Іноземні найманці у ЛНР та ДНР: розплата неминуча, хоча й різна

2844
коментарі відсутні

Іноземні найманці у ЛНР та ДНР: розплата неминуча, хоча й різна

«3 квітня суд угорського міста Сексард визнав 43-річного Крістіана Л. винним у «забороненому долучення до збройної групі, яка бере участь у збройних зіткненнях» та засудив до умовного терміну покарання”, – йдеться в повідомленні видання DW.

Повідомляють, що чоловіка затримали минулого року в аеропорту Будапешта, куди він повернувся після участі в бойових діях проти української армії на Донбасі.

«Колишній поліцейський поїхав на територію Донбасу, контрольовану проросійськими бойовиками, де приєднався до незаконним збройним формуванням, пройшов підготовку і отримав фінансову винагороду за службу», – повідомляє видання.

Відзначається, що, пояснюючи м’який вирок, суддя зазначив, що подібний злочин розглядається в Угорщині вперше і що підзахисний не усвідомлював, що порушує угорські закони.

«Згідно з угорським законодавством, угруповання проросійських бойовиків на Донбасі вважаються незаконними збройними формуваннями», – нагадують в матеріалі.

Угорець далеко не єдиний іноземець, хто отримав строк за участь у бойових діях на Донбасі.

Так, у липні 2017 року суд у англійському місті Манчестері виніс вирок у 5 років тюрми підданому Великобританії Бенджаміну Стимсону, який брав участь у війні на сході України на боці сепаратистів «ДНР». За його словами, він мало брав участь у бойових діях і не зробив жодного пострілу в бойовій обстановці. Він сподівався отримати російське громадянство і почати в Донбасі нове життя.

Не зміг розпочати нове життя в «ДНР» француз Гийом Кувалье, що на початку 2017 року став військовослужбовцем армії США, але наприкінці травню був звідти звільнений.

Ще у лютому 2015 року в Іспанії поліція затримала вісьмох своїх громадян 20-30 років. Затриманим інкримінували вбивства, незаконне зберігання зброї та вибухівки, а також дії, спрямовані проти інтересів Іспанії. Втім, довести участь своїх громадян безпосередньо в бойових діях іспанські правоохоронці не зуміли.

За даними президента Білорусі Олександра Лукашенко близько 20 громадян Білорусі воювали на Донбасі, а у вересні 2017 року вперше у Білорусі суд у Вітебську оголосив вирок 29-річному громадянину країни Олексію Яршову, який воював на Донбасі на стороні «ДНР».

15 грудня 2014 року, за участь у збройному конфлікті на сході України засудили громадянина Казахстану Євгена Вдовенко – він отримав цілком поважні п’ять років колонії суворого режиму, в кінці квітня 2015 року інший громадянин Казахстану за участь у збройному конфлікті на Україні отримав три роки позбавлення волі, а у серпні 2016 року в суді Актобе почалися слухання у справі ще одного добровольця, обвинуваченого за статтею 162 КК Казахстану.

Ще в грудні 2014 року фігурантом кримінальної справи про участь у збройному конфлікті на сході України став анонімний громадянин Польщі. Прокурор Малгожата Броковска повідомляла, що слідство за фактом служби громадянина Польщі у воєнізованої організації на території України було відкрито 17 листопада 2014 року. Агентство внутрішньої безпеки вийшло на слід одного з членів праворадикальної організації “Табір великої Польщі” з допомогою соціальних мереж. Повідомлялося, що підозрюваному загрожує до п’яти років позбавлення волі.

У липні 2015 року «Газета.ги» поговорила з сербським найманцем Радомиром Почучей, який брав участь у конфлікті на боці бійців самопроголошеної «ДНР». За його словами, серед добровольців могло бути близько сотні громадян Сербії. Але при тому Почуча стверджував, що вже вісім його співвітчизників отримали за це умовні терміни – від трьох до п’яти років.

В березні 2016 року сербська поліція затримала Почучу при спробі нелегально проникнути в країну через кордон Сербії з Румунією. За словами Лубківського, йому загрожує до десяти років позбавлення волі.

Деякі країни дають можливість українській юстиції самостійно розібратися з найманцями сепаратистів.

Влітку 2016 року естонська влада видала Україні громадянина Естонії Володимира Полякова, якого офіційний Київ підозрює у бойових діях проти українських силовиків на території Луганської області. Естонцю оголосили підозру в участі в роботі військової комендатури міністерства оборони так званої “Луганської народної республіки”. За участь у терористичній організації українське законодавство передбачає позбавлення волі на термін від 8 до 15 років.

Раніше в тому ж місяці поліція безпеки Латвії передала в Ризьку окружну прокуратуру справу жителя Даугавпілса Артема Скрипника, заарештованого в кінці січня і підозрюваного за статтею Кримінального кодексу Латвії про “Участь у збройному конфлікті за межами Латвії, який спрямований проти територіальної цілісності або політичної незалежності держави” ). Скрипника, який став першим підозрюваним у цій статті, загрожує до десяти років ув’язнення.

У січні 2017 року затриманий у Києві екс-бойовик «ДНР», громадянин Бразилії Рафаель Лусварги отримав 13 років ув’язнення, щоправда 17 серпня, Апеляційний суд Києва скасував вирок першої інстанції повернув справу на нове досудове розслідування.

Загалом питання іноземних найманців на боці самопроголошених республік Донбасу є дуже ідеологізованим, раніше «спікер парламенту ДНР» Бориса Літвінов стверджував що у 2014-2015 роках налічувалось близько полутора тисяч. Щоправда скоріш за все ці дані є перебільшенням задля створення ілюзії, начебто світ підтримує ДНР. Це підтверджується і тим старанням із яким ЗМІ РФ та самопроголошених республік повідомляли про начебто «успіхи» цих добровольців.

Справжньою зіркою у ДНР став серб Деян Беріч, котрого звуть не інакше як «снайпер №1». Щоправда далеко не всі дотримуються такої точки зору.

Так, на початку травня Деян Беріч звинуватив у провалі штурму Донецького аеропорту 26 травня 2014 року і загибелі групи «Іскра» особисто ватажка сепаратистів Ігоря Стрелкова, згодом це призвело до скандалу у соцсеті Facebook, коли на сторінці підполковника у відставці, Героя Росії Івана Семенова польові командири ДНР Ігор Безлер «Біс», Сергій Дубинський «Похмурий» і Вадим Погодін «Керч» звинуватили «Декі» у відвертій брехні, у тому числі і про власні «подвиги».

Так, Декі стверджував що нібито воював між Слов’янськом і Краматорськом, а також був одним із перших, хто зайшов до Донецького аеропорту 26 травня 2014 року. Проте відмовився називати де саме між Слов’янськом і Краматорськом був у той час, у складі якого підрозділу і під командою якого командиру через «військову таємницю».

Щодо нібито участі у боях під Донецьким аеропортом 26 травня два командира підгруп «Іскри» відомі як «Старий» і «Північ», а також боєць «Тор» прямо назвали «Декі» брехуном, що використовує як власні спогади слова бійця «Іскри» із позивним «Колода», та сказали що не пам’ятають серед учасників штурму Донецького аеропорту Деяна Беріча.


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!


0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Новини

Відео

Аналітика