Об’єднані громади пропонують робочі місця

Упродовж минулого місяця роботодавці були активнішими за шукачів на ринку праці. Компанії розмістили понад 100 000 вакансій (у березні 2022 року їх було у 10 разів менше). При цьому конкуренція у шукачів роботи знизилася. Особливо помітний спад Work.ua зафіксував після масованих обстрілів енергетичної інфраструктури наприкінці березня.

Так, за даними Work.ua, роботодавці у березні 2024 року опублікували 102 817 вакансій і ця кількість вперше від листопада 2023 року перевищила позначку у 100 000.

Кількість вакансій у різних областях України

У 13 областях України ринок праці показує цілковите відновлення і пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. У них можна побачити найбільший приріст пропозицій роботи у березні: Тернопільська (+11%), Закарпатська (+8%), Полтавська (+7%), Кіровоградська (+7%), Хмельницька (+6%).

Серед областей-лідерів за кількістю вакансій вказані:

• Київська область — 34 964 вакансії, +5% до лютого;
• Львівська — 9250, +4%;
• Дніпропетровська — 9231, +3%;
• Одеська — 6541, +4%;
• Харківська — 3563, -0,5%.

Зменшення кількості вакансій на Харківщині пов’язано з обстрілами енергетичної інфраструктури наприкінці березня 2024 року. Удари по енергетичних обʼєктах вплинули на активність шукачів і роботодавців, а Харків стикнувся з чи не найбільшими проблемами після масованих обстрілів.

Читайте також: Донеччина лідирує за показниками звернень щодо підвищення кваліфікації та здобуття нової професії

Найбільш затребувані сфери роботи у березні

Найбільшу кількість вакансій на ринку праці завжди генерувала категорія «Сфера обслуговування». З вересня 2023 року незмінним лідером була «Робочі спеціальності, виробництво».

Такою є ситуація з вакансіями у березні 2024 року:

• «Сфера обслуговування» — 17 722 вакансій, +10% до лютого;
• «Робочі спеціальності, виробництво» — 17 283, +7%;
• «Продаж, закупівля» — 14 348, +2%;
• «Роздрібна торгівля» — 11 909, +6%;
• «Логістика, склад, ЗЕД» — 9822, +3%;
• «Готельно-ресторанний бізнес, туризм» — 9781, +14%;
• «Адмiнiстрацiя, керівництво середньої ланки» — 9348, +6%;
• «Транспорт, автобізнес» — 8143, +6%;
• «Медицина, фармацевтика» — 7352, +6%;
• «Бухгалтерія, аудит» — 7328, +3%.

Синхронно зі зростанням загальної кількості вакансій побільшало роботи для людей без досвіду (+11% до лютого) і студентів (+7%). Зросла кількість вакансій для людей з інвалідністю (+5%) і пенсіонерів (+5%). На ринку праці стало на 9% більше пропозицій роботи для ветеранів.

Пропозицій дистанційної роботи побільшало лише на 3%, а вакансій з вимогою про знання англійської мови — на 7%. При цьому падіння конкуренції торкнулося навіть сфери IT.

З цього можна зробити висновок, що ринок праці все ще перебуває в стані дефіциту кадрів.

Які зарплати на ринку праці

У березні розмір середньої зарплати не змінився і залишається на позначці 20 000 грн.

З-поміж областей-лідерів незмінними залишилися зарплати у Львівській (20 000 грн) і Дніпропетровській (19 000 грн) областях. Після 4 місяців плато збільшився розмір середньої зарплати на Харківщині (+500 грн до 18 000 грн). Також цей показник зріс у Київській (+400 грн до 22 400 грн) і Одеській (+600 грн до 20 000 грн) області.

У березні також зросли зарплати у працівників деяких категорій:

• «Страхування» — 25 000 грн, +14% до лютого;
• «Нерухомість» — 37 500 грн, +7%;
• «Освіта, наука» — 17 500 грн, +6%;
• «ЗМІ, видавництво, поліграфія» — 20 000 грн, +5%;
• «Телекомунікації та зв’язок» — 21 000 грн, +5%;
• «Юриспруденція» — 19 600 грн, +5%.

Найвищі середні зарплати (окрім керівних посад та сфери IT) ринок праці пропонує фахівцям у Силах оборони України — в середньому 70 000 грн. Серед цивільних професій найбільші зарплати у лютому мали: медіабайер (52 500 грн), водій-міжнародник (45 000 грн), ендодонтист, рихтувальник, рієлтор (40 000 грн), бізнес-аналітик (38 000 грн).

Медичні установи відчувають суттєву нестачу кваліфікованого персоналу на Донеччині. На прифронтових та деокупованих територіях люди потребують медичної допомоги, водночас лікарів не вистачає.

Лікарням доводиться працювати в складних умовах, але вони все ж таки працюють. І медичні працівники продовжують щодня рятувати життя та піклуватися про здоров’я людей.

Зокрема потребу в медичних працівниках має Селидівська центральна міська лікарня.

Попри війну, поліклініка ні на мить не припиняла своєї роботи. У лікувальному закладі функціонує 8 стаціонарних відділень, рентгенологічне відділення, клініко-діагностична лабораторія. Лікарня щодня приймає майже 200 хворих.

Цілодобово медичні працівники лікарні надають допомогу пацієнтам з хірургічною, серцево-судинною, неврологічною, терапевтичною, інфекційною, гінекологічною патологією, також надається допомога вагітним жінкам, породіллям, дітям, пораненим в т.ч. реанімаційну.

Вакансії

Наразі у Селидівської центральної міської лікарні наразі є гостра потреба у лікарях:

• терапевтах
• невропатологах
• анестезіологах
• педіатрах
• неонатологах
• офтальмологах, в т. ч. дитячих
• лікарях медицини невідкладних станів
• лікарях УЗД
• патанатомах
• хірургах
• лікарях фізичної та реабілітаційної медицини
• фізіотерапевтах
• фізичних терапевтах
• ерготерапевтах
• психологах/ або психотерапевтах/ або клінічних психологах/ або психологах.

Заробітна плата (та інші доплати, заохочення) складає від 20 тис. грн. У разі необхідності надається житло.

Читайте також: Українцям радять оновити застосунок Helsi

Вимоги до претендентів на вакансії:

• Повна вища освіта за відповідною спеціальністю
• Диплом державного зразка
• Впевнений користувач ПК
• Володіння державною мовою
• Комунікативні здібності
• Лояльне ставлення до пацієнта, пацієнтоорієнтованість

Куди звертатись

Лікувальний заклад розташований за адресою: 85400, Донецька область, Покровський район, Селидівська міська територіальна громада, м. Селидове, вул. Московська, 43.

Більш детальну інформацію можна отримати:

• у відділі кадрів лікарні за телефонами: 06-237-7-48-76, 095625949
• через call-центр Донецького обласного центру зайнятості 0-800-33-61-67.

Миколаївська міська громада стала більшою – до неї приєднався сусідній Райгородок. Територія та населення міської громади збільшилось, з’явились нові перспективи та можливості розвитку.

Жити разом, а не окремо

Райгородоцька селищна громада від самого початку за перспективним планом мала увійти до складу Миколаївської міської громади, яка була створена в грудні 2016 року. Але певний час у спроможному Райгородку велись дискусії про створення своєї селищної громади, окремо від міста.

Коли в травні поточного року Кабмін своїм рішенням зафіксував остаточний варіант Перспективного плану та формат об’єднаних громад, на вибори в жовтні 2020 року селище пішло вже у складі Миколаївської міської громади.

Після приєднання чотирьох сіл Райгородоцької селищної громади територія  Миколаївської міської громади збільшилась більше ніж у два рази. Тепер у громади вже 37 тисяч гектарів земель. Збільшилась і чисельність населених пунктів. У складі Миколаївської громади 15 населених пунктів. З центром у місті Миколаївка спільне життя вибудовують два селища – Райгородок та  Донецьке, а також 12 сіл.

Точки росту для економіки

«Це дає надію на перспективу розвитку. Збільшення кількості земель буде достатньо, щоб наповнювати дохідну частину бюджету та розвивати територію усієї громади», – зазначає міський голова Олександр Гадяцький.

Окрім земель, громада має потужний промисловий потенціал. Найбільше підприємство на території Миколаївської громади – Слов’янська ТЕС. На території Райгородоцької громади – соляний завод, «Вода Донбасу» та інші підприємства. Діють 37 фермерських господарств.

«Точки росту – ті надра, які знаходяться на території громади. Поклади крейди, солі дають впевненість, що розвиток буде йти і по промисловій лінії. Можливе створення підприємств для виробництва соди кальцинованої, збільшення видобутку і випуску харчової солі», – розмірковує Олександр Гадяцький.

Слов’янська ТЕС – найбільше підприємство на території Миколаївської громади

Правий берез Дінця

Миколаївська громада значною мірою простягається у Придінцевій зоні.  Розвиток туризму та місць відпочинку – це також надія на майбутнє, сподівається міський голова.

Уздовж Сіверського Дінця відомі такі зони рекреації, як у Брусіно, Щурово, Святогірську. Це лівий берег річки. А правий берег майже не займаний для туризму. Це територія від села Маяки Святогірської громади до Кривої Луки Лиманської громади.

П’ять кілометрів дороги

Серед проблем у Миколаївській громаді в новому форматі – відсутність прямого транспортного сполучення між Миколаївкою та Райгородком. Відкладати на другий план цю проблему не можна, упевнені в міській раді.

У перехідний період налагодять сполучення через трасу Київ-Довжанський, а в перспективі планують будівництво дороги. Своїми силами громада такий обсяг не потягне, спочатку взагалі підрахують вартість проєкту. Це недешево, але дорога потрібна.

Існують складнощі в частині проходження прямого сполучення через річку Казенний Торець та канал для скидання зі ставка охолоджувача. Потрібно будувати два або три мостові переходи, це потягне подорожчання.

Миколаївський міський голова Олександр Гадяцький

«Перспектива розвитку Миколаївки з її спортивною, культурною, промисловою інфраструктурою та Райгородка, який має динамічну складову щодо розвитку промисловості та культурної складової, – вони мають бути з’єднані. Чотири-п’ять кілометрів прямого сполучення дадуть  сильний поштовх для розвитку усієї громади», – упевнений Олександр Гадяцький.

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»

За  результатами дев’яти місяців серед 12-ти об’єднаних громад Донецької області найкращі позиції в фінансовому моніторингу залишаються у Шахівській сільській громаді.

Цей рейтинг розробили експерти Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International, користуючись даними Мінфіну, Держказначейства та статистичної служби України.

Для проведення фінансового аналізу 872 громади, створені в період з 2015 до 2019 років, розділили на п’ять груп. Чотири з них – у залежності від кількості населення, а п’ята група – міста обласного значення. З Донецької області до переліку потрапили 12 об’єднаних громад. Криворізька сільська громада, хоч і була створена в грудні 2019 року, не бере участь у моніторингу. Громаду досі не перевели на прямі міжбюджетні відносини.

До першої групи з чисельністю населення більше 15 тис жителів відносяться чотири громади з Донецької області. Загалом у групі – 110 об’єднаних громад. У Соледарської міської ОТГ – 15 місце в цій групі, у Миколаївської ОТГ – 32 місце. Черкаська селищна громада посідає 75 місце, Олександрівська селищна – 94 місце.

Іллінівська сільська громада знаходиться в групі з кількістю населення від 10 до 15 тис жителів. Серед 134 громад з усієї України Іллінівська ОТГ посіла 27 місце. Сіверська міська громада знаходиться на 128 сходинці.

Найкращі показники у маленьких громад – з населенням до 5 тис жителів. Таких по Україні було створено 308 громад. У Шахівської сільської ОТГ – 11 місце в загальному рейтингу, в Андріївської сільської ОТГ – 12 місце. Званівська громада посідає лише 242 місце.

Міста обласного значення, які створили громади за попередні роки, згрупували окремо. До переліку з 43 громад потрапили три громади Донецької області. У Бахмутської міської громади 23 сходинка, у Вугледарської – 26. У Лиманської міської громади – 34 місце.

«Одним із поточних завдань для громад постає постійний моніторинг показників бюджету і не тільки власного, але і в порівнянні себе з іншими громадами. Це дозволяє громадам визначити свої слабкі сторони та перетворити їх на можливості», – зазначає Сергій Івахнін, радник з питань управління муніципальними фінансами Донецького офісу Програми «ULEAD з Європою».

Доходи місцевого бюджету в розрахунку на одного мешканця найвищі в Шахівській громаді. Вони складають 13,7 тис грн. У Іллінівської та Соледарської громад цей показник сягає 4,5 тис грн. Найменший показник – у Сіверської громади, лише 983 грн.

Видатки на утримання апарату найменші у Бахмутській міській та Черкаській селищній громадах – лише 454 грн та 423 грн відповідно у розрахунку на одного жителя. Найвищий показник у Іллінівській громаді – понад 1,2 тис грн, та у Вугледарській міській громаді – 1168 грн.

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»

Як організована місцева влада в громаді – відповідає Максим Ткач, керівник Донецького офісу Програми «U-LEAD з Європою».

Дивіться більше відео з відповідями на важливі питання у добірці Питання-Відповідь!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!