Мешканців Добропільської громади запрошують на безоплатні юридичні консультації у Києві

Як прийняти спадщину, розташовану на окупованих територіях? Чи можливо це зробити, якщо втрачені чи не отримані документи про смерть спадкодавця? До якого нотаріуса звертатись, якщо людина виїхала зі свого міста? Які строки прийняття спадщини? Як скласти заповіт військовослужбовцю, який воює? На ці та інші питання відповів юрист БФ «Право на захист» Сергій Скорик. Просвітницький захід для переселенців, які мешкають у Полтаві, організував Центр підтримки переселенців «З Бахмутом у серці».

Тимчасова окупація частини територій, переїзд мільйонів людей зі своїх регіонів в інші, втрата документів – в умовах воєнного часу все це суттєво ускладнює процедуру спадкування. Втім, час спливає, хтось помирає, а майно, що було набуто людиною, має комусь перейти у спадок. У деяких присутніх на заході склалися саме такі обставини. Сергій Скорик розповів, як слід вчиняти у таких випадках. Також юрист проінформував про загальні правила спадкування.

Спадкування за заповітом та за законом

Якщо людина при житті хоче висловити особисту волю щодо передачі свого майна певним людям (не обов’язково родичам), то вона складає заповіт та засвідчує його в нотаріуса. Також заповіт може бути посвідчений уповноваженою особою органу місцевого самоврядування, головними лікарями, їхніми заступниками з медичної частини або черговими лікарями закладів охорони здоров’я чи закладів інтернатного типу для людей похилого віку.

Військовослужбовці, які знаходяться в зоні бойових дій, також можуть скласти заповіт. Його підписує командир відповідного військового формування. Згодом такі заповіти передаються до нотаріусів та обов’язково реєструється у Спадковому реєстрі. Після цього заповіт зберігатиметься в нотаріуса за місцем проживання військовослужбовця.  

«Навіть якщо є заповіт, то все одно закон гарантує частку спадщини певним особам. Це малолітні та неповнолітні діти спадкодавця, його непрацездатні батьки та повнолітні діти з інвалідністю. Важливо пам’ятати про це. Бо багато людей не знають про таке своє право», – зауважив Сергій Скорик.

Сергій Скорик, юрист з питань внутрішньо переміщених осіб БФ «Право на захист»

Окремо правник зупинився на черговості набуття спадщини за законом у разі, якщо людина не залишила заповіту. У законодавстві визначено п’ять черг спадкування. До першої належать діти, члени подружжя (чоловік чи дружина), батьки. Друга черга – рідні брати та сестри, баба та дід. Третя – дядько та тітка спадкодавця. Кожен із цих спадкоємців має право на рівну частку в майні спадкодавця. У випадку, якщо спадкоємців певної черги немає, право спадкування переходить до спадкоємців наступної черги.

Строк прийняття спадщини

За законом, строк прийняття спадщини – 6 місяців. Тобто в цей термін, не пізніше, потрібно звернутися до нотаріуса. Часто люди плутають і вважають, що спадщину треба оформлювати після того, як пройде 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Це дуже поширена помилка, після якої лише у судовому порядку можна поновити цей строк.

«На час дії воєнного стану строк прийняття спадку був продовжений до 10 місяців. Але я раджу все ж таки вкладатися у шість місяців, як зазначено у Цивільному Кодексі України. Адже він є законом, а Постанова Кабміну, якою термін подовжено, – лише підзаконний акт», – підкреслив Сергій Скорик.   

До якого нотаріуса звертатись

«Жителі Донецької області, які вимушено покинули свої місця постійного проживання, можуть звертатися до будь-якого нотаріуса у Полтаві у строк до шести місяців. Спадкова справа буде відкрита тут, але варто мати на увазі, що й надалі, якщо ви повернетесь додому, для завершення оформлення спадщини доведеться знов звертатися до цього нотаріуса», – пояснив юрист.

На жаль, буває, що саме у Полтаві нотаріуси не хочуть приймати внутрішньо переміщених осіб, щоб не мати подальших проблем. У такому випадку треба написати заяву та відправити її поштою з описом та рекомендованим повідомленням, що змусить нотаріуса надати відповідь. Тоді відмову можна буде оскаржити в суді.

Крім того, багато проблем виникає через те, що люди не мають повного комплекту документів, щоб відкрити спадкову справу. Це, за словами Сергія Скорика, є поширеною проблемою. Тому правник радить хоча б в електронному виглядові зберігати копії всіх документів. Якщо є копії або фото, то з ними можна звернутися до суду, щоб встановити право власності. Нині поширені випадки, коли люди хочуть подати заяву на компенсацію за пошкоджене майно, але не мають відповідних документів. Було б набагато простіше, якби були копії.    

Деякі люди стикалися з тим, що нотаріуси відкривали спадкову справу, а потім виїжджали з зони бойових дій поспіхом, залишивши там паперові архіви. Тож інший нотаріус не зможе завершити оформлення спадщини. У таких випадках нотаріусів просять зупиняти свою діяльність. Лише тоді відкриті ними спадкові справи через реєстр можуть бути передані іншим нотаріусам.

Наприкінці заходу до Сергія Скорика звернулися переселенки зі своїми індивідуальними питаннями – не тільки щодо спадкування, а й за іншими консультаціями. 

«Мій тато – маломобільна хвора людина – зараз знаходиться у пансіонаті для літніх людей. Як не прикро, рано чи пізно, мені доведеться стикнутися зі спадковою справою. Втім, ми наразі опинилися у таких умовах, що відрізняються від довоєнних часів. Тому все, що я сьогодні почула від юриста фонду «Право на захист» є корисним», – поділилася після заходу Світлана, переселенка з Бахмута.

У переміщених осіб, які зареєстровані у полтавському Центрі підтримки переселенців «З Бахмутом у серці», часто виникають питання правового характеру. Тому за сприяння благодійного фонду «Право на захист» в осередку було запроваджено низку просвітницьких заходів.

«Починаючи з квітня цього року, юристи фонду провели в нашому центрі інформаційні заходи на різні теми: оформлення грошової допомоги, трудові відносини в умовах воєнного стану, компенсація за зруйноване або пошкоджене майно. Це все актуальні теми, бо всі люди, наші бахмутяни, мають купу невирішених питань. А такі консультації допомагають хоча б трохи зорієнтуватись у нових реаліях», – зазначила Надія Чистякова, керівниця полтавського Центру підтримки «З Бахмутом у серці».

Світлана Денисенко

Конституція України надає кожній людині особисте право протидіяти чиновницькому свавіллю. Це забезпечено можливістю звертатися за захистом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена).

Детальніше про діяльність Уповноваженого з прав людини, та як звернутися до нього – у нашому відео.

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Де та яким чином мають бути прописані права та обов’язки кожного працівника?

Та що загрожує тому, хто систематично порушує встановлені підприємством правила?

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Коли людина влаштовується на роботу, вона розраховує на певні права та гарантії, які прописані в трудовому договорі. Це вчасне отримання заробітної плати, її розмір, умови праці та тривалість робочого часу.

Але нерідко трапляється, що роботодавці порушують укладений договір. Аби людина у такому випадку могла себе захистити, на підприємствах працівники створюють профспілки.

Яку функцію виконують ці об’єднання сьогодні і як вони утворюються – спробуємо дізнатися.

Що таке профспілка

Історія створення професійних спілок починається в країнах Західної Європи наприкінці XVIII століття, в Україні приблизно в останній чверті XIX.

Добровільні неприбуткові громадські об’єднання працівників, які пов’язані спільними інтересами професійної діяльності, називаються профспілками. Створюють їх, перш за все, для захисту трудових та соціально-економічних прав. Профспілки не залежать від форми власності чи виду господарювання підприємства. У законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зазначається, що на ці об’єднання також не мають впливу органи місцевого самоврядування, роботодавці та інші громадські організації або політичні партії. Профспілки можуть самостійно і незалежно організовувати свою діяльність. Також такі об’єднання мають право на власний розсуд приєднуватися до міжнародних профспілок. В Україні всі профспілкові організації мають рівні права.

Хто саме та як може вступити до профспілки

Громадяни України мають право вільно обирати профспілку, до якої вони хочуть приєднатися. Для цього працівникам потрібно написати та подати відповідну заяву до первинної організації. Зазвичай членами профспілок стають робітники, які працюють на одному підприємстві, установі або організації. Але в об’єднанні можуть перебувати й ті працівники, які вийшли на пенсію і звільнилися або ж ті, які тимчасово не працюють.

Відповідно до закону України іноземці та особи без громадянства не можуть створювати профспілок, проте мають право вступати до вже існуючих, якщо це передбачено статутом організації. Роботодавці та керівництво також можуть бути у спілці, але не мають бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня.

Вступ до організації є добровільним, тобто нікого не можна примушувати вступати до профспілки.

Яку функцію виконують профспілки та які права вони мають

Захистом трудових прав та інтересів працівників на підприємствах займаються профспілки. Вони також можуть представляти права працівників у суді.

У тих питаннях, що порушують колективні інтереси, профспілки захищають права працівників незалежно від того, чи є вони її членами.

Також об’єднання наглядають за вчасною виплатою зарплати працівникам, належними умовами праці, зокрема, контролюють на громадських засадах створення безпечних умов праці, дотримання виробничих та санітарно-побутових умов на підприємстві, забезпечення спецодягом, спецвзуттям чи іншими засобами захисту. Якщо на виробництві виникає загроза життю або здоров’ю працівників, профспілки можуть вимагати від роботодавця негайного припинення робіт. Також організації мають право на проведення своєї незалежної експертизи умов праці та брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків.

Профспілки можуть захищати працівників від безпідставного звільнення їхнім роботодавцем.

У законодавстві Україні прописано, що професійні спілки мають право на проведення страйків та мітингів. Якщо керівник підприємства порушує умови трудового договору, вони мають право вимагати його розірвання і така вимога є обов’язковою для розгляду і виконання.

Крім цього, всеукраїнські профспілки можуть подавати органам виконавчої влади пропозиції до проєктів, законів та нормативно-правових актів щодо формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових відносин тощо.

Будь-яке перешкоджання праву громадян об’єднуватися у профспілки або перешкоджання діяльності цих об’єднань тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»

Серед низки контролюючих органів, з якими стикається бізнес у своїй діяльності, є і такий орган, як Державна служба України з питань праці. Обсяг завдань у Служби дуже великій – від боротьби з тіньовою зайнятістю до перевірок умов праці на шкідливих підприємствах.

Обсяг повноважень теж чималий. Інспектори Держпраці можуть зупинити діяльність підприємства, яке порушує техніку безпеки чи накластивеличезний штраф за неоформлених працівників.

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!