Донбас вугільний: що коїться у базовій галузі регіону по обидва боки
Однією із галузей що особливо відчула на собі негаразди пов’язані із військовими діями у регіоні стала вугледобувна.
З близько 150 українських шахт що працювали на кінець 2013 року на території тимчасово непідконтрольній Україні лишилися близько 55 шахт. Це негативно вплинуло на енергетичний баланс України і навіть призвело до перебоїв із електрикою у країні. Згодом проблему вдалося вирішити через імпорт вугілля за кордоном – ПАР, США, Канада, Австралія, Польща.
У той же час власний видобуток вугілля в Україні стрімко падав – з 83,5 млн. тон вугілля у 2013 році до 34,9 млн. тон вугілля у 2017-у. Збільшувалися й проблеми у гірників, зростала заборгованість з виплати заробітної плати, що призводило до страйків, так у жовтні в місті Родинське Донеччини страйкували гірники місцевої шахти через заборгованість у 75% за серпень-вересень.
З 14 лютого не вийшли на роботу працівники 4 шахт «Селідоввугілля», котрим заборгували понад 100 мільйонів гривень зарплатні. Загалом же заборгованість по галузі складає за різними даними від 500 до 940 мільйонів гривень, з котрих Міністерство енергетики та вугільної промисловості України спромоглося заплатити до 17 лютого 365 мільйонів. Проте гірняки Селидова страйка не припинили, та почали безстрокове голодування вже у приміщенні Мінтопенерго України.
Нарешті, 19 лютого на Пленумі ЦК Профспілки працівників вугільної промисловості України було прийнято вимоги працівників державних вугільних підприємств. Зазначені вимоги оформлені у вигляді Маніфесту, який включає п’ять основних кроків з порятунку галузі. Крім ППВП, документ також підписали представники та іншої профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України. Про це голова НПГУ Михайло Волинець написав на своїй сторінці в мережі Facebook.
Серед вимог були своєчасні виплати заробітної плати гірнякам, державні інвестиції у галузь, підтримка вітчизняного вугледобування, зменшення імпортних закупівель тощо.
Ситуація на непідконтрольних територіях Донбасу ще гірша: до введення блокади у 2016 році вугілля що добувалося у «народних республіках» контрабандою чи через посередників поставлялося до України, що дозволяло уникати масштабних закупівель закордоном а шахтам ЛНР та ДНР працювати а їхнім працівникам отримувати зарплатню, а не йти служити у незаконні військові формування за 15 тисяч російських рублів на місяць.
Та навіть це не зупинило ватажків ЛНР та ДНР від закриття деяких шахт, так одразу 10 вугледобувних підприємств були закриті у містах Єнакієво та Горлівка. Так, згідно з «постановою ради міністрів ДНР» від 12 лютого 2016 року на закриття (реструктуризацію та консервацію) заплановані 22 шахти.
Починаючи з 2017 року ситуація почала стрімко погіршуватися: почалися проблеми зі збутом вугілля, що вимушений був офіційно визнати навіть ватажок ДНР Олександр Захарченко, заявивши, що замість 100 тисяч тон на місяць нині вдається продати лише 60 тисяч.
Як наслідок, гірників все частіше почали відправляти у неоплачувані відпустки, а замість грошей видавати продовольчі набори, та й то лише тим, хто вступив до лав «суспільного» руху «Донецька республіка».
Так, жителі “ДНР” повідомляють: на одній з найбільших шахт Донецької області «Комсомолець Донбасу» зарплату людям видають продуктовими наборами тим, хто не працював у січні, для чого потрібно прийти з паспортом.
Донедавна успішні шахти: «Комсомолець Донбасу», їм. Засядька, підприємства «Краснодонвугілля», «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит», де введено т. з. «зовнішнє управління», переживають не кращі часи. Є проблеми зі збутом вугілля, з доставкою лісу, комплектуючих. У підсумку – урізані зарплати, виплачуються з перебоями. Подекуди скорочений робочий тиждень.
Голова Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) Михайло Волинець запевняє, що «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит» (ОРЛО) до блокади і захоплення добували понад 28 тисяч тон вугілля на добу. Зараз – приблизно у десять разів менше.
Гостро стоять екологічні проблеми, особливо в районі шахти «Юний комунар» Юнокомунарівськ (перейменований Україною в Бунге), де в 1979 році підірвали ядерний заряд на глибині понад 900 метрів.
Колишній голова «Ради безпеки» «ДНР» Олександр Ходаковський, який зараз є одним з головних критиків ватажка псевдореспублики Олександра Захарченко, зазначає, що в ОРДО продовжують знищувати шахти, розпилюючи їх на метал.
Нещодавно накипіло у співробітників вугільного об’єднання «Ровенькиантрацит» і «Краснодонвугілля» (розташовані на тимчасово окупованій частині Луганщини). Гірники, які не отримували зарплати з грудня, влаштували бунт. До них приєдналися і шахтарські дружини. Керівництво пояснювало, що рахунки заблоковані, оскільки «керуюча компанія» потрапила під санкції. Гірники та їхні дружини нагадали, що та ж сама компанія «управляє» шахтами в т. н. «ДНР», де гірники отримують зарплату вчасно. «А чому в Росії шахтарі отримують, а наші ні?» – обурювалися жінки.
Такими методами Донбас може взагалі втратити галузь котрою раніше по праву пишався і замість вітчизняного вугілля країні доведеться купувати вугілля закордоном втридорога що одразу вплине на тарифи за комунальні послуги – теплопостачання та електроенергію.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
