Наскільки активно мешканці Донеччини подають електронні петиції

Петицію про присвоєння звання Героя України посмертно Степану Чубенку зареєстрували на сайті президента. Автор електронного звернення – Сергій Горбатенко.

Степан Чубенко – житель Краматорська, якому було 16 років, коли у 2014 році його жорстоко вбили проросійські бойовики за відкриту українську позицію. У мирному житті він був футболістом, волонтером.

«Донецька обласна державна/військова адміністрація вже вносила подання на присвоєння Степану Чубенку звання Герой України (посмертно). Водночас документи на сьогодні не розглянуті», – зазначає автор петиції.

Аби електронне звернення розглянув президент, воно має набрати 25 тисяч підписів. Підтримати петицію можна за посиланням.

Art: Нікіта Тітов (FB)

“Ми, люди по всьому світу, просимо країни-члени НАТО закрити повітряний простір над Україною і ввести в Україну миротворчі війська НАТО, надати військову допомогу Києву та підтримати український народ, як це було зроблено, наприклад, в Ізраїлі” – це дослівний текст петиції.

Петиція була створена на європейському сайті Open Petition  26 лютого. Станом на ранок 4 березня вона зібрала 1 091 002 голосів (109% від потреби для розгляду). Її підписували люди з різних країн світу. І врешті сьогодні вони отримали такого листа: 

«Шановні друзі,
Наша петиція «Люди в усьому світі просять НАТО закрити повітряний простір над Україною» сьогодні була подана до NATO military administration europe: shapepao@shape.nato.int
NATO press office: MOC@hq.nato.int // phone: +32 2 707 5041 та press.office@consilium.europa.eu // phone: +32 2 281 63 19
Також паралельно ми створюємо нову петицію про виключення Росії із членів ради безпеки ООН та введення миротворчих військ в Україну.
www.openpetition.eu/verwaltung/petition/people-around-the-world-are-appealing-to-the-un-to-exclude-russia-from-the-un-security-council-and-l
Російські війська наносять ракетні та авіаудари по цивільних об’єктах, знищують міста та села, гинуть мирні люди. На території України розміщено 4 атомні станції (15 робочих ядерних реакторів) та сховища ядерних відходів.Станом на сьогоднішній день під обстріл російських військ потрапила одна із найбільших в Європі АЕС та в одне сховище ядерних відходів. Це може призвести до світової ядерної катастрофи.
Просимо проголосувати всіх, хто підтримує таку петицію».

Навіщо? Коли небо закрите, то всі військові літаки, які залітають у закриту зону, – збиваються. НАТО не поспішає це робити, аби не втягнути Альянс у війну з Росією...

“Налагодили комунікацію та почали працювати зі ЗМІ” – так здебільшого відгукуються про результати проєкту з підвищення рівня медіаграмотності його учасники та учасниці.

Навчальний курс “Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” – це результат співпраці Антикризового медіа-центру та Донецького прес-клубу за підтримки Посольства США в Україні. Він складається з 12-ти відеолекцій, конспектів до них та індивідуальних консультацій. Експертками проєкту стали медіатренерки:  представниця Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко і очільниця ГО “Донецький прес-клуб” Тетяна Строй. Першочергово, вони провели моніторинг ресурсів місцевих рад: сайтів, ФБ-сторінок тощо. Виявили основні проблеми та помилки, що трапляються найчастіше. Над їх вирішенням працювали під час індивідуальних консультацій з учасниками, а теоретичні знання узагальнювали завдяки тестуванню. 

“Дуже зручно, що було в цьому курсі – це короткі, але водночас дуже місткі та зрозумілі лекції, та дуже зручно було відповідати на тести”, – каже  Вікторія Арматова, начальниця відділу з питань внутрішньої політики виконавчого комітету Лиманської міської ради.

Першочергово, проєкт розрахований на представників місцевих рад та ВЦА Донецької та Луганської областей: керівників, заступників, працівників пресслужб тощо. Тобто усіх, хто безпосередньо комунікує зі ЗМІ та організовує таку комунікацію.

“За час навчання змінилося ставлення до відбору матеріалу та його якості. Почали співпрацювати зі ЗМІ. Налагодили комунікацію між населеними пунктами громади”, – розповідає Олександра Мартиненко, головна спеціалістка відділу інформаційної політики Щастинської ВЦА.

Також до навчання долучилися представники неурядових організацій, які прагнуть налагодити спілкування з аудиторією. 

“Даний проєкт корисний не тільки для працівників інформаційного сектору, а й для всіх інших,  оскільки сприяє формуванню азів медіаграмотності суспільства”, – вважає Яна Капштик, спеціалістка з питань інформаційної політики Нижньотеплівської сільської ради.

Активна фаза навчання тривала півроку. За цей час студентами курсу стали представники 20 громад Донеччини та Луганщини. Вони вчилися писати матеріали за новинними шаблонами, шукати цікаві інфоприводи, давати коментарі, організовувати заходи для преси тощо. Експертки давали поради як: 

• організувати роботу фахівця з комунікацій у громаді 
• визначити основні цільові аудиторії типові для будь-якої громади
• як підготуватися до публічного виступу  

“Я побачила наживо, які віддані люди працюють в місцевій владі – небайдужі, патріотичні, професійні, відповідальні готові навчатися. Не зважаючи на те, що існує фах «держуправління» і відповідні навчальні заклади, саме комунікаційний аспект залишається «недопрацьованим», тому і є сенс брати участь у навчаннях, подібних нашому”, – каже медіаекспертка  Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко.

За її словами, досвід демонструє, що найліпші результати показують там, де керівники громади активно співпрацюють із своїми фахівцями з комунікацій, разом шукають шляхи до цільових аудиторій, вирішують проблеми. 

“Це можливо тільки за умови командної роботи, взаємної довіри і делегування повноважень. У цьому плані приємно вразила команда Авдіївської ВЦА і Селидового. Безумовно, окрім бажання, потрібні зусилля  і наполегливість, системність, але ми намагалися зробити усе, щоб полегшити цей процес – де можливо, дати працюючі алгоритми, шаблони, попередити про поширені помилки”, – додає пані Олена.

Погоджується з висновками колеги і очільниця ГО «Донецький прес-клуб» Тетяна Строй.

“Ми у багатьох випадках стикалися з ситуацією, коли навчанням захоплювалися співробітники відділів комунікацій. А їхні керівники або посилалися на страшенну зайнятість, або дотримувались старих підходів у роботі. Але я вірю, що мине небагато часу, і такі активні і свідомі спеціалісти-комунікаційники зроблять кар’єру і змінять консервативних попередників. Або стануть місцевими депутатами. Тобто, наші знання точно стануть їм у нагоді для побудови більш відкритого демократичного суспільства”, – зазначає експертка.

“Загальна користь від будь якого курсу з комунікації – можливість налагодження горизонтальних зв’язків між представниками та представницями з різних громад. І нам це вдалось! Бо люди – це головне, – зазначає менеджерка проєкту Ольга Нікуліна. – Обмін досвідом між учасниками курсу – це та практична його частина, яка гармонійно доповнює та підсилює теорію, яку ми намагались дати під час навчання. Журналісти АКМЦ, і я в тому числі, часто їздять по громадах, щоб готувати матеріали про життя в населених пунктах, про ті зміни, які там відбуваються. Найскладніше в цьому – домовитись з місцевою радою, аби приїхати. Коли маєш особисті контакти, цей шлях скорочується в рази! Раджу тим спеціалістам, які в своїй громаді відповідають за комунікацію, заводити особисті  знайомства з журналістами. Тоді про вашу громаду знатимуть далеко за її межами. І ви покажете свою роботу з питань комунікації!”.

Усі матеріали навчального курсу лишаються у вільному доступі на платформі АКМЦ. Подивитися лекції, пройти тестування та отримати електронний сертифікат може кожен охочий.

Матеріал опублікований в рамках проєкту Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Поки ви відпочиваєте та готуєтеся до святкування Різдва, ми підготували для вас невелику добірку матеріалів на тему культури. Зокрема, згадали, які зміни відбулися в музеях області у 2021-ому.

Так, Покровський історичний музей оновив свою експозицію. Докладніше можна переглянути тут:

У старій земській школі у селі Нескучне створили експозицію «Від фантома до реальності. Крок другий». Що там зробили, можна подивитися:

Якщо більше подобається читати, то у цьому матеріалі знайдете інформацію про зміни, які відбулися в музеях Покровська та Нескучного – Простори взаємодії: як змінюються музеї Донеччини

Зберегти власні експонати намагаються у Часовоярському історико-краєзнавчому музеї. Цього року він став комунальним. Якщо ще не читали про це, то переходьте сюди – Зберегти експонати: історія Часовоярського історико-краєзнавчого музею

А от у Іллінівській громаді пропонують онлайн-екскурсії шкільними музеями:

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Новим викликом 2021 року для Іллінівської сільської громади стала медицина. Усі медичні заклади в Іллінівській громаді, якими раніше займався Костянтинівський район, сільська рада забрала під своє фінансування. Тут збудували нові сільські амбулаторії та зберегли усю мережу пунктів здоров’я – так стали називатись ФАПи.

Мережа медичних закладів в Іллінівській громаді

У 2021 році Іллінівська сільська громада створила власний Центр первинної медико-санітарної допомоги. Мережа медичних закладів у громаді представлена п’ятьма амбулаторіями та десятьма пунктами здоров’я. Дві амбулаторії – абсолютно нові, на їх будівництво виділяли гроші з державного бюджету. Такі нові будівлі з’явились у селах Іллінівка та Клебан Бик.

«Щоб залучити молодих спеціалістів працювати в сільській медицині, у них має бути заробітна платня не менше 30 тис. грн, – розмірковує Іллінівський сільський голова Володимир Маринич. – Наразі нашим лікарям платять до 20 тис. грн., медсестрам – до 10 тис. грн. Через велику відстань між селами лікарі за день, буває, їздять по 100 кілометрів».

За медичними послугами другого рівня жителі Іллінвської громади їдуть до сусідньої Костянтинівки. Транспортне сполучення з містом налагоджене добре, відстань невелика. Від Іллінівки за гарної погоди можна пройти навіть пішки. Швидка допомога також їде з міста, відстань до найдальшого села – до 35 кілометрів.

З місцевого бюджету на утримання медицини витратили за рік 4,5 млн грн. Про це розповідає секретар Іллінівської сільської ради Валентина Троян, вона кураторка медичного напрямку. Амбулаторії – це первинний рівень медичних послуг, їх забезпечує Національна служба здоров’я України, але грошей від держави не вистачає на всі потреби. З держбюджету первинка отримала 6,5 млн грн.

Медичні заклади та допомога у віддалених селах

Не збираються у селах закривати фельдшерсько-акушерські пункти. Упевнені, що первинну допомогу жителі віддалених сіл мають отримувати у своєму селі, а не їхати до амбулаторії, щоб зробити укол чи поміряти тиск. Національна служба здоров’я не платить заробітну плату медперсоналу ФАПів, зарплата та утримання лягли на місцевий бюджет.

Попри це, усі десять пунктів здоров’я у селах Іллінівської громади продовжують функціонувати. У 2021 році ремонтували чотири з них. Частину – за гроші з місцевого бюджету, частину – завдяки донорській підтримці.

Рівна доступність до медичних послуг для усіх жителів громади – такий підхід в Іллінівської сільської ради. Деякі медичні заклади потребують оновлення меблів і техніки, ці питання вирішуватимуть на початку 2022 року.

Джерело: Іллінівська сільська громада

Амбулаторія в селі Іллінівка

Олександр Смоляк – сімейний лікар Іллінівської амбулаторії. Профілактика хронічних захворювань та лікування гострих станів – його основні напрямки роботи з пацієнтами. У амбулаторіях проводять усі маніпуляції: уколи, крапельниці, щеплення, надають іншу первинну допомогу.

У лікаря 1250 підписаних декларацій. Це не тільки сільські жителі, є пацієнти також з Костянтинівки. З 36 років лікарського стажу уже 22 роки працює в Іллінівці, хоча сам – з міста.

Раніше амбулаторія була в одній будівлі з сільською радою, але приміщення не були повністю пристосовані для медичного закладу. Коли переїхали до нової амбулаторії, збудованої поруч, умови для роботи та пацієнтів змінились на краще. Тут не тільки теплі кабінети й нові меблі. Додалось також нове обладнання, якого раніше не було в лікаря. В основному усе для проведення діагностики.

Амбулаторія в селі Клебан Бик

Володимир Шалімов – завідувач амбулаторії в селі Клебан Бик. Лікарем працює вже 32 роки, саме в цьому селі – третину стажу. Рік тому переїхав до нової будівлі. «Земля і небо», – каже у порівнянні з минулими умовами.

Сімейний лікар обслуговує 2500 пацієнтів з 19 населених пунктів громади. Їздять до нього з Дружківської, Торецької та Костянтинівської міських громад. На виклики по громаді їде в радіусі 30 кілометрів, за день устигає об’їздити 3-4 села.

Радіє, що в новій амбулаторії у нього з’явилось сучасне обладнання для обслуговування пацієнтів на дому. Це і кардіограф, і пульсоксиметр і обладнання для визначення рівня цукру. Є в амбулаторії також нові валізи для першої невідкладної допомоги.

На стару будівлю Катеринівської лікарні, де раніше розміщувалась амбулаторія, у громади є плани. Тут можна розмістити паліативне відділення, яке обслуговуватиме кілька громад. На його відкриття громада потребує додаткових джерел фінансування.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!