Підписання декларацій з сімейними лікарями у районах: проблеми та шляхи вирішення
Медична реформа продовжує свої кроки в областях та районах України.
Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) Констянтинівсього району потрапив у першу хвилю підписання декларацій пацієнтів з сімейними лікарями. З 1 липня 2018 року ЦПМСД укладено договір з національною службою здоров’я України.
На сьогодні у цьому районі 73% від усього населення підписало декларації. Це найкращий показник серед районів Донецької області.
Вже є лікарі, які повністю заповнили свій мінімум, цифра їх підписантів більше, ніж 1800. Є лікарі, які набрали від 1200 до 1500 пацієнтів. Є й такі, що мають тільки близько 900 договорів з громадянами і не зможуть збільшити цей показник. Оскільки це не завжди пов’язано тільки з професійністю лікаря та обумовлено об’єктивними причинами.
Серед таких причин – кількість населення та низька її щільність. Не менш важливий й такий фактор, як велика площа району, віддаленість окремих селищ, відсутність інфраструктури, нестача комунікації. Деяким мешканцям району зручніше дістатись до лікарень Краматорська, Дружківки, Костянтинівки, бо селища територіально знаходяться ближче до цих міст та з ними існує автобусне сполучення.
«З Краматорська чи Дружківки сюди ніхто не поїде для підписання декларацій, тому – що набрали лікарі нашого району, те й набрали. Це специфіка багатьох областей, не тільки Донецької. Але проблема в тому, що лікарі за таких умов не можуть вийти на ту зарплатню, яка вирішується дозволеним максимумом пацієнтів. Наприклад, лікар, який підписав 1800 декларацій з пацієнтами, отримує зарплатню від 13 до 16 тис. гривень Звісно, що виникають проблеми, якщо лікар підписав вполовину менше декларацій і не зможе суттєво змінити цю цифру», – поділилась Наталія Ліхтенштейн, головний лікар Костянтинівського районного ЦПМСД.
Ще один бік проблеми недобору декларацій лікарем району – додаткове навантаження на нього одного, яке відрізняється від навантаження на одного лікаря у містах. Це навантаження кадрове, фінансове, адміністративне, організаційне. Так, наприклад, на плечі лікаря району лягають витрати на віддалений ФАП, його кадри, технічне обслуговування, інтернет та мобільний зв’язок тощо.
«Ми не можемо впливати на ці фактори ні організаційно, ні матеріально, ні професійно. Капітаційна ставка районного лікаря та лікаря міста однакова. Спеціальний коефіцієнт, який збільшує зарплатню, дозволяється тільки для гірських районів. Виходить, що об’єктивні фактори сільських лікарень в інших районах залишились поза увагою. Але, завдяки старту медичної реформи, ми стали менеджерами, які повинні вирішувати подібні проблеми та знаходити вихід. Один зі шляхів – це економія та перерозподіл грошей, більш ретельне ставлення до витрат та доходів. Бо втрата кадрів, часто дуже цінних, з причин зарплатні – це втрата пацієнтів. Коло замикається!», – підкреслила Наталія Ліхтенштейн.
Комунікація через соціальні мережі та сучасні види зв’язку – важливий фактор, який може допомогти районним медичним установам. Саме до них вдаються медичні робітники ЦПМСД Костянтинівсього району. Це не тільки сторінка установи у Facebook. Це цілодобовий доступ пацієнта до лікаря за допомогою мобільного зв’язку. Це використання Вайберу для надання консультації пацієнту, якому зроблено кардіограму у ФАПі та передано районному лікарю.
Важливо, що медична реформа сприяє іншим підходам до вже звичних речей, які насправді давно потребують трансформації. Наприклад, дивна форма, коли громадянин сам визначає – до якого спеціаліста йому треба йти. Але специфіка деяких симптомів чи захворювань потребує кваліфікаційного рішення, професійного погляду. І головне слово, навіть, в такому питанні повинен ставити саме сімейний лікар, а не пацієнт.
Сімейний лікар координує та перенаправляє процес лікування, визначає потребу лікування у стаціонарі з наявністі спеціальних медичних приладів або вузькопрофільного обладнання. Сімейному лікарю в цьому допомагають уніфіковані протоколи, затверджені МОЗом. У них чітко прописані всі необхідні критерії, за якими вирішується все – від процесу обстеження до лікування у вузького спеціаліста тощо.
«Запропонована МОЗом реформа мимоволі впливає на пошук лікарем пацієнта, на розвиток та збереження відносин, на якість обслуговування. Усе це – гроші в гаманці медичного спеціаліста», – зауважила Наталія Ліхтенштейн.
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
