Переселенцев тайно регистрируют на адреса других людей

Колишня мешканка Курахового Донецької області Вікторія Курусь, яка вимушено переїхала до Черкас, успішно розвиває власну справу — виготовлення їстівних букетів.

До повномасштабної війни Вікторія працювала вихователькою в дитячому садку, за освітою вона психолог. Ідея створювати букети з солодощів, горіхів, фруктів і навіть м’ясних делікатесів з’явилася після перегляду фото в інтернеті. Першу композицію вона зробила для родички — і захоплення поступово переросло у власний бізнес.

На початку 2022 року майстриня розпочала облаштування майстерні у Кураховому. Проте через війну змушена була евакуюватися до Черкас. Тут вона не здалася — і знову взялася за фуд-флористику. Спочатку шукала замовників через соцмережі, тепер — має постійних клієнтів.

Виготовлення одного їстівного букета займає мінімум три години, адже Вікторія намагається відобразити індивідуальність кожного одержувача. Найчастіше замовляють композиції з сухофруктів, горіхів, квітів — рідше з м’яса чи солодощів.

Попри нове життя у Черкасах, жінка мріє повернутися додому та відкрити повноцінну майстерню. Паралельно з вихованням сина вона планує пройти курси з класичної флористики, щоб удосконалити свої навички.

Виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій в окремих містах і районах Донецької області та у всіх містах і районах Луганської області здійснюватимуться за спеціальним механізмом. Про це повідомила міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Внаслідок активних бойових дій деякі територіальні органи соціального захисту не мають можливості працювати та забезпечувати обчислення та виплату таких допомог. Тому уряд прийняв рішення щодо централізованого нарахування соціальних виплат. Наразі це стосується семи областей, у тому числі – Донецької і Луганської.

Зокрема, спеціальний механізм застосовуватиметься:

• в Донецькій області у Волноваському, Маріупольському районах та місті Маріуполь;
• у всіх містах і районах Луганської області.

«У цих містах і районах Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики проводить централізоване нарахування грошових допомог, пільг та житлових субсидій. Орієнтовно цей процес триватиме 3-4 дні. Після цього фінансування буде спрямовано до АТ «Ощадбанк», який забезпечить перерахування виплат отримувачам», – повідомила Марина Лазебна.

В рамках спеціального механізму соціальні виплати здійснюватимуться таким чином:

• Тим громадянам, які одержували виплати через банки, АТ «Ощадбанк» перерахує кошти на їхні банківські рахунки.
• Тим громадянам, які отримували виплати через Укрпошту, АТ «Ощадбанк» здійснить грошовий переказ через міжнародну платіжну систему «MY TRANSFER». Щоб отримати грошовий переказ, достатньо звернутися з паспортом та довідкою з номером РНОКПП (індивідуальним податковим номером) до будь-якого відділення Ощадбанку на території України. Зробити це можна протягом 60 календарних днів з дати зарахування переказів.

На сьогодні у Кам’янському (Дніпропетровська область) проживає близько 5500 внутрішньо переміщених осіб, серед яких майже 1500 дітей, 1900 пенсіонерів та 300 інвалідів. Згідно з повідомленням прес-служби міської ради Кам’янського, питання всебічної підтримки внутрішньо переміщених осіб знаходиться на постійному контролі міської влади.

Протягом 2018 року зареєстровано 881 внутрішньо переміщену особу. Всього протягом звітного періоду координатором по роботі з внутрішньо переміщеними особами обслуговано майже 1750 громадян цієї категорії.

Під час реєстрації переміщеним особам надаються роз’яснення щодо вирішення їх нагальних проблем (отримання місця для тимчасового проживання, переоформлення пенсій, державних соціальних допомог, виплат по втраті працездатності, працевлаштування, влаштування дітей до закладів освіти, отримання медичної допомоги тощо).

Минулого року проведено 46 засідань комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.  Розглянуто 3112 справ, призначено соціальні виплати 2626 переселенцям.

З метою надання цим громадянам  безоплатної правової допомоги, управління соціальної політики міської ради співпрацює з благодійною організацією «БФ «ПРАВО НА ЗАХИСТ». З питань надання внутрішньо переміщеним особам гуманітарної допомоги департамент співпрацює з благодійними фондами та міською організацією ТОВ Червоного Хреста України.

Вона втратила бізнес, але знайшла в собі натхнення заробляти гроші на колишньому хобі. Родина Ольги Кириченко у 2014 залишила Макіївку. Спочатку вона жила в Маріуполі, зараз – у Слов’янську. Минуло чотири роки, але переселенці й досі “на валізах”. Не тільки заробіток, а й відраду Оля  знаходить у виготовленні маленьких копій овочів та фруктів з глини.

Громадські ініціативи щодо дотримання прав людини мають стати поштовхом до реформування у суспільстві та прийняття відповідних законів. В цьому цілком переконані представники організації “Точка доступу”, які організували у Краматорську виставку, що символізує дискримінацію різних груп людей.

Захід відбувся в рамках Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який цього року має назву “Рівні рівності”. На Донеччині фестиваль розпочався в офісі організації “Точка доступу” з показу фільму “Прозорий світ”. На перегляд стрічки запросили школярів, які співчували грузинському хлопчику з особливими потребами.

Перед показом організатори провели акцію “Дискримінація не має обличчя, або рівні рівності”, встановивши на території автовокзалу у Краматорську людські силуети, які відображають наслідки нетолерантного ставлення до конкретних груп населення.

“Ці фігури символізують людей, чиї права порушені, які на собі відчули якусь дискримінацію. У них немає обличчя, тому що з нерівністю може стикатися кожна людина залежно від тих обставин, в яких вона опиняється. Ми бачимо на силуетах дірки від болю – це сліди дискримінації, які зазвичай не помітні зовні, але вони є, і досить болючі. Слід пам’ятати, що від народження всі ми рівні, тому ми намагаємось досягти того, щоб у житті ці рівності зберігались”, – розповіла піар-менеджерка громадської організації “Точка доступу” Світлана Агаджанян.

Один силует зображує так званий “ейджизм” – дискримінацію за віком, яка заважає у працевлаштуванні. В Україні близько третини безробітних становлять люди від 40 до 59 років. Незважаючи на те, що вони мають найбільший життєвий та професійний досвід, вони часто опиняються “за бортом” ринку праці. Разом з тим, лише кожен десятий з тих, хто стикався з проявами вікової дискримінації, намагався відстоювати свої права.

Другий силует символізує дискримінацію за ознакою інвалідності. Події, що точаться на Сході України починаючи з 2014 року, призвели до збільшення травмованих та поранених людей як серед військових, так і серед мирного населення. Вони також відчувають нерівність у суспільстві, в тому числі – при пошуку роботи. Загалом в Україні більше двох мільйонів громадян з фізичними вадами мають перешкоди на шляху до працевлаштування, а отже і до забезпечення належного рівня життя.

Третя фігура зображує переселенця, тому що військовий конфлікт спровокував новий вид дискримінації по відношенню до цієї категорії людей. Головними проблемами є відсутність житла та роботи, припинення або відмова у нарахуванні соціальних виплат, незрозумілість процедур, перевірки, відсутність можливості голосувати на місцевих виборах та в одномандатних округах на парламентських виборах. Це, певною мірою, є дискримінацією за географічною ознакою.

“Ми обрали саме ці групи, оскільки вони максимально пов’язані з нашим сьогоднішнім життям. У разі, якщо дискримінація не припиняється, у душах цих людей залишаються рани, що довго не загоюються. Тому ми зробили такі символічні наліпки з назвою фестивалю. Їх будемо роздавати всім присутнім, щоб вони “лікували” людськи рани. Також ми сподіваємось, що перегляд документальних стрічок ще більше приверне увагу до такого ганебного явища, як дискримінація та порушення прав людей”, – зазначила Світлана Агаджанян.

Організатори акції впевнені, до потрібно більше проводити серед людей більше роз’яснювальної просвітницької роботи, бо лише так можна здолати дискримінацію.

“Наша діяльність має приносити користь людям. Також хотілось би, щоб подібні активності ставали підґрунтям для реформування у суспільстві. Громадськість часто продукує інноваційні підходи, які потім втілюються на законодавчому рівні. Наприклад, система ProZorro розпочиналась як громадський проект, а зараз використовується державними установами. Так і ця акція може стати поштовхом до відповідних змін. Партнерство громадянського суспільства і держави у впровадженні реформ допомагають досягти значних результатів”, – підкреслила Анастасія Прокопенко, виконавча директорка ГО “Точка доступу”.

 

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.