Люди у сховищах заводу «Азот» знаходяться в епіцентрі бойових дій

6984
коментарі відсутні

Люди у сховищах заводу «Азот» знаходяться в епіцентрі бойових дій

Більш ніж півтисячі цивільних досі переховуються у підвалах Сєвєродонецького заводу «Азот» на Луганщині. Попри те, що військові, поліція та місцева влада заздалегідь надавала їм можливість евакуюватись, люди відмовились і тепер опинилися у пастці.


Як виживають у підвалах мешканці міста, звідки беруть їжу, воду та у разі необхідності ліки, в ефірі Всеукраїнського телемарафону розповів голова Сєвєродонецької військово-цивільної адміністрації Олександр Стрюк. Також він повідомив, як українським військовим вдається утримувати стратегічно важливе місто.

 

Життя людей підтримують військові

 

За даними Луганської обладміністрації, наразі в укриттях «Азоту» переховуються 568 місцевих мешканців. Переважно це жінки, люди похилого віку та діти – їх 38. Вони знаходяться у різних сховищах, яких декілька на території заводу.

 

Люди у сховищах заводу «Азот» знаходяться в епіцентрі бойових дій - Фото №1

Фото Сєвєродонецьк1 Промзону заводу «Азот» цілодобово обстрілюють з важкої зброї

 

На початку гарячої фази в укриття «Азоту» сховалися біль ніж тисяча осіб. Багато разів їм пропонували покинути територію заводу, поки це було більш-менш безпечно. Навіть за день до руйнування першого мосту представник ОДА спілкувався з людьми. Загалом приблизно половина людей зголосилася на евакуацію. Решта залишилися. Вони виживають виключно завдяки підтримці українських військових.

«Зараз ситуація настільки напружена, що організувати туди доставлення гуманітарних вантажів неможливо. Тому життєзабезпечення людей, що переховуються в укриттях «Азоту», залежить тільки від наших військових. Українські бійці передають їм їжу, воду та деякі медикаменти. Ніякого іншого шляху постачання немає», – повідомив Олександр Стрюк.

Чому люди обрали такий шлях для себе та своїх діточок, не зголосившись евакуюватись і залишившись у сховищах – питання складне. Адже навіть останніми днями здійснювалися поодинокі спроби евакуації, які були вдалими. Зараз це вкрай складно зробити, оскільки бої точаться на самій території заводу та навколо нього.

«Можливо, це таке внутрішнє переконання та сліпе небажання кудись рухатись. Можливо, люди просто бояться виходити з укриття на поверхню. Насправді зараз ситуація є такою, що безпечніше залишатись на місці», – зазначив Олександр Стрюк.

Якщо воєнна ситуація не покращиться, то врятувати людей можливо лише за умов, що буде досягнуто домовленість на вищому рівні про гуманітарний коридор. Має бути оголошений «режим тиші» та чітко прописаний маршрут. Але ж ми знаємо, що росіяни у подібних випадках дозволяють цивільним виїжджати тільки на свою сторону.

 

Чому Сєвєродонецьк такий важливий?

 

Понад 70 діб Сєвєродонецьк залишається гарячою точкою на мапі на тільки Луганщини, а й всієї України. За даними військової розвідки, російській армії поставлено задачу до 26 червня взяти під контроль всю територію міста. А за ним стоїть Лисичанськ – друге велике місто. Захопивши його, росіяни вийдуть на границю Луганської області, оголосивши це своєю перемогою.

Ось чому Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний назвав Сєвєродонецьк ключовою точкою в системі оборони Луганської області. Захоплення всієї Луганщини дозволило б росіянам заявити про прогрес у досягненні мети щодо «звільнення» Донбасу. А ще це дасть можливість окупантам взяти паузу, щоб поповнити свої сили на цьому й інших напрямках. Потім вони почнуть просуватися на захід у бік Краматорська – адміністративного центру Донецької області.

Наразі  російські війська контролюють майже весь Сєвєродонецьк, окрім промзони підприємства «Азот», де точаться запеклі бої. Йдуть безперервні масовані штурми як самої промзони, так і прилеглих районів – ворог намагається здійснити свій намір. На жаль, частково це вдається – за рахунок переваги у чисельності та озброєнні.

«Вони сунуть як лавина. За таких обставин нашим хлопцям дуже важко стримувати атаки та залишатись на своїх позиціях. Їх давлять з декількох сторін. Те, що й досі вдається утримувати місто, цілком завдяки героїчним зусиллям наших бійців, їх воєнній підготовці, хоробрості та впевненості у тому, що Сєвєродонецьк – це українська земля, яку треба захищати та відстоювати», – наголосив Олександр Стрюк.

 

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!


0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Новини

Відео

Аналітика