Працюють попри війну: роль краматорського бізнесу у Стратегії зміцнення тилу прифронтової громади
Попри війну та суттєве погіршення безпекової ситуації навколо Краматорська, підприємницькі кола не тільки демонструють стійкість власних бізнесів, а й розмірковують про стратегічний розвиток всієї громади. Одні краматорські підприємства пройшли нелегкий шлях релокації та відновили роботу в більш безпечних регіонах України, інші залишилися на місці, водночас є приклади відкриття нових у місті.
Крім об’єктивних негативних факторів, пов’язаних з безпекою, представники як великого, так і середнього бізнесу, стикаються із суб’єктивними проблемами, зокрема, деякі державні програми для них не працюють. Про своє бачення розвитку громади, взаємну підтримку влада-бізнес розповіли керівники краматорських підприємств журналістам Антикризового медіа-центру. Інтерв’ю з ними почали робити з липня 2025 року, відтоді ситуація в області змінилася. Водночас їхні думки залишаються важливими, адже фіксують бачення майбутнього Краматорська в моменті невизначеності.
Тилова стійкість громади
Стратегія розвитку громади, яку жителі бачать як стратегію зміцнення тилу – документ, що нині готують представники Краматорської міської військової адміністрації. Спираючись на думки жителів, представників бізнесу, у ньому визначили головні пріоритети розвитку міста на найближчі роки та потенційні точки росту у майбутньому. У декого розробка Стратегії викликає непорозуміння та навіть обурення. Мовляв, навіщо зараз, коли фронт знаходиться так близько, взагалі говорити про такі ініціативи. Насправді це цілком обґрунтований крок.
Адже чітка Стратегія – це важливий фактор для залучення інвесторів для реалізації проєктів розвитку. І якщо ми вже сьогодні не почнемо формувати бачення власного майбутнього, то в момент появи нових можливостей можемо бути неготовими до них. У такому разі громада ризикує втратити позиції в конкуренції за фінансові ресурси, людський капітал та ідеї.
Висвітлюючи процес розробки Стратегії, журналісти “Антикризового медіа-центру. Донеччина” взяли 11 інтерв’ю у керівників краматорських підприємств. Поспілкувалися про те, що рухає їхній бізнес, з якими викликами вони стикаються у роботі, що потрібно врахувати під час розробки Стратегії, які галузі економіки мають стати пріоритетними для майбутнього громади.
Роль бізнесу – надважлива у плануванні стратегічного розвитку. Адже їхні податки, зокрема формують бюджет громади. Тож приватні думки окремих керівників можна вважати колективним голосом рушіїв економіки Краматорська.
Великі виклики для великого бізнесу
Найбільших втрат з початком повномасштабної агресії зазнали великі промислові підприємства Краматорська. Адже неможливо взяти та перенести заводи на нове безпечне місце, тому вони продовжували працювати у місті. Але постійні обстріли та прицільні ракетні удари призвели до значних руйнувань виробничих цехів. За словами генерального директора Новокраматорського машинобудівного заводу Ігоря Протиняка, підприємство працює в обмеженому режимі.
Новокраматорський машинобудівний завод
На його думку, головне, щоб у майбутньому місто стало привабливим для бізнесу, аби підприємці розуміли – розвивати власну справу у Краматорську набагато вигідніше і спокійніше, ніж в інших областях. Серед факторів, які б заохотили компанії до повернення та розвитку у Краматорську, директор НКМЗ називає, зокрема, створення системи інвестиційних парків та податкові пільги. Ці пропозиції були враховані під час розробки Стратегії.
Схожу думку висловив генеральний директор ПАТ «Енергомашспецсталь» Віталій Гніздицький.
«Стратегія розвитку громади має орієнтуватися на відновлення та розвиток виробництва, інфраструктури. Необхідно врахувати вже зараз можливість залучення інвестицій та можливість включення міста до програм відновлення та повоєнного розвитку, зокрема за участю міжнародних організацій. Також необхідно врахувати підтримку соціальної сфери, надання якісних послуг жителям Краматорська, стимулювання підприємців», – зазначив він.
Зруйновані потужності ЕМСС. Фото: ПАТ «Енергомашспецсталь»
Релокація як нова можливість
Для краматорських підприємств середньої ланки можливістю вижити та розвиватися далі стало перенесення виробництва до більш безпечних регіонів. Яскравий приклад – завод з виробництва вітрових турбін «Friendly Wind Technology», який на початку великої війни релокували на Закарпаття. Вдалося вивезти частину обладнання, а головне – кадри та технології. Завдяки цьому підприємство навіть збільшило потужності у порівнянні з довоєнним періодом.
Працівники «Friendly Wind Technology» підняли прапор на вітряку власного виробництва
Водночас у компанії не полишають планів щодо повернення та відновлення роботи у рідному Краматорську.
«Після закінчення війни ми плануємо повернутися, але не релокувати виробництво назад, а побудувати ще один завод, аби мати в Україні щонайменше два-три індустріальні парки, які займатимуться вітроенергетикою», – повідомив операційний директор ТОВ «Friendly Wind Technology» Владислав Фурдик.
Роботу заводу газозварювального обладнання «Донмет» також відновили на новому місці у Дніпропетровській області. Нині там виготовляють продукцію для вітчизняних і закордонних замовників. Юридично завод залишився в Краматорську та підтримує податками рідне місто.
Співробітники заводу “Донмет”
Розмірковуючи над Стратегією Краматорська, директор «Донмет» Володимир Сергієнко вважає, що пріоритетом міста має стати розвиток машинобудування. У майбутньому він напряму пов’язує діяльність свого підприємства із рідною громадою.
«Після перемоги я обов’язково повернусь і працюватиму в Краматорську», – наголосив Сергієнко.
Дещо інша ситуація в ІТ-компанії «QuartSoft». Працювати віддалено – доволі природно для айтівців, тож після релокації у компанії не тільки не втратили свого потенціалу, а й збільшили його. У різні роки «QuartSoft» ініціював проєкти, які були спрямовані на розвиток Краматорської громади, тож компанія не залишилася осторонь і під час розробки Стратегії.
Офіс компанії «QuartSoft» у Києві
Директор «QuartSoft» Сергій Кондратюк впевнений, що необхідно насамперед вкладатися у вищу освіту різного спрямування та привабливий інвестклімат.
«Коли настане мир і почнуть їхати люди, зокрема з окупованих територій, то якщо в громаді все правильно організуємо для них, знайдемо застосування у бізнесі та громадському житті, зробимо інфраструктуру, то вони залишаться. Знайдіть спосіб залучити людей і вони самі зроблять і галузі, і бізнес, і все інше», – наголосив він.
Розвиток під час війни
Війна змусила краматорський бізнес шукати нові рішення – і для деяких компаній це стало початком модернізації. Коли у 2022 році через відключення світла та обстріли у компанії інтернет-провайдера «Еліт Лайн» зрозуміли повну неефективність старих мереж, то ухвалили рішення про перехід на оптоволоконну технологію PON. Профінансували масштабне будівництво власними силами.
Ремонт інтернет-обладання командою «Еліт Лайн» після прильоту
Але потрібні були кошти для інвестицій у створення оптоволоконної мережі для багатоповерхівок. З цим для краматорського бізнесу виникли величезні проблеми.
«У нас взагалі не можна взяти кредити. Я звертався з цим питанням на рівні народних депутатів, до різних банків. Відповідь: кредитування в Донецькій області для підприємств і підприємців заборонена. Навіть, коли прем’єр-міністерка Юлія Свириденко декларувала, що для Донецької області відкриті кредити, я намагався пройти цю процедуру, але ще раз переконався, що це неможливо. Тому все відновлення та розвиток відбувається суто власним коштом», – розповів директор інтернет-провайдера «Еліт Лайн» Микола Кучерук.
Попри небезпеку, масштабує свій бізнес і Микола Ковляшенко, власник магазину «Svitlo в темряві». Власний перший магазин підприємець з Дружківки відкрив у 2024 році. Нині має вже дві крамниці: магазин з’явився у Краматорську. У планах підприємця створення ще й третього.
Команда магазину “Svitlo в темряві”
«Нині Україна бореться за світло, за життя. Ця боротьба за світло йде у прямому сенсі, за електрику. Спочатку, коли відкривались, ми зробили акцент на альтернативних джерелах енергії: зарядні станції, павербанки та інші пристрої, які дають змогу залишатися в мережі. Такий собі антикризовий магазин», – пояснив Микола Ковляшенко.
Підприємець оцінює бізнес-клімат у Краматорській громаді як непоганий – такий, що дозволяє робити йому власну справу.
Бракує підтримки від держави
Для заводу «Крамтехцентр» початок війни був пов’язаний не тільки з труднощами релокації, а й зі скороченням замовлень. На підприємстві мають повний технологічний цикл виробництва: проєктують, виготовляють та постачають конвеєрне, транспортне та спеціальне обладнання. Замовниками заводу були як українські фірми, так і закордонні. З початком повномасштабного вторгнення машинобудівний завод переніс частину потужностей у Дніпро. Але відновити виробництво до довоєнного стану не вдається.
Збиральна ділянка на «Крамтехцентрі». Джерело фото: ТОВ «НВП Крамтехцентр»
Через низку факторів, зокрема, один із замовників залишився на тимчасово окупованій території та не розрахувався, у підприємства виник податковий борг, який впливає на фінансовий стан. Державні інституції, як повідомив директор «Краматехцентру» Максим Коротун, не враховують всіх обставин і не допомагають, аби дати бізнесу вижити в нових умовах.
«Програми релокації нема. Програми відновлення або допомоги після пошкоджень внаслідок російських атак нема. Це все за власні кошти. У Дніпрі ми сплачуємо орендну плату, тому що ми винаймаємо майданчик. Треба, звісно, якось фінансувати й співробітників, бо на новому місці жити важче: треба квартиру орендувати й таке інше. І це додаткові витрати. Насправді якщо ти кудись релокував свою компанію, то автоматично стаєш неконкурентоздатним у порівнянні з іншими, які не виїжджали», – зауважив він.
Не менш скрутне становище й у аграріїв, які й нині працюють на Донеччині. Заміновані поля, згоріла та понівечена від обстрілів техніка, труднощі з реалізацією отриманого врожаю, нестача працівників – такі реалії роботи сільгосппідприємств. До того ж програми державної підтримки не працюють в регіоні.
«До повномасштабного вторгнення ми розвивалися, як молоді фермери, йшли у ногу з технологіями та розвитком. І потрібні були великі кошти. Я оформив собі кредити, придбав самохідні оприскувачі, трактор «John Deere». Мені треба до квітня наступного року (2026 року – ред.) віддати шість мільйонів гривень – тіло кредиту. Ніхто не призупинив позику. Я не просив списати нічого, а просто зупинити, але банк видавлював відсотки. Процентами вже віддав більше, ніж за всі чотири роки кредиту. Оце був сильний удар від держави», – розповів керівник фермерського господарства «Журавушка 2006» Андрій Журавльов.
Робітники фермерського господарства. Фото Андрія Журавльова
Крім того, податкова блокує накладні, бо раптом фермери вирощують зерно на окупованій території. Якщо підприємства в Дніпропетровській чи Запорізькій області просто продають, то у краматорських фермерів все ретельно перевіряють. Спершу накладні блокують, потім мають розблокувати: юристу потрібно довести, що зерно виростили на підконтрольній Україні території.
У тваринницькому підприємстві «Крамагросвіт» через війну відбулися величезні втрати поголів’я – майже вп’ятеро (станом на жовтень 2025 року – ред.). Попри це, державної підтримки фактично немає.
Один з етапів виробництва сиру на підприємстві «Крамагросвіт»
«У 2022 сказали, що дадуть по 5300 гривень на корову. Ми подали документи та отримали відповідь: «Якщо у вашій громаді не буде війни, тоді дамо». У Донецькій області війна, значить, нам не можна, хоча інші регіони отримали дотації. Аналогічно відмовили й у 2023, 2024 роках», – розповів директор ТОВ «Крамагросвіт» Сергій Курінний.
Він вважає, що в країні взагалі не враховують, хто постраждав від війни, а хто ні.
«Нам потрібна підтримка для виживання зараз, а працювати та розвиватися ми зможемо згодом, як стабілізуємося», – зазначив Курінний.
Діалогова платформа місцевої влади та бізнесу
Публікація матеріалів про те, як краматорський бізнес працює в умовах війни, дала практичний результат. Під час засідання робочої групи з розробки Стратегії розвитку Краматорської міської громади 6 листопада 2025 року було запропоновано включити до документа завдання зі створення постійної платформи для комунікації між місцевою владою та бізнесом.
Ця платформа буде розміщена як відокремлена вебсторінка на офіційному сайті Краматорської міської ради і стане єдиним вікном для підприємців для отримання доступу до необхідних ресурсів.
На платформі зберуть все важливе для бізнесу: інформацію про програми підтримки, умови ведення підприємницької діяльності, можливості співпраці з міською владою, потрібні документи та онлайн-сервіси. Також там публікуватимуть новини, аналітичні матеріали та контакти відповідальних підрозділів.
Головне завдання платформи – налагодити постійний двосторонній зв’язок між владою і бізнесом Краматорської громади та зробити цю комунікацію простішою й швидшою. Це особливо важливо для підтримки підприємців у прифронтовій громаді.
Таким чином, представники місцевого самоврядування побачили необхідність у комунікації з бізнесом. А це означає, що підприємцям буде легше доносити свої потреби й ініціативи та разом із державою знаходити рішення для підтримки діяльності в прифронтовій громаді.
Світлана Денисенко
Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Матеріали для ремонтів осель: жителі Краматорська отримали допомогу
Після російських ударів по Краматорській громаді 20 травня жителі, чиї будинки зазнали пошкоджень, отримали матеріали для проведення ремонтів.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
Фахівці управління з питань цивільного захисту спільно з представниками благодійних організацій надали людям матеріалами для відновлення вікон, дверей та покрівель. Допомогу виділили з резервів управління, а також матеріали надали представники благодійного фонду «Янголи спасіння».
Після обстрілів росіян 20 травня фахівці працювали на трьох локаціях Краматорської громади. Загалом допомогу отримали понад 100 домогосподарств.
Краматорськ зазнав серії авіаударів, є постраждалі серед цивільних
3 квітня вдень російські війська здійснили серію авіаударів по Краматорську. Під вогнем опинилися житлові квартали та цивільна інфраструктура, за попередніми даними — є постраждалі.
Про це повідомив Олександр Гончаренко, начальник Краматорської МВА.
Удень 3 квітня російські війська завдали п’ять авіаударів по Краматорську. Обстріли відбувалися в період із 12:03 до 12:18.
Під вогнем опинилися багатоквартирні райони та об’єкти цивільної інфраструктури. За попередньою інформацією, внаслідок атак є постраждалі. Їхня кількість та стан уточнюються.
На місцях працюють екстрені служби, триває обстеження територій та фіксація наслідків обстрілів. Інформація щодо руйнувань і постраждалих буде оновлюватися.
Краматорськ після обстрілів: жителі отримали матеріали для відновлення домівок (фото)
Матеріали для ремонтів осель передали жителям Краматорська, чиї будинки постраждали від російської атаки. Люди отримали плити для відновлення пошкоджених вікон.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.
За інформацією, у громаді триває робота з ліквідації наслідків обстрілу. Фахівці управління з питань цивільного захисту Краматорської міської ради разом із представниками благодійних організацій забезпечують мешканців, чиє житло постраждало, матеріалами для оперативних ремонтів. Зокрема матеріали отримали 245 домогосподарств.
Нагадаємо, окупаційні російські війська атакували Краматорськ 11 березня. На житлові будинки у центрі міста окупанти скинули фугасні авіаційні бомби.
Фото: Краматорська МВА
Фото: Краматорська МВА
Японські компанії представили технології для відбудови України
До України приїхали представники 11 японських компаній, щоб представити технології для відновлення інфраструктури та житла. Зустріч відбулася в межах другої державно-приватної місії JUPITeR у Міністерстві розвитку громад і територій.
Про це повідомляють у Міністерстві розвитку громад і територій, пише Антикризовий медіа-центр.
У Міністерстві пройшла зустріч із представниками 11 японських приватних компаній, які зацікавлені у відбудові України.
Японський бізнес презентував технології для будівництва, модернізації інфраструктури та житлових об’єктів. Частина цих компаній уже працює в Україні і планує розширювати свою діяльність.
З української сторони участь у зустрічі взяла заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк, з японської — заступник міністра землі, інфраструктури, транспорту та туризму Японії Кенічі Кавамура.
Під час презентації компанії показали рішення для:
- швидкого встановлення фундаментів під мости та інші інфраструктурні об’єкти;
- дистанційного керування будівельною технікою для роботи в небезпечних зонах;
- переробки будівельних відходів і ґрунту для повторного використання у будівництві;
- модернізації систем водопостачання та водовідведення;
- гуманітарного розмінування водойм.
Японія вже допомагає Україні у відновленні інфраструктури. Зокрема, раніше було поставлено рейки для залізниці, змонтовано збірні мостові конструкції, а також передано техніку для розмінування та роботи з відходами.
Міністерство планує інтегрувати представлені технології у майбутні проєкти відбудови та координувати співпрацю японських компаній із місцевою владою, Агентством відновлення та Укрзалізницею.
Платформу JUPITeR створили у 2025 році для залучення японських технологій та бізнесу до відновлення України. Вона охоплює проєкти у сфері транспортної інфраструктури, житлового будівництва, логістики та відновлення критичної інфраструктури.
Відновлюють дах та двері: у Краматорській громаді ліквідовують наслідки ворожої атаки (фото)
Краматорська громада зазнала ворожого обстрілу 26 лютого. Людям допомагають ліквідувати наслідки російського удару.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.
Жителі Краматорської громади, чиє житло постраждало через обстріл 26 лютого отримують допомогу для швидких ремонтів. Зокрема йдеться про матеріали для відновлення пошкоджених вікон, дверей та покрівель.
Нагадаємо, росіяни атакували Краматорську громаду вранці 26 лютого. Ударом окупанти пошкодили шість будинків приватного сектору. Тоді від обстрілу дві людини отримали поранення.
Фото: Краматорська МВА
Фото: Краматорська МВА
Читайте також: Окупанти атакували критичну інфраструктуру у Краматорську
