Навіщо меру заступники та радники

“Налагодили комунікацію та почали працювати зі ЗМІ” – так здебільшого відгукуються про результати проєкту з підвищення рівня медіаграмотності його учасники та учасниці.

Навчальний курс “Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” – це результат співпраці Антикризового медіа-центру та Донецького прес-клубу за підтримки Посольства США в Україні. Він складається з 12-ти відеолекцій, конспектів до них та індивідуальних консультацій. Експертками проєкту стали медіатренерки:  представниця Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко і очільниця ГО “Донецький прес-клуб” Тетяна Строй. Першочергово, вони провели моніторинг ресурсів місцевих рад: сайтів, ФБ-сторінок тощо. Виявили основні проблеми та помилки, що трапляються найчастіше. Над їх вирішенням працювали під час індивідуальних консультацій з учасниками, а теоретичні знання узагальнювали завдяки тестуванню. 

“Дуже зручно, що було в цьому курсі – це короткі, але водночас дуже місткі та зрозумілі лекції, та дуже зручно було відповідати на тести”, – каже  Вікторія Арматова, начальниця відділу з питань внутрішньої політики виконавчого комітету Лиманської міської ради.

Першочергово, проєкт розрахований на представників місцевих рад та ВЦА Донецької та Луганської областей: керівників, заступників, працівників пресслужб тощо. Тобто усіх, хто безпосередньо комунікує зі ЗМІ та організовує таку комунікацію.

“За час навчання змінилося ставлення до відбору матеріалу та його якості. Почали співпрацювати зі ЗМІ. Налагодили комунікацію між населеними пунктами громади”, – розповідає Олександра Мартиненко, головна спеціалістка відділу інформаційної політики Щастинської ВЦА.

Також до навчання долучилися представники неурядових організацій, які прагнуть налагодити спілкування з аудиторією. 

“Даний проєкт корисний не тільки для працівників інформаційного сектору, а й для всіх інших,  оскільки сприяє формуванню азів медіаграмотності суспільства”, – вважає Яна Капштик, спеціалістка з питань інформаційної політики Нижньотеплівської сільської ради.

Активна фаза навчання тривала півроку. За цей час студентами курсу стали представники 20 громад Донеччини та Луганщини. Вони вчилися писати матеріали за новинними шаблонами, шукати цікаві інфоприводи, давати коментарі, організовувати заходи для преси тощо. Експертки давали поради як: 

• організувати роботу фахівця з комунікацій у громаді 
• визначити основні цільові аудиторії типові для будь-якої громади
• як підготуватися до публічного виступу  

“Я побачила наживо, які віддані люди працюють в місцевій владі – небайдужі, патріотичні, професійні, відповідальні готові навчатися. Не зважаючи на те, що існує фах «держуправління» і відповідні навчальні заклади, саме комунікаційний аспект залишається «недопрацьованим», тому і є сенс брати участь у навчаннях, подібних нашому”, – каже медіаекспертка  Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко.

За її словами, досвід демонструє, що найліпші результати показують там, де керівники громади активно співпрацюють із своїми фахівцями з комунікацій, разом шукають шляхи до цільових аудиторій, вирішують проблеми. 

“Це можливо тільки за умови командної роботи, взаємної довіри і делегування повноважень. У цьому плані приємно вразила команда Авдіївської ВЦА і Селидового. Безумовно, окрім бажання, потрібні зусилля  і наполегливість, системність, але ми намагалися зробити усе, щоб полегшити цей процес – де можливо, дати працюючі алгоритми, шаблони, попередити про поширені помилки”, – додає пані Олена.

Погоджується з висновками колеги і очільниця ГО «Донецький прес-клуб» Тетяна Строй.

“Ми у багатьох випадках стикалися з ситуацією, коли навчанням захоплювалися співробітники відділів комунікацій. А їхні керівники або посилалися на страшенну зайнятість, або дотримувались старих підходів у роботі. Але я вірю, що мине небагато часу, і такі активні і свідомі спеціалісти-комунікаційники зроблять кар’єру і змінять консервативних попередників. Або стануть місцевими депутатами. Тобто, наші знання точно стануть їм у нагоді для побудови більш відкритого демократичного суспільства”, – зазначає експертка.

“Загальна користь від будь якого курсу з комунікації – можливість налагодження горизонтальних зв’язків між представниками та представницями з різних громад. І нам це вдалось! Бо люди – це головне, – зазначає менеджерка проєкту Ольга Нікуліна. – Обмін досвідом між учасниками курсу – це та практична його частина, яка гармонійно доповнює та підсилює теорію, яку ми намагались дати під час навчання. Журналісти АКМЦ, і я в тому числі, часто їздять по громадах, щоб готувати матеріали про життя в населених пунктах, про ті зміни, які там відбуваються. Найскладніше в цьому – домовитись з місцевою радою, аби приїхати. Коли маєш особисті контакти, цей шлях скорочується в рази! Раджу тим спеціалістам, які в своїй громаді відповідають за комунікацію, заводити особисті  знайомства з журналістами. Тоді про вашу громаду знатимуть далеко за її межами. І ви покажете свою роботу з питань комунікації!”.

Усі матеріали навчального курсу лишаються у вільному доступі на платформі АКМЦ. Подивитися лекції, пройти тестування та отримати електронний сертифікат може кожен охочий.

Матеріал опублікований в рамках проєкту Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Поки ви відпочиваєте та готуєтеся до святкування Різдва, ми підготували для вас невелику добірку матеріалів на тему культури. Зокрема, згадали, які зміни відбулися в музеях області у 2021-ому.

Так, Покровський історичний музей оновив свою експозицію. Докладніше можна переглянути тут:

У старій земській школі у селі Нескучне створили експозицію «Від фантома до реальності. Крок другий». Що там зробили, можна подивитися:

Якщо більше подобається читати, то у цьому матеріалі знайдете інформацію про зміни, які відбулися в музеях Покровська та Нескучного – Простори взаємодії: як змінюються музеї Донеччини

Зберегти власні експонати намагаються у Часовоярському історико-краєзнавчому музеї. Цього року він став комунальним. Якщо ще не читали про це, то переходьте сюди – Зберегти експонати: історія Часовоярського історико-краєзнавчого музею

А от у Іллінівській громаді пропонують онлайн-екскурсії шкільними музеями:

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Новим викликом 2021 року для Іллінівської сільської громади стала медицина. Усі медичні заклади в Іллінівській громаді, якими раніше займався Костянтинівський район, сільська рада забрала під своє фінансування. Тут збудували нові сільські амбулаторії та зберегли усю мережу пунктів здоров’я – так стали називатись ФАПи.

Мережа медичних закладів в Іллінівській громаді

У 2021 році Іллінівська сільська громада створила власний Центр первинної медико-санітарної допомоги. Мережа медичних закладів у громаді представлена п’ятьма амбулаторіями та десятьма пунктами здоров’я. Дві амбулаторії – абсолютно нові, на їх будівництво виділяли гроші з державного бюджету. Такі нові будівлі з’явились у селах Іллінівка та Клебан Бик.

«Щоб залучити молодих спеціалістів працювати в сільській медицині, у них має бути заробітна платня не менше 30 тис. грн, – розмірковує Іллінівський сільський голова Володимир Маринич. – Наразі нашим лікарям платять до 20 тис. грн., медсестрам – до 10 тис. грн. Через велику відстань між селами лікарі за день, буває, їздять по 100 кілометрів».

За медичними послугами другого рівня жителі Іллінвської громади їдуть до сусідньої Костянтинівки. Транспортне сполучення з містом налагоджене добре, відстань невелика. Від Іллінівки за гарної погоди можна пройти навіть пішки. Швидка допомога також їде з міста, відстань до найдальшого села – до 35 кілометрів.

З місцевого бюджету на утримання медицини витратили за рік 4,5 млн грн. Про це розповідає секретар Іллінівської сільської ради Валентина Троян, вона кураторка медичного напрямку. Амбулаторії – це первинний рівень медичних послуг, їх забезпечує Національна служба здоров’я України, але грошей від держави не вистачає на всі потреби. З держбюджету первинка отримала 6,5 млн грн.

Медичні заклади та допомога у віддалених селах

Не збираються у селах закривати фельдшерсько-акушерські пункти. Упевнені, що первинну допомогу жителі віддалених сіл мають отримувати у своєму селі, а не їхати до амбулаторії, щоб зробити укол чи поміряти тиск. Національна служба здоров’я не платить заробітну плату медперсоналу ФАПів, зарплата та утримання лягли на місцевий бюджет.

Попри це, усі десять пунктів здоров’я у селах Іллінівської громади продовжують функціонувати. У 2021 році ремонтували чотири з них. Частину – за гроші з місцевого бюджету, частину – завдяки донорській підтримці.

Рівна доступність до медичних послуг для усіх жителів громади – такий підхід в Іллінівської сільської ради. Деякі медичні заклади потребують оновлення меблів і техніки, ці питання вирішуватимуть на початку 2022 року.

Джерело: Іллінівська сільська громада

Амбулаторія в селі Іллінівка

Олександр Смоляк – сімейний лікар Іллінівської амбулаторії. Профілактика хронічних захворювань та лікування гострих станів – його основні напрямки роботи з пацієнтами. У амбулаторіях проводять усі маніпуляції: уколи, крапельниці, щеплення, надають іншу первинну допомогу.

У лікаря 1250 підписаних декларацій. Це не тільки сільські жителі, є пацієнти також з Костянтинівки. З 36 років лікарського стажу уже 22 роки працює в Іллінівці, хоча сам – з міста.

Раніше амбулаторія була в одній будівлі з сільською радою, але приміщення не були повністю пристосовані для медичного закладу. Коли переїхали до нової амбулаторії, збудованої поруч, умови для роботи та пацієнтів змінились на краще. Тут не тільки теплі кабінети й нові меблі. Додалось також нове обладнання, якого раніше не було в лікаря. В основному усе для проведення діагностики.

Амбулаторія в селі Клебан Бик

Володимир Шалімов – завідувач амбулаторії в селі Клебан Бик. Лікарем працює вже 32 роки, саме в цьому селі – третину стажу. Рік тому переїхав до нової будівлі. «Земля і небо», – каже у порівнянні з минулими умовами.

Сімейний лікар обслуговує 2500 пацієнтів з 19 населених пунктів громади. Їздять до нього з Дружківської, Торецької та Костянтинівської міських громад. На виклики по громаді їде в радіусі 30 кілометрів, за день устигає об’їздити 3-4 села.

Радіє, що в новій амбулаторії у нього з’явилось сучасне обладнання для обслуговування пацієнтів на дому. Це і кардіограф, і пульсоксиметр і обладнання для визначення рівня цукру. Є в амбулаторії також нові валізи для першої невідкладної допомоги.

На стару будівлю Катеринівської лікарні, де раніше розміщувалась амбулаторія, у громади є плани. Тут можна розмістити паліативне відділення, яке обслуговуватиме кілька громад. На його відкриття громада потребує додаткових джерел фінансування.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Пані Галина живе у будинку на вулиці Партизанській у Сергіївському старостинському окрузі понад 35 років. Весь цей час родина користувалася водою з колодязя на власному подвір’ї. А років п’ять тому вода почала зникати, тож її не вистачало для побутових потреб.

Декілька місяців тому на вулиці Партизанській проклали водопровід. Родина Галини підвела воду і до себе в будинок.

«Раніше користувалися водою з колодязя. Потім вода пропала. Погано було без води. Місяць тому нам провели воду… Раніше трохи. Тепер звичайно добре. Вода є всюди, не закінчується», – каже Галина.

«Забезпечити усіх мешканців водопостачанням – одне з першочергових завдань в Андріївській громаді», – каже її голова Олена Нікітіна.

Нині майже все село Андріївка забезпечене водою. Прокладають мережі й у Сергіївці. Водопроводи у громаді роблять за рахунок місцевого бюджету.

«У нас залишиться ще три найбільші вулиці. Це вулиці Вишнева, Лісна та Свободи. Тому ми бюджетом на 2022 рік виділили кошти у розмірі 2,4 млн для того, щоб завершити будівництво водопровідних мереж в селі Сергіївка», – розповідає голова Андріївської ТГ.

Дбають в Андріївській громаді й про свердловини. Саме з них мешканці отримують воду. Загалом у громаді чотири свердловини й нині більшість з них ремонтують коштом місцевого бюджету.

«По вулиці Садова в с. Сергіївка у нас будівництво водонапірних башт та станції питної води як раз за рахунок бюджетних коштів: це 10% на 90%. 90% дає обласний бюджет. Маємо надію, що роботи на початку 1 кварталу 2022 року закінчаться» – додає Олена Нікітіна.

Наразі без води у громаді залишиться ще 5 віддалених вулиць у Сергіївці. Кількість мешканців тут скорочується. За словами Олени Нікітіної, проводитимуть туди воду після того, як усе налагодять для центру та основних інфраструктурних об’єктів громади.

Читайте також: Не з колодязя, а з водогону подається вода в Андріївській громаді

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Інклюзивне навчання стає все більш затребуваним. Для ефективної соціалізації дітям з особливими освітніми потребами психологи рекомендують відвідувати школи й садочки. Переконують, що інклюзія в освіті потрібна для усіх учасників навчального процесу. Але це за умови, якщо інклюзія в закладі «справжня».

Інклюзивне навчання у Краматорську

Центр допомоги дітям з особливостями розвитку «Промінь» у Краматорську функціонує понад три роки. Його фахівці працюють у двох напрямках – розвиток мовлення та сенсорна інтеграція й нейрокорекція. На жаль, вони констатують, що малечі, яка потребує корекції у розвитку стає дедалі більше.

«Тут ми працюємо з дітками над їхнім сприйняттям навколишнього світу. Тобто, щоб вони нормально реагували на слух, на запах, на якісь дотики ззовні, тому що у багатьох із цим є проблеми. Тут ми працюємо й над формуванням вищих психічних функцій – це пам’ять, мовлення, мислення, уява дитини. З різними неврологічними, психологічними та психіатричними проблемами дітей зараз стає дедалі більше з року в рік», – розповідає засновниця центру «Промінь» Ганна Тузова.

Для ефективної соціалізації дітям з особливими освітніми потребами психологи рекомендують відвідувати школи і садочки. Переконують, що інклюзія в освіті потрібна для усіх учасників навчального процесу.

Читайте також: Інклюзивна освіта в Україні: основні принципи та цінності

Проблеми інклюзивного навчання

Але далеко не всі школи готові до інклюзії. Наприклад, з чотирьох їхніх вихованців, цьогорічних першачків, у школі нині навчається лише один. Решта була змушена відмовитися від занять у класі.

За словами засновниці центру «Промінь», інклюзивне навчання вкрай потрібно, але воно має бути справжнім та індивідуальним.

«Буває таке, що беруть дитину, припустимо, яка перебуває у достатньо важкому і психічному, і фізичному стані. До того ж, у неї є свої особливості сприйняття інформації, наприклад, наскільки швидко вона засвоює знання. А її просто кидають у цей котел… Це погано для дитини, оскільки вона, можливо, не переносить шуму шкільного дзвінка. Можливо, коли діти шумлять, у неї також починаються головні болі. Тобто виходить, що немає ось цієї домовленості. Ніхто дійсно не з’ясовує специфіки конкретної дитини, що їй можна, а що – ні.  Тобто якось більше робиться, мені здається, зараз «показушно» для загальної картинки, що ось інклюзія є, але насправді потреби самої дитини там мало з’ясовують», – підсумувала Ганна Тузова.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!