Карні справи проти українських генералів: Росія намагається вплинути на формат миротворчої місії на Донбасі?
Як стало відомо 11 вересня Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти міністра оборони України Степана Полторака, його чотирьох заступників, а також проти начальника українського генштабу Віктора Муженка та інших високопоставлених київських військових — всього 20 чоловік. Кримінальну справу порушено за статтями КК РФ: «Застосування заборонених засобів і методів ведення війни» і «Геноцид».
Перш за все кидається в око елементарна юридична безглуздість подібного кроку – Слідчий комітет іноземної держави, що визнає непідконтрольні частини Донецької та Луганської областей частиною України, тобто на них розповсюджується державний суверенітет України, звинувачують українських громадян у нібито скоєнні військових злочинів на українській же території.
Доволі абсурдна заява, адже якщо такі військові злочини мали місце, порушувати відповідні карні справи, розслідувати та накладати покарання має Військова прокуратура України, але аж ніяк не цивільна структура іноземної держави, котра до того ж має відношення до військових дій на території на якій можуть відбуватися це військові злочини, а також анексувала частину території держави військових якої звинувачує у геноциді.
Але в Росії пішли ще далі, деякі російські політологи навіть заявили, що це початок майбутнього міжнародного трибуналу у Гаазі.
«Кримінальну справу проти Полторака – це насправді створення юридичної бази для майбутньої умовної «Гааги», – зазначив Асафів в коментарі Nation News. – Всі чинені в Донбасі злочину потрібно закріплювати документами і фактами. Та час цих документів ще прийде. І тоді, відповідно, можна буде вже не голослівно або на підставі якихось хитких підстав пред’являти звинувачення в геноциді мирного населення, а працювати з зафіксованими і доведеними фактами».
Втім більшість експертів дотримуються думки, що оскільки реальної можливості реалізувати ці гучні заяви немає, це лише політична гра на кшталт карної справи що була відкрита українськими правоохоронцями проти міністра оборони РФ Сергія Шойгу у 2014 році, та має скоріше символічний характер і покликане позначити відношення Росії до здійснюваних в Донбасі злочинів проти мирного населення.
Але ця новина може мати зовсім не такий безглуздий на перший, та безневинний на другий погляд, смисл.
З початку вересня різко активізувалася тема вводу на територію Донбасу миротворців ООН, як заявив президент України Петро Порошенко він збирається поставити це питання на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.
Досить неочікуваною виявилася реакція РФ, котра взимку та весною 2015 року фактично відкрито казала що заблокує подібне рішення використовуючи право вето як постійний член Ради Безпеки ООН. У вересні ж раптово президент Росії Володимир Путін заявив, що присутність миротворців піде на користь і навіть доручив Міністерству закордонних справ розробити проект резолюції щодо направлення на Донбас миротворців ООН. Але й тут не відбулося без «підводних течій».
Так, за думкою російського президенту миротворці мають займатися особистою охороною беззбройної місії ОБСЄ та розміщуватися виключно на лінії зіткнення між Збройними силами України та незаконними збройними формуваннями самопроголошених «народних республік».
Подібна ініціатива визвала гостру критику з боку України, оскільки за думкою президенту насправді збройний конфлікт триває не між Україною та самопроголошеними республіками, а між Україною та РФ, у котрій остання допомагає ЛДНР зброєю, спорядженням, а по потребі й людьми. То ж принциповим питанням для України є розміщення майбутніх миротворців на україно-російському кордоні задля припинення підтримки самопроголошених республік, а також відсутність російських військових у складі миротворців.
До чого тут карні справи супротив українських генералів із боку Слідчого комітету Росії?
Скандал та «факти геноциду», що будуть наведені на доказ звинувачень можуть стати аргументом «за» російський варіант резолюції щодо введення миротворців, мовляв, тільки розміщення миротворців на лінії зіткнення може гарантувати те, що ЗСУ не розпочнуть геноциду супротив мирного населення.
Сам же факт відкриття кримінального провадження супротив українських генералів саме РФ може бути використаний як ще один аргумент «проти» розміщення миротворців на кордоні з Росією, навіщо це робити якщо країна повністю на боці ЛДНР. Також після цього цілком логічним буде виглядати включення до лав миротворців російських військових як для захисту мирного населення так і для збору доказів для розслідування і майбутнього міжнародного трибуналу в Гаазі.
Микита Синицін
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
