантажопідйомністю 80 тонн зможуть приймати великогабаритний автотранспорт.

Наразі завершуються внутрішні оздоблювальні роботи, встановлюється технологічне обладнання для сортування сміття. Одночасно упорядковують територію, прокладають дороги та зовнішні мережі будівлі.

«Плануємо завершити будівництво до кінця цього року. Для обслуговування цієї сміттєсортувальної станції створюється спеціальне комунальне підприємство, яке матиме матеріально-технічну базу для збору відходів зі всього району та вивезення решток на полігон після сортування», – розповів Сергій Натрус.

Після відбору вторинної сировини відходи будуть відправляти на регіональний полігон поблизу Краматорська

За подібним територіальним принципом будуть обслуговувати одразу декілька громад – будуються інші сортувальні станції.

Мільйони за сортування сміття

Варто зазначити, що в рамках обласної Програми поводження з відходами, про яку звітував очільник департаменту, в Донецькій області вже мали б працювати всі п’ять сміттєперевантажувальних станцій. Їх будівництво анонсували ще у 2017 році. Але по факту на даний час не маємо жодної. А ті три «довгобуди», на які чекаємо, в процесі будівництва значно зросли в ціні.

Тендер на будівництво станції у Бахмуті відбувся у березні 2020 року, загальна вартість на той час складала 97,5 млн грн. Але восени цього року виникла необхідність відкоригувати проєкт, внаслідок чого він здорожчав на 18 млн грн.

Станція у Добропільському районі коштуватиме 66,5 млн грн. Торги відбулися у квітні 2020 року, без корегування вартості.

Найдовше за інших триває будівництво сміттєсортувальної станції в адміністративному центрі Олександрівської громади. Перший тендер на визначення підрядника відбувся ще у 2018 році. За даними системи закупівель Прозоро, попередня вартість станції склала 60 млн грн. Але після корегування проєкту ціна зросла ще на 18 млн грн.

Будівництво сміттєперевантажувальних станцій з функцією сортування сміття фінансується з обласного бюджету, за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Ми навіть не помічаємо, як в супермаркеті пакуємо у пластик один буряк чи пару морквин. Потім ще пакет з молоком кладемо в іншій – для гарантії, щоб не протік. А що? Ці пакетики в магазині висять цілими рулонами, бери досхочу, все безкоштовно. І на виході на касі у вас обов’язково спитають, чи не потрібен ще й великий пакет.

У результаті у сміттєвих відерцях кожної оселі суттєву частину відходів складає саме пластик. Потім все це потрапляє на полігони, де розкладається десятиріччями…

За експертними оцінками, щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, у той час, як у ЄС цей показник не дотягує і до сотні.

Щоб наблизитись до європейських стандартів, Україна цього року прийняла закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Ще один проєкт закону «Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України» зареєстрований у Верховній Раді.

За пакетик заплатимо по 2-3 гривні

Прийнятим законом забороняється розповсюдження надтонких, тонких і оксорозкладних пластикових пакетів (цей тип пакетів з часом перетворюється на мікропластик, якій не розкладається). Тобто скоро ми не побачимо в супермаркетах рулони безкоштовних кульків, які зараз використовуються для пакування овочів та фруктів.

Незабаром пакети-майки відійдуть у минуле

Однак поки що ця заборона не поширюється на пакети, які використовують для пакування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду, або як первинне пакування. Послаблення діятиме до початку 2023 року.

У решті випадків за пакетики невдовзі доведеться платити. Кабінету Міністрів надано повноваження встановлювати мінімальні роздрібні ціни на них. Наразі на сайті Міністерства економіки розміщено проєкт постанови «Про встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети».

Передбачено встановити ціни на пластикові пакети зі стінками товщиною понад 50 мікрометрів у таких розмірах:

• 2,0 грн – без ручок (без бокових складок);
• 2,50 грн – без ручок (з боковими складками); з ручками (без бокових складок);
• 3,0 грн – з ручками (з боковими складками).

Якщо Кабмін прийме цю постанову, то зазначені розцінки будуть введені вже з 10 грудня. Але варто зазначити, що сам закон набуває чинності з 1 січня 2022 року.

На черзі – пластикові вироби

Слідом за обмеженням обігу пластикових пакетів йде заборона на виробництво, ввезення на територію України та введення в обіг одноразових пластикових виробів. Про це йдеться в проєкті закону «Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України».

«Робимо наступний крок до запобігання утворенню відходів на території України та продовжуємо «боротьбу» із пластиком», – прокоментував законопроєкт Роман Абрамовський, ексглава Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України.

Під заборону попадають:

• соломинки;
• столові прибори (виделки, ложки, ножі, ложки, палички, шпажки, мішалки для напоїв);
• посуд (тарілки, стакани тощо);
• палички для тримання повітряних куль та основа для них;
• гігієнічні ватні палички;
• ємності для їжі та напоїв (наприклад, контейнери);
• кришки від ємностей для напоїв;
• ємності для їжі та напоїв зі спіненого пінополістиролу;
• вироби з оксобіорозкладного пластику.

Звичні вироби можуть зникнути з нашого життя

При цьому заборона не поширюється на такі товари:

• вологі серветки,
• засоби особистої жіночої гігієни,
• підгузки,
• тютюнові вироби з фільтрами,
• ємності для напоїв.

Однак на ці товари пропонують нанести маркування про вміст пластику. Нове маркування буде сигналом для споживачів, що така продукція має негативний вплив на довкілля, тож бажано зменшити її використання або взагалі відмовитися.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

У Сіверській громаді стартував проєкт «Нуль відходів». За підтримки міжнародного фонду “Відродження” громадська організація “Асоціація допоможе розібратися, яким чином облаштувати та використовувати місцевий полігон для вивозу побутових відходів, а також навчить людей екологічному ставленню до сміття.

Ресурсне сортування

Схему санітарного очищення населених пунктів Сіверської громади затвердили у 2018 році. Сміття в громаді вивозить комунальне підприємство. На території громади встановлені 100 стандартних контейнерів на 56 контейнерних майданчиках.

Сортувати сміття у Сіверській громаді звикли й раніше. На території багатоквартирних будинків тут встановили 50  сіток для роздільного збирання відходів – скла та пластику. Ресурсне сміття, яке можна переробити, приїжджають забирають підприємці. Решта побутових відходів потрапляє на полігон.

Власний полігон для сміття

Наразі сміття вивозиться на місцевий полігон під Сіверськом. Від міста – менше трьох кілометрів. Полігон ввели в експлуатацію 60 років тому, його проєктна потужність становила 500 тис. тонн. За ці роки полігон заповнився лише на третину і вмістив 170 тонн сміття. Кожного року сюди привозять 2,75 тис. тонн побутових відходів.

Довгий шлях до Бахмута

За новими правилами, сміття з Сіверської громади треба буде відвозити до Бахмутської сміттєперевантажувальної станції, яка незабаром буде введена в експлуатацію. Вона хоч і найближча з тих, що будуть на Донеччині, але відстань складає понад 50 км в один бік.

«Наразі тариф для населення за вивіз сміття складає 12,5 грн у місяць з людини. Якщо возити не за 3, а за 55 кілометрів, вартість послуги значно зросте. Пропонують різницю компенсувати з місцевого бюджету, але вільних грошей у бюджеті Сіверської громади нема», – коментує перший заступник Сіверського міського голови Віталій Гатченко.

Сортувальна станція. Джерело: Донецька ОДА

Концепція «Нуль відходів»

Працюючи над розробкою стратегії розвитку Сіверської громади, ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» запропонувала заглибитись у тему поводження зі сміттям та розпочати реалізацію концепції «Нуль відходів».

Протягом року обіцяють мінімізувати обсяг відходів у громаді та з екологами розібратись з подальшою долею полігону. Такі завдання поставила для себе громадська організація у співпраці з місцевою владою.

Керівниця проєктів асоціації «Відродження і розвиток»  Олена Головкіна розповідає, що запланована детальна розробка покрокової дорожньої карти, як зменшити продукування відходів та що робити з полігоном, як провести його рекультивацію та продовжити використання.

Активісти готові навчити громадян зменшувати  кількість відходів. З людьми похилого віку вже почали налагоджувати роботу платформи для обміну улюбленими речами. Аби хороші речі не викидати на смітник, їх можна обміняти, подарувати або надати їм друге життя. Підключатимуть також учнів місцевих шкіл, аби вчились зменшувати кількість сміття.

Менторську підтримку місцевим активістам надає львівська організація, яка кілька років тому взялась за вирішення проблеми зі сміттям у Львові.

«ЗмІнИ», Ольга Нікуліна