Понад половина українців підтримує проведення виборів після завершення війни (опитування)

Відносна більшість українців вважає Україну країною-лідером серед держав Європи. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене у квітні 2026 року.

Про це йдеться в опитуванні від Ratinggroup.

40% українців вважають, що Україна є країною-лідером серед держав Європи.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, під час якого респондентів попросили оцінити статус України у порівнянні з іншими європейськими країнами.

Ще 33% опитаних назвали Україну «середнячком», а 21% – віднесли до аутсайдерів.

Соціологи зазначають, що після початку повномасштабного вторгнення уявлення українців про місце країни в Європі суттєво змінилося.

З 2022 року зменшується частка тих, хто вважає Україну «середньою» європейською державою. У березні 2022 року так відповідали 42% респондентів, а у квітні 2026 року – вже 33%.

Водночас зросла кількість українців, які бачать Україну серед лідерів Європи. Якщо у січні 2022 року так вважали лише 8% опитаних, то після початку великої війни цей показник зріс до 34%, а у 2026 році — до 40%.

Також збільшилася частка тих, хто вважає Україну аутсайдером серед європейських країн — з 16% у березні 2022 року до 21% у квітні 2026-го.

Соціологи пов’язують різке зростання позитивних оцінок із першими місяцями повномасштабної війни та успіхами української армії.

Опитування проводили 15–17 квітня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років з усіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій та районів, де відсутній український мобільний зв’язок.

Вибірка є репрезентативною за віком, статтю та типом поселення. Максимальна похибка дослідження не перевищує 3,1%.

Ставлення до Дня перемоги 9 травня зазнало змін за 16 років. У 2010 році його вважали одним з найбільш важливих свят 58 % населення, а нині – 11 %.

Про це йдеться у результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології.

До 2021 року популярність до Дня перемоги 9 травня впала вдвічі і 30 % вважали його найбільш важливим святом. А після 2022 залишилося спочатку 13 %, а з 2024 року 11 % прихильників.

«За інформацією нашого дослідження в січні 2023 року, на думку переважної більшості українців (62 %), Україна має відзначати День пам’яті та примирення 8 травня, тоді як 22 % вважають, що слід відзначати день перемоги над нацизмом 9 травня, і ще 6 % – обидві дати», – йдеться у дописі.

Упродовж 9-14 січня 2026 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, де, серед іншого, було моніторингове запитання КМІС про ставлення до державних свят. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах, підконтрольних уряду України, опитали 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими від 18 років.  Частина респондентів – переселенці, які переїхали з окупованих територій. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3 % для показників, близьких до 50 %, 4,6 % для показників, близьких до 25 %, 3,2 % – для показників, близьких до 10 %, 2,4 % – для показників, близьких до 5 %.

Оптимістично бачать можливе майбутнє України через 10 років 63 % людей. У січні 2026 року таких було 66 %.

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.

Респондентам під час опитування пропонували декілька тверджень. Одне оптимістично описує Україну як процвітаючого члена ЄС, інше  – навпаки, є описом зруйнованої країни. Водночас частка песимістів стала 25 %, а була – 22 %.

Фото: КМІС

Крім цього, КМІС у відкритій формі питав, що є найбільшими викликами для України і українців. У такому форматі 65 % називають війну, а 29 % – корупцію. Якщо людей просили обрати більшу загрозу з-поміж корупції і воєнної агресії, то 54 % обирали корупцію. Воєнну агресію як більшу загрозу (порівняно із корупцією) вважають 39 % респондентів. Ще 7 % не змогли визначитися із відповіддю.

Упродовж 20-27 квітня 2026 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про оптимізм щодо майбутнього України, необхідність непопулярних рішень для отримання Західного фінансування і про загрози для розвитку країни. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах, підконтрольної уряду України опитали 1005 респондентів від 18 років. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1 % для показників, близьких до 50 %, 3,5 % для показників, близьких до 25 %, 2,5 % – для показників, близьких до 10 %, 1,8 % – для показників, близьких до 5 %.

Президенту Володимиру Зеленському довіряє 58 % українців, а 36 % – відповіли негативно.

Про це йдеться в опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Порівняно з березнем 2026 року рівень довіри до президента знизився з 62 % до 58 %. Зросла частка тих, хто не довіряє, з 32 % до 36 %.

Крім цього, серед 58 %, які довіряють Володимиру Зеленському, 25 % «повністю» довіряють, а решта 33 % довіряють «скоріше». Серед тих, хто не довіряє президенту, – 18 % «зовсім» не довіряють, також 18 % не довіряють «скоріше».

Наскільки українці довіряють Зеленському. Фото: КМІС

Яким українці бачать майбутнє Зеленського після війни

Також у КМІС запитали, якою українці бачать майбутню діяльність Володимира Зеленського після війни. Вперше таке запитання ставили у вересні-жовтні 2025 року. Бачать Зеленського президентом і після закінчення війни – 28 % (у 2025 році таких було 25 %). Ще 16 % (стільки було раніше) вважають, що він може просто лишитися в політиці – як голова партії чи народний депутат.

Водночас 30 % (у 2025 було 36 %) відповіли, що Зеленський має піти з політики, зокрема, зосередитися на благодійній діяльності, просуванні інтересів України закордоном чи просто на власних питаннях. Також 15 % (як  і було раніше) вважають, що  Зеленський має зазнати кримінального переслідування.

Яким бачать майбутнє Зеленського після війни. Фото: КМІС

Серед тих, хто «повністю» довіряє, 70 % хочуть бачити Володимира Зеленського і далі президентом. Серед тих, хто «скоріше» довіряє, 28 % бачать його головою держави, а решта говорили або участь у політиці на іншій посаді, або щоб пішов з політики.

Серед тих, хто «скоріше» не довіряє,  62 % вважають, що Зеленський має піти з політики. Водночас 15 % наполягають, що він має зазнати кримінального переслідування. Натомість серед тих, хто «зовсім» не довіряє, 64 % наполягають на саме кримінальному переслідуванні.

Упродовж 20-27 квітня 2026 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про довіру президенту Володимиру Зеленському. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах, підконтрольних уряду України опитали 1005 респондентів від 18 років. До вибірки не включалися жителі тимчасово окупованих територій територій та ті, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 рокую. Водночас частина опитних – переселенці. 

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1 % для показників, близьких до 50 %, 3,5 % для показників, близьких до 25 %, 2,5 % – для показників, близьких до 10 %, 1,8 % – для показників, близьких до 5 %. За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.

На кінець квітня 2026 року 48 % українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. На кінець березня таких людей було 54 %.

Про це йдеться в опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Також ще 4 % опитаних українців готові терпіти рік, тобто загалом 52 % зараз говорять про умовно довгий період (у березні – 57 %). Водночас частка тих, хто готовий терпіти короткий період (декілька місяців-пів року), не змінилася – 28 % у березні і 29 % у квітні. Натомість є тенденція до зростання невизначеності – якщо у березні 16 % не могли відповісти на це запитання, то зараз – 19 %.

Серед тих, хто готовий терпіти лише короткий період, значна частина категорично відкидають неприйнятні вимоги до миру.

«Серед них 44 % вважають абсолютно неприйнятною пропозицію обміну Донбасу на гарантії безпеки від США і Європи. Подібна ситуація і серед тих, хто має невизначену думку щодо свого «запасу міцності» – серед них 49 % категорично відкидають таку пропозицію», – йдеться в опитуванні.

Фото: КМІС

При цьому серед тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде необхідно – 69 % категорично відкидають пропозицію обміну території на гарантії безпеки.

Коли українці очікують на завершення війни

Як йдеться в опитуванні, 17 % українців очікують, що війна завершиться хоча би влітку 2026 року. Ще 14 % очікують завершення до кінця року. Загалом 31 % вважає, що до кінця цього 2026 року бойові дії закінчаться.

Натомість майже половина – 48 % людей – очікують завершення війни в 2027 році (при чому з них 38 % – у другій половині 2027). Також 21 % не мають визначеної думки з цього питання.

Фото: КМІС

Упродовж 20-27 квітня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про війну і мир. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах, підконтрольних уряду України, опитали 1005 респондентів від 18 років і старше громадянами України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово окуповані. Водночас частина респондентів – це переселенці.  

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1 % для показників, близьких до 50 %, 3,5 % для показників, близьких до 25 %, 2,5 % – для показників, близьких до 10 %, 1,8 % – для показників, близьких до 5 %.