Громадськість ініціює створення у Дніпрі ще одного музею
У Дніпропетровській обласній раді відбувся круглий стіл «Голодомор: питання формування національної пам’яті серед населення Дніпропетровської області». На заході були присутні представники органів місцевого самоврядування, громадськість, активісти та історики. Круглий стіл був організований з ініціативи громадської ради при Дніпровській міськраді.
Центральною темою круглого столу стало обговорення ініціативи створення окремого тематичного музею пам’яті жертв Голодомору на території Дніпропетровської області задля дієвого формування адекватних уявлень мешканців регіону про причини, перебіг та наслідки найтрагічнішої події в історії українського народу.
«Ми наголошуємо: це не політичний проект. Це трагедія, яка об’єднує всіх. У нас була пропозиція це робити біля меморіалу жертв Голодомору-геноциду. Ви знаєте, там дуже велике поховання. Але, на жаль, відсутність комунікацій унеможливлює саме те розташування. І це буде логістично незручно», – сказала Лілія Богачова, голова Громадської ради при Дніпровській міськраді.
Наразі фахівці в різних сферах діяльності зібралися, щоб визначитися, в якому форматі буде створюватися музей. А вже від того залежатиме, де він буде розміщений і які строки його створення.
«Позиція міської влади однозначна – музей потрібен, ми підтримуємо цю ідею. Він повинен відображати всі події, які трапилися на території Дніпропетровської області в ті часи. Таким чином, це питання регіону, але місто допомагатиме максимально. Міська рада готова надати допомогу в пошуку приміщення та розглянути можливість співфінансування проекту», – зазначив секретар Дніпровської міської ради Олександр Санжара.
Учасники вирішили, що музей має носити назву «Музей спротиву Голодомору».
«Ми вирішили зробити акцент на слові «спротив», адже саме тут у Дніпропетровській області завжди, у тому числі у роки голодомору, люди найбільше виражали свій спротив, саме тут був активний повстанський рух», — зазначив громадський діяч та один з організаторів заходу Влад Малько.
Учасниками заходу було прийняте рішення про необхідність створення окремого тематичного музею на території міста, де працюватимуть історики та науковці, що глибоко володіють знаннями щодо відповідного періоду в історії країни.
«Голодомор в Україні в 1932-33 роках – це не тільки трагедія нації, це ще окремі трагічні історії наших родичів, земляків. Якщо не говорити про Голодомор, то молоде покоління і знати не буде. Моя місія презентувати фільм і звернути увагу, особливо молоді, на історію як вона є, але в такому форматі, щоб ще й зацікавити», – зазначив присутній на заход сценарист фільму «Гіркі жнива» Річард Бачинський-Гувер (канадієць українського походження).
Учасниками зустрічі було під протокол одноголосно проголосовано за наступні рішення:
- Прийняте рішення про необхідність створення окремого тематичного музею на території міста.
- Музей повинен носити назву «Музей спротиву Голодомору».
- Затвердити робочу групу, котра продовжить роботу та координацію щодо створення музею в складі Лілії Богачевої, Дмитра Каюка, Влада Малька.
- Розпочати збір матеріалів для музейних експозицій та свідчень тих, хто готовий їх надавати на території міста та області.
- Робочій групі провести зустріч з керівництвом обласної та міської рад щодо погодження дорожньої карти для подальшої роботи над відкриттям Музею спротиву Голодомору.
Серед декількох варіантів можливого розташування музею вирішили у подальшому розглянути розташовані на правому березі будівлю «Палац охорони здоров’я» на вул. Щербаня,1 та недобудований Музей ракетно-космічної техніки на Набережній.
«Ми з радістю допоможемо та передамо матеріали, які стосуються саме Дніпропетровщини, аби створити тут регіональний музей геноциду. Наразі в Україні існує лише два регіональні музеї, а не маленькі експозиції, – у Хмельницькій області та у Полтавській. Тож ми раді підтримувати такі ініціативи і допомагатимемо, аби музей з’явився і у Дніпропетровській області», – наголосила генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк.
День пам’яті жертв Голодомору відзначається в Україні у четверту суботу листопада з 1998 року. Цього року це – 23 листопада.
Порожні лавки та паперові янголи: як на Донеччині вшанували пам’ять загиблих дітей (фото)
У Краматорську та Слов’янську вшанували пам’ять дітей, які загинули спочатку повномасштабного вторгнення. В Україні 4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорська та Слов’янської міських військових адміністрацій.
У Краматорську спочатку повномасштабного вторгнення загинуло, щонайменше, 13 дітей. У парку «Сімейний» створили інсталяцію – порожня лавиця.
«Порожні місця на лавці символізують дітей, які вже ніколи не підуть до школи, не оберуть майбутню професію, не створять власні родини», – йдеться у дописі.
У Слов’янську повісили паперові янголятка біля зруйнованої школи № 12 та на дитячому майданчику. З початку повномасштабного вторгнення у місті від ворожих атак загинули чотири дитини. Двоє з них – за останній рік. Це:
9-річна Єва Клименко;
2-річний Максим Комаристий;
17-річний Гліб Плохий;
11-річна Милана Соколенко.
Як повідомив у фейсбуці начальник Донецької обласної військової адміністрації, росіяни в області вбили 240 дітей. Ще 502 дитини були поранені.
«І це лише підтверджені цифри — без урахування жертв у Маріуполі та Волновасі, де справжній масштаб злочину неможливо встановити», – написав Вадим Філашкін.
Фото: Краматорська МВА
Стало відомо, скільки музеїв Донеччини були пошкоджені та зруйновані внаслідок бойових дій
На січень 2022 року на Донеччині були зареєстровані 32 музеї. Пошкоджені або повністю зруйновані є 26 закладів.
Про це йдеться у матеріалі Антикризового медіа-центру «Окуповані, зруйновані, евакуйовані: що війна зробила з музеями Донеччини».
Серед пошкоджених та зруйнованих музеїв Донеччини:
- Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську;
- Бахмутський краєзнавчий музей;
- Дружківський історико-художній музей;
- Костянтинівський міський краєзнавчий музей;
- Музей історії міста Краматорської міської ради;
- Народний краєзнавчий музей Лимана;
- Маріупольський краєзнавчий музей;
- Покровський історичний музей;
- Слов’янський краєзнавчий музей.
«Надати достовірну інформацію про стан справ на зазначених територіях наразі неможливо. Тільки після завершення воєнних дій, в разі настання сприятливої безпекової ситуації буде проведено інвентаризацію як закладів культури, так і пошкоджених об’єктів нерухомої культурної спадщини», – зазначили в управлінні культури і туризму Донецької обласної військової адміністрації на запит «Антикризового медіа-центру».
Окуповані, зруйновані, евакуйовані: що війна зробила з музеями Донеччини
Музей у Лимані згорів вщент. З Маріуполя незаконно вивезли експонати. Село Нескучне, де була садиба Немировича-Данченка, знову перебуває в окупації. До повномасштабного вторгнення в області працювали 32 музеї. Сьогодні половина з них опинилися на тимчасово окупованих територіях. Також частина – це зруйновані та пошкоджені музеї Донеччини. Однак достовірно оцінити втрати наразі неможливо.
У матеріалі «Антикризового медіа-центру» до Міжнародного дня музеїв, який щорічно відзначають 18 травня, розповідаємо про культурні заклади області.
Ситуація з музеями Донеччини під час війни
На січень 2022 року на Донеччині були зареєстровані 32 музеї. Станом на квітень 2026 року на території області, підконтрольній Україні, є 14 закладів. Сім із них розташовані в зоні можливих бойових дій, ще сім – у зоні активних бойових дій. На тимчасово окупованій території Донеччини опинилися 18 музеїв, зокрема:
- дві філії Маріупольського краєзнавчого музею: Художній музей імені А.І. Куїнджі, Музей народного побуту;
- три відділи Донецького обласного краєзнавчого музею: Великоанадольський музей лісу, Меморіальний музей-садиба В.І. Немировича-Данченка та М.О. Корфа, Музей С.С. Прокоф’єва;
- відділ Краєзнавчого музею Волноваської міської територіальної громади – Музей історії села Валер’янівка.
Частина закладів також зазнала руйнувань. Загалом пошкодженими або повністю зруйнованими музеями в Донецькій області є 26 закладів, серед них:
- Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську;
- Бахмутський краєзнавчий музей;
- Дружківський історико-художній музей;
- Костянтинівський міський краєзнавчий музей;
- Музей історії міста Краматорської міської ради;
- Народний краєзнавчий музей Лимана;
- Маріупольський краєзнавчий музей;
- Покровський історичний музей;
- Слов’янський краєзнавчий музей.
«Надати достовірну інформацію про стан справ на зазначених територіях наразі неможливо. Тільки після завершення воєнних дій, в разі настання сприятливої безпекової ситуації буде проведено інвентаризацію як закладів культури, так і пошкоджених об’єктів нерухомої культурної спадщини», – зазначили в управлінні культури і туризму Донецької обласної військової адміністрації на запит «Антикризового медіа-центру».
Інформація щодо стану музеїв Донеччини та їхніх колекцій наразі відсутня. З 24 лютого 2022 до 24 лютого 2026 року з 16 музеїв області евакуювали предмети та фондово-облікові книжки до безпечніших регіонів країни. Через активні бойові дії та стрімку окупацію окремих територій у 2022 році музейні зібрання з 16 закладів Маріупольського, Волноваського та частини Покровського районів не вивезли. Додатковою причиною стала загроза життю і здоров’ю працівників музеїв. Станом на травень 2026 року 20 закладів відновили роботу дистанційно або в режимі реального часу в інших областях країни. Серед них:
- Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську;
- Донецький обласний краєзнавчий музей;
- Донецький обласний художній музей;
- Бахмутський краєзнавчий музей;
- Дружківський історико-художній музей;
- Костянтинівський міський краєзнавчий музей;
- Музей історії міста Краматорської міської ради;
- Художній музей Краматорської міської ради;
- Маріупольський краєзнавчий музей.
Музей-садиба В.І. Немировича-Данченка та М.О. Корфа
Меморіальний музей-садиба В.І. Немировича-Данченка та М.О. Корфа до повномасштабного вторгнення був розташований у Нескучному Волноваського району. З 10 квітня 2022 до 10 червня 2023 року село було тимчасово окуповане російською федерацією. Під час захоплення на території музею відбувалися активні бойові дії.
«Фото- та відеоматеріали, які військовослужбовці розміщували в соціальних мережах під час визволення Нескучного, свідчать про те, що музейні приміщення та фонди зазнали значних пошкоджень», – додали в управлінні культури і туризму Донецької ОВА.
Територію музею під час звільнення Нескучного в 2023 році не розмінували. Управління не змогло виїхати туди для фіксації втрат, бо в оперативно-стратегічному угрупованні військ «Таврія» повідомили, що розмінування можливе лише тоді, коли село буде на відстані понад 20 км від переднього краю оборони. Директор музею подав заяву до поліції, на підставі якої відкрили кримінальне провадження. Нині Нескучне знову тимчасово окуповане росією.
Про те, який вигляд мала інтерактивна експозиція у Меморіальній садибі-музеї Володимира Немировича-Данченка та Миколи Корфа у 2021 році дивіться у відео «Від фантома до реальності»: у Нескучному у старій школі зробили експозицію».
Зруйновані музеї в Лимані та Маріуполі
У травні 2022 року будівля, у якій розміщувався Народний краєзнавчий музей Лимана, повністю згоріла внаслідок бойових дій. Загалом у місті керівники закладів культури протягом 2022 року зверталися до правоохоронних органів через пошкодження та руйнування. Факти незаконного вивезення експонатів з Маріупольського краєзнавчого музею та Центру сучасного мистецтва і культури ім. А.І. Куїнджі є у відкритих джерелах, проте офіційного підтвердження нема.
Збитки, завдані музеям та їхнім колекціям, держава має оцінювати за спеціальною методикою – її мало затвердити Міністерство культури разом з іншими державними органами. Процедура охоплює всі втрати, починаючи з 19 лютого 2014 року. Наразі методики немає.
Музеї Донеччини, попри війну та масштабні культурні втрати регіону, співпрацюють з українськими та міжнародними партнерами. Завдяки цій підтримці заклади отримали пакувальні матеріали, вогнегасники та генератори. У 2024 році чотири музеї взяли участь у проєкті з оцифрування фондів, у 2025 – ще шість. Того ж року заклади отримали гранти на реставрацію пошкоджених предметів – фахівці організували консерваційні роботи, і це дозволило зупинити руйнування колекцій.
Ірина Мартинова
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Історію Покровська представили на Венеційській бієнале
Покровський історичний музей став партнером Українського павільйону на Венеційській бієнале. У Венеції представили евакуйовану з Покровська скульптуру Жанни Кадирової.
Про це повідомляють у Покровській міській військовій адміністрації.
Начальниця відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Олена Олехнович та директорка Покровського історичного музею Ангеліна Рожкова стали учасницями відкриття Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале.
Покровський історичний музей став офіційним партнером Національного павільйону України. Для муніципального закладу з прифронтової Донеччини це перший подібний досвід участі у події такого рівня під час повномасштабної війни.
Комісаркою Українського павільйону стала Тетяна Бережна, а кураторами проєкту – Ксенія Малих та Леонід Марущак.
Центральним об’єктом проєкту стала скульптура Жанни Кадирової «Оригамі Олень», яку встановили у Покровську у 2019 році. У 2024 році артоб’єкт евакуювали через наближення фронту за участі громадської організації «Музей відкрито на ремонт», фахівців та комунальних служб Покровська за підтримки міської військової адміністрації.
За словами Олени Олехнович, участь у Венеційській бієнале стала можливістю розповісти міжнародній аудиторії про Покровськ, Донеччину та українську культурну спадщину.
«Особливо символічно, що об’єкт із Покровська сьогодні представлений у Венеції як свідчення пам’яті, стійкості та боротьби за збереження культурної спадщини України», — зазначила вона.
У Покровській міській раді наголосили, що участь у проєкті також допомагає привернути увагу міжнародної спільноти до історій людей, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію.
Двигуни та уламки дронів: захисники передали до Покровського музею воєнні експонати (фото)
Захисники добровольчого формування “Покровськ-1” передали до Покровського історичного музею свідчення збройної агресії.
Про це повідомили на сторінці у фейсбуці Покровської міської військової адміністрації.
Серед того, що передали добровольці – двигуни від модифікацій шахедів та уламки літальних апаратів, збитих на околицях Покровської громади.
“Командир формування Михайло Кірсанов зазначив, що добровольці прагнуть зберегти важливі знахідки для музею – уламки та інші об’єкти, які можуть стати частиною документування злочинів збройної агресії”, – йдеться у дописі.
Нагадаємо, евакуйовану з Покровська пам’ятну дошку Миколі Леонтовичу встановили на будівлі залізничного вокзалу на Хмельниччині.
